Рішення № 57004339, 22.03.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" березня 2016 р. Справа № 906/609/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Гребенніковій Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, голова Коростишівської районної спілки посвідчення №20 від 01.02.2008 р.;

від третьої особи на стороні позивача: не прибув,

від відповідача: ОСОБА_2О, представник Коростишівської міської ради, довіреність № 16/19/02-19 від 15.01.16р. ;

від третьої особи на стороні відповідача -1: не прибув,

від третьої особи на стороні відповідача -ОСОБА_3І, представник ФОП ОСОБА_4, довіреність № б/н від 27.04.15р.

прокурор: Прищепа І.В., посв. №031532 від 23.01.2015р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростишівської районної спілки споживчих товариств (м. Коростишів)

- за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" ( м. Коростишів)

до Коростишівської міської ради (м. Коростишів)

- за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу Держземагентства у Коростишівському районі (м. Коростишів), фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Коростишів)

про визнання незаконним рішення №969 від 03.04.2015р. та зобов'язати прийняти рішення про оформлення земельної ділянки

Коростишівська районна спілка споживчих товариств ( далі - Райспоживспілка) звернулась з позовом до господарського суду про визнання незаконним рішення Коростишівської міської ради 48 позачергової сесії 6 скликання від 03.04.15р. ( далі - оскаржуване рішення міської ради № 969), яким, зокрема , відмовлено Райспоживспілці в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га для обслуговування майнового комплексу в м. Коростишеві по вул. Шевченка,40 ( а. с.108, т.1).

В обґрунтування позовної вимоги позивач доводить, що ухиляючись від надання земельної ділянки в оренду у визначеному розмірі 1,2 га, відповідач, тим самим, не врахував рішення виконавчого комітету міської ради № 208 від 25.05.2006 року про затвердження схеми генерального плану кооперативного ринку по вул. Шевченко, 40 у м. Коростишеві та рішення міської ради 38 сесії 6 скликання від 03.04.14р. № 762 "Про затвердження Правил торгівлі на ПР "Кооперативний ринок".

Відповідно до вищевикладених рішень органу місцевого самоврядування та на підставі ст.ст. 93 та 120 ЗК України, позивач правомірно вважає набути в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 1,2 га , на якій розміщені належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна та де здійснює свою господарську діяльність третя особа Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" ( далі - ПР "Кооперативний ринок").

Тому у наступній позовній вимозі Райспоживспілка просить суд зобов'язати відповідача прийняти рішення про оформлення земельної ділянки за адресою м. Коростишів , вул. Шевченко,40 згідно ст. 120 та ст. 93 ЗК України за нею як власником майнового комплексу (а. с. 7, т.1).

Заперечуючи проти позову, Коростишівська міська рада ( далі - Міська рада) доводить, що оскаржуване рішення міської ради № 969 відповідало волі органу місцевого самоврядування в частині розпорядження земельною ділянкою комунальної власності. Тому для розміщення нерухомого майна позивача орієнтовний розмір земельної ділянки може становити 0,3200 га, в решті - 0,9000га - це орієнтовний розмір земельної ділянки для розміщення МАФів.

Райспоживспілці, як вважає Міської рада, не може бути розроблений один вид документації із землеустрою для використання земельної ділянки на умовах оренди під спорудами, які їй на праві власності не належать.

Ухвалами від 25.05.2015р. та від 15.06.2015р. господарський суд, серед іншого, залучив до участі у справі третьою особою на стороні Райспоживспілки - ПР "Кооперативний ринок" та третіми особами на стороні Міської ради - Відділ Держземагентства у Коростишівському районі та Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (м. Коростишів).

13.08.15р. у справу в інтересах Коростишівської міської ради вступила прокуратура Коростишівського району на підставі заяви про вступ у справу від 12.08.15р.

Ухвалою від 26.06.2015 року господарський суд призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив судовому експерту - ОСОБА_5 (свідоцтво № 965 від 24.02.06р. (безстрокове) з метою отримання спеціальних знань стосовно необхідного розміру земельної ділянки для розміщення будівель майнового комплексу по вулиці Шевченка, будинок 40 у м. Коростишеві та їх належного обслуговування на місцевості у відповідності до норм ДБН 360-92, СНіП 2.05.07-85 , зокрема, в частині влаштування окремих в'їздів - в'їздів, а також для розміщення та обслуговування об'єктів інженерного забезпечення, необхідних для обслуговування будівель майнового комплексу, власником ( користувачем) яких є позивач. На вирішення судової експертизи винесені також питання стосовно того , чи всі будівлі майнового комплексу та об'єкти інженерного забезпечення, необхідні для обслуговування цих будівель позначені у схемі генерального плану кооперативного ринку , розробленій ДПРІ "Житомиркомундорпроект" та затвердженій рішенням виконавчого комітету міської ради № 208 від 25.05.2006 року, а також чи позначені у цій схемі або є фактично в наявності ( в натурі) на земельній ділянці інші будівлі та споруди , в тому числі, тимчасові, власниками (користувачами) яких є інші особи, а не Райспоживспілка.

Ухвалою від 15.02.16р. господарський суд поновив провадження у справі №906/609/15 у зв'язку з отриманням висновку судової будівельно-технічної експертизи №8557 від 10.02.16р. та продовжив вирішення спору по суті.

Ухвалою від 10.03.16р. господарський суд відмовив Райспоживспілці у задоволенні заяви за №21 від 24.02.2016р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міській раді вчиняти дії щодо виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки Коростишівській міській територіальній громаді в особі Міської ради, орієнтовною площею 1,2 га по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві до прийняття рішення у справі №906/609/15.

Представник Райспоживспілки в ході судового вирішення спору позов підтримував з підстав, у ньому викладених, та у наданих додаткових письмових поясненнях по суті його вимог, доводив, що рішення Коростишівської міської ради від 17.10.2002року , яким припинено право постійного користування земельною ділянкою третій особі ПР " Кооперативний ринок" на підставі державного акту за № 22 від 19.05.1995р. , немає юридичної сили, оскільки рішення міської ради № 191 від 27.04.1995р., на підставі якого цей акт було видано, є чинним , а тому користування ПР "Кооперативний ринок" земельною ділянкою під майновим комплексом ринку було весь цей час правомірним .

Представник ПР "Кооперативний ринок" в ході вирішення спору позов підтримував в повному обсязі та визнав, що за користування земельною ділянкою під майновим комплексом ринку підприємство сплачувало земельний податок на підставі Угоди № 118 про резервування земельної ділянки, укладеної з Міською радою у 2009 році , строк дії якої продовжувався сторонами до 2015 року включно.

Представник Міської ради в ході судового вирішення спору проти позову заперечувала у повному обсязі, з підстав, викладених у письмовому відзиві та додаткових усних пояснень по його суті.

В засіданні суду 22.03.16р. представник Міської ради в усній формі визнала позов в частині вимог про незаконність рішення міської ради № 969, оскільки вважає, що прийняте Міською радою рішення від 18.02.16р. № 87 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Коростишівській міській територіальній громаді в особі Коростишівської міської ради, орієнтовною площею 1,2га по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві для організації оптового та роздрібного продажу товарів різних груп, надання послуг ринку та створення для продавців та покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами , що складаються залежно від попиту та пропозицій за рахунок земель Коростишівської міської ради не наданих у власність з метою надання її у комунальну власність , припиняє предмет спору за цією позовною вимогою. В іншій позовній вимозі просить відмовити.

Присутній в засіданні суду 22.03.16р. прокурор в усній формі погодився з представником відповідача в частині визнання позову про незаконність рішення міської ради № 969.

Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в ході судового вирішення спору проти позову заперечувала , та в засіданні суду 22.03.16р. в усній формі заперечила проти часткового визнання позову представником Міської ради, оскільки вважає оскаржуване рішення міської ради № 969 - законним.

Оскільки відповідно до статті 78 ГПК України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, яка підписується відповідачем, суд не приймає до уваги при вирішенні цього спору часткову відмову від позову , вчинену представником усно та, на думку суду, без достатніх на це повноважень. Окрім того, відповідно до ч. 5 цієї статті та статті 22 цього Кодексу, господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії порушують права і охоронювані законом інтересів інших осіб.

Окрім того, рішення міської ради від 18.02.16р. № 87 не припиняє предмет спору , що виник з прийняття оскаржуваного рішення міської ради № 969 , тому підстави для застосування п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в цій частині позову відсутні. Спір вирішується по суті з прийняттям рішення суду.

Третя особа Відділ Держземагентства у Коростишівському районі в ході судового вирішення спору правову позицію по суті спору не викладав, та лише надавав на вимогу суду письмові пояснення по суті спору.

На підставі ст.ст. 35 та 43 ГПК України обставини спору встановлювались судом також з врахуванням обставин , встановлених у судових рішеннях, винесених господарським судом Житомирської області у справах №№ 906/961/15, № 8/33 "на" , №16/290-НМ, № 16/1927"НМ", № 1/100"нм" , № 1/770 та № 4/76-Б про банкрутство КП "Коростишівський міський ринок".

З врахуванням конкретних обставин цієї справи, спір вирішено у строк більший, ніж передбачено ст. 69 ГПК України, однак з дотриманням критеріїв розумності строку, визначених у практиці Європейського суду з прав людини ( п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі «Макаренко проти України», п. 27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України", ухвала у справі "Малицька - Васовська проти Польщі" (від 5 квітня 2001 року, N 41413/98).

Учасникам судового процесу в засіданні суду 22.03.16року оголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову.

Заслухавши уповноважених представників сторін спору та дослідивши матеріали справи , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховної Ради УРСР від 18.12.1990 562-XII "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" ( далі - Постанова ВР УРСР № 562-XII) було встановлено, що громадяни, підприємства, установи, організації, які мали у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігали свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

У зв'язку з цим, п. 3 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХII (в редакції чинній станом 27.04.1995 р.) ( далі - Постанова про земельну реформу) зобов'язував місцеві Ради народних депутатів до 15 березня 1991 року провести інвентаризацію земель усіх категорій та розглянути обґрунтування потреб у земельних ділянках підприємств, установ і організацій, які за станом на 1 листопада 1990 року мали у користуванні ділянки для сільськогосподарських і несільськогосподарських цілей.

Таким чином, п.3 Постанови про земельну реформу зобов'язував здійснити на місцевому рівні інвентаризацію земель усіх категорій та встановити усіх фактичних суб'єктів землекористування ними, а не тільки тих, що мали права на землю за Земельним кодексом Української РСР від 8 липня 1970 р.

Тому у п. 5. Постанови про земельну реформу було встановлено, що передача земель у приватну та колективну власність, а також надання їх у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям у ході земельної реформи та закріплення їх прав власності або користування землею мала здійснюватись в порядку, встановленому Земельним кодексом України ( далі - ЗКУ 1990 року).

27.04. 1995 року на підставі ст. ст. 7,9,23 та 68 ЗКУ 1990 року, виконавчим комітетом Коростишівської міської ради було прийнято рішення № 191 "Про затвердження інвентаризації земель та надання дозволу на встановлення державного акту на право постійного користування землею" ( далі - рішення виконкому № 191) , яким , зокрема, вирішено:

- затвердити матеріали інвентаризації земель Коростишівського кооперативного ринку, які є в наявності і використовуються на даний час для виробничих потреб, площею 0,14 га;

- дозволити Коростишівському кооперативному ринку замовити виготовлення державного акту на право постійного користування землею.

Цим рішенням виконкому № 191, Коростишівський кооперативний ринок фактично було визнано підприємством, яке мало у користуванні земельну ділянку для виробничих потреб площею 0,14 га , тоді як обставини надання йому цієї земельної ділянки на підставі Земельного кодексу Української РСР від 8 липня 1970 р. судом не встановлено, так само, як і не встановлено наявність у виконавчого комітету Міської ради повноважень затверджувати матеріали інвентаризації земель в межах міста Коростишева та надавати дозвіл на виготовлення державних актів на право користування землями.

У матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження правового статусу Коростишівського кооперативного ринку як юридичної особи ( наявність ідентифікаційного коду, визначених видів діяльності тощо, як це було передбачено ст. 8 Закону України "Про підприємництво" , Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р. N 276 та Положенням про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України , затвердженого постановою КМУ від 14 липня 1993 р. N 538 ( втратила чинність з 01.01.96 на підставі Постанови КМ N 118 від 22.01.96р.) станом на дату прийняття рішення виконкому № 191.

