Ухвала суду № 57002216, 30.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі

головуючого судді - Присяжнюка О.Б.

суддів - Бовтрук В.М., Одинця В.М.

при секретарі - Пазюку Є.С., Ковбі А.В., Саєнко Д.О., Сологуб В.І.,

Трончуку М.Ю., МіленкоО.В., Ярмолюк М.І.,

Цибульнику М.І., БакутіА.Ю., Самойленко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 120131100800004617, відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого:

обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Києва, громадянки України, з середньою освітою, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої:

обвинуваченої за ч. 2 ст. 307 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки м. Звенигородка Черкаської області, громадянки України, знеповною середньою освітою, одруженої, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимої:

- 04 липня 2012 року вироком Золотоніського районного суду Черкаської області за ч. 2 ст. 307 КК України на 5-ть років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 3-ри роки.

обвинуваченої за ч. 2 ст. 307КК України;

за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9, ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року,

за участю сторін: прокурора - Сторожук В.П., Карпука Ю.А., Горбаня В.В.

захисників - ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13

обвинувачених - ОСОБА_8, ОСОБА_7,

ОСОБА_9

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено йому покарання у виді 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Епізод, який ставився в обвинувачення ОСОБА_7 в тому, що він на початку 2013 року незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований вагою 0,04 г (в перерахунку на суху речовину), який незаконно зберігав з метою збуту в квартирі АДРЕСА_1 та 16 березня 2013 року незаконно збув ОСОБА_14, суд першої інстанції визнав недоведеним та виключив його з пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення; ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання у виді 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю; ОСОБА_9 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання у виді 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського районного суду Черкаської області від 04 липня 2012 року у виді позбавлення волі строком на 1-н рік і призначено остаточне покарання у виді 7-ми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю;

По справі вирішено питання щодо речових доказів і судових витрат.

Відповідно до вироку, ОСОБА_7, приблизно на початку 2013 року у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 0, 148 г, який став незаконно зберігати при собі з метою збуту за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1.

17 квітня 2013 року, приблизно о 18 год. 45 хв. ОСОБА_7 знаходячись біля своєї квартири, незаконно збув за 500 грн. особі, яка проводила оперативну закупку, «ОСОБА_15», особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який містився у медичному шприці.

Згідно висновку хімічної експертизи № 962х від 25 квітня 2013 року, подана на дослідження речовина, яка була вилучена у «ОСОБА_15» є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 0, 148 г.

ОСОБА_8, приблизно на початку 2013 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, незаконно придбала з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 0, 168 г, який стала незаконно зберігати при собі з метою збуту за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1.

02 квітня 2013 року, приблизно о 20 год. 40 хв. ОСОБА_8 знаходячись біля своєї квартири, незаконно збула за 500 грн. особі, яка проводила оперативну закупку, «ОСОБА_15», особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який містився у медичному шприці.

Згідно висновку хімічної експертизи № 809х від 10 квітня 2013 року, подана на дослідження речовина, яка була вилучена у «ОСОБА_15», є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 0, 168 г.

Крім цього ОСОБА_8 в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, повторно незаконно придбала з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,132 г, який стала повторно незаконно зберігати при собі з метою збуту за місцем свого мешкання.

17 квітня 2013 року, приблизно о 19 год. 40 хв. ОСОБА_8 знаходячись біля своєї квартири, повторно незаконно збула за 500 грн. особі, яка проводила оперативну закупку, «ОСОБА_15», особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який містився у медичному шприці.

Згідно висновку хімічної експертизи № 960х від 24 квітня 2013 року, подана на дослідження речовина, яка була вилучена у «ОСОБА_15» є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 0, 132 г.

ОСОБА_9, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, повторно незаконно придбала з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб героїн та наркотичний засіб метадон, який містився в трьох гумових презервативах, маса в кожному з яких дорівнювала відповідно 52,01 г, 73,78 г, 74,14 г та стала повторно незаконно їх зберігати з метою збуту за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_3.

10 липня 2013 року, приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_9 перебуваючи в м. Золотоноша, Черкаської області, біля будинку № 151 по вул. Шевченка, повторно збула особі, яка проводила оперативну закупку, «ОСОБА_15», за 1 050 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб героїн та метадон.

Згідно висновку хімічної експертизи № 1538х від 12 липня 2013 року, подана на дослідження речовина, яка була вилучена у «ОСОБА_15» є особливо небезпечним наркотичним засобом - героїн, маса якого в рідині становить 0, 52 г та наркотичний засіб метадон, маса якого в рідині становить 0,05 г.

Решту придбаної наркотичної рідини, а саме: героїн, масою (в перерахунку на суху речовину) 0,74 г та 0,74 і метадон, масою (в перерахунку на суху речовину) 0,15 г та 0,14 г ОСОБА_9 повторно, незаконно зберігала з метою збуту за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_3.

10 липня 2013 року, о 22 год. 30 хв., у ході проведення санкціонованого обшуку помешкання обвинуваченої за вище вказаною адресою, дану наркотичну речовину було виявлено та вилучено.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 просить вирок суду щодо її підзахисної скасувати, а провадження по справі закрити. В обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а ті докази, на які послався суд першої інстанції отримані з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому не можуть бути визнані належними і допустимими. Так, захисник стверджує, що такі слідчі дії, як обшук місця події і обшук ОСОБА_9 було проведено з порушенням вимог п. 1 ч. 2 87, ч. 2 ст. 234, ч. 5 ст. 236, ч. 7 ст. 223, ч. 1 ст. 237 КПК України.

Також, захисник зазначає, що поняті ОСОБА_16 та ОСОБА_17 прибули на місце події на службовому автомобілі разом з працівниками міліції, а тому на його думку є заінтересованими особами.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що під час досудового слідства йому не було надано речові докази, а саме кримінальне провадження розглядалося судом з порушенням правил підсудності, оскільки згідно обвинувального акту, місцем вчинення інкримінованого ОСОБА_9 діяння є м. Золотоноша Черкаської області, в зв'язку з чим воно не відноситься до юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва.

Також, апелянт вважає недоведеним той факт, що ОСОБА_9 була знайома з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Ті обставини, що з телефону його підзахисної було здійснено кілька телефонних дзвінків на мобільні телефони останніх не дають підстави вважати, що це було зроблено саме ОСОБА_9, оскільки вона проживала не одна і, на думку апелянта, це міг зробити хтось з її співмешканців.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своєї позиції обвинувачена зазначає, що судовий розгляд справи відбувся з численними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства, а висновки суду, щодо наявності в її діях вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення ґрунтуються на неналежних і недопустимих доказах.

Так, апелянт зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні квитанції про видачу працівникам міліції грошових коштів для здійснення оперативної закупівлі; видані грошові кошти не були помічені а їх серійні номери не були занесені до протоколу; свідки і поняті не бачили момент оперативної закупівлі; їй не було надано доступу до речових доказів по справі; не було проведено експертизу на встановлення ідентичності наркотичної речовини вилученої у особи, яка здійснювала оперативну закупівлі, і у неї. Наведені обставини, на думку ОСОБА_8, вказують на те, що речові докази по справі були зібрані з порушенням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим, суд першої інстанції не мав права приймати їх до уваги. В зв'язку з цим, обвинувальний вирок, який ґрунтується на таких доказах, є незаконним.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити. Так, на думку апелянта, вирок суду першої інстанції винесено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які виразилися в наступному: обвинуваченим та їх захисникам не надавався доступ до речових доказів, в зв'язку з чим суд не мав права посилатися на них як на докази; обшук помешкання ОСОБА_18 проводився не уповноваженою на це особою, оскільки ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду право на проведення обшуку надавалося слідчому ОСОБА_33. Проте, як стверджує захисник, він проводився іншими особами; поняті не бачили моменту закупівлі в обвинуваченого наркотичної речовими, в зв'язку з чим, не можуть підтвердити, того факту, що наркотична речовина була куплена в його підзахисного; в матеріалах кримінального провадження відсутнє рішення про надання дозволу на обшук помешкання ОСОБА_7, що вказує на незаконність проведення такої слідчої дії.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було порушено правила підсудності, оскільки на його думку, дана справа підпадає під юрисдикцію Золотонішського районного суду Черкаської області, оскільки згідно обвинувального акту, останній епізод кримінального правопорушення було вчинено в м. Золотоноша Черкаської області.

Також, в поданій апеляційній скарзі зазначається, що матеріали кримінального провадження частково не містять технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції.

За таких обставин, захисник вважає, що матеріали кримінально провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 не містять належних доказів його вини, а тому воно підлягає закриттю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинувачених і їх захисників, які підтримала подані апеляційні скарги і просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення поданих апеляційних скарг, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження в тому числі і аудіозапис судових засідань суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України є обґрунтованими та повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- показаннями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_27, «ОСОБА_15»;

- протоколами про результати контролю за вчиненням злочину, в яких детально зафіксовано весь хід проведення оперативної закупівлі «ОСОБА_15» 17.04.2013 року у ОСОБА_7, особливо небезпечного наркотичного засобу, 17.04.2013 року у ОСОБА_8, особливо небезпечного наркотичного засобу, 10.07.2013 року у ОСОБА_9 особливо небезпечного наркотичного засобу;

- актами огляду покупця та вручення грошових коштів від 17.04.2013 року, 02.04.2013 року, 10.07.2013 року;

- протоколами огляду місця події від 17.04.2013 року, 02.04.2013 року, 10.07.2013 року;

- протоколами оперативної закупівлі від 17.04.2013 року, 02.04.2013 року, 10.07.2013 року;

- висновками експертів № 962х від 25.04.2013 року, № 809х від 10.04.2013 року, № 960х від 24.04.2013 року, № 1538х від 12.07.2013 року, 1539х від 12.07.2013 року;

- протоколами обшуку: від 17.04.2013 року квартири АДРЕСА_1; від 10.07.2013 року квартири АДРЕСА_3;

- постановами про визнання та прилучення до справи речових доказів;

Аналіз вище зазначених доказів в їх сукупності повністю доводить винуватість обвинувачених за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: ОСОБА_7 -в незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби; ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - в незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби;

Дані докази суд першої інстанції дослідив у відповідності з вимогами чинного законодавства, в тому числі і з точки зору допустимості і належності та надав їм відповідну оцінку.

Колегія суддів ставиться критично до показів обвинувачених з приводу того, що вони не збували наркотичні засоби, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами, а тому є необґрунтованими. Дані показання, на думку колегії суддів, є способом захисту обвинувачених з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, колегія суддів, не погоджується і з тим, що докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження є неналежними і недопустимими, оскільки в ході апеляційного розгляду справи було встановлено, що всі зібрані докази, на яких ґрунтується обвинувачення, отримані у порядку встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України і мають значення у даному кримінальному провадженні.

Що стосується посилань обвинуваченої ОСОБА_8 з приводу того, що надані «ОСОБА_15» грошові кошти для здійснення оперативної закупівлі не були помічені, а їх серійні номери не були занесені до протоколу, що на її думку позбавляє можливості ідентифікувати ці кошти, то слід зазначити, що момент передачі грошових коштів «ОСОБА_15» зафіксований в актах огляду покупця від 17.04.2013 року, 02.04.2013 року, 10.07.2013 року, з зазначенням суми яка вручається та купюр. Також, до даних актів додана ксерокопія вказаних купюр.

З приводу посилань захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про незаконний обшук помешкання його підзахисного, слід зазначити, що обшук помешкання де проживає обвинувачений ОСОБА_7, а саме АДРЕСА_1 проводився на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2013 року. Дані обставини, спростовують доводи захисника обвинуваченого, з приводу того, що обшук помешкання його підзахисного проводився без відповідного на те дозволу. Необґрунтованими є і твердження захисника з приводу того, що обшук проводився неналежною особою

Також, матеріалами кримінального провадження спростовуються і доводи захисника ОСОБА_10 про те, що обшук його підзахисної та її помешкання було проведено з порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства. Так, дані слідчі дії було проведено на підставі ухвал слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 08 липня 2013 року.

Що стосується посилань захисника ОСОБА_10, який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 з приводу того, що судом не встановлено факт знайомства ОСОБА_9 з ОСОБА_7 і ОСОБА_8, то колегія суддів розцінює їх такими, що є надуманими та необ'єктивними, оскільки зібрані в ході досудового розслідування докази не викликають з цього приводу сумнівів.

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і посилання апелянтів на те, що справа була розглянута з порушенням правил підсудності.

Також, вважає колегія суддів необґрунтованими і посилання апелянтів з приводу того, що поняті є заінтересованими особами, оскільки матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження цих доводів.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг про незаконність висновків суду з приводу наявності достатніх доказів вини ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за вказаних вище обставин, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Також, є безпідставними доводи апеляційних скарг і з приводу того, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся з численними порушення вимог кримінального процесуального законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції діяв відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України з дотриманням загальних правил і засад судового провадження.

Апеляційним судом було досліджено журнал судових засідань та прослухано диски аудіозаписів судових засідань суду передшої інстанції, в ході яких було встановлено, що технічна фіксація є повною та чітко відображає перебіг судового процесу, що спростовує доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про часткову відсутність технічної фіксації судового процесу районного суду.

Крім того, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав таким, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження епізод який ставився в обвинувачення ОСОБА_7 в тому, що він на початку 2013 року незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований вагою 0,04 г (в перерахунку на суху речовину), який незаконно зберігав з метою збуту в квартирі АДРЕСА_1 та 16 березня 2013 року незаконно збув ОСОБА_14 Даний факт заперечував як сам обвинувачений так і свідок ОСОБА_14 Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 01.11.2013 року відносно ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 309 КК України, який був наданій суду першої інстанції як доказ, не містить даних з приводу того, що останній придбав наркотичний засіб саме у ОСОБА_7, не підтверджує цього і обвинувальний акт. Інших доказів по цьому епізоду матеріали кримінального провадження не містять.

Також, судом першої інстанції було усунуто розбіжності в часі та місці проведення обшуків у м. Золотоноша, який вказаний у відповідних протоколах від 10.07.2013 року та розбіжності в місці проведення огляду «ОСОБА_15» вказаних в протоколі про результат контролю за вчиненням злочину, протоколі оперативної закупівлі та протоколі огляду місця події від 10.07.2013 року, про що детально виклав в прийнятому рішення та вмотивована зазначив, чому ці докази є належними і допустимими. Крім того, в вироку суду вказано, які докази ним не було взято до уваги з причин їх невідповідності та неналежності.

Дані обставини вказують на об'єктивність і неупередженість суду першої інстанції під час розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду, а тому апеляційні скарги захисників ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9, ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи ті обставини, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відбулися зміни в характеризуючи даних особи обвинуваченої ОСОБА_8 в зв'язку з народженням дитини, колегія суддів, вважає за необхідне переглянути вирок суду першої інстанції в частині призначеного їй покарання.

За приписами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. При визначені види і розміру покарання враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання, колегія суддів враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченої, а саме те, що вона не працює, характеризується посередньо, раніше не судима, має постійне місце проживання, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми та одне малолітнє, а саме ІНФОРМАЦІЯ_12, що на думку колегії суддів, слід визнати як обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання.

Обставин, які в силу ст. 67 КК України обтяжують покарання, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті ( санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. З цих же підстав, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_8 раніше не судима, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми та одне малолітнє, а саме ІНФОРМАЦІЯ_12, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, колегія суддів приходить до висновку, що зазначене вище свідчить про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що дає можливість застосувати відносно неї вимог ст. 69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, передбачене санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у виді п'яти років позбавлення волі.

За аналогічних обставин, враховуючи наявність у обвинуваченої трьох дітей, з урахуваннях необхідності їх утримання, колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст. 69 КК України, вважає за необхідне звільнити ОСОБА_8 від додаткового покарання передбаченого цим законом.

Враховуючи вище зазначені дані про особу обвинуваченої, тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання і відсутність обтяжуючих обставин, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_8 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів приходить до висновку про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, вирок суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, а апеляційна скарга ОСОБА_8 частковому задоволенню.

Також, приймаючи до уваги, що обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні певний термін перебували під вартою, а обвинувачена ОСОБА_9 і на даний час знаходиться під вартою, колегія суддів, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», вважає за необхідне зарахувати обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 строк попереднього ув'язнення у строк покарання із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення дорівнює 2 дням позбавлення волі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9, ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7. залишити без задоволення, а обвинуваченої ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року, яким ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, змінити в частині призначеного покарання обвинуваченій ОСОБА_29

Призначити ОСОБА_29 покарання, на підставі ст. 69 КК України, у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є власністю засудженої.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_29 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_29 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції;

В решті вирок суду залишити без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув'язнення з 10 липня 2013 року по 30 березня 2016 року у строк покарання із розрахунку, що 1 день попереднього ув'язнення дорівнює 2 дням позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення з 18 квітня 2013 року по 11 жовтня 2013 року у строк покарання із розрахунку, що 1 день попереднього ув'язнення дорівнює 2 дням позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII зарахувати ОСОБА_8 строк попереднього ув'язнення з 18 квітня 2013 року по 30 травня 2014 року у строк покарання із розрахунку, що 1 день попереднього ув'язнення дорівнює 2 дням позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особам, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення копії цієї ухвали.

Судді :Присяжнюк О.Б Бовтрук В.М. ОдинецьВ.М.

Справа - №11-КП/796/367/2016 Головуючий у першій інстанції - Скорін А.В.

Категорія - ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач - Присяжнюк О.Б.