Постанова № 57003611, 16.03.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоСамсіна І.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,

при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Кастл-Лайт» (далі - Підприємство) до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ, ДФС відповідно) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Підприємство звернулося до суду з позовом до ДПІ, в якому просило: визнати протиправними дії щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт від 10 квітня 2014 року № 142/22-03/38851077 про неможливість проведення зустрічної звірки Підприємства з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Сади Слобожанщини» (далі - Товариство) за вересень 2013 року (далі - Акт); визнати протиправними дії щодо коригування показників податкової звітності позивача в інформаційних базах даних (далі - ІБД) ДФС на підставі вказаного Акта та зобов'язати відповідача відновити такі показники.

Позовні вимоги обґрунтувало тим, що дії відповідача щодо складання Акта та відображена в ньому інформація є протиправними.

Суди встановили, що 10 квітня 2014 року ДПІ на підставі пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК) здійснила відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки Підприємства по фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством за вересень 2013 року, за результатами яких склала Акт.

Згідно з висновками, викладеними в Акті, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за вересень 2013 року, які підпадають під визначення статей 185, 187, 188, 198 ПК, господарські операції між позивачем і Товариством та покупцями за вересень 2013 року не підтверджуються виходячи із врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у визначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що є порушенням статті 185 ПК в частині оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 1 грудня 2014 року позовні вимоги Підприємства до ДПІ про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнив: визнав протиправними дії ДПІ щодо проведення зустрічної звірки Підприємства, за результатами якої складено Акт; визнав протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності Підприємства в ІБД ДФС на підставі Акта; зобов'язав ДПІ відновити показники податкової звітності Підприємства в ІБД ДФС, відкориговані на підставі відомостей Акта.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства склав Акт та безпідставно вніс зміни до ІБД ДФС, внаслідок чого зобов'язав вилучити відповідну інформацію, оскільки відповідач не довів правомірність своїх дій відповідно до вимог чинного законодавства України.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 7 квітня 2015 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2014 року залишив без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача по коригуванню податкової звітності позивача та внесенню відповідної інформації до ІБД ДФС, а саме: задекларовані позивачем податкові зобов'язання відрізняються від тих, які відображені в зазначеній системі, що підтверджується роздруківками з інформаційних систем податкового органу, тобто фактично без наявності правових підстав змінено дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2013 року, а також обґрунтовано зобов'язав відповідача вилучити з ІБД ДФС внесені на підставі Акта зміни з огляду на те, що Акт було складено не за результатами проведеної перевірки позивача та не у зв'язку зі встановленням за її результатами порушень вимог чинного законодавства, зокрема, заниження/завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, а у зв'язку зі встановленням факту, який перешкоджав проведенню зазначеної звірки, правових підстав на проведення якої у податкового органу не було, тому у нього не було й правових підстав для внесення на підставі Акта даних до ІБД ДФС.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 квітня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження у цій справі.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ДПІ звернулася до Верховного Суду України з заявою про його перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України пункту 73.5 статті 73 ПК.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 18 вересня та 9 жовтня 2014 року (справи №№ К/9991/31004/12, К/9991/31927/12 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У цих рішеннях Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що податковий орган не вчиняв владних повноважень та не зобов'язував позивача вчиняти певні дії, оскільки зустрічна звірка не є перевіркою, та на підставі такої звірки не може бути винесено податкове повідомлення-рішення.

В аспекті заявленого неоднакового правозастосування колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з правовим висновком судів попередніх інстанцій про те, що коригування податкових зобов'язань Підприємства в ІБД ДФС є протиправним, позаяк здійснено на підставі результатів зустрічної звірки, проведеної ДПІ з порушенням нормативно визначеного порядку їх проведення. Такі результати, як випливає з висновку суду, викликають обґрунтовані сумніви в їх правдивості і достовірності.

Натомість у рішеннях, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції, формулюючи висновок про правозастосування у цих справах, не визнав, що зустрічні звірки проводилися з порушенням порядку їх проведення, а тому на цій підставі не брав під сумнів їх результати та можливість їх використання податковим органом під час проведення планових чи позапланових перевірок, що здійснюються (здійснюватимуться) за наявності обставин для їх проведення, визначених статтями 75 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1343/ed_2013_10_24/pravo1/T102755.html?pravo=1>, 77 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1358/ed_2013_10_24/pravo1/T102755.html?pravo=1>, 78 ПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1372/ed_2013_10_24/pravo1/T102755.html?pravo=1>.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дає підстави вважати, що в них ідеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, що регулюють порядок проведення зустрічних звірок контролюючим органом, яке зумовлене різними за змістом та характером фактичними обставинами справ. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

З огляду на те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, в задоволенні заяви ДПІ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.Л. СамсінСудді: О.Ф. ВолковМ.І. Гриців О.А. КороткихО.В. Кривенда В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоО.О. Терлецький