При вирішенні спору суд враховує , що станом на 27.04.1995р. пунктами 1 та 5 Порядку заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення , затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 № 108 ( втрат. чинність 05.07.2006р. ( далі - Порядок торгівлі № 108) торгівельною діяльністю визнавалась діяльність господарюючих суб'єктів (юридичних осіб всіх форм власності та громадян) у сферах роздрібної та оптової торгівлі.

За визначенням термінів Закону України від 25.06.1992 № 2498-XII "Про ветеринарну медицину" в редакції, чинній станом на 27.04.1995р., ринком визнавалось підприємство сфери торгівлі, діяльність якого була пов'язана з наданням послуг із створення належних умов для здійснення дозволеного продажу тварин, продукції тваринного і рослинного походження, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини.

Таким чином, діяльність ринку, як підприємства сфери торгівлі, полягала у наданні послуг із створення належних умов господарюючим суб'єктам для здійснення ними торгівельної діяльності на території ринку.

Тому оцінюючи зміст рішення виконкому № 191 за правовими підставами його прийняття, зокрема, статтею 68 ЗКУ 1990 року, суд дійшов висновку, що Коростишівському кооперативному ринку як р и н к у фактично було надано дозвіл замовити виготовлення державного акту на право постійного користування землею для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будинків, інших споруд з метою надання ним послуг із створення належних умов для здійснення торгівельної діяльності господарюючими суб'єктами на його території.

На підставі вищевикладеного, та оскільки сторони у спорі та треті особи не заперечували фактичний статус Коростишівського кооперативного ринку як р и н к у станом на дату прийняття рішення виконкому № 191 , на підставі ч.1 ст. 35 ГПК України суд вважає ці обставини встановленими.

Судом встановлено, що рішення виконкому № 191 в судовому порядку або рішенням Міської ради не скасовувалось .

Оскільки Райспоживспілка у додаткових поясненнях до позову посилалась на рішення виконкому № 191, як підставу виникнення права землекористування Коростишівського кооперативного ринку, суд, надаючи оцінку цьому рішенню на підставі ч.2 статті 4 ГПК України , виходить з того, що за приписами ст. 10 ЗКУ 1990 року та п. 17 ч.1 ст. 19 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" від 07.12.1990 № 533-XII ( в редакції, чинній станом на 27.04.1995 р. (далі - Закон №533-XII) надання земельних ділянок у постійне користування належало до виключної компетенції Міської ради.

Як ЗКУ 1990 року, так і Закон №533-XII станом на 27.04.1995 р. не передбачали можливості делегування міською радою повноважень у галузі земельних відносин будь-якому іншому органу, в тому числі й виконавчому комітету (постанова ВСУ від 14.11.11р. у справі № 3-119гс11, № в реєстрі 19848647; постанова ВСУ від 30.09.2015р. у справі № 3-553гс15, № в реєстрі 52418663).

На підставі п. 2 та .п.5 ч.1 ст. 42 Закону №533-XII виконавчий комітет Міської ради станом на 27.04.1995 р. вправі був здійснювати наступні повноваження, делеговані йому державою у галузі регулювання земельних відносин: реєструвати право власності на землю і право землекористування та договори на оренду землі, а також вести державний земельний кадастр.

Відповідно до вищевикладеного , та оскільки рішення виконкому № 191 вичерпало свою дію виконанням , про що судом встановлено далі, при вирішенні цього спору останнє не має жодного юридичного значення.

Судом встановлено, що відповідно до статті 23 ЗКУ 1990 року Постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року N 2201-XII " Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею" ( втратила чинність 08.01.2004р. на підставі Закону N 1377-IV від 11.12.2003р. ) було затверджено форму Державного акту на право постійного користування землею , обов'язковими реквізитами якого визнавались мета (призначення) земельної ділянки, яка передавалась у постійне користування та рішення ради народних депутатів , як підстава надання земельної ділянки у користування та видачі державного акта. Місце розташування земельної ділянки у Державному акті на право постійного користування землею не вказувалось , а її зовнішні межі визначались у плані зовнішніх меж землекористування.

Коростишівському кооперативному ринку 19.05.1995 року було видано Державний акт на право постійного користування землею загальною площею 1, 96 га для господарського використання серії ЖТ № 000042, про що зроблено запис в Книзі записів користування землею за № 22 ( далі - Державний акт 1995 року). Підставою надання земельної ділянки загальною площею 1, 96 га в постійне користування визначено рішення Коростишівської міської Ради народних депутатів від 27 квітня 1995 року № 191.

Однак судом достовірно встановлено, що Міська рада ( відповідного скликання та сесії ( чергової або позачергової) не приймала 27 квітня 1995 року рішення за № 191 з питання надання Коростишівському кооперативному ринку у постійне користування земельної ділянки загальною площею 1, 96 га в межах міста Коростишева для господарського використання.

Фактично у Державний акт 1995 року було внесено відомості про рішення виконкому № 191, у якому також не йшлося про надання дозволу виготовити державний акт на земельну ділянку загальною площею 1, 96 га. Оцінку рішенню виконкому № 191, як засобу доказування , судом вже надано вище.

Оскільки Райспоживспілка , посилаючись у позові на Державний акт 1995 року, доводила безперервність переходу права землекористування від Коростишівського кооперативного ринку до інших суб'єктів господарювання, що стали його правонаступниками та входили до системи споживчої кооперації, при вирішенні цього спору суд враховує наступне.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.07.03р. у справі № 8/33 "на", залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.05.04року , згоду на перегляд якої не надано Верховним Судом України (ухвала від 02.09.04р.) ( далі - рішення суду у справі № 8/33 "на") були встановлені наступні обставини:

- 17.04.1998 року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію Коростишівський кооперативний ринок внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом № 01559040;

- 25.10.1999 року постановою правління Коростишівського районного споживчого товариства № 104 вирішено надати згоду членам кооперативного ринку на його базі створити Споживче товариство "Ринок";

- 09.12.99р. Коростишівською районною державною адміністрацією зареєстровано Споживче товариство "Ринок", як правонаступника Коростишівського кооперативного ринку з ідентифікаційним кодом № 01559040, який належав останньому;

-07.05.2001р. рішенням арбітражного суду Житомирської області у справі 3/44"нм" визнано недійсним статут Споживчого товариства "Ринок" та скасовано його державну реєстрацію;

- 27.08.2002р. Споживче товариство "Ринок" з ідентифікаційним кодом № 01559040, який належав Коростишівському кооперативному ринку, виключено з ЄДРПОУ на підставі розпорядження райдержадміністрації № 51 про скасування державної реєстрації СТ "Ринок" .

Таким чином, з 09.12.99р. Коростишівський кооперативний ринок (ідентифікаційний код № 01559040) припинив своє існування шляхом перетворення в Споживче товариство "Ринок" (ідентифікаційний код № 01559040) , а останнє з 27.08.2002року припинило своє існування як юридична особа у зв'язку з виключенням з ЄДРПОУ.

Рішенням суду у справі № 8/33 "на" також встановлено, що 29.01.2002 року у ЄДРПОУ була проведена державна реєстрація новоутвореного Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" з ідентифікаційним кодом № 31843604.

Таким чином, судом встановлено, що у період з 29.01.2002року по 27.08.2002року включно які дві юридичні особи у ЄДРПОУ значились: в стані ліквідації за рішенням арбітражного суду Споживче товариство "Ринок" (ідентифікаційний код № 01559040) -правонаступник Коростишівського кооперативного ринку та новоутворене Кооперативне підприємство "Кооперативний ринок" ( ідентифікаційний код № 31843604 ).

З 01.01.2002 року набрав чинності Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України 2001року) , за приписами ст. 92 якого права постійного користування земельною ділянкою із земель, зокрема, комунальної власності набували лише підприємства, установи та організації, що належали до комунальної власності.

У зв'язку з чим, пункт 6 Розділу Х "Перехідні положення" цього Кодексу зобов'язував юридичних осіб, які мали у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не могли мати їх на такому праві, до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

В подальшому пункт 6 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України 2001року втратив чинність з дня ухвалення КСУ Рішення від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі N 1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками), оскільки Конституційний Суд України дійшов, серед іншого, висновку про , що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Як встановлено рішенням суду у справі № 8/33 "на" право постійного користування за Державним актом 1995 року у Коростишівського кооперативного ринку припинилось у зв'язку з його ліквідацією , та, відповідно , ліквідацією Споживчого товариства "Ринок", як його правонаступника - 27.08.2002р., тобто, з підстав, передбачених законодавством, що і було засвідчено рішенням Коростишівської міської ради від 17.10.2002р. четвертої сесії 24 скликання про припинення права користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 40 Коростишівському кооперативному ринку у зв'язку з припиненням його діяльності, визнання недійсним Державного акту 1995 року та віднесення території ринку до резерву земель міської ради ( далі - рішення Міської ради від 17.10.2002р. ) ( а. с. 2-10, т.2).

Рішенням суду у справі № 8/33 "на" також встановлено, що 23.12.02р. була проведена державна реєстрація змін до Статуту Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" про те, що підприємство є правонаступником Коростишівського кооперативного ринку ( а. с. 2-10, т.2).

Однак встановлені рішенням суду у справі № 8/33 "на" обставини доводять, що до новоутвореного Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" (ідентифікаційний код 31843604) на підставі п. 6 Перехідних положень ЗК України 2001 року не перейшло право постійного користування землею у м. Коростишеві загальною площею 1, 96 га для господарського використання, яке посвідчувалось Державним актом 1995 року, у зв'язку з повною ліквідацією Коростишівського кооперативного ринку ( ідентифікаційний код 01559040) як юридичної особи до виникнення у Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" статусу його правонаступника ( правова позиція щодо застосування п. "в" ч. 1 ст. 141 ЗК України 2001р. викладена у постанові ВСУ від 21.02.11р. в адміністративній справі № 21-3а11, № в реєстрі 14405500).

В ході вирішення спору судом встановлено, що Кооперативному підприємству "Кооперативний ринок" на підставі рішення виконкому Коростишівської міської ради за № 501 від 09.12.2002р. було видано Свідоцтво про право власності №796 від 11.12.02р. на майновий комплекс з дев'яти приміщень по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві та 16.12.02р. це право було зареєстроване Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації на праві колективної власності у реєстровій книзі № 21 на стор. 254 за реєстровим № 453 інвентарна справа № 5481, про що вчинено реєстраційний напис на Свідоцтві про право власності ( далі - майновий комплекс кооперативного ринку) (а.с.39, т.1).

Вулиця Шевченка, 40 в м. Коростишеві визнана також юридичною адресою для Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" станом на дату проведення його державної реєстрації - 29.01.2002 року. Однак при вирішенні цього спору та справи № 906/961/15 Міська рада не подала рішення про присвоєння вулиці найменування "Шевченка" , а об'єктам містобудування на цій вулиці адреси: вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві.

Однак на підставі ч.ч. 1 та 3 ст. 35 ГПК України суд вважає встановленими обставини розташування майнового комплексу кооперативного ринку на земельній ділянці за Державним актом 1995 року, оскільки рішенням Міської ради від 17.10.2002р. у зв'язку з ліквідацією Коростишівського кооперативного ринку. було віднесено до земель резерву міської ради земельну ділянку площею 1,87 га по вул. Шевченка 40 у м. Коростишеві.

У частині 2 ст. 19 ЗК України 2001 року було передбачено, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Таким чином, віднесення рішенням Міської ради від 17.10.2002р. земельної ділянки площею 1,87 га по вул. Шевченка 40 у м. Коростишеві до земель резерву міської ради, доводить відсутність у неї землекористувача , починаючи з 17.10.2002р.

При вирішенні цього спору судом не встановлювались обставини виникнення у Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" права колективної власності на майновий комплекс кооперативного ринку, оскільки не входили до предмету доказування .

Оскільки доводи Райспоживспілки, попри встановленні рішенням суду у справі № 8/33 "на" обставини, ґрунтуються на приписах ст. 120 ЗК України 2001р. щодо переходу прав на земельну ділянку за Державним актом 1995 року від Коростишівського кооперативного ринку до Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" з підстав набуття прав власника майнового комплексу кооперативного ринку, при вирішенні цього спору суд додатково враховує наступне.

Так, до відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на будівлю, споруду ( п.2.11. Постанови від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" ).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗУ України 2001 року в редакції , чинній у період з 01.01.02р. по 31.12.03 р. включно , перехід права користування земельною ділянкою при переході права власності на будівлю або споруду, які розташовані на ній, визначався на підставі договору оренди, тобто , не здійснювався "автоматично" , як це було передбачено ст. 30 ЗКУ 1990 року , яка діяла до 01.01.2002р. (п. п. "ґ " п. 18 Постанови ВСУ від 16.04.2004 N 7 " Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ ( далі - Постанова ВСУ № 7).

