Постанова № 57013836, 06.04.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/438/16-а

06 квітня 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Безбородько В.А.

секретаря Дмитрук С.І.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача - Жукової О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Надвірнянського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо зарахування пільгового стажу роботи в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі та перерахунку пенсії із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Надвірнянського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо зарахування пільгового стажу роботи в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі та перерахунку пенсії із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

Причиною звернення до суду послужило те, що позивач з 03.03.2004 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі ( в даний час Надвірнянське об»єднане Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області) та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

09 листопада 2015 року вона перейшла на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 13 серпня 1986 року (наказ від 12.08.1986 року № 33 ок) по 19.10.1988 року (наказ від 19.10.1989 року № 44 ок) позивач працювала на посаді старшого бухгалтера Лангепаського відділення «Союздрук».

З 09 листопада 1988 року (наказ від 05.12.1988 року № 43-к) по 02 вересня 1992 року (наказ від 25.06.1992 року № 10-к) вона працювала головним бухгалтером Лангепаського хлібозаводу «Територіально-виробниче об'єднання хлібопекарських та макаронних підприємств « Тюменьхлібпром».

З 01 вересня 1994 року (наказ від 01.09.1994 року № 14-к) по 02 липня 1998 року (наказ від 05.05.1998 року № 4-к) працювала головним бухгалтером Лангепаського хлібзаводу «Територіально-виробниче об'єднання хлібопекарських та макаронних підприємств « Тюменьхлібпром».

Дані підприємства знаходилися в м. Лангепас Ханти-Мансійського автономного округу. Тобто, населений пункт, в якому вона працювала, відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР, як в редакції від 10 листопада 1967 року № 1020, так і в новій редакції від 03 січня 1983 року № 12 входить до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

Вищезазначені періоди роботи підтверджуються записами у її трудовій книжці від 01.08.1972 року, де є накази про прийняття та звільнення, проставлені печатки та підписи уповноважених на це осіб, а також довідками про її заробітну плату з ВАТ «Лангепаський хлібозавод» №№ 326, 327, 238 від 25.10.2004 року, довідками Індивідуального підприємця ОСОБА_5 «Лангепаський хлібзавод» №№ 1, 2 від 18.01.2016 року.

При переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в листопаді 2015 року нею було надано відповідачу оригінали та копію трудової книжки, довідки, що підтверджують її право на зарахування в пільговому обчислені стажу роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також довідки про заробітну плату від індивідуального підприємця ОСОБА_5 «Лангепаський хлібозавод» за період її роботи з вересня 1994 року по червень 1998 року (з включенням районного коефіцієнту та північної надбавки).

08.02.2016 року ОСОБА_3 звернулася до УПФУ в Надвірнянському районі із заявою про зарахування їй стажу в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні, а саме один з половиною рік за один рік роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та врахування їй районних коефіцієнтів та північної надбавки до заробітної плати. 24.02.2016 року вона звернулася із заявою щодо зняття обмеження коефіцієнтів 5,6 із її заробітної плати при обчисленні пенсії.

Однак, листами управління від 22.02.2016 року № 19/І-15 та від 29.02.2016 № 27/І-15 позивачу відмовлено у пільговому обчисленні стажу на підприємствах, що знаходилися в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, а також відповідачем не враховано до заробітної плати районних коефіцієнтів та північних надбавок, а також повідомлено про застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні пенсії.

Вважає, що дії відповідача щодо відмови в зарахуванні пільгового стажу в піторакратному розмірі, відмови в зарахуванні до заробітної плати районних коефіцієнтів і північних надбавок, та застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 є неправомірними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить постановити рішення, яким визнати дії відповідача неправомірними та зобов»язати його вчинити дії .

Представник відповідача в судовому засіданні не визнала позовні вимоги, підтримала надані письмові заперечення на позов, зазначаючи, що, особам, що досягли пенсійного віку після набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення», тобто з 01 січня 1992 року, при наявності стажу роботи на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, стаж обчислювався в одинарному розмірі, у звязку з тим, що з 01 січня 1992 року не застосовувалося пільгове обчислення стажу роботи. Крім того, пільги щодо обчислення стажу надавались працівникам, що переводились, направлялись чи запрошувалися на роботу в райони Крайньої Півночі і місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, із інших місцевостей країни при умові, що ці працівники уклали трудові договори про роботу в цих районах на пять років. Оскільки позивач таких трудових договорів при призначенні їй пенсії не надала,тому немає підстав вважати, що на неї поширювалися норми закону щодо пільгового обчислення стажу.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі законодавець урегулював у ст..40 Закону № 1058-ІУ. Абзацом першим частини першої цієї статті передбачено врахування для обчислення пенсії не лише заробітної плати, а й іншого доходу за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Таким чином, вимоги позивача є безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 71 КАС України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з"ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.03.2004 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі ( в даний час Надвірнянське об»єднане Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області) та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

09 листопада 2015 року вона перейшла на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 13 серпня 1986 року (наказ від 12.08.1986 року № 33 ок) по 19.10.1988 року (наказ від 19.10.1989 року № 44 ок) позивач працювала на посаді старшого бухгалтера Лангепаського відділення «Союздрук».

