Ухвала суду № 57002697, 18.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 березня 2016 року м. Київ К/800/7369/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Костенко М.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016

у справі № 816/4498/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2)

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016, відмовлено у позові.

До Вищого адміністративного суду України звернувся ОСОБА_1 з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Мотивуючи наявність права на подання даної касаційної скарги, заявник зазначає, що за договором від 24.12.2012 він надав позивачеві безвідсоткову позику в розмірі 2 600 000, 00 грн.; оскільки матеріально-правові підстави даного позову ФОП ОСОБА_2 ґрунтуються на факті одержання зазначеної позики, то ОСОБА_1 мав бути залученим до участі у справі в якості третьої особи.

За змістом частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) право на касаційне оскарження мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.

Тобто у порядку цієї статті Кодексу право на подання касаційної скарги, окрім учасників провадження, надано особам, відносно прав та обов'язків яких постановлене судове рішення, що оскаржується.

Втім податкові правовідносини виникають між платником (у даному разі - ФОП ОСОБА_2) та податковим органом як суб'єктом владних повноважень з приводу нарахування, обчислення та сплати до бюджету податків; власне виникнення у ФОП ОСОБА_2 податкового боргу не може безпосередньо зачіпати права та обов'язки третіх осіб (зокрема, ОСОБА_1) та не сприяє виникненню адміністративних правовідносин між ОСОБА_1 та суб'єктом владних повноважень - органом державної податкової служби.

А тому судові рішення з даного спору не можуть вплинути на права та обов'язки ОСОБА_1 у сфері публічного права, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності у даному процесі. У разі виникнення необхідності одержання від ОСОБА_1 пояснень щодо надання позивачеві безвідсоткової позики ОСОБА_1 міг бути викликаний у судове засіданні та допитаний як свідок, що, однак не наділяє його правом на касаційне оскарження рішень з даного спору.

Згідно з частиною третьою статті 108 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 108, 211 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ :

Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 у справі № 816/4498/15.

Суддя Вищого

адміністративного М.І. Костенко

суду України