Обов'язковою умовою для укладення договору оренди земельної ділянки, що перебувала у комунальній власності, необхідною була наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про передачу земельної ділянки в оренду ( ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 116 та 124 ЗК України 2001р., пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ).

Тому виникнення права власності на об'єкти нерухомості, розміщені на земельній ділянці комунальної власності, не було безумовною підставою для автоматичного виникнення у нового власника права користування нею без рішення ради та укладеного на його підставі договору оренди щодо цієї земельної ділянки ( постанова ВСУ від 11.02. 2015 року у цивільній справі 6-2цс15, № в реєстрі 42763573).

З врахуванням вищевикладеного та встановлених рішенням суду у справі № 8/33 "на" обставин, у Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок", як власника майнового комплексу кооперативного ринку, у період з 09.12.02р. до 29.12.03р., не могло виникнути "автоматично" право користування земельною ділянкою під цим комплексом (п. п. "в " п. 18 Постанови ВСУ № 7).

Відповідно, правові підстави для застосування статті 120 ЗК України 2001 р. у період діяльності Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" з 09.12.02р. до 29.12.03р., відсутні.

Кооперативне підприємство "Кооперативний ринок", як власник майнового комплексу кооперативного ринку до Міської ради в порядку ст. 93, 116, 122 -124 ЗК України 2001 року мало право звернутись із заявою про отримання на праві оренди земельної ділянки під майновим комплексом кооперативного ринку, отримати позитивне рішення Міської ради з наступним укладенням договору оренди земельної ділянки, проведенням державної реєстрації договору, та , основне, із встановленням меж наданої земельної ділянки в натурі (на місцевості), оскільки в силу імперативної норми ч. 3 ст. 125 ЗК України 2001 р. приступати до використання земельної ділянки до настання цього моменту було заборонено.

Разом з тим, судом встановлено, що Кооперативне підприємство "Кооперативний ринок" за час своєї діяльності у період з 29.01.2002 року до 29.12.2003 року не набуло права користування земельною ділянкою, на якій розташовувався майновий комплекс кооперативного ринку, за видом цільового призначення ( для надання послуг ринку) в межах відповідної категорії земель, у відповідному розмірі та межах, встановленими рішенням Міської ради ( постанова ВСУ від 05.03.2013р. адміністративній справі 21 - 417а12 , № в реєстрі 31073056; постанова ВСУ від 08.04.2015р. у цивільній справі 6-32цс, № в реєстрі НОМЕР_1; постанова ВСУ від 08.04.2014р. в адміністративній справі №21-371; № в реєстрі а1338963209).

Однак при вирішенні цього спору, судом встановлено, що згідно Статуту Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" в редакції , чинній станом на дату державної реєстрації його створення - 29.01.2002 року, основним видом діяльності підприємства визнавалась ринкова торгівля ( а. с. 48, т.1).

За визначенням чинних станом на 29.01.2002 року Порядку № 108 та Закону України від 25.06.1992 № 2498-XII "Про ветеринарну медицину" , Кооперативне підприємство "Кооперативний ринок" відповідало ознакам такого підприємства сфери торгівлі як р и н о к .

З 22.03. 2002 року набрали чинності Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України 26.02.02 N 57/188/84/105 ( далі - Правила торгівлі на ринках), за визначенням яких ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі - ринок).

Оскільки Кооперативне підприємство "Кооперативний ринок" створене до набрання чинності Правилами торгівлі на ринках, а також приймаючи до уваги їх рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування, при вирішенні цього спору судом не застосується визначення поняття ринку відповідно до п.2 цих Правил в контексті наступного словосполучення " ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням органу місцевого самоврядування земельній ділянці".

Окрім того, відповідно до п. 3 Правил торгівлі на ринках, р и н к о м визнавався суб'єкт господарювання будь-якої форми власності та організаційно-правової форми. При цьому Правила торгівлі на ринках в цілому не містили будь-яких обмежень у здійсненні такими суб'єктами господарювання діяльності з надання послуг ринку, у разі їх створення до 22.03.2002р. та не на відведеній за рішенням органу місцевого самоврядування земельній ділянці.

Такий висновок суду ґрунтується на встановлених обставинах у рішеннях господарського суду у справах №16/290-НМ, № 16/1927"НМ про те, що рішеннями 2-ї та 3-ї сесії 24 скликання Коростишівської міської ради від 18.06.02 р. та від 25.07.02 р. "Про покладання обов'язків на збір ринкового збору" Кооперативному підприємству "Кооперативний ринок" було надано дозвіл проводити збір ринкового збору на території ринку до 01.01.2003р., та з врахуванням рішення Коростишівської міської ради від 28.11.2005р. - не пізніше 01.12.2005р. ( далі - рішення Міської ради 2002 р. про ринковий збір та рішення Міської ради 2005 р. про ринковий збір).

Тому на підставі ч. ч. 1 та 3 ст. 35 ГПК України суд вважає встановленими обставини визнання Міською радою у 2002-2005р.р. т е р и т о р і ї майнового комплексу кооперативного ринку по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві, саме т е р и т о р і є ю р и н к у за функціональним призначенням, а Кооперативне підприємство "Кооперативний ринок" - суб'єктом господарювання , що надавав послуги ринку та збирав ринковий збір.

З 29.12.2003 року права та обов'язки Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" (ідентифікаційний код 31843604) перейшли до Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (ідентифікаційний код 31843604)( третя особа у цій справі). Власником майна підприємства за Статутом визнано Райспоживспілку, тому для здійснення господарської діяльності підприємство отримало майновий комплекс кооперативного ринку в оперативне управління ( а. с. 15-17, т.2). Зазначені обставини були встановлені також постановою господарського суду у справі №1/110"НМ" .

Як встановлено судом при вирішенні спору у справі №16/290-НМ, господарський суд Житомирської області у рішенні від 03.11.2006р., дійшов висновку, що Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" після 29.12.03р. не набуло прав на земельну ділянку, на якій розташований майновий комплекс кооперативного ринку , у зв'язку з прийнятим рішенням Міської ради від 17.10.2002р. Тому на підставі ч. 3 ст. 35 ГПК України суд вважає ці обставини встановленими.

Відповідно, правові підстави для застосування статті 120 ЗК України 2001 р. в редакції, чинній станом на 29.12.03р. відносно Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" відсутні.

Оскільки постановою господарського суду у справі №1/110"НМ" встановлені обставини наявності права власності на майновий комплекс кооперативного ринку у Райспоживспілки, судом при вирішенні цього спору, встановлено, що у період з 16.12.2002 року по 25.05.2006року зберігалась державна реєстрація права колективної власності на майновий комплекс кооперативного ринку ще за Кооперативним підприємством "Кооперативний ринок" , універсальним правонаступником якого з 29.12.03р. стало Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок".

При вирішенні цього спору судом не встановлювались обставини виникнення у Райспоживспілки ( з 20.04.2000р. діє як юридична особа з ідентифікаційним кодом 30888801, юридична адреса : вул. Горького,2 м. Коростишів) права власності на майновий комплекс кооперативного ринку, який було передано Підприємству Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" в оперативне управління, оскільки не входили до предмету доказування .

Судом не встановлювались причини не проведення перереєстрації речового права на майновий комплекс кооперативного ринку після 29.12.03р. з Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" на Райспоживспілку.

Однак при вирішенні цього спору, судом враховується, що до 01.01.2004 року право власності на нерухоме майно набувалось на підставах та в порядку, передбаченими чинним на той час законодавством. За загальним правилом ст. 128 ЦК УРСР 1963 року момент переходу права власності на майно, в тому числі, нерухоме, пов'язувався з актом приймання-передачі.

З дати набрання чинності Цивільним кодексом України та у період з 01.01.04р. до 16.03.2010р., момент набуття права власності на нерухоме майно не співпадав з моментом державної реєстрації цього права, яку здійснювали бюро технічної інвентаризації. Тому набуте право власності могло бути і не зареєстрованим.

З 03.08.2004року набрав чинності Закон України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" , який у період з 03.08.2004року по 25.05.2006року у ч.5 статті 3 передбачив такий загальний принцип: право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою; відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

На підставі вищевикладеного суд виходить із презумпції існування права власності Райспоживспілки на майновий комплекс кооперативного ринку станом на 29.12.03р. за відсутності державної реєстрації цього права.

Як встановлено судом при вирішенні цього спору, Райспоживспілка листом за вих. № 317 від 05.11.04р. зверталась до Міської ради із заявою надати дозвіл на виготовлення технічної документації та експертної оцінки землі на викуп земельної ділянки за адресою: м. Коростишів, вул. Шевченка, 40, посилаючись на розташування на цій земельній ділянці кооперативного ринку та будівель і споруд Райспоживспілки ( далі - звернення Райспоживспілки про викуп земельної ділянки від 05.11.04р. ) (а. с. 67, т.1).

У відповіді Міської ради за № 1287/21 від 17.12.04р. Райспоживспілці було повідомлено про те, що її звернення перебуває на розгляді у міській раді ( а с. 68, т.1).

У справі відсутні докази розгляду звернення Райспоживспілки про викуп земельної ділянки від 05.11.04р. Міською радою в порядку та спосіб, що були встановлені ст.ст. 12, 127- 128 ЗК України 2001 року, Указом Президента України "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення " від 19.01.1999 № 32/99 ( втратив чинність на підставі Указу Президента N 650/2007 від 20.07.2007).

Оцінюючи звернення Райспоживспілки про викуп земельної ділянки від 05.11.04р. під майновим комплексом кооперативного ринку, право власності на який, як доводила Райспоживспілка , в неї вже існувало станом на 29.12.03р., суд враховує, що чинній на той час Указ Президента України "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення " від 19.01.1999 № 32/99 ( втратив чинність на підставі Указу Президента N 650/2007 від 20.07.2007), передбачав право продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебували у комунальній власності та на яких знаходились об'єкти нерухомого майна, однак за умови дотримання порядку, встановленого п.7 цього Указу, і зокрема:

- земельні ділянки несільськогосподарського призначення, що підлягали продажу, мали щорічно визначатися у переліку, який затверджувався радами або уповноваженими ними органами;

- на підставі затвердженого щорічного переліку відповідні місцеві державні органи земельних ресурсів розробляли технічний паспорт кожної земельної ділянки, в якому зазначався її правовий режим, кількісні та якісні характеристики, а також проект її відведення;

- положення про технічний паспорт земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка підлягала продажу, затверджувалось Державним комітетом України по земельних ресурсах.

Оскільки у справі відсутні докази застосування положень цього Указу Міською радою та місцевим органом земельних ресурсів, суд виходить з того, що звернення Райспоживспілки про викуп земельної ділянки від 05.11.04р. мало бути розглянуте Міською радою в порядку, встановленому ст.ст. 127-128 ЗК України в чинній їх редакції.

Так, власник об'єктів нерухомості, розміщених на земельній ділянці комунальної власності, відповідно до ст. ст. 127 та 128 ЗК України 2001 р. для її викупу мав подати раді заяву (клопотання) про викуп , у якій зазначити бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір, а також додати державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі.

У частині 3 ст. 128 ЗК України 2001 року в редакції, чинній станом на 05.11.04р., було передбачено, що міська рада у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.

Згідно ч. 4 цієї статті особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, продаж цієї ділянки здійснювався не пізніше 30 днів після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

З врахуванням встановлених обставин віднесення рішенням Міської ради від 17.10.2002р. земельної ділянки площею 1,87 га по вул. Шевченка 40 у м. Коростишеві до земель резерву міської ради, у Райспоживспілки у період з 29.12.03р. до 31.12.03р. не могло виникнути "автоматично" право користування земельною ділянкою під цим комплексом, і тим паче за Державним актом 1995 року (п. п. "ґ " п. 18 Постанови ВСУ № 7).

Обставини отримання Райспоживспілкою в цей часовий період права оренди на земельну ділянку відповідно до ст.ст. 93, 116, 124, 125 ЗК України 2001 року та встановлення її меж земельної в натурі (на місцевості) судом не встановлені (п. п. "ґ " п. 18 Постанови ВСУ № 7).

Тому станом на 31.12.2003р. , як дійшов висновку суд, Райспоживспілка не мала статусу користувача земельної ділянки під майновим комплексом кооперативного ринку.

Оскільки звернення Райспоживспілки про викуп земельної ділянки від 05.11.04р. відбулося в період після 2004 року, судом враховується , що до відносин користування власником нерухомості земельною ділянкою, на якій вони розташовані, як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін ( п.2.11 Постанови ВГСУ №6).

