Постанова № 57001549, 04.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2016 р. Справа№ 910/131/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Сабан М.Р. (довіреність б/н від 25.07.2011 р.)

від відповідача - Бойко М.М. (довіреність б/н від 26.02.2016 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НБ-УКРАЇНА»

на рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2016 р.

у справі №910/131/16 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Приватного підприємства «Оліяр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НБ-УКРАЇНА»

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Оліяр» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НБ-УКРАЇНА» про стягнення 932400,00 грн. неустойки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2016 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 932400,00 грн. неустойки та 13986,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

24.03.2016 р. представником відповідача подано клопотання про призначення експертизи комп'ютерної техніки і програм продуктів.

Колегія суддів, розглянувши клопотання, вислухавши думку представника позивача, не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю. Адже, предметом позову у цій справі є стягнення неустойки. Натомість позивачем питання щодо чинності договору не ставиться.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ТОВ «НБ-УКРАЇНА» (постачальник) та ПП «Оліяр» (покупець) 01.10.2015 р. було укладено договір поставки № 7ШС/0110-03, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю сою урожаю 2015 року відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і сплатити за нього визначену цим договором ціну.

Представник позивача пояснив суду, що даний договір був укладений сторонами за допомогою засобів факсимільного та/або електронного зв'язку. Підписані примірники договору з відтисками печаток позивача були направлені відповідачу і до цього часу не повернуті.

Відповідно до п. 8.8. договору, даний договір укладений за допомогою засобів факсимільного та/або електронного зв'язку, є обов'язковим до виконання в повному обсязі, і є прирівняним до оригіналу, до моменту обміну оригіналами примірників даного договору. Причому факсимільні та/або електронні копії такого договору, що знаходяться у кожної із сторін, мають бути повністю однаковими за змістом, а також повинні мати копії печаток кожної зі сторін та підписи уповноважених осіб сторін. Договір, підписаний таким чином, буде вважатися укладеним та дійсним з дати, вказаної в факсимільних/електронних копіях.

Відповідно до п. 2.2. даного договору, товар повинен бути поставлений покупцеві за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, вул. Шашкевича, 36, ПП «Оліяр», на умовах CPT згідно з правилами Інкотермс-2010, якщо інше не передбачено в додатковій угоді (специфікації).

Відповідно до п. 1 специфікації № 1 від 01.10.2015 р., постачальник передає (поставляє) покупцю товар в кількості згідно такої специфікації: соя, 3000 тн, на суму 25200000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4200000,00 грн.

Згідно з пунктом 7 Специфікації № 1, постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару в термін до 14.11.2015 р.

Пунктом 3.3. договору визначено, що оплата за партію товару здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів після поставки товару, при цьому остаточний розрахунок за партію товару проводиться у відповідності до пункту 3.5. договору, а також після отримання покупцем належним чином оформлених оригіналів документів, вказаних в пункті 2.6. договору та реєстрації податкової накладної.

В обгрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач порушив взяте на себе зобов'язання та не поставив товар у строк до 14.11.2015 р., у зв'язку з чим на адресу ТОВ «НБ-УКРАЇНА» позивачем було направлено претензію № 1 від 18.11.2015 р. з вимогою виконати свої зобов'язання за договором.

25.11.2015 р. відповідач направив позивачу лист № 25/11-15, яким підтвердив укладення договору № 7ШС/0110-03 від 01.10.2015 р., згідно якого мав поставити 3000 тн сої до 14.11.2015 р. Просив продовжити дію договору до 30.03.2016 р. та гарантував виконання своїх зобов'язань в повному обсязі за умови погодження поточних ринкових цін на кожну партію продукції.

02.12.2015 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 2, якою вимагав сплатити штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару на підставі п. 4.4 договору, що складає 2520000,00 грн., та неустойку у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від вартості непоставленого (недопоставленого) товару на підставі п. 4.7. договору, що складає 428400,00 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач так і не виконав зобов'язання за договором поставки № 7ШС/0110-03 від 01.10.2015 р. та не поставив товар у встановлений строк, ПП «Оліяр» звернулось з даним позовом про стягнення 932400,00 грн. неустойки.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до п. 4.7. договору, за порушення строку поставки товару (графіку поставки) постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від вартості непоставленого (недопоставленого) товару.

Позивач нарахував відповідачу на підставі п. 4.7. договору неустойку за період з 15.11.2015 р. до 21.12.2015 р. у розмірі 932400,00 грн.

Відповідач обставини, викладені позивачем, належними доказами не спростував.

Враховуючи викладене, колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 932400,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідають обставинам справи, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2016 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НБ-УКРАЇНА» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2016 р. у справі №910/131/16 залишити без змін.

Справу №910/131/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун