Ухвала суду № 57002339, 06.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/4925/2016 Головуючий у І інстанції - Шклянка М.П.

Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - ПАТ «Київський страховий дім», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И Л А :

В липні 2015 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 18 708,81 грн., мотивуючи тим, що 27 березня 2015 року о 08 год. 10 хв. у м. Києві на автостоянці по вул. Колекторна, 4 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_4, який належить ОСОБА_4, та автомобіля «Фіат» д.н.з. НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_2

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок ДТП ушкоджень отримав автомобіль позивача «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_4. Згідно з висновком про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу позивача, сума матеріальних збитків, завданих позивачу, становить 11 393,81 грн. Вартість дослідження - 500 грн., які позивач просив стягнути з відповідача. Крім того, просив стягнути суму моральної шкоди в розмірі 3000 грн., 1000 грн., пов'язаних зі збором документів, та витрати на послуги юриста в розмірі 2500 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 11 393,81 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, 500 грн. витрат на проведення експертизи. Вирішено питання розподілу судових витрат. В решті в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Посилається на те, що позивач звернувся до суду з позовом до неналежного відповідача, оскільки ДТП відбулася під час строку дії страхового полісу відповідача, і втрата страхового полісу не звільняє страховика від виконання зобов'язань. Щодо стягнутих витрат у розмірі 500 грн. на проведення експертизи представник відповідача зазначив, що понесення таких витрат не підтверджене належними доказами.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу , просив рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач просив відхилити апеляційну скаргу , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 березня 2015 року о 08 год. 10 хв. у м. Києві на автостоянці вул. Колекторна, 4 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_4, який керував транспортним засобом «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_4, та ОСОБА_2, який керував т/з марки «Фіат» д.н.з. НОМЕР_5.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14 травня 2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з висновком №68/06-15 від 02.06.2015 року, складеним експертом ОСОБА_5, сума матеріальних збитків, отриманих власником т/з «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_4, складає 11 393,81 грн. з урахуванням зносу.

Під час розгляду справи представник відповідача наголосив, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «Київський страховий дім» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4266774, термін дії якого до 17.04.2015 року.

27.03.2015 року ОСОБА_4 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою з урахуванням того, що відповідальність власника автомобіля Фіат», державний номерний знак НОМЕР_5, була забезпечена відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4266774 у Страховика.

05.06.2015 року Страховик листом від 05.06.2015 року №705 повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення страхового відшкодування.

Згідно з інформацією з ЦБД МТСБУ встановлено, що станом на 27.03.2015 року транспортний засіб за номерним знаком НОМЕР_5 - не забезпечений.

Згідно службової записки на ім'я Голови правління ПАТ «Київський страховий дім» від 22.07.2013 року встановлено, що 21.07.2013 року при передачі пакетів документів - полісів з номерами з 4266761 по 4266800 (в тому числі і поліс відповідача) маршрутним таксі №311 «Київ-Обухів», вказані поліси були втрачені або викрадені, у зв'язку з чим визнані недійсними, що також підтверджується публікацією в офіційному друкованому виданні «Голос України», з якої вбачається, що поліси з серіями з АС/4266761 по 4266800 викрадені, у зв'язку з чим є недійсними.

Страховиком було проведено розслідування, отримано пояснення від ОСОБА_6, оприлюднено інформацію про втрачені бланки полісів в офіційному друкованому виданні «Голос України», внесено інформацію про поліси до Централізованої бази даних МТСБУ. Станом на дату ДТП 27.03.2015 року поліс не є чинним, обліковується як втрачений.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ним ДТП не забезпечена.

Крім того, Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 січня 2016 року розглянув справу № 6 - 2808 цс 15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди.

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Тобто , навіть у разі, якби цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, то право потерпілого звернутися саме до заподіювача шкоди є абсолютним, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення матеріальної шкоди на його користь з відповідача, винними діями якого цю шкоду було завдано.

Колегія суддів також погоджується із стягненням судових витрат в розмірі 500 грн за проведення оцінки вартості ремонту автомобіля, які підтверджені квитанцією від 30.06.2015 року ( а.с.29).

Відповідно до ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах позовних вимог та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 25 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Судді :