З 01 січня 2004р., частиною 2 статті 377 ЦК України було передбачено , що якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідного змісту зміни до ч. 2 статті 120 ЗК України були внесені Законом N 997-V від 27.04.2007 та набули чинності лише з 20.06.2007р. (п. п. "ґ " п. 18 Постанови ВСУ № 7).

До 20.06.2007р. стаття 120 ЗК України 2001 року передбачала перехід права користування земельною ділянкою до нового власника будівлі, споруди, розташованого на цій земельній ділянці, на підставі договору оренди ( п.2.13 Постанови ВГСУ №6).

Таким чином, частина 2 статті 377 ЦК України станом на 05.11.04р. передбачала "автоматичний" перехід до нового власника будівлі, споруди права користування земельною ділянкою , однак у разі наявності такого права у попереднього їх власника ( постанова ВСУ від 10.02.09р. у господарській справі № 15/656-05, № в реєстрі 3060640).

З виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникало право одержати земельну ділянку у користування на праві оренди, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний був орган місцевого самоврядування (постанова ВСУ від 06.12.2010 р. у господарській справі № 3-51г10, № в реєстрі 13485911).

Однак з врахуванням встановлених рішенням суду у справі № 8/33 "на" обставин у Райспоживспілки, як власника майнового комплексу кооперативного ринку з 29.12.03р., у період з 01.01.04р. по 05.11.04р., право користування земельною ділянкою під цим комплексом не могло перейти "автоматично", оскільки з 17.10.02р. ця земельна ділянка не мала землекористувача.

На підставі ч.ч. 1 та 3 ст. 35 ГПК України, суд встановив, що звернення Райспоживспілки про викуп земельної ділянки від 05.11.04р. під майновим комплексом кооперативного ринку, яка не перебувала у його користуванні, підлягало розгляду Міською радою на підставі ч. ч. 3 та ст. 128 ЗК України 2001р. шляхом прийняття рішення про продаж земельної ділянки за проектом відведення земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.

Зокрема, згідно з ч. 5 статті 128 ЗК України 2001р. , підставою для відмови у продажу земельної ділянки могли стати обставини неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки.

Як передбачала ч.1 ст. 128 ЗК України 2001р. у заяві (клопотанні) про викуп власник нерухомого майна мав зазначити як бажане місце розташування земельної ділянки, так і її цільове призначення та розмір.

Оскільки на підставі ч. ч. 1 та 3 ст. 35 ГПК України суд визнав встановленими обставини визнання Міською радою т е р и т о р і ї майнового комплексу кооперативного ринку по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві т е р и т о р і є ю р и н к у за функціональним призначенням, тому при розгляді звернення Райспоживспілки про викуп земельної ділянки від 05.11.04р. , Міська рада мала встановити наявність у неї як власника майнового комплексу кооперативного ринку права на викуп земельної ділянки.

У ч. 10 ст. 128 ЗК України було передбачено, що рішення про відмову продажу земельної ділянки підлягало оскарженню в суді.

Оскільки спірні відносини Райспоживспілки з Міською радою щодо прав на земельну ділянку під майновим комплексом кооперативного ринку продовжили існувати станом на 03.04.15р., суд дійшов висновку, що звернення Райспоживспілки про викуп земельної ділянки від 05.11.04р. не було розглянуто Міською радою у встановлений місячний строк шляхом прийняття позитивного рішення. Відсутність після 17.12.04р. судового спору між Райспоживспілкою та Міською радою щодо рішення останньої про відмову в продажу земельної ділянки із зазначенням причин відмови, дає підстави суду дійти висновку, про відсутність такого рішення Міської ради.

У справі відсутні докази на підтвердження обставин звернення Райспоживспілки до Міської ради із заявою про надання земельної ділянки під майновим комплексом кооперативного ринку в оренду після 17.12.04р.

Однак на підставі встановлених у постанові господарського суду від 28.07.06р. у справі №1//110"НМ" та рішенні господарського суду від 24.03.2009 р. у справі № 5/1323-НМ обставин , судом встановлено, що:

- рішенням 26 сесії 4 скликання Коростишівської міської ради від 10.11.2005р. було створене Комунальне підприємство "Коростишівський міський ринок" за адресою: м. Коростишів, вул. Шевченка , 40 , яке 22 листопада 2005року набуло статусу юридичної особи;

- пунктом 3 рішення Міської ради від 10.11.2005р. Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки по вул. Шевченка, 40;

- рішенням Коростишівської міської ради від 20.12.2005р. внесено зміни до рішення Міської ради від 10.11.2005р. шляхом доповнення пункту 3 абзацом, в якому вирішено земельну ділянку орієнтовною площею 1,3 га за адресою м. Коростишів, вул. Шевченка,40 передати в користування Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" ;

- рішенням Коростишівської міської ради від 26.01.06р. затверджено Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" технічну документацію на земельну ділянку за адресою: м. Коростишів, вул. Шевченко, 40 та доручено виготовити і провести державну реєстрацію Державного акту на право постійного користування земельної ділянки КП "Коростишівський міський ринок" за цією ж адресою;

- на підставі рішення міської ради від 26.01.16р. Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" 07.02.06р. було видано Державний акт серії ЯЯ №070126 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,2646 га вул. Шевченко, 40 у м. Коростишеві;

- рішення Коростишівської міської ради від 16.03.06р. було припинено право користування земельною ділянкою 39,5 м.кв. Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" і віднесено її до земель комунальної власності міської ради та вирішено внести зміни до державного акту ;

- на підставі рішень Коростишівської міської ради від 26.01.06р. та 16.03.06р. Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" 11.04.06р. було видано Державний акт серії ЯЯ №070127 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,2607 га.

Таким чином, на підставі ч. ч. 1 та 3 ст. 35 ГПК України, суд вважає встановленими обставини визнання Міською радою у період з 10.11.05р. по 16.03.06р. зайняття т е р и т о р і є ю р и н к у по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві земельної ділянки у розмірі не менше 1,2607 га .

Як встановив суд, постановою господарського суду Житомирської області від 28.07.06р. по справі №1/110 "НМ", яка залишена в силі ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.05.07р., було скасовано п.3 рішення Коростишівської міської ради від 10.11.05р. та рішення від 20.12.05р., якими було надано дозвіл Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки по вул. Шевченка, 40 орієнтовною площею 1,3 га , оскільки суд встановив, що КП "Коростишівський міський ринок" було передано земельну ділянку, на якій розміщений майновий комплекс кооперативного ринку, що належав Райспоживспілці та перебував в оперативному управлінні Підприємства райспоживспілки "Кооперативний ринок".

Крім того, в ухвалі Житомирського апеляційного господарського суду від 14.05.07р. по справі №1/110"НМ" наголошено, що вказані рішення було прийнято Коростишівською міською радою всупереч встановленому чинним законодавством порядку надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, оскільки не було розроблено проект відведення спірної земельної ділянки та не визначено її конкретного розміру і меж.

В подальшому , на підставі встановлених постановою господарського суду Житомирської області від 28.07.06р. по справі №1/110 "НМ" обставин, рішенням господарського суду від 24.03.2009 р. у справі № 5/1323-НМ було скасовано рішення сесії Коростишівської міської ради четвертого скликання від 26.01.06р. "Про розгляд технічної документації із землеустрою КП "Коростишівський міський ринок". У рішенні суду у цій справі додатково встановлено, що при прийнятті рішення від 26.01.06р., Міською радою, в порушення вимог чинного законодавства , передано в користування КП "Коростишівський міський ринок" земельну ділянку, межі якої не були встановлені в натурі (на місцевості).

Зокрема, у рішенні суду у справі № 5/1323-НМ встановлено, що у технічній документації загальну площу земельної ділянки, за адресою м. Коростишів, вул. Шевченко, 40, було визначено в розмірі 1,3652 га, в тому числі: 1,2646 га КП "Коростишівський міський ринок", решту - передано в користування іншим фізичним та юридичним особам.

До того ж, у рішенні суду у справі № 5/1323-НМ встановлено, що при розробці технічної документації не було взято до уваги той факт, що на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою м. Коростишів, вул. Шевченка,40 розташовувались 9 будівель, належних Райспоживспілці і всупереч п. 2.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.1999 № 43, при складані кадастрового плану земельної ділянки на цей план не були нанесені межі будинків і споруд, розташованих на даній земельній ділянці.

Рішенням суду у справі № 5/1323-НМ було припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою №070127 серії ЯЯ від 11.04.06., виданого Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок", оскільки виходячи зі змісту п. 3.10 Інструкції, суд дійшов висновку, що державний акт підлягає поверненню до архіву відповідного державного органу земельних ресурсів та не потребує встановлення факту його недійсності в судовому порядку.

Таким чином, на підставі ч. ч. 1 та 3 ст. 35 ГПК України, суд вважає встановленими обставини незаконного формування у період з 10.11.05р. по 16.03.06р. земельної ділянки площею 1,2607 га по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві, на якій розташовувався майновий комплекс кооперативного ринку, т е р и т о р і ю якого до 10.11.05р. та з 28.03.09р. Міською радою визнано т е р и т о р і є ю к о о п е р а т и в н о г о р и н к у за функціональним призначенням, а не м і с ь к о г о р и н к у .

Такий висновок суду ґрунтується на обставинах, встановлених у рішеннях господарського суду у справах №16/290, № 16/1927"НМ та № 906/961/15, які, зокрема, свідчать про таке:

- рішенням 28 сесії 4 скликання Коростишівської міської ради від 28.11.05р. "Про покладання обов'язків справляння ринкового збору" обов'язок справляння ринкового збору на території ринку за адресою : м. Коростишів , вул. Шевченка, 40 було покладено на Комунальне підприємство "Коростишівський міський ринок" з 01.12.2005р.;

- рішенням господарського суду від 03.11.2006р. в редакції постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 20.02.2007р. у справі №16/290 № 16/1927"НМ було заборонено Підприємству Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" чинити перешкоди Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" у виконанні рішення 28 сесії 4 скликання Коростишівської міської ради від 28.11.05р. по справлянню ринкового збору на території ринку за адресою: м. Коростишів, вул. Шевченка, 40;

- рішенням 33 (позачергової) сесії 5 скликання Коростишівської міської ради від 28.03.2009р. № 908 скасоване рішення 28 сесії 4 скликання від 28.11.2005р. "Про покладання обов'язків справляння ринкового збору" на Комунальне підприємство "Коростишівський міський ринок";

- рішенням 33 (позачергової) сесії 5 скликання Коростишівської міської ради від 28.03.2009р. № 908 покладено обов'язки справляння ринкового збору на території ринку по вул. Шевченка, 40 на Підприємство районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" з 01.04.2009року.

Таким чином, на підставі ч. ч. 1 та 3 ст. 35 ГПК України, суд встановив , що на т е р и т о р і ї майнового комплексу кооперативного ринку по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві, власником якого з 29.12.03р. вважалась Райспоживспілка, а користувачем Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок", у період з 01.12.05р. по 31.03.2009р. збирався ринковий збір Комунальним підприємством "Коростишівський міський ринок", а з 01.04.2009року таке право відновлено Підприємству районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок".

При вирішенні цього спору на підставі наявних у справі доказів та встановлених у рішенні господарського суду у справі № 906/961/15 та у справі № 1/770 обставин, судом також встановлено, що:

- рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 205 від 19.04.2006 року було надано дозвіл адміністрації Комунального підприємства "Коростишівський міський ринок" на розроблення схеми геплану ринку; однак наявність рішення або Коростишівської міської ради, або її виконавчого комітету , про затвердження схеми генерального плану ринку для КП "Коростишівський міський ринок" - не встановлено;

- рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 25.05. 2006р. № 208 у п. 1 було затверджено схему генерального плану кооперативного ринку за адресою: вул. Шевченко, 40, м. Коростишів, розроблену ДПРІ "Житомиркомундорпроект" для Райспоживспілки ( далі - рішення № 208 про схему генерального плану кооперативного ринку) ;

- схему генерального плану кооперативного ринку було розроблено ДПРІ "Житомиркомундорпроект" на підставі топозйомки , виконаної інститутом УКРДП Житомирським філіалом в 1984 році та проекту капітального ремонту благоустрою території колгоспного ринку в м. Коростишеві виконаним Житомирським філіалом інституту "Укркомунремдорпроект" в 1985 році;

- рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 325 від 16.08.2006 року були затверджені правила торгівлі Підприємству районної спілки споживчих товариств;

- рішенням Коростишівської міської ради № 401 від 07.08.2007 року в п.2 було скасовано рішення № 208 про схему генерального плану кооперативного ринку.

