Ухвала суду № 57002897, 29.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року м. Київ К/800/30651/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Приходько І.В.

Сіроша М.В.

при секретарі судового засідання: Ігнатенко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року

по справі № 808/3382/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2014 року № 0000082201, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 783038,50 грн., у тому числі за основним платежем - 633293,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 149745,50 грн., № 0000072201, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 340,00 грн., в тому числі 340,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 року № 0000072201. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції в у частині відмови у задоволенні позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 року № 0000082201, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 401249,50 грн., у тому числі за основним платежем 345479 грн., штрафна (фінансова) санкція 55770,50 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, оскільки вважає, що рішення судів було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 12.12.2013 року. За результатами перевірки 26.12.2013 року складено акт № 144/08-29-22-0109/01240137. Згідно висновків перевірки, ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» порушено п. 135.1, пп. 135.1.11 п. 135.5 ст. 135, пп. 137.18 ст. 137, пп. 138.10.4 п.138.10 ст. 138, п. 153.8 ст. 153 з врахуванням вимог пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року на загальну суму 599923,00 грн.; пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року на загальну суму 33370,00 грн.; п.49.14.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України в частині несвоєчасного надання податкової інспекції у строки, визначені чинним законодавством декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року та грудень 2011 року; п.57.1 ст. 57 ПК України, в результаті чого занижено розмір авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісячно на загальну суму 546658 грн.; п. 51.1 ст. 51 ПК України та наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1020, а саме - у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 4 квартал 2012 року не відображена сума нарахованого та виплаченого доходу фізичній особі-підприємцю, за ознакою доходу « 157», у сумі 590,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 17.02.2014 року прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідачем в акті перевірки вказано, що позивач не включив до складу інших доходів відсотки по процентних векселях, в результаті чого занизив задекларовані показники по рядку 03 «Інші доходи» податкової декларації з податку на прибуток підприємства на загальну суму 1548271,00 грн. ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» включено до складу інших витрат суми нарахованих, але не сплачених Пенсійному фонду України відшкодувань фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», чим завищено інші витрати на 1170285,00 грн. за період з 2 квартал 2011 року - 2012 рік та на 175629,00 грн. за 1 квартал 2013 року.

Встановлено, що позивач протягом 2011 року - 2012 року включав до складу операційних витрат витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по їх нарахуванню незалежно від факту перерахування коштів до Пенсійного фонду України.

Згідно договору купівлі-продажу векселів № БВ-12/05/24-3 від 24.05.2012 року, укладеному між позивачем та ПАТ «Рассвет», останньому було продано сімнадцять векселів, з яких чотири векселі на загальну суму 3400000,00 грн. є відсотковими. Також, позивач реалізував згідно договору купівлі-продажу векселів № БВ-12/05/24-6 від 24.05.2012 року ПАТ «Рассвет» два векселі на загальну суму 2000000,00 грн., які є відсотковими. Векселі обліковувалися у підприємства по ДТ рахунка 142.

Як вбачається з матеріалів справи, відсоткові векселі емітовані ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» для розрахунку по договору купівлі-продажу від 08.07.2008 року. Відповідно до додаткового договору до договору купівлі-продажу від 08.07.2008 року, абзац другий п. 2.1 договору купівлі-продажу від 08.07.2008 року викладено у наступній редакції: «Розрахунок за цим Договором здійснюється таким чином: платіж у сумі 919662,92 грн. покупцем внесений до підписання цього договору згідно умов договору фінансового лізингу від 30.12.1999 року; кошти в розмірі 4724,73 грн. покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця № 26003970701 в АБ «Металург», МФО 313582 до 20 липня 2008 року; емісії десяти переказних процентних векселів на пред'явника та на пред'явлення, наступної номінальної вартості: дев'ять векселів номінальної вартості 1000000,00 (один мільйон грн. 00 коп.) гривень кожний та одного векселя номінальною вартістю 1050000,00 (один мільйон п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) гривень. Відсоткова ставка за кожним векселем становить 25% (двадцять п'ять відсотків) на рік. Векселі підлягають оплаті відразу після пред'явлення».

Також встановлено, що 20.07.2011 року та 20.11.2011 року позивачем за допомогою засобів електронного звязку надсилались податкові декларації з ПДВ за червень та листопад 2011 року, однак у ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» не було підтвердження про їх отримання і позивач скористався своїм правом подати податкові звітності у ручному режимі, особисто до податкової інспекції. Податкові декларації з ПДВ за червень 2011 року та листопад 2011 року були подані до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 20.07.2011 року та 20.12.2011 року відповідно, про що на примірниках декларацій зроблено відповідні відмітки з датами їх прийняття.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абз. «в» пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема, суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 4, 5 пп. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.8. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, у ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» існував обов'язок вносити до Пенсійного фонду кошти, що покривають здійснені фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та які були працівниками позивача.

Як вірно зазначено апеляційним судом, до складу інших операційних витрат, що враховують при визначені об'єкту оподаткування, включаються суми податків та зборів, зокрема, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку. Оскільки витрати як безпосередня плата здійснюються у тому, періоді в якому проходить відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, їх варто враховувати до того періоду, у якому відбулось перерахування коштів а не їх нарахування.

Відносно неврахування у податкових періодах відсотків по векселям, варто зазначити наступне.

Відповідно до п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно п. 137.18 ст. 137 ПК України за цінними паперами, придбаними платником податку з метою їх продажу або утримання до дати погашення, сума процентів включається до складу його доходів у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Разом з тим, пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються: а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; б) платіж за використання коштів, залучених у депозит; в) платіж за придбання товарів у розстрочку; г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу); ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі, якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Проаналізувавши вищевказані норми, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що сума процентів включається до складу доходів у податковому періоді, протягом якого була здійснена, або мала бути здійснена виплата таких процентів. Тобто, проценти, виплачені по векселям, повинні виплачуватись разом з основною його сумою і включаються у дохід того звітного періоду, у якому такі проценти були виплачені, коли за вексель повністю розрахувався боржник. Проценти підлягають сплаті разом з вексельною сумою.

Крім того, відповідно до пп. 49.1 49.3 п. 49.9 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Апеляційним судом вірно зазначено, що у ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» існував обов'язок по наданню до податкових органів звітностей, зокрема обов'язок подавати податкову декларацію вчасно.

Нормами ПК України не забороняється платникам податків у разі виникнення труднощів щодо подачі декларації у електронній формі подати таку декларацію у паперовому вигляді особисто до податкової інспекції. ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» реалізувало свій обов'язок по поданню податкової декларації вчасно та було дотримано норму, що регулює термін подачі податкових декларацій.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року по справі № 808/3382/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписПриходько І.В. підписСірош М.В.

Ухвала складена у повному обсязі 01.04.2016 р.