Постанова № 57007404, 08.04.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/14560/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника першого та другого відповідачів ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_3 до першого відповідача Чопського міського голови ОСОБА_4 та другого відповідача Чопської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом до першого відповідача Чопського міського голови ОСОБА_4 та другого відповідача Чопської міської ради Закарпатської області за яким просить суд:

-визнати бездіяльність Чопського міського голови ОСОБА_4 щодо не видання розпорядження про призначення та виплату позивачеві середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців згідно абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» протиправною;

-зобовязати Чопського міського голову ОСОБА_4 видати розпорядження про призначення та виплату позивачеві середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців згідно абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

10 квітня 2006 р. за наслідками місцевих виборів, які відбулися 26 березня 2006 р. позивач набула повноважень Чопського міського голови (виборна посада). Перед цим вона займала посаду Директора Чопської ОСОБА_5 ступенів № 1 Чопської міської ради Закарпатської області (надалі - Чопська ЗОШ №1).

05 листопада 2010 р. за наслідками місцевих виборів, які відбулися 31 жовтня 2010 р. позивач знову набула повноважень Чопського міського голови (виборна посада).

У звязку з закінченням строку повноважень Чопським міським головою обраним у 2010 р. та набуття повноважень Чопським міським головою обраним у 2015 р. позивач була звільнена з посади у звязку із закінченням строку повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Посада директора Чопської ОСОБА_5 ступенів № 1 Чопської міської ради Закарпатської області не є вакантною, що підтверджується довідкою Управління освіти, культури, молоді і спорту Чопської міської ради від 10.11.2015 р. № 544/01-08. Посада Чопського міського голови також зайнята, оскільки вона є виборною та зайнята іншою особою.

З урахуванням зазначених обставин позивач звернулася 11.11.2015 року до першого відповідача із заявою про надання їй пільги, встановленої законом, а саме про виплату на період працевлаштування з місцевого бюджету середньої заробітної плати, яку позивач отримувала на виборній посаді у Чопській міській раді.

Яка задоволена не була, що й зумовило звернення до суду позивача із відповідним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представники першого та другого відповідачів заперечили проти заявлених позовних вимог, з підстав зазначених у письмових запереченнях та просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши сторін та їх представників, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням першої сесії пятого скликання (перше засідання) від 10.04.2006 року № 1 «Про підсумки виборів міського голови 26 березня 2006 року» було визнано повноваження голови Чопської міської ради, обраного 26 березня 2006 року виборцями міста Чоп ОСОБА_3.

Відповідно до рішення Чопської міської виборчої комісії Закарпатської області від 05.11.2010 року № 1 було визнано обраною на посаду Чопського міського голови ОСОБА_3.

Згідно листа Чопської міської ради Закарпатської області від 22.12.2015 року №03-9/130 датою відкриття першої сесії Чопської міської ради обраної 31 жовтня 2010 року 16 листопада 2010 року.

Як стверджує позивач, та не заперечувалося відповідачами, у звязку із закінченням строку повноважень Чопського міського голови, обраного у 2010 р. та набуття повноважень Чопським міським головою, обраним у 2015 р. позивач була звільнена з посади у звязку із закінченням строку повноважень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач зверталася до начальника Управління освіти, культури, молоді і спорту Чопської міської ради Закарпатської області із заявою від 10.11.2015 року (вх. № 298 від 10.11.2015 року) про надання роботи за попередньою до обрання міським головою м. Чоп посадою або рівноцінною.

Відповідно до довідки від 10.11.2015 року № 544/01-08 направленої Управлінням освіти, культури, молоді і спорту Чопської міської ради Закарпатської області на імя позивача, останній було повідомлено про неможливість її працевлаштувати на посаді директора Чопської ОСОБА_5 ступенів № 1 Чопської міської ради Закарпатської області або іншій рівноцінній у звязку з відсутністю вакансії.

11.11.2015 року (вхідний № Ц-318/03-8 від 11.11.2015 року) позивач звернулася до першого відповідача - Чопського міського голови із заявою, за якою просила беручи до уваги те, що їй не може бути надано посаду на попередній роботі, та у відповідності до ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» та ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», на період її працевлаштування виплачувати їй з місцевого буджету середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді у Чопській міській раді.

За листом від 15.12.2015 року (вхідний № Ц-404/03-8 від 15.12.2015 року) позивач також повідомила першому відповідачеві про можливість зарахування середньої заробітної плдати на її заробітну картку, або повідомити про можливість отримувати її особисто в Чопській міській раді під розписку.

За листом від 27.11.2015 року № 03-8/2204 другий відповідач - Чопська міська рада Закарпатської області повідомила позивачеві, що для здійсненні нархування та виплати середньомісячної заробітної плати, їй слід подати наступні документи: копію заяви, яку вона подавала на імя голови підприємства, установи, організації, на якій працювала до обрання на виборну посаду, про бажання повернутися (поновитися) на займану раніше посаду, а також в разі її відсутності - на рівноцінну посаду на тому ж або іншому підприємстві, установі, організації; копію відповіді на вищезазначену заяву про відмову у прийнятті її на раніше займану посаду чи рівноцінну роботу (посаду) на тому самому або, за згодою, на іншому підприємстві, з установі, організації до обрання на виборну посаду; підтверджуючі документи, які свідчать про відсутність у неї роботи та заробітку (довідку ДФС про відсутність слати податку з доходів фізичних осіб за листопад 2015 року, довідку про відсутність виплати допомоги по безробіттю тощо); інші документи, що підтверджують вищезазначені факти. Для здійснення подальших виплат позивачеві було також запропоновано надавати вищеперераховані документи за грудень 2015 року та в подальшому не пізніше пятого числа місяця наступного за місяцем, за який здійснюється виплата.

Вищезазначені факти зумовили звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Представником позивача також було надано суду лист Чопської міської ради Закарпатської області від 12.02.2016 року № 417/03-9 з якого вбачається, що заробітна плата міському голові у листопаді місяці була виплачена 05.11.2015р., 09.11.2015р., 10.11.20,15р., 26.11.2015р. Виплати заробітної плати за грудень місяць проведені 11.12.2015р. та 25.12.2015р., за січень 15.01.2016р. Працівникам Чопської міської ради були виплачені премії в грудні місяці до професійного свята - День місцевого самоврядування в Україні та до Новорічних свят в сумі 84900,00 гривень, за січень було преміювання до Різдвяних світ в розмірі 43500 гривень.

Відповідно до форми ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_6, відомості за грудень 2015 року нарахованої суми доходів та сплачених внесків відсутні.

Згідно довідки від 09.03.2016 року Ужгородського раойнного центру зайнятості ОСОБА_3 не перебуває на обліку як безробітна і допомоги по безробіттю не отримує.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської обалсті від 04.03.2016 року № 1126/07 позивачка не перебуває на обліку як пенсіонер.

Згідно довідки від 04.03.2016 року на застрахваону особу ОСОБА_3 в ситсемі персоніфікованого обліку відомості про стаж, заробіток та суму належних до сплати внесків на загальообовязкове державне пенсійне страхування за 2016 рік відстуні.

Представником першого відповідача також було надано суду розпорядження Чопського міського голови від 31.12.2015 року № 188 «Про підготовку проекту рішення міської ради про передбачення видатків місцевого бюджету для виплати середньої заробітної плати ОСОБА_3 на перод працевлаштування», з якого вбачається, що у відповідності до п. 5, 23 ч. 1 ст. 26, 42, ч. 1, 2 ст. 66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», та з метою забезпечення, в разі доведеності заявником підстав, фінансування витрат на виплату середньої заробітної плати колишньому міському голові ОСОБА_3 на період працевлаштування, проте не більше 6-ти місяців: міським головою було доручено начальнику Фінансового управління у співпраці з начальником Відділу централізованого бухгалтерського обліку підготувати проект рішення Чопської міської ради про передбачення видатків місцевого бюджету для виплати середньої заробітної плати ОСОБА_3 на період працевлаштування.

Стаття 118 Кодексу законів про працю України передбачає гарантії для працівників, обраних на виборні посади, зокрема працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Як зазначено у п. 10, 13, 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова: призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

При цьому відповідно до п. 5, 23 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Як зазначено у ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України"Про судоустрій і статус суддів"та"Про доступ до судових рішень",Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України"Про засади запобігання і протидії корупції".