Судом встановлено, що рішення Коростишівської міської ради № 401 від 07.08.2007 року було предметом як судового оскарження за правилами господарського судочинства у справі № 1/770, так і адміністративного у справі № К-2138/08 ( ухвала ВАСУ від 28.07.11р., № в реєстрі 18167167) , ініційованими за позовами Райспоживспілки, однак обставини судового вирішення цих спорів не встановлені.

Однак на підставі ч. ч. 1 та 3 ст. 35 ГПК України, суд встановив , що оскільки рішення № 208 про схему генерального плану кооперативного ринку було предметом судового оскарження у справі № 906/961/15 , про що суд виніс рішення 20.10.15р. та на підставі якого рішенням Коростишівської міської ради 6 позачергової сесії 7 скликання від 05.02.16р. № 86 скасовано пункт 1 цього рішення виконавчого комітету, при вирішенні цього спору рішення Коростишівської міської ради № 401 від 07.08.2007 року юридичного значення не має.

В свою чергу, встановлена у рішенні суду від 20.10.15р. у справі № 906/961/15 незаконність пункту 1 рішення № 208 про схему генерального плану кооперативного ринку з підстав його прийняття виконавчим комітетом Міської ради , а не Міською радою, не спростовує встановлених на підставі ч. ч. 1 та 3 ст. 35 ГПК України обставин розробки ДПРІ "Житомиркомундорпроект" Райспоживспілці схеми генерального плану кооперативного ринку по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві для т е р и т о р і ї майнового комплексу кооперативного ринку та на підставі документів 1984-1985 років, складених для т е р и т о р і ї к о л г о с п н о г о р и н к у.

При вирішенні цього спору, судом враховується, що необхідність розробки Райспоживспілці схеми генерального плану кооперативного ринку була зумовлена , серед іншого , вимогами п. 6 Правил торгівлі на ринках, про те, що т е р и т о р і я р и н к у повинна мати відокремлену та відгороджену від проїжджої частини, житлового та комунального секторів д і л я н к у з е м л і, зручне сполучення громадського транспорту загального користування, підземні чи наземні переходи для пішоходів, стоянки для транспортних засобів відвідувачів, безпечні для руху пішоходів входи і виходи, штучне освітлення території ринку, автостоянок та під'їздів, телефонний зв'язок, радіовузол або гучномовець на ринках з кількістю торговельних місць більше 250, електро- та водопостачання, водовідведення, туалет, облаштовані контейнерами майданчики для збирання відходів і сміття тощо.

Продавці на ринку , згідно п. 4 Правил торгівлі на ринках, мали мати належним чином обладнане робоче місце (криті або відкриті столи, прилавки), площу для викладки і зберігання запасів товарів тощо.

На нормативному рівні станом на 25.05.2006р. діяли Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджені наказом Держбуду України від 13.10.2000 № 227 (далі - Типові правила № 227), відповідно до яких мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності - невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.

Відповідно до абз. 6 п.2 Типових правил № 227 стаціонарна мала архітектурна форма - одноповерхова споруда площею до 30 кв. м, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей, - кіоск, одноповерховий павільйон тощо.

В свою чергу, контейнери, кіоски, палатки тощо, навіть за умови належності їх на праві власності продавцям , мали розміщуватися на площі торговельного місця. При цьому, площа контейнерів, кіосків, палаток тощо повинна була відповідати площі торговельного місця або входити у межі його площі.

Вимогами абз. 3 п. 13 Правил торгівлі на ринках було передбачено, що торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Тому єдиною прив'язкою малої архітектурної форми (контейнера, кіоску, палатки тощо) до місцевості на т е р и т о р і ї р и н к у станом на 25.06. 06р. було місце розміщення торговельного місця на ринку.

У п. 21 Типових правил № 227 було передбачено, що місця розміщення малих архітектурних форм на т е р и т о р і ї р и н к у визначались на основі затвердженої проектної документації ринку.

Відповідно до п. 7. Правил торгівлі на ринках, вирішення питання про розміщення на ринку торговельних місць належало до компетенції адміністрації ринку, територіальних установ державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно-будівельної комісії, державтоінспекції.

В ході вирішення цього спору, судом також встановлено, що окрім розробленої Райспоживспілці схеми генерального плану кооперативного ринку по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві, діюче на той час Комунальне підприємство "Коростишівський міський ринок" на підставі рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 205 від 19.04.2006 року замовило філіалу "Житомиркомундорпроект Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІ проект реконструкція" Робочий проект "Розміщення павільйонів-кіосків на території КП "Коростишівський міський ринок" вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві", який було розроблено у 2007 році ( далі - Проект розміщення павільйонів-кіосків ).

Як встановлено судом з наявної у справі пояснювальної записки до Проекту розміщення павільйонів-кіосків, ним було передбачено корегування на т е р и т о р і ї р и н к у проїздів та під'їдів до павільйонів, а також розміщення торгівельних зон , таким чином, щоб проїзди між павільйонами та торговельними зонами забезпечували безперешкодний проїзд транспорту, який привозить та відвозить товари, а також проїзд пожежної та іншої аварійної техніки у випадках надзвичайних ситуацій; для цього, ширина двостороннього проїзду мала бути не менше 6,0 м, проїзд з одностороннім рухом - шириною не менше 4,5 м; всі торгівельні приміщення, які підпадали під проїзди підлягали перенесенню за їх межі ; для забезпечення безпечного проїзду транспорту на території ринку мала бути встановлена заборона торгівлі з лотків вздовж проїздів ( а. с. 161, т.3).

В ході вирішення цього спору не встановлено як наявність Проекту розміщення павільйонів-кіосків в цілому, так і факту його використання Комунальним підприємством "Коростишівський міський ринок" до його ліквідації як юридичної особи.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду від 23.10.2009 р. було порушено провадження у справі № 4/76-Б про банкрутство Комунального підприємства "Коростишівський міський ринок" та ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.08.12р. у справі № 4/76-Б про банкрутство КП "Коростишівський міський ринок" ліквідовано як юридичну особу.

Таким чином, на підставі ч. ч. 1 та 3 ст. 35 ГПК України, суд вважає встановленими обставини наявності на т е р и т о р і ї р и н к у по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві , окрім майнового комплексу кооперативного ринку, павільйонів- кіосків продавців, торговельних зон , проїздів, проходів тощо, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми суб'єктів господарювання, які надавали та надають на цій території послуги р и н к у.

Окрім того, як встановив суд , станом на 24.03.2009р. Міській раді були достовірно відомі обставини незаконного формування під територією кооперативного ринку по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві з е м е л ь н о ї д і л я н к и площею 1,2607 га та незаконного надання її на праві постійного користування Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" , за наявності на цій земельній ділянці майнового комплексу кооперативного ринку Райспоживспілки.

В ході вирішення спору у цій справі, Відділ Держземагентства підтвердив, що на підставі рішення господарського суду Житомирської області від 24.03.2009р. у справі № 5/1323-НМ анульовано запис про державну реєстрацію Державного акту серії ЯЯ № 070127 від 11.04.2006р. на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,2607 га Комунальним підприємством "Коростишівський міський ринок" ( далі - Державний акт міського ринку 2006р.) ( а.с. 13 , т.2, а.с. 140, т.3).

Відділ Держземагентства також підтвердив, що у нього відсутні планово-картографічні матеріали, на яких чітко зазначено місце розташування земельної ділянки в межах міста Коростишева в районі вулиці Шевченка, 40 , орієнтовний її розмір, площа , конфігурація на місцевості ( в натурі), зона дії обмежень та обтяжень, склад угідь ( забудовані землі, під проїздами, проходами, площадками , інше) , категорія за основним цільовим призначенням та за видом використання в межах цієї категорії.

Оскільки судом було встановлено, що за Державним актом міського ринку 2006 р. земельну ділянку площею 1,2607га було надано для роздрібної торгівлі та комерційних послуг та вказано її кадастровий номер 1822510100:01:014:0189, Відділ Держземагентства не надав витяг з Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку, письмово повідомивши, що у Державному земельному кадастрі наявні помилкові відомості щодо вищезазначеної земельної ділянки ( а.с. 140, 153 т.3).

З 01 січня 2013 р. набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр» , який у статті 20 передбачив, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Відповідно до ст. 36 цього Закону, дані Державного земельного кадастру оприлюднюються в Публічній кадастровій карті України, що містить інформацію про кадастровий номер земельної ділянки, її межі, площу, форму власності, цільове призначення, згідно із класифікатором.

Господарським судом за відомостями Публічної кадастрової карти України на сайті http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta встановлено, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:014:0189 цільове призначення: для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площа: 1, 3651 га і дотепер внесені до Державного земельного кадастру.

На підставі викладеного та ч.1 ст. 35 ГПК України, суд вважає встановленими обставини безпідставної наявності у Публічній кадастровій карті України відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 1822510100:01:014:0189 цільове призначення: для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, площа: 1, 3651 га, а також вважає встановленими обставини неможливості використання цієї земельної ділянки як об'єкта цивільних прав в порядку ч.1 ст. 123 ЗКУ України 2001року в редакції, чинній станом на 03.04.2015р.

В свою чергу, при вирішенні цього спору, судом встановлено, що Міській раді станом на 24.03.09р. було достовірно відомо , що на підставі рішення виконкому № 209 від 25.05.2006року Райспоживспілці було оформлено 02.06.2006 року Свідоцтво про право власності на майновий комплекс, до складу якого увійшло 9 об'єктів нерухомого майна відповідно до Інвентаризаційної справи за №5481, що знаходились по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві, а саме: магазин №1, №2, №40, адмінприміщення, молочний, м'ясний, меблевий павільйони, приміщення контролерів №1, №2 та приміщення кафе "Шинок", і що це право було зареєстроване КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" 7 червня 2006 року , про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №10867735 (а.с.39, т.1).

При вирішенні цього спору, як земельного, судом відхилено доводи Райспоживспілки в частині застосування до спірних відносин статті 120 ЗК України 2001р., оскільки судом встановлені обставини відсутності після 17.10.2002року належного землекористувача земельної ділянки по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві , та юридичних фактів законного її формування як об'єкта цивільних прав з певним видом цільового використання, розміром, встановленими межами в натурі (на місцевості), попри встановлені судом обставини розташування на цій земельній ділянці майнового комплексу кооперативного ринку, т е р и т о р і я якого за функціональним призначенням використовується як т е р и т о р і я к о о п е р а т и в н о г о р и н к у , і ці обставини визнає Міська рада у формі прийнятих нею рішень, про які йшлося вище.

Оскільки у Райспоживспілки, як власника майнового комплексу кооперативного ринку , починаючи з 29.12.03року виникло право одержати земельну ділянку у користування на праві оренди без проведення земельних торгів ( ч.2 ст. 124 та ч.2 ст. 134 ЗК України 2001р.), а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в порядку та в строки, встановлені статтею 123 цього Закону зобов'язана була Міська рада, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Коростишівської міської ради 33 позачергової сесії 5 скликання від 28.03.09р. № 909 дозволено Райспоживспілці замовити технічну документацію із землеустрою по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки, що посвідчує право користування земельною ділянкою на умовах оренди (далі - технічна документація на 1,2 га) орієнтовною площею 1,2 га, яка розташована по вул. Шевченка, 40 в межах міста Коростишева для обслуговування майнового комплексу за рахунок земель запасу Коростишівської міської ради ( далі - Міська рада, рішення № 909).

У пункті 4 рішення № 909 Міська рада вирішила укласти з Райспоживспілкою угоду на оплату резервування земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га по вул. Шевченко,40 в межах міста Коростишева на 1 рік ( на період виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки) або до моменту укладання договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

У матеріалах справи відсутні докази виконання рішення № 909 в частині подання Райспоживспілкою технічної документації на 1,2 га на розгляд сесії Міської ради.

В свою чергу, наявні у матеріалах справи докази щодо виконання пункту 4 рішення № 909 доводять, що угода на оплату резервування земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га по вул. Шевченко,40 в межах міста Коростишева для обслуговування майнового комплексу та додаткові угоди до неї укладались Міською радою не з Райспоживспілкою, а з Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" у період з 31.03.2009р. до 31.03.14р. включно ( а. с. 70,71,72, т.1). Докази продовження строку дії угоди на оплату резервування земельної ділянки № 118 від 31.03.2009р. після 31.04.14р. у матеріалах справи відсутні. Наявні у справі докази доводять факт сплати Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" на користь місцевого бюджету Коростишівської міської ради плати за оренду земельної ділянки за період квітня 14р. по квітень 2015р. ( а.с. 135 -149, т.1).

