Постанова № 57001661, 05.04.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2016 р. Справа № 917/2630/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу відповідача (вх. №695 П/1-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 09.02.16 у справі

за позовом ТОВ "Вікторія-Агроекспо", сю ОСОБА_3,

до ТОВ "Гадячсир", с. Гадяч,

про стягнення 1 432 501,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Вікторія-Агроекспо", звернувся до господарського суду Полтавської області із позовом до відповідача, ТОВ "Гадячсир", в якому просив стягнути з останнього 1 432 501,00 грн. з яких: основний борг - 1 393 419,26 грн., штраф - 21 184,19, 3% річних - 15727,83 грн., сума інфляційного збільшення - 2 169,72 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору поставки № 25-В від 01.06.2012 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.02.2016 року (суддя Ціленко В.А.) позовні вимоги ТОВ "Вікторія-Агроекспо" задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 153 419,26 грн. основної заборгованості, 21 184,19 грн. штрафу, 15 727,83 грн. 3% річних, 2 169,72 грн. інфляційних витрат, а в частині стягнення 240000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до Договору № 25-В поставки від « 01» червня 2012 року (далі за текстом - Договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАДЯЧСИР» (далі за текстом - ТОВ «ГАДЯЧСИР») - (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія Агроекспо» (далі за текстом - ТОВ «Вікторія Агроекспо») - (Постачальник) склалися господарські відносини, пов'язані з систематичною поставкою молочної сировини (молока коров'ячого незбираного, яке піддавалося попередній фізичній обробці (фільтрації, охолодженню), далі за текстом - молоко.

Пунктом 1.2. Договору, передбачено, що кількість молока зазначається в спеціалізованій товарній накладній на перевезення молочної сировини за формою-1 ТН (МС), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 176 від 01 липня 2002 року (далі - Товарна накладна), ціна - у протоколах погодження цін (Додаток № 1), які після погодження (в порядку передбаченому цим договором), належного оформлення та підписання сторонами, є невід'ємною частиною даного Договору.

За пунктом 2.2. Договору право власності на молоко переходить до покупця з моменту його приймання і визначається датою підписання представником Покупця товарної накладної крім випадку виявлення Покупцем невідповідності молока вимогам ДСТУ 3662-97, діючим в Україні стандартам, а також ветеринарним та санітарним вимогам.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що не пізніше 3-го числа місяця наступного за звітним Покупцем, на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини, виписується приймальна квитанція за формою № 3-ПК (МС), в якій вказується кількість та вартість молочної сировини.

З огляду на викладене, колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги в частині того, що ТОВ «Гадячсир» не отримував спеціалізовані товарні накладні не відповідає дійсності, оскільки, згідно з матеріалів справи, на кожну поставлену місячну партію товару Відповідачем надана підписана приймальна квитанція, яка складається на підставі спеціалізованих товарних накладних, як це передбачено умовами договору (пункт 2.5) та Інструкцією про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини (ф. № 3-ПК (МС) затвердженої міністерством аграрної політики України № 176 від 01.07.2002 року.

Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання; якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Однак, відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з відповідними письмовими претензіями щодо відсутності документів які зазначені в п. 2.4. договору, та встановлення строку для їх повернення, або доказів звернення до позивача з листами щодо повернення отриманого ним товару.

Товар за приймальною квитанцією на закупівлю молочної сировини від № 29 від 30.06.2015 року, приймальною квитанцією на закупівлю молочної сировини від № 29 від 31.07.2015 року, приймальною квитанцією на закупівлю молочної сировини № 25 від 31.08.2015 року, був прийнятий ТОВ «Гадячсир» в повному обсязі за підписом директора та головного бухгалтера. Дані документи складено на підставі спеціалізованих товарних накладних за формою № 1-ТН (МС). В приймальних квитанціях вказана остаточна і достовірна кількість та вартість прийнятої відповідачем молочної сировини.

Разом з цим, порядок розрахунків за договором чітко передбачений п. 5.4. договору, згідно якого покупець здійснює оплату за об'єм молока поставленого постачальником протягом 10 (десяти) календарних днів у найближчий банківський день, наступним за останнім днем поставки, у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

До того ж, як зазначено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 року за № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права», підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає, що позивач систематично не надавав повного пакету документів згідно пункту 2.4 Договору. У зв'язку з цим позивачем направлено повідомлення № 256 від 21.05.2015 року.

Проте, як зазначає позивач - дане повідомлення ним не отримувалося. Відсутні докази цього повідомлення позивачем і в матеріалах справи - суду не надано повідомлення про вручення листа за яким направлялося повідомлення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в частині призупинення оплати за Договором у зв'язку з ненаданням постачальником пакету документів на продукцію відхиляються колегією суддів.

Оскільки факт поставки та отримання відповідачем товару за договором є доведеним та підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами належними доказами, а доводи апеляційної скарги спростовані вищевикладеним, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що заборгованість відповідача перед позивачем є доведеною належними доказами.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних, що підтверджує правомірність нарахування на суму боргу 15727,83 грн. 3% річних та 2169,72 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися штрафом, що обчислюється від суми неналежно виконаного зобов'язання та є грошовою сумою яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пунктом 6.2 договору № 25-В від 01.06.2012 року сторони обумовили, що у випадку, оплати молока більше 10 днів покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 1 % від суми боргу, що дає правові підстави для стягнення 21 184,19 грн. штрафу.

Як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, до ухвалення судового рішення Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агроекспо" надані банківські виписки, відповідно до яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" частково оплатило основний борг, в сумі 240 000,00 грн., тому у вказаній частині між сторонами відсутній предмет спору, а провадження у справі підлягає припиненню.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 09.02.2016 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 06.04.2016 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Хачатрян В.С.