З 09 листопада 1988 року (наказ від 05.12.1988 року № 43-к) по 02 вересня 1992 року (наказ від 25.06.1992 року № 10-к) вона працювала головним бухгалтером Лангепаського хлібозаводу «Територіально-виробниче об'єднання хлібопекарських та макаронних підприємств « Тюменьхлібпром».

З 01 вересня 1994 року (наказ від 01.09.1994 року № 14-к) по 02 липня 1998 року (наказ від 05.05.1998 року № 4-к) працювала головним бухгалтером Лангепаського хлібзаводу «Територіально-виробниче об'єднання хлібопекарських та макаронних підприємств « Тюменьхлібпром».

Дані підприємства знаходилися в м. Лангепас Ханти-Мансійського автономного округу. Тобто, населений пункт, в якому вона працювала, відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР, як в редакції від 10 листопада 1967 року № 1020, так і в новій редакції від 03 січня 1983 року № 12 входить до місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі.

Вищезазначені періоди роботи підтверджуються записами у її трудовій книжці від 01.08.1972 року, де є накази про прийняття та звільнення, проставлені печатки та підписи уповноважених на це осіб, а також довідками про її заробітну плату з ВАТ «Лангепаський хлібозавод» №№ 326, 327, 238 від 25.10.2004 року, довідками Індивідуального підприємця ОСОБА_5 «Лангепаський хлібзавод» №№ 1, 2 від 18.01.2016 року.

При переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в листопаді 2015 року нею було надано відповідачу оригінали та копію трудової книжки, довідки, що підтверджують її право на зарахування в пільговому обчислені стажу роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також довідки про заробітну плату від індивідуального підприємця ОСОБА_5 «Лангепаський хлібозавод» за період її роботи з вересня 1994 року по червень 1998 року (з включенням районного коефіцієнту та північної надбавки).

08.02.2016 року ОСОБА_3 звернулася до УПФУ в Надвірнянському районі із заявою про зарахування їй стажу в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні, а саме один з половиною рік за один рік роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та врахування їй районних коефіцієнтів та північної надбавки до заробітної плати. 24.02.2016 року вона звернулася із заявою щодо зняття обмеження коефіцієнтів 5,6 із її заробітної плати при обчисленні пенсії.

Однак, листами управління від 22.02.2016 року № 19/І-15 та від 29.02.2016 № 27/І-15 позивачу відмовлено у пільговому обчисленні стажу на підприємствах, що знаходилися в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, а також відповідачем не враховано до заробітної плати районних коефіцієнтів та північних надбавок, а також повідомлено про застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні пенсії.

Згідно зі ст. 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 року встановлено, що у випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

Відповідно до пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пільгове обчислення стажу зараховується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу СРСР від 10.02.1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Рад Союзу РСР від 10.02.1960 року « Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Указом Президії Верховної Ради Союзу СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено, що пільги з обчислення стажу роботи (один рік за півтора) надавались переведеним, направленим або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до цих районів, з інших місцевостей країни, за умови що вказані працівники уклали трудові договори на роботу в цих районах на термін п'ять років, а на островах Північно-Льодовитового океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу СРСР від 10.02.1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Рад Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Статтею 24 КЗпП України, в редакції, яка була чинною на час роботи ОСОБА_3 в місцевостях, прирівняних до них було передбачено те, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням адміністрації підприємства, установи, організації про зарахування робітника або службовця на роботу, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Тобто, вказаною статтею була передбачена можливість оформлення укладення трудового договору відповідним наказом чи розпорядженням адміністрації підприємства, установи, організації, що не викликало необхідності складення окремого документу - договору, також договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи, що також допускало можливість праці без складення окремого документу - договору.

Крім того, неправомірними є дії відповідача щодо неврахування при розрахунку позивачу пенсії районного коефіцієнта та північної надбавки за період її роботи на Лангепаському хлібозаводі «Територіально-виробниче об'єднання хлібопекарських та макаронних підприємств «Тюменьхлібпром» за період з вересня 1994 року по червень 1998 року з районним коефіцієнтом та північною надбавкою. Оскільки на вищезазначеному підприємстві позивач отримувала заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки, які вказані в поданих нею довідках про заробітну плату.

Відповідно до довідки Індивідуального підприємця ОСОБА_5 № 1, Лангепаський хлібзавод на основі наказу Департаменту державної власності ХМАО № 74 від 14.05.2001 року реорганізований в у ВАТ «Лангепаський хлібзавод». З 01.11.2008 року відбулася зміна власника підприємства на основі договору купівлі-продажу від 23.09.2008 року власником являється Індивідуальний підприємець ОСОБА_5

Так, для обчислення пенсії ОСОБА_3 було подано довідки про заробітну плату від Індивідуального підприємця ОСОБА_5 «Лангепаський хлібзавод» за період з вересня 1994 року по червень 1998 року з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки.

