Постанова № 57001743, 04.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2016 р. Справа№ 910/30652/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Зубець Л.П.

За участю секретаря судового засідання Бородулі В.В.

представників сторін:

від позивача - Кулинич А.П., дов. № 01/04-05/485 від 14.08.2015 р.;

від відповідача - Даниленко Є.М., дов. б/н від 14.03.2016 р.,

дов. б/н від 28.03.2016 р.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Служби автомобільних доріг у Київській області

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.12.2015 року

у справі № 910/30652/15 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Державного підприємства «Київський науково-дослідний та

проектний інститут землеустрою»

до Служби автомобільних доріг у Київській області

про стягнення 235 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року по справі № 910/30652/15 позов задоволено повністю.

Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Київській області на користь Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» суму основного боргу у розмірі 235 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 525,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Служба автомобільних доріг у Київській області звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року по справі № 910/30652/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Київській області прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.02.2016 року.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Іоннікової І.А. на лікарняному, призначено проведення повторного автоматичного розподілу, в результаті чого справу № 910/30652/15 передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року справу № 910/30652/15 було прийнято до провадження у вищезазначеному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 28.03.2016 року.

23.02.2016 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні 28.03.2016 року було оголошено перерву в розгляді справи до 04.04.2016 року.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.04.2016 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіна В.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/30652/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Синиці О.Ф., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року справу прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Служби автомобільних доріг у Київській області у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року по справі № 910/30652/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, позивач підтримав, подане ним 04.04.2016 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, клопотання про проведення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою з метою встановлення переліку фактично виконаних за проектом робіт та відповідність розробленої документації і проекту в цілому законодавству України. Клопотання обґрунтоване відсутністю на акту приймання-передачі робіт за Договором № 18ВК-11/9531 від 18.11.2014 року прізвища та ініціалів особи, яка його підписала. Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив.

Колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання, оскільки на підписі, як зазначає відповідач - невстановленої особи, міститься відтиск печатки відповідача, який засвідчує підписання акту повноважною особою. Крім того, суду не було надано пояснень, яким чином на підпис неповноважної особи було проставлено відтиск печатки, як і не було надано доказів втрати печатки та звернення до відповідних правоохоронних органів з цього приводу. При цьому, ґрунтовних доводів щодо невідповідності чи неповноти проекту прийнятого за вказаним вище актом, відповідачем надано не було.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

11.11.2011 року між Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (далі - позивач, підрядник, ДП «Київський інститут землеустрою») та Службою автомобільних доріг у Київській області (далі - відповідач, замовник) укладено договір № 18ВК-11/9531 з виконання робіт по техніко-економічному обґрунтуванню (ТЕО) будівництва мостового переходу через р. Дніпро з підходами до автомобільної дороги Київ-Іванків-Овруч (Р-02) та Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (М-01) великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від 11.11.2011 року (далі - Договір).

За умовами Договору підрядник зобов'язується у 2011-2012 роках виконати роботи, зазначені в доповненні до завдання, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи. Замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт із виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування.

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування робіт: ДБН Д 1.1-7-2000. Розробка проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та реконструкції з винесенням меж земельних ділянок в натуру. Лот № 8 Виконання робіт по техніко-економічному обґрунтуванню (ТЕО) будівництва мостового переходу через р. Дніпро з підходами до автомобільної дороги Київ-Іванків-Овруч (Р-02) та Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (М-01) великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва. Кінцевим продуктом є державний акт на користування землею.

З умовами п. 3.1 Договору, його ціна становить 550 743,07 грн.

Пунктами 4.1, 4.3 Договору сторонами погоджено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та виділених коштів на оплату робіт згідно з планом фінансування (по мірі надходження коштів від головного розпорядника коштів на рахунок замовника). Замовник здійснює платежі (по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника) за фактично виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін (замовником і підрядником).

Згідно з п. 4.2 Договору акт виконання робіт готує підрядник і передає для підписання замовнику у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактичного виконання обсягів робіт. До акту виконаних робіт додаються виконавчі кошториси з усіма підтверджуючими документами.

У відповідності до п. 5.5 Договору, оплата проводиться після підписання сторонами акту здачі-приймання на проект відведення земельної ділянки згідно з календарним планом робіт.

Відповідно до п. 10.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012 року.

Додатками до Договору сторони погодили строки виконання робіт, графік фінансування робіт, завдання на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування Службі автомобільних доріг у Київській області для будівництва мостового переходу через річку Дніпро.

Додатковими угодами № 3 та № 5 до Договору сторони викладали в новій редакції п. 10.1 Договору та подовжували строк його дії до 31.12.2013 року та до 31.12.2014 року відповідно, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання Договору позивач виконав та передав відповідачу роботи по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт від 18.11.2014 року (а.с. 31). Підписуючи та скріпляючи печатками даний Акт, сторони зазначили про відсутність жодних зауважень та претензій до виконання за цим Договором робіт.

ДП «Київський інститут землеустрою», звертаючись з даною позовною заявою стверджує, що відповідач прийняв виконані ним за Договором роботи по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт від 18.11.2014 року, та відповідно до п. 5.5 Договору є підставою для оплати вартості виконаних робіт у сумі 235 000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено вище та підтверджується Актом здачі-приймання робіт від 18.11.2014 року, позивач виконав роботи передбачені Договором на суму 235 000,00 грн., а відповідач прийняв їх без жодних заперечень.

Доказів сплати відповідачем виконаних робіт суду надано не було.

Відповідно до п. 5.5 Договору оплата проводиться після підписання сторонами акту здачі-приймання на проект відведення земельної ділянки згідно з календарним планом робіт.

Відповідач заперечуючи проти настання строку оплати посилається на п. 4.3 Договору, яким передбачено, що замовник здійснює платежі по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника за фактично виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Зазначена у п. 4.3 Договору умова не містить конкретно визначеного строку або терміну здійснення оплати, тобто не містить вказівки на подію, яка має неминуче настати, конкретної календарної дати, або чіткого визначеного періоду в часі.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо настання строку оплати робіт після їх виконання та підписання Акту здачі-приймання робіт.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що дія Договору, згідно змін внесених Додатковою угодою № 5 до Договору, закінчилася 31.12.2014 року, таким чином строк виконання зобов'язання на момент подачі позову настав.

Крім того, відповідно до положень п. 1.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року № 14 за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач повинен укладати договори на суму, яка не перевищує бюджетного фінансування та у будь-якому випадку провести оплату за договорами до закінчення бюджетного фінансового року. Невиконання, зокрема, даної умови не звільняє його від відповідальності за порушення своїх зобов'язань, як і факт відсутності бюджетного фінансування не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють сторін від виконання зобов'язання.

При цьому, судова колегія вважає, що обумовлення сторонами настання обов'язку з оплати робіт з виникненням певної відкладальної обставини вже після здійснення виконання таких робіт, у даному конкретному випадку, суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності, передбаченим п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, оскільки бюджетні кошти в необхідному розмірі можуть взагалі не надійти на рахунок замовника, а отже обов'язок з оплати може ніколи не наступити.

Враховуючи досліджені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про настання строку оплати виконаних позивачем за Договором робіт та стягнення 235 000,00 грн. основного боргу.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Службою автомобільних доріг у Київській області в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року по справі № 910/30652/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Служби автомобільних доріг у Київській області задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Службу автомобільних доріг у Київській області (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 41, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Київській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року по справі № 910/30652/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/30652/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.Ф. Синиця

Л.П. Зубець

Повний текст рішення складено 06.04.2016 року.