З урахування вищеззаначених норм суд дійшов висновку, що спірні правовідносини носять характер трудових правовідносин з приводу звільнення громадян із публічної служби. Відтак сторонами помилково оцінюється заява позивачки про здійснення їй виплат, як звернення громадян, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений трудовим законодавством.

Судом приймаються до уваги посилання відповідачів на Аналітичну довідку Вищого Адімінстратвиного суду України про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби від 1 лютого 2009 року, з якої вбачається, що у результаті вивчення судової практики встановлено, що позивачами у справах зазначеної категорії, в основному, є особи, які претендували на зайняття посад на публічній службі, публічні службовці, особи, звільнені з публічної служби, особи, яким відмовлено у наданні попередньої роботи на публічній службі після звільнення з виборчої посади. Відповідачами у справах досліджуваної категорії є орган, на зайняття посади в якому претендувала особа, орган, з яким службовець перебуває у відносинах публічної служби чи з якого звільнений. Третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача в таких справах можуть бути залучені посадові особи, які прийняли оскаржувані рішення, інші особи, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.

Суд дійшов висновку, що, у даному випадку, нарахування і виплата працівнику середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді, на період працевлаштування безпосередньо залежить від вирішення на пленарному засіданні міської ради питання внесення змін до місцевого бюджету та передбачення відповідних виплат, наслідком якого буде наявність можливості у міського голови розпоряджатися цими бюджетними коштами за призначенням, визначеним радою та видання відповідного розпорядження у межах своїх повноважень. При цьому позивач для отримання середньої заробітної плати на час працевлаштування повинен надати до ради довідку про неможливість його працевлаштування підприємством, де він працював до обрання, на попередній або рівноцінній роботі (посаді) та трудову книжку. За даними трудової книжки колишній роботодавець має можливість встановити чи працює особо, яка претендує на таку виплату та чи перебуває на обліку у Центрі зайнятості або Пенсійному фонді, оскільки ці органи вносять відповідні записи до трудової книжки при постановці на облік та призначенні відповідних виплат, відповідно до своїх інструкцій. Отже подача додаткових довідок взагалі не потрібна.

Зазначені вимоги позивачем були виконані, оскільки відповідна довідка була додана до заяви від 11.11.2015 року, а трудова книжка, як було встановлено судом під час розгляду справи, до цього часу зберігається у Чопській міській раді, другого відповідача у цій справі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позов предявлений позивачем до неналежного відповідача - Чопського міського голови ОСОБА_4.

Позовні вимоги заявлені до Чопського міського голови ОСОБА_4 про визнання його бездіяльності протиправною та видання розпорядження про призначення та виплату позивачеві середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців згідно абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки, як вже зазначалося судом вище, за відсутності відповідного рішення, прийнятого на пленарному засіданні міської ради, про внесення змін до місцевого бюджету та передбачення відповідних виплат, відсутні підстави у міського голови розпоряджатися цими бюджетними коштами за призначенням, визначеним радою та видання відповідного розпорядження у межах своїх повноважень, тобто відсутнє порушення прав позивача з боку цього відповідача. Тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

На час звернення позивача до суду існували всі передумови для прийняття відповідно рішення Чопською міською радою Закарпатської області про нарахування і виплату позивачеві середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців згідно абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», однак позивачем відповідні позовні вимоги, у встановленому законом порядку, предявлені не були, тому суд позбавлений можливості захистити порушене право позивача. Суд не вбачає підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог, оскільки інтереси позивача представляє адвокат, який має відповідні знання для повторного звернення до суду із позовом до належного позивача. Крім того, позивач тривалий час працювала на посаді міського голови та обізнана про порядок прийняття відповідних рішень і видання розпоряджень, і могла одразу визначитися із належним відповідачем та суттю предявлених позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 94, 98 КАС України покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.11,70,71,86,94, 98, 106-163,185-186КАС України, ч. 5 ст. 12, п. 10, 13, 20 ч. 4 ст. 42, п. 5, 23 ч. 1 ст. 26Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 12 Закону України «Про звернення громадян», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до першого відповідача Чопського міського голови ОСОБА_4 та другого відповідача Чопської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії.

Судові витрати у відповідності до ст. 94, 98 КАС України покласти на позивача.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 08.04.2016.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7