Однак, при обчисленні пенсії відповідачем не було взято до уваги вищезазначені доплати.

Це суперечить положенням Угоди про гарантії прав громадян - держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року на отримання, гарантованої міжнародною Угодою, пенсії в більшому розмірі.

Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною Радою України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення, пенсійне забезпечення громадян держав - учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Для визначення права на пенсію громадянам держав учасників Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди. Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходи) за періоди, які зараховуються до трудового стажу.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу). На які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу) з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу для обчислення пенсії враховується суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, згідно з нормативно-правих документів України не має жодного посилання щодо виключення з розміру заробітної плати районних коефіцієнтів чи північних надбавок, а тому неврахування відповідачем при розрахунку мені пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період моєї роботи в районах Крайньої Півночі.

Статтею 78 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.п. «д» п. 15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески , включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

Враховуючи той факт, що позивач працювала в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та отримувала заробітну плату із районними коефіцієнтами та північними надбавками, з яких було здійснено відрахування на пенсійне страхування та подала відповідачу довідку про заробітну плату з вказаними доплатами, відповідно на неї поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав- учасниць Співдружності Незалежності Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, і вона має право на врахування районного коефіцієнта та північної надбавки при обчисленні пенсії за весь період роботи у даній місцевості.

Згідно ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Усі надані позивачем довідки мають відмітку, що із зазначених сум виплат здійснювалися відрахування в Пенсійний фонд.

Також, після переходу на пенсію за віком з 09.11.2015 року Відповідачем було взято для обчислення заробітну плату за період з 01.07.1993 року по 30.06.1998 року відповідно до наданих позивачем довідок, однак при цьому управлінням ПФУ в Надвірнянському районі застосовано обмеження коефіцієнту заробітної плати 5,6.

Згідно із частиною 1 статтті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно із частиною 2 ст.41 вищезазначеного Закону суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Відповідно до раніше діючої редакції статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включалися всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески. І тільки з 10.06.2003 року. До вище вказаної статті Законом України від 22.05.2003 року були внесені зміни, якими передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) на які відповідно до Закону України « Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто не поширюються на правовідносини, які виникли до їх видання. До конкретного факту чи випадку необхідно застосувати закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце даний факт.

На підставі наведеної норми Конституції частина 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» посилається на законодавство, що діяло раніше, а саме: вимоги Закону України « Про пенсійне забезпечення», що набув чинності з 01.01.1992 року.

При обчисленні пенсії ОСОБА_3 взято заробітну плату відповідно до довідки, Індивідуального підприємця ОСОБА_5 «Лангепаський хлібозавод» за період з вересня 1994 року по червень 1998 року без урахування районного коефіцієнту та північної надбавки. Із всіх сум заробітної плати сплачувалися внески на соціальне страхування.

Крім того, на час отримання позивачем заробітної плати в період з вересня 1994 року по червень1998 року таких обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, оскільки вони були встановлені лише постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1064 « Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу, з яких справляються збори ( внески) до соціальних фондів.

Однак, всупереч вищенаведеного управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі при обчисленні заробітку для призначення пенсії застосувало обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6.

Враховуючи викладене, суд прийшов до переконання, що дії Надвірнянського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обчислення страхового стажу, неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_3 районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні пенсії є неправомірними .

Позов підлягає до задоволення.

На підставі абз. 2,3,5 п.5 Розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п.7, 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 8, 9, 18, 19, 104, 105-106, 160-163,167,102 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовільнити.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обчислення ОСОБА_3 страхового стажу за період її роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі без врахування права на пільгове обчислення стажу за роботу в таких районах.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_3 пенсії сум районного коефіцієнта та північної надбавки за період її роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні пенсії.

Зобов'язати Надвірнянське об»єднане Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 09.11.2015 року здійснити перерахунок трудового стажу ОСОБА_3 в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) за період роботи з 13 серпня 1986 року по 19.10.1988 року у Лангепаському відділенні «Союздрук», з 09 листопада 1988 року по 02 вересня 1992 року та з 01 вересня 1994 року по 02 липня 1998 року на Лангепаському хлібозаводі «Територіально-виробниче об'єднання хлібопекарських та макаронних підприємств « Тюменьхлібпром», які знаходилися в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, виплатити недоотримані нею суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Зобов'язати Надвірнянське об»єднане Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 09.11.2015 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з врахуванням розміру заробітної плати із включенням сум районного коефіцієнта та північної надбавки на підставі довідок про заробітну плату індивідуального підприємця ОСОБА_5 «Лангепаський хлібзавод» за період з вересня 1994 року по червень 1998 року і виплатити недоотримані нею суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Зобов'язати Надвірнянське об»єднане Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 09.11.2015 року здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії, знявши обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 за період з 01 липня 1993 року по червень 1998 року при обчисленні її пенсії з врахуванням повного заробітку і виплатити недоотримані нею суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення через Надвірнянський районний суд.

Суддя Безбородько В.А.

Повний текст постанови виготовлено 08.04.2016 року