В подальшому, рішенням Міської ради 47 сесії 5 скликання від 31.03.10р. № 1145 ( далі - рішення № 1145) Райспоживспілці було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ( далі - проект відведення на 1,2 га) орієнтовною площею 1,2 га, яка розташована по вул. Шевченка, 40 в межах міста Коростишева для обслуговування майнового комплексу, за рахунок земель Коростишівської міської ради не наданих у власність та користування з метою надання її в користування на умовах оренди. Строк дії рішення № 1145 встановлено в один рік ( а.с. 208-209, т.1).

У п.п. 1.2.1 рішення № 1145 Міська рада визначила для Райспоживспілки як обов'язкову умову передбачити у проекті відведення на 1,2 га укладання договорів сервітуту із власниками та користувачами земельних ділянок , доступ до нерухомого майна яких проходить через проектовану до надання Райспоживспілці земельну ділянку, для обслуговування об'єктів нерухомого майна (магазинів, кафе, тощо) та забезпечення доступу (під'їздів) до них.

У матеріалах справи відсутні докази виконання рішення № 1145 в частині подання Райспоживспілкою проекту відведення на 1,2 га на розгляд сесії Міської ради у строк до 31.03.11р.

В подальшому, рішенням Міської ради 7 сесії 6 скликання від 14.04 .11р. № 104 ( далі - рішення № 104) продовжено строк дії рішення № 1145 до 31.09.2011р., яким надано Райспоживспілці дозвіл на розроблення проекту відведення на 1,2 га ( а.с. 202, т. 1).

У матеріалах справи відсутні докази виконання рішення № 1145 в частині подання Райспоживспілкою проекту відведення на 1,2 га на розгляд сесії Міської ради у строк до 31.09.11р.

В подальшому, рішенням Міської ради 12 сесії 6 скликання від 03.11.11р. № 220 ( далі - рішення № 220) продовжено строк дії рішення № 1145 до 31.04.2012р., яким надано Райспоживспілці дозвіл на розроблення проекту відведення на 1,2 га ( а.с. 205, т. 1).

У матеріалах справи відсутні докази виконання рішення № 1145 в частині подання Райспоживспілкою проекту відведення на 1,2 га на розгляд сесії Міської ради у строк до 31.04.12р.

В подальшому , рішенням Міської ради 20 сесії 6 скликання від 10.07.12р. № 380 (далі - рішення № 380) вирішено вважати таким, що втратив чинність п.1.2.1 рішення № 1145 , яким було визначено Райспоживспілці як обов'язку умову передбачити у проекті відведення на 1,2 га укладання договорів сервітуту із власниками та користувачами земельних ділянок , доступ до нерухомого майна яких проходить через проектовану до надання Райспоживспілці земельну ділянку.

Рішення Міської ради № 380 в частині втрати чинності п.1.2.1 рішення № 1145 обумовлено прийняттям рішення виготовити кадастровий план земельної ділянки ( далі - кадастровий план сервітутів), яка планується для передачі у користування на основі безстрокового платного договору сервітуту на право проходу, проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві суб'єктам підприємницької діяльності , зазначеними у п. 2 цього рішення , в тому числі, Райспожиспілці , які мають право власності на об'єкти нерухомого майна по периметру Коростишівського міського ринку та здійснюють господарську діяльність у даних приміщеннях ( а. с. 204, т.1).

Оцінюючи дії Міської ради з прийняття у період з 31.03.10р. по 10.07.12р. рішення № 1145, рішення № 104, рішення № 220 та рішення № 380 в частині права Райспоживспілки отримати в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 1,2 га, яка розташована по вул. Шевченка, 40 в межах міста Коростишева для обслуговування майнового комплексу на підставі проекту відведення на 1,2 га, суд встановив , що з 10.12.09р. на підставі Закону України від 5 листопада 2009 року №1702 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття права власності на землю» зі статті 151 ЗК України 2001 року вилучено норму щодо терміну дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 5 цієї статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Як розтлумачив у Рішенні від 16.04.2009 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію ( далі - Рішення КСУ у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Таким чином, рішення № 1145 є правовим актом індивідуальної дії , яке містить чітке формулювання конкретного юридичного волевиявлення Міської ради, як власника земельних ділянок в межах міста Коростишева, надати Райспоживспілці дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ( далі - проект відведення на 1,2 га) орієнтовною площею 1,2 га, яка розташована по вул. Шевченка, 40 в межах міста Коростишева для обслуговування майнового комплексу,

Та обставина , що Міська рада станом на 31.03.10р. у рішенні № 1145 встановила строк його дії до 31.03.11р. та продовжила цей строк рішенням № 220 до 31.04.12р., не вплинула на чинність рішення № 1145 станом на дату прийняття Міською радою рішення № 380 - 10.07.12р., оскільки за вимогами чинного законодавства рішення № 1145 могло втратити чинність лише з однієї підстави - у разі його скасування Міською радою. Відсутність такого рішення Міської ради станом на 10.07.12р. визнана по суті Міською радою прийняттям рішенням № 380.

Тому на підставі ч.1 ст. 35 ГПК України суд вважає встановленими обставини чинності рішення №1145, яким визнано Райспоживспілку замовником проекту відведення на 1,2 га, як станом на 10.07.12р. , так і станом на дату винесення рішення суду у цій справі.

При вирішенні цього спору суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" в редакції, чинній станом на 10.07.12р. та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 677, проект відведення земельної ділянки розроблявся ліцензованим суб'єктом на проведення робіт із землеустрою на підставі укладеного із замовником договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з врахуванням визначеного останнім завдання та наданої вихідної документації, необхідної для його розроблення, з обов'язковим включенням до проекту текстових та графічних матеріалів.

Так, після прийняття 10.07.12р. Міською радою рішення № 380, проект відведення на 1,2 га для Райспоживспілки мав розроблятися без умов про сервітутне користування власниками та користувачами земельних ділянок , доступ до нерухомого майна яких проходив через проектовану до надання Райспоживспілці земельну ділянку, для обслуговування об'єктів нерухомого майна (магазинів, кафе, тощо) та забезпечення доступу (під'їздів) до них.

До позову Райспоживспілка додала лише договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 25.09.14р. , укладений з ПМП "Геоцентр" , тим самим, визнавши власну бездіяльність щодо його укладення у період з 10.07.12р. до 25.09.14р., залишаючи поза увагою період, що минув з дати виникнення права на його укладення - 31.03.10р. (дата рішення № 1145) ( а.с. 76, т1.)

Станом на дату укладення договору - 25.09.14р., Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 677 вже втратив чинність, а стаття 50 Закону України "Про землеустрій" встановила вимоги до проекту відведення земельної ділянки , зокрема, передбачивши в його складі довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

В ході вирішення спору судом встановлено виготовлення ПМП "Геоцентр" після 25.09.14р. проекту кадастрового плану земельної ділянки загальною площею 1,2535 га для обслуговування майнового комплексу ринку по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишів як складового проекту відведення на 1,2 га , а також встановлено наявність обставин, які впливали на його розробку , а саме: прийняте Міською радою рішення № 380.

Надаючи оцінку п. 1 рішення № 380, яке також є правовим актом індивідуальної дії, суд встановив, що визнавши себе замовником кадастрового плану сервітутів на підставі ст.ст. 98-102 ЗК України 2001 р. в редакції , чинній на 10.07.12р., Міська рада не встановила строк його виконання для себе , передбачивши у п.6 цього рішення умову про те, що протягом одного місяця з дня виготовлення кадастрового плану сервітутів Міська рада мала укласти договори сервітутів.

Відповідно, до виконання Міською радою п.1 рішення № 380 в частині виготовлення кадастрового плану сервітутів неможливим було виконання п. 6 цього рішення в частині укладення договорів сервітуту.

На думку суду , до виконання Міською радою п.1 рішення № 380, неможливим було також розроблення ПМП "Геоцентр" Райспоживспілці проекту відведення на 1,2 га, оскільки останній мав би розроблятись з врахуванням кадастрового плану сервітутів, оскільки згідно з ч. 9 ст. 123 ЗК України 2001 року в редакції, чинній станом на 10.07.12р., рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання. Так, за приписами ст. 96 ЗК України 2001 року землекористувач зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Оскільки у справі відсутні докази прийняття Міською радою рішення про скасування рішення № 380 після 10.07.12р., на підставі ч.1 ст. 35 ГПК України суд вважає встановленими обставини його чинності як після 10.07.12р., так і станом на дату винесення рішення суду у цій справі.

Одночасно судом встановлена бездіяльність Міської ради щодо виконання п.1 рішення № 380 в частині виготовлення кадастрового плану сервітутів, яка не тільки зумовлювала неможливість виконання рішення № 1145 належним чином, але й неможливість виконання п. 6 цього рішення щодо укладення безстрокових платних договорів сервітуту на право проходу, проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві із суб'єктами підприємницької діяльності , зазначеними у п. 2 цього рішення .

Тим самим, бездіяльність Міської ради щодо виконання п.1 рішення № 380 після 10.07. 12р. порушувала право Райспоживспілки набути в оренду земельну ділянку під майновим комплексом кооперативного ринку на підставі затвердженого проекту відведення на 1,2га та право суб'єктів підприємницької діяльності , зазначених у п. 2 цього рішення , на прохід та проїзд на транспортному засобі через цю земельну ділянку до належних їм на праві власності об'єктів нерухомості на умовах земельного сервітуту.

Більше того, встановлена судом бездіяльність Міської ради щодо укладення з такими суб'єктами підприємницької діяльності платних договорів сервітуту, зумовила недоотримання місцевим бюджетом реальних доходів від сервітутного використання земельної ділянки комунальної власності.

Бездіяльність Міської ради щодо виконання п.1 рішення № 380 мала своїм наслідком також сплату Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" до місцевого бюджету коштів за користування землею у період з 10.07.12р. по квітень 2015р. 31.03.14р. на підставі угоди на оплату резервування земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га по вул. Шевченко,40 в межах міста Коростишева для обслуговування майнового комплексу , укладення якої не було передбачено жодним нормативно-правовим актом земельного законодавства.

Залишилось поза увагою Міською ради також і та обставина , що рішення № 380 потребувало внесення змін в частині вжитого словосполучення " по периметру Коростишівського міського ринку" ліквідованого як юридичну особу ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.08.12р. у справі про банкрутство № 4/76-Б після 10.07.12р.

Однак бездіяльність Міської ради з виконання рішення № 380 не була оскаржена в судовому порядку Райспоживспілкою, як така, що унеможливлювала розробку ПМП "Геоцентр" проекту відведення на 1,2 га, подання його на затвердження Міській раді та укладення договору оренди земельної ділянки по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві.

При вирішенні цього спору судом встановлено, що 30 травня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Коростишівського РУЮ ОСОБА_6 було зареєстровано право власності за Райспоживспілкою на майновий комплекс, розташований по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві у цілому на 8 об'єктів нерухомості за виключенням приміщення кафе "Шинок" загальною площею 1730,1 кв м. згідно Інвентаризаційної справи № 5481, видано нове свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №4147257 від 30 травня 2013 року та внесено запис про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 травня 2013 року (а.с. 37, 38, т.1).

Підстави для вчинення таких дій державним реєстратором, судом не встановлювались , оскільки не входили до предмету доказування.

Однак при вирішенні цього спору, суд враховує, що відповідно до п. 4 та 54 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 ( втратив чинність 11.02.14р.) виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, було підставою для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яка проводилась незалежно від того, чи було зареєстроване право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Відповідно до п. п. 6. та 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. N 1117 , зміна опису (даних) об'єкта нерухомого майна не змінювала його реєстраційного номеру, а об'єкту нерухомого майна, який утворився у результаті виділення частки з об'єкта нерухомого майна, присвоювався новий реєстраційний номер.

На підставі вищевикладеного, суд встановив, що з 30.05.13р. Райспоживспілка є власником майнового комплексу кооперативного ринку у складі 8 об'єктів нерухомого майна , оскільки виділення приміщення кафе "Шинок" із його складу не припинила статус останнього як майнового комплексу.

Окрім того, як встановлено судом на підставі обставин, встановлених у рішенні господарського суду від 20.10.15р. у справі № 906/961/15 , Райспоживспілка вважалась власником не тільки майнового комплексу кооперативного ринку у складі 8 об'єктів нерухомого майна загальною площею 1730,1 кв. м., розташованих по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві, а також будівлі "заготпункту" загальною площею 189,3 кв.м відповідно інвентарної справи № 6003, магазину "Будматеріали", який розташований по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві та магазину "Кооператор", корисною площею 173,6 кв.м, який розташований по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві , розташованих також за цією адресою.

