Ухвала суду № 57008814, 31.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/1539/15 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.

Провадження № 22-ц/783/2123/16 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 49

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 рокуКолегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Гриновця Б.М.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

за участю: відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 14 вересня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 14 вересня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 16.05.2009 року у міському відділі РАЦС Львівського міського управління юстиції, актовий запис №663 - розірвано.

Вирішено питання судових витрат

Рішення оскаржив відповідач ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі, зазначає, що рішення суду є незаконне. Зазначає, що суд надав строк для примирення, однак апелянт поїхав на роботу за кордон, так як у

Львові не міг таку знайти. Він не зміг з'явитися в судове засідання, відтак вважає, що суд першої інстанції не мав права розглянути справу без нього. Просить рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 14 вересня 2015 року скасувати та постановити нове.

Позивач в судове засідання не з'явилась, без поважних причин, а тому у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК Україниїї неявка, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 16.05.2009р. міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (актовий запис №663), що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.4). Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходив з того, що сім'я фактично розпалася, оскільки сторони тривалий час не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного сімейного господарства. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та примирення між сторонами є неможливим.

Колегія суддів цілком погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу Українипередбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно з ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи те, що справа про розірвання шлюбу перебувала у провадженні Червоноградського міського суду Львівської області з травня 2015 року, сторонам надавався термін для примирення в три місяці, однак жодних дій щодо збереження шлюбу сторони не вчинили, відносини між подружжям не змінилися, сторони не примирилися, проживають окремо, не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства, а відтак збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Подаючи апеляційну скаргу, відповідач ОСОБА_2 не надав суду жодних належних та допустимих доказів про те, що шлюб може бути збережений, не спростував вимоги позовної заяви, а відтак підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК Україниапеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, п.1 ч.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 14 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: М.Я.Богонюк

Б.М. Гриновець