Водночас всі ці обставини не доводять обґрунтованість доводів Райспоживспілки про наявність підстав для застосування статті 120 ЗК України 2001 р. станом на 30.05.13р.

При вирішенні цього спору , судом встановлено, що з 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України Про Державний земельний кадастр", який у п.2 Розділу VII" Прикінцеві та перехідні положення" встановив, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Однак судом достовірно встановлено, що до 2004 року право користування на земельну ділянку під майновим комплексом кооперативного ринку не виникло в жодного суб'єкта, а тому як об'єкт цивільних прав вона не могла вважатись сформованою без кадастрового номеру станом на 01.01.13р.

З 01.01.13р. набрав також чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, на підставі пункту 3 Розділу ІІ якого у територіальних громад виникло право власності на землі, які включають як земельні ділянки, так і т е р и т о р і ї, не с ф о р м о в а н і у з е м е л ь н і д і л я н к и (підпункт «б» пункту 3).

З врахуванням вимог ст.ст. 181 та 18 ЦК України, землі, не сформовані у земельні ділянки, не є нерухомим майном, і право на них не підлягає державній реєстрації. Об'єктами нерухомого майна будуть земельні ділянки, сформовані в установленому порядку за рахунок вказаних земель.

Відповідно до частини першої статті 79-1 Земельного кодексу України: «формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру». Одним із способів ф о р м у в а н н я з е м е л ь н и х д і л я н о к , згідно із абзацом другим частини другої вказаної статті є в і д в е д е н н я з е м е л ь н и х д і л я н о к із земель комунальної власності.

Оскільки жодним нормативним актом у галузі земельного законодавства станом на 01.01.13р. не було передбачено , що видані до набрання ними чинності дозволи на розроблення проекту відведення земельної ділянки втрачають чинність, у Райспоживспілки зберігалось право на розроблення проекту відведення на 1,2 га на підставі чинного та невиконаного з 2010року рішення № 1145.

В свою чергу, 30 січня 2015р. Райспоживспілка звернулась до Міської ради з клопотанням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га для обслуговування майнового комплексу по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві ( далі - клопотання про дозвіл на проект відведення) ( а.с. 75, т.1).

Рішенням Міської ради 47 позачергової сесії 6 скликання від 24.03.15р. № 949 ( далі - рішення № 949) вирішено відкласти розгляд клопотання Райспоживспілки про дозвіл на проект відведення для більше детального вивчення утвореною комісією в складі семи депутатів, поіменованих у п.1.2 рішення № 949 та скликати і провести 48 позачергову сесію Міської ради з цього питання 03.04.15р. ( а.с. 109, т.1).

Таким чином, приймаючи рішення № 949 Міська рада діяла всупереч чинному рішенню № 1145.

Звернення Райспоживспілки з клопотанням надати дозвіл на проект відведення на 1,2 га не спростовує незаконність рішення № 949 , оскільки до його прийняття Міська рада, як це вимагає ст. 19 Конституції України, зобов'язана була здійснити правовий аналіз чинності рішення № 1145 станом на 30.01.15р. та прийнятих в подальшому рішень з цього питання.

Наступним рішенням Міської ради 48 позачергової сесії 6 скликання від 03.04.15р. № 969 ( далі - рішення № 969):

- відмовлено Райспоживспілці в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га для обслуговування майнового комплексу в м. Коростишеві по вул. Шевченка,40;

- рекомендовано голові правління Райспоживспілки звернутись до Міської ради щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою під нерухомим майном, орієнтовною площею 0,3200 га по вул. Шевченка, 40 з метою надання її в оренду;

- рекомендовано голові правління Райспоживспілки звернутись до Міської ради щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для розміщення МАФів, орієнтовною площею 0,9000 га по вул. Шевченка, 40 ( а. с.108, т.1).

Не погодившись з рішенням Міської ради №969, Райспоживспілка оскаржила його до господарського суду.

Окрім позовної вимоги визнати незаконним рішення Міської ради № 969, Райспоживспілка просить суд зобов'язати Міську раду прийняти рішення про оформлення земельної ділянки за адресою м. м. Коростишів , вул. Шевченко,40 згідно ст. 120 та ст. 93 ЗК України за нею як власником майнового комплексу (а.с. 7, т.1).

Як доводить Райспоживспілка в судовому процесі, ухиляючись від надання земельної ділянки в оренду у визначеному розмірі 1,2 га, відповідач, тим самим, не враховує рішення виконавчого комітету міської ради № 208 від 25.05.2006 року про затвердження схеми генерального плану кооперативного ринку по вул. Шевченко, 40 у м. Коростишеві та рішення міської ради 38 сесії 6 скликання від 03.04.14р. № 762 про затвердження Правил торгівлі на ПР "Кооперативний ринок".

Відповідно до вищевикладених рішень органу місцевого самоврядування позивач правомірно вважає набути в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 1,2 га , на якій розміщені належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна та де здійснює свою господарську діяльність Кооперативний ринок.

Як доводить Міська рада в судовому процесі, рішення міської ради № 969 прийняте депутатами міської ради та відповідає їх волі в частині розпорядження земельною ділянкою комунальної власності. Тому для розміщення нерухомого майна Райспоживспілки орієнтовний розмір земельної ділянки може становити 0,3200 га, в решті - 0,9000га - це орієнтовний розмір земельної ділянки для розміщення МАФів.

Райспоживспілці, як вважає Міська рада, не може бути розроблений один вид документації із землеустрою для використання земельної ділянки на умовах оренди під спорудами, які йому на праві власності не належать.

В ході вирішення цього спору, ухвалою від 26.06.2015 року господарський суд призначив у справі № 906/609/15 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив судовому експерту - ОСОБА_5 (свідоцтво № 965 від 24.02.06р. (безстрокове) з питань, визначених ухвалою від 11.08.15р. з метою отримання спеціальних знань стосовно необхідного розміру земельної ділянки для розміщення будівель майнового комплексу ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 70949918225, загальна площа 1730,1 кв.м) по вулиці Шевченка, будинок 40 у м. Коростишеві ) та їх належного обслуговування на місцевості у відповідності до норм ДБН 360-92, СНіП 2.05.07-85 , зокрема, в частині влаштування окремих в'їздів - в'їздів, а також для розміщення та обслуговування об'єктів інженерного забезпечення, необхідних для обслуговування будівель майнового комплексу, власником ( користувачем) яких є позивач. На вирішення судової експертизи винесені також питання стосовно того , чи всі будівлі майнового комплексу та об'єкти інженерного забезпечення, необхідні для обслуговування цих будівель позначені у схемі генерального плану кооперативного ринку, розробленій ДПРІ "Житомиркомундорпроект" та затвердженій рішенням виконавчого комітету міської ради № 208 від 25.05.2006 року, а також чи позначені у цій схемі або є фактично в наявності ( в натурі) на земельній ділянці інші будівлі та споруди , в тому числі, тимчасові, власниками (користувачами) яких є інші особи, а не Райспоживспілка.

З дослідницької частини висновку судової будівельно-технічної експертизи №8557 від 10.02.2016р., виконаного судовим експертом ОСОБА_5 ( далі - висновок експерта №8557), судом встановлено, серед іншого, такі обставини:

- на т е р и т о р і ї земельної ділянки по вул. Шевченка, 40 розташовано будівлі загальною площею 1730,1 кв.м відповідно до інвентаризаційної справи № 5481, власником яких є Райспоживспілка, а саме: магазин "А" з вхідним ганком "а", площею забудови 369 кв.м, загальною площею 343,0 кв.м, магазин "Б" , площею забудови 109 кв.м., загальною площею 86,4 кв.м; основне приміщення "В" з вхідним ганком "в", площею забудови 148,7 кв.м, загальною площею 118,0 кв.м, адмінбудівля "Е", площею забудови 143,6 кв.м, загальною площею 110,2 кв.м; молочний павільйон "Ж" , площею забудови 651,5 кв.м, загальною площею 596,0 кв.м, м'ясний павільйон "З" з прибудовою "З1", площею забудови 532 кв.м, загальною площею 466,5 кв.м, приміщення контролера "И", площею забудови 9,1 кв.м., загальною площею 5,0 кв.м., приміщення контролера "К" , площею забудови 9,1 кв.м., загальною площею 5,0 кв.м;

- загальна площа земельних ділянок, яку займають в натурі ( на місцевості) об'єкти нерухомого майна кооперативного ринку , власником яких є Райспоживспілка , становить 2012 кв.м. або 0,2012га; конфігурація земельних ділянок відповідає плямі забудови вказаних будівель та позначена на горизонтальній зйомці земельної ділянки по вул. Шевченка, 40;

- у об'єктів нерухомого майна кооперативного ринку , власником яких є Райспоживспілка , є допоміжні будинки в частині літ. "В", "З", "Ж", площа забудови яких становить 53 кв.м., 116 кв.м. та 277 кв.м, відповідно; загальна площа земельних ділянок , яку займають в натурі ( на місцевості) об'єкти нерухомого майна з допоміжними будівлями , становить 2458 кв. м або 0,2458 га;

- у об'єктів нерухомого майна кооперативного ринку, власником яких є Райспоживспілка , наявні зовнішні інженерні мережі водопроводу та каналізації, газопроводу та електропостачання, асфальтобетонне покриття, майданчик з контейнерами для збирання відходів, обладнання зовнішнього освітлення ; наявність зовнішніх інженерних мереж радіофікації та теплопроводу зазначених об'єктів нерухомого майна не встановлено , зокрема, через відсутність на них проектної документації;

- кафетерій "Шинок" "Д" з прибудовою "Д1", площею забудови 354,3 кв.м., загальною площею 298,0 кв.м не входить до складу будівель, власником яких є Райспоживспілка , однак входить до загальної площі 2028,1 кв.м будівель відповідно до інвентаризаційної справи № 5481:

- на т е р и т о р і ї земельної ділянки по вул. Шевченка, 40 відповідно до даних візуально-інструментального обстеження кооперативного ринку, розташовано також: торгові ряди, огорожа у вигляді металевих воріт, хвірток, металевих листів без суцільно замкненого контуру, магазин КН, хліб КН, кафе КН, вино, тютюн КН, кафе "Лена" КН, гастроном КН, насіння КН, м'ясний павільйон КН (зблокований з шинком КН), будівельні інструменти КН, сад, город КН, хоз. товари КН, аптека КН, туалет, будівлі без назв з позначками "2КН", "КН", "МН", "КЖ", "Н",

- під час обстеження встановлено, що т е р и т о р і я кооперативного ринку відповідно до п.6 Правил торгівлі на ринках має сполучення громадського транспорту загального користування, входи і виходи, штучне зовнішнє освітлення, телефонний зв'язок, гучномовець, електропостачання, водопостачання , водовідведення , туалет , облаштовані контейнерами майданчики для збирання відходів і сміття, однак не має відокремленої та відгороженої від житлового та комунального секторів землі, підземних чи наземних переходів для пішоходів та стоянок для транспортних засобів відвідувачів.

Згідно заключної частини висновку експерта №8557 судом встановлено , що:

- встановити , чи відповідає площа земельної ділянки кооперативного ринку по вул. Шевченка , 40 у м. Коростишеві вимогам п.6 Правил торгівлі ринку не вбачається можливим, оскільки вимогами нормативної документації в галузі будівництва не регламентується конкретна величина загальної площі т е р и т о р і ї р и н к і в та яка визначається на підставі розробленої проектної документації відповідно до рішення органу місцевого самоврядування;

- встановити , яку площу земельної ділянки , та, відповідно, в якій конфігурації в натурі (на місцевості) займають зовнішні інженерні мережі водопроводу, каналізації, газопроводу, електропостачання, теплопроводу, радіофікації та благоустрою території не вбачається можливим, оскільки, серед іншого, відсутня суцільна фактична огорожа кооперативного ринку по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві;

- визначити , чи підлягають площі земельних ділянок, на яких розміщені тимчасові споруди кооперативного ринку, включенню до загальної площі земельної ділянки, необхідної як для розміщення та обслуговування об'єктів нерухомого майна кооперативного ринку та об'єктів інфраструктури кооперативного ринку, так і для надання ринком послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів, експертним шляхом неможливо, оскільки згідно п.2 Правил торгівлі на ринках п и т а н н я в і д в е д е н н я з е м е л ь н о ї ділянки під т е р и т о р і є ю р и н к у визначається р і ш е н н я м органу місцевого самоврядування.

На підставі дослідницької та заключної частини висновку експерта № 8557 суд встановив обґрунтованість доводів Райспоживспілки про те, що належний їй на праві власності майновий комплекс кооперативного ринку по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві має ознаки цілісного майнового комплексу, визначені у ст. 191 ЦК України, а тому право Райспоживспілки отримати земельну ділянку в оренду для його обслуговування виключно за проектом відведення існує , щонайменше, з 28.12.2003р.

В свою чергу, встановивши в ході вирішення спору обставини чинності рішення № 1145 , яким надано дозвіл Райспоживспілці розробити проект відведення земельної ділянки для обслуговування майнового комплексу орієнтовною площею 1,2 га, суд при вирішенні цього спору враховує, що відповідно до ч.1 статті 123 ЗК України 2001 року , що діє в редакції Закону № 366-VII від 02.07.2013р. з 27.07.13р. без змін , проект відведення земельної ділянки розробляється , зокрема, у разі формування нової земельної ділянки.

Те р и т о р і ї, не сформовані у земельні ділянки кожної категорії земель, як це випливає по суті змісту ч. 2 ст. 19 ЗК України 2001 р., перебувають у запасі.

За змістом ст. 21 та 79-1 ЗК України формування нової земельної ділянки та визначення її цільового призначення вперше, здійснюється на підставі рішення власника землі , в даному спорі, Міської ради.

Відповідно до ч.1. ст. 4 ЗК України 2001 року земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010р. № 548 , який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306 , а відтак, є нормативно-правовим актом у галузі земельних відносин, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель ( далі - КВЦПЗ), відповідно до якої у період з 15.11.11р. до 25.12.15р. було передбачено, що КВЦПЗ застосовується для використання , зокрема, органами місцевого самоврядування, та визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Згідно п. 1.2. КВЦПЗ код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Згідно КВЦПЗ в межах категорії земель житлової та громадської забудови можуть використовуватися земельні ділянки за такими видами цільового призначення : для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) та для будівництва та обслуговування ринкової інфраструктури ( 03.10).

На підставі дослідницької та заключної частини висновку експерта № 8557 додатково підтверджено встановлені судом в цьому рішенні обставини про те, що т е р и т о р і я по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві, де розташовується майновий комплекс кооперативного ринку із об'єктами інженерної інфраструктури, використовується за функціональним призначенням як т е р и т о р і я р и н к у , де цілорічно здійснюється ринкова торгівля.

На підставі дослідницької частини висновку експерта № 8557, у якій застосовано ДБН В.2.2-23-2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі" ( далі - Стандарт) , судом встановлено, що згідно п. 4.5 цього стандарту величина р и н к у характеризується р о з м і р о м т о р г і в е л ь н о ї п л о щ і цілорічної ринкової торгівлі, суб'єктом якої, як це доводить п.3 , є підприємства ринкової торгівлі.

У п.5.2 Стандарту передбачено, що п л о щ і з е м е л ь н и х д і л я н о к для р и н к і в приймаються з розрахунку від 7 кв м. до 14 кв. м на 1 кв. м торговельної площі.

Згідно додатку В до цього стандарту о р і є н т о в н і п л о щ і з е м е л ь н и х д і л я н о к д л я р и н к і в у гектарах визначаються розміром торгівельної площі в квадратних метрах , та можуть становити в межах норми 0,8 га ( 0,6 га скорена на 25%) для мінімальної торгівельної площі в розмірі 600 кв. м та в межах норми 3,5 га ( 2,5 га скорена на 25%) для максимальної торгівельної площі в розмірі 5000 кв. м.

Згідно п. 5.4 Стандарту на р и н к у з цілорічною ринковою торгівлею, можуть розміщуватися тимчасові споруди сезонної торгівлі, павільйони, кіоски , контейнери , які повинні розміщуватися на відстані до інших будинків та споруд на ринку не менше 15 м.

Згідно п. п. 5.3, 5.7 та 5.8 та на р и н к у мають будуть передбачені зони для покупців, зони для під'їзду та розвантаження автомобілів, контейнери для сміття , встановлені на асфальтованому або забетонованому майданчику , на відстані не менше 25 м від підприємств роздрібної торгівлі, організоване водовідведення, а на ділянках, де існує зливова каналізація , - відведення води до зливової каналізації.

Згідно з п. 2 Правил торгівлі на ринках з е м е л ь н а д і л я н к а п і д р и н о к в і д в о д и т ь с я виключно за рішенням органу місцевого самоврядування, в даному спорі , Міської ради, а тому вирішення питання щодо визначення виду цільового використання земельної ділянки , яка формуватиметься по вул. Шевченка, 40 є її виключним повноваженням: або для обслуговування майнового комплексу кооперативного ринку, або для обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

При вирішенні цього питання, Міська рада має також визначитись із суб'єктом землекористування , приймаючи до уваги власне рішення 38 сесії 6 скликання від 03.04.14р. № 762 "Про затвердження Правил торгівлі на ПР "Кооперативний ринок" , яким фактично визнала Підприємство райспоживспілки "Кооперативний ринок" суб'єктом господарювання, створеним на відведеній Міською радою земельній ділянці, яке починаючи з 29.12.2003р. фактично надавало послуги ринку та з 16.08.2006р. - відповідно до Правил торгівлі, затверджених рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради № 325 від 16.08.2006р. Окрім того, допускаючи виконання цим підприємством пункту 4 рішення № 909 та отримуючи від нього земельний податок до місцевого бюджету, Міська рада опосередковано визнала Підприємство райспоживспілки "Кооперативний ринок" суб'єктом земельних відносин, оскільки згідно п." а" ч. 1 ст. 96 ЗК України 2001 року основним обов'язком землекористувача є обов'язок забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Однак приймаючи оскаржуване рішення № 969 , Міська рада діяла всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, оскільки у період після 30.01.15р. до 03.04.15р. не встановила обставин чинності рішення № 1145 та прийнятих в подальшому рішень з цього питання.

Зокрема, Міська рада не встановила, що оскільки Райспоживспілка вже отримала дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,2 для обслуговування майнового комплексу на підставі рішення № 1145, підстави приймати ще одне рішення про надання такого дозволу , були відсутні. Так само були відсутні підстави приймати рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту відведення на підставі ч. 3 ст. 123 ЗК України 2001 р., який вже було надано рішенням № 1145. Підстави застосовувати ч.13 ст. 123 цього Кодексу станом на 03.04.15р. ще не настали, оскільки Райспоживспілка не подавала проект відведення на 1,2 га на затвердження.

Таким чином, чинність рішення № 1145 , невиконаного станом на 03.04.15р., в тому числі, через бездіяльність Міської ради з виконання власного рішення № 380, зумовила незаконність оскарженого рішення № 969 , яким порушено права Райспоживспілки.

Відповідно до викладеного, оскаржене рішення № 969 є безпідставним в частині наданих Райспоживспілці рекомендацій стосовно звернення з клопотанням про надання дозволу на розробку двох проектів відведення щодо формування нової земельної ділянки орієнтовною площею 0,3200га під нерухомим майном та орієнтовною площею 0,90000га для розміщення МАФів. В останньому випадку, оскаржене рішення № 969 є незаконним з двох підстав, перша, це наявність невиконаного Міською радою після 10.07.12р. рішення № 380, а друга, це відсутність правових підстав Райспоживспілці розробляти проект відведення для тимчасових споруд, іменованих у рішенні МАФами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.2009 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) розтлумачив, що за приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак Міська рада у вступній (констатуючій) частині рішення № 969 не вказала, якими конкретно статтями, їх частинами , абзацами, пунктами (підпунктами) тощо Земельного кодексу України , Цивільного кодексу України закону України " Про землеустрій", Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про Державний земельний кадастр", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, постанови КМУ від 17.10.12р. № 1051 "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" вона керувалась при прийнятті розпорядчої його частини.

Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.2009 також розтлумачив, що орган місцевого самоврядування вправі за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Оскільки станом на дату винесення рішення суду у цій справі Міська рада не прийняла рішення про скасування оскаржуваного рішення № 969, останнє визнається судом незаконним та скасовується на підставі ст. 21 ЦК України.

При вирішенні спору по суті прийнятого Міською радою 03.04.15р. рішення № 969, юридичного значення немає рішення Міської ради 6 позачергової сесії 7 скликання від 05.02.16р. № 86, яким скасовано п.1 рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 25.05.2006р. № 208 "Про розгляд клопотання Коростишівської районної спілки споживчих товариств", та яке лише доводить факт визнання Міською радою незаконності акту виконавчого комітету, прийнятого з перевищенням визначеної законом компетенції у галузі містобудівної діяльності.

При вирішенні спору по суті прийнятого Міською радою 03.04.15р. рішення № 969, юридичного значення немає також рішення Міської ради 6 позачергової сесії 7 скликання від 18.02.16р. № 87 ( далі - рішення № 87), яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Коростишівській міській територіальній громаді в особі Коростишівської міської ради, орієнтовною площею 1,2га по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві для організації оптового та роздрібного продажу товарів різних груп, надання послуг ринку та створення для продавців та покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами , що складаються залежно від попиту та пропозицій за рахунок земель Коростишівської міської ради не наданих у власність з метою надання її у власність з передачею в подальшому на умовах оренди комунальному підприємству "Коростишівський комунальник" без права викупу.

Прийняттям рішення № 87 Міська рада в черговий раз визнала, що по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві ф о р м у в а т и м е т ь с я земельна ділянка комунальної власності орієнтовною площею 1,2 га з видом цільового використання: для обслуговування будівель ринкової інфраструктури .

Законність рішення №87 , в тому числі, в частині можливого орендаря сформованої земельної ділянки, не є предметом правової оцінки суду у цій справі.

При вирішенні спору по суті прийнятого Міською радою 03.04.15р. рішення № 969, преюдиціального значення не мають обставини, встановлені рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року у справі №280/974/15-ц, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24 грудня 2015 року у цій справі, оскільки не були встановлені на дату прийняття оскаржуваного рішення.

Вирішуючи по суті позовну вимогу Райспоживспілки зобов'язати Міську раду прийняти рішення про оформлення земельної ділянки за адресою м. Коростишів , вул. Шевченка,40 згідно ст. 120 та ст. 93 ЗК України за нею як власником майнового комплексу , суд вважає її повністю безпідставною , оскільки , по-перше, станом на 03.04.15р. не існувало земельної ділянки по вул. Шевченка, 40 у м. Коростишеві та , по-друге, Міська рада приймає ті рішення , які дають підстави для її формування з наступною реєстрацією у Державному земельному кадастрі як об'єкта цивільних прав та державною реєстрацією у Державному реєстрі прав суб'єктів прав на неї ( власника , орендаря, іншого титульного володіння).

На підставі вищевикладеного, у задоволенні цієї позовної вимоги суд відмовляє.

На підставі ч.5 ст. 49 ГПК України суд розподіляє пропорційно розмір судового збору: за позовною вимогою визнати незаконним та скасувати рішення № 969 на відповідача, за позовною вимогою зобов'язати вчинити певні дії - на позивача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконними та скасувати п.п. 1.2 та 1.3 п.1 , а також п.1 рішення сорок восьмої (скликаної позачергово) сесії шостого скликання Коростишівської міської ради від 03 квітня 2015року № 969 " Про розгляд клопотання Коростишівської районної спілки споживчих товариств".

3. Відмовити у позові зобов'язати Коростишівську міську раду прийняти рішення про оформлення земельної ділянки по вул. Шевченко, 40 у м. Коростишеві згідно статті 93 та статті 120 Земельного кодексу України за власником майнового комплексу Коростишівською райспоживспілкою.

4. Стягнути з Коростишівської міської ради ( 12501, Житомирська обл., Коростишівський район, місто Коростишів, вул. Чапаєва, будинок 1, код ЄДРПОУ 04053660) на користь Коростишівської районної спілки споживчих товариств ( 12504, Житомирська область, Коростишівський район, місто Коростишів, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 30888801) -1218,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.04.16р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу ( простою),

3- відповідачу ( простою) ,

4- Відділу Держземагентства у Коростишівському районі (12501, м. Коростишів, Житомирська обл., вул. Шевченка, 1) (рек. з повід.),

5 - ПР "Кооперативний ринок" ( 12501, Житомирська обл., Коростишівський район, місто Коростишів, вул. Шевченка, будинок 40) (простою) ,

6- ФОП ОСОБА_4 (12500, Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Заводська, 4/5) (нарочним представнику Шуневич ) ,

7 - прокуратура Коростишівського р-ну (12504, м. Коростишів, вул. Шевченка, 5) ( простою)