Ухвала суду № 57000916, 05.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

05.04.2016Справа № 910/16308/14

За скаргою Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів»

на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві

За позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві

до Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів»

про стягнення 2 817 333, 90 грн. збитків

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від прокуратури: не з'явились

від стягувача: Лебедєв В.В., Котьолкін Д.С.

від боржника: Кульчицька О.М.

від Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Святошинського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» про стягнення 2 817 333, 90 грн. збитків, спричинених порушенням вимог природоохоронного законодавства. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як водокористувач, протягом періоду з 01.04.2012 р. по 20.02.2014 р., в порушення вимог ст. ст. 44, 49, 110 Водного кодексу України, самовільно видобував підземні води без дозволу на спеціальне водокористування. Внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів відповідач заподіяв державі збитки в розмірі 2 817 333, 90 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. у справі № 910/16308/14 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 р., у задоволенні позову відмовлено через недоведеність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, у зв'язку зі здійсненням спеціального водокористування без відповідного дозволу.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2015 р. рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 р. у справі № 910/16308/14 скасовано, а справу № 910/16308/14 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 р. (суддя Трофименко Т.Ю.) у справі № 910/16308/14 позов прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві задоволено та присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» в дохід Державного бюджету України 2 817 333,90 грн. збитків та 73 080,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 р. залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 р. у справі № 910/16308/14.

05.08.2015 р. Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ на виконання рішення від 12.05.2015р. у справі № 910/16308/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2016р. (суддя Грєхова О.А.) у справі № 910/16308/14 частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» про розстрочку виконання рішення суду від 12.05.2015 р. та розстрочено виконання вказаного рішення на два роки.

01.03.2016 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» подало скаргу в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить суд зняти арешт, накладений постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві від 14.12.2015 р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 49480737.

В обґрунтування своєї скарги Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» вказує про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 р. у справі № 910/16308/14 відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2016 р. та зазначає, що арешт грошових коштів на рахунках Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» унеможливлює виконання державного оборонного замовлення, сплату необхідних соціальних внесків та випалу заробітної плати працівникам Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів».

Як зазначає заявник, Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» звернулось до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві із заявою № 110 від 11.02.2016 р. про скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника № 49480737 від 14.12.2015 р., однак листом від 15.02.20016 р. Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві залишив без задоволення заяву Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» № 110 від 11.02.2016 р. в порядку ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана заява передана на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2106 р. скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін та Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві.

У даному судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» подав заяву про уточнення скарги, у якій просить визнати недійсною і скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 14.12.2015 р., винесену під час здійснення виконавчого провадження № 49480737, в частині накладення арешту на рахунки № НОМЕР_2 і № НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві «Райффайзенбанк Аваль» у місті Києві, належні Публічному акціонерному товариству «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів»; зняти арешт з коштів, що знаходяться на рахунках Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» № НОМЕР_2 і № НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві «Райффайзенбанк Аваль» у місті Києві, який був накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 14.12.2015 р. у виконавчому провадженні № 49480737.

За приписами п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 Господарського процесуального кодексу України тощо.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п.п. 3.11., 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Виходячи зі змісту заяви Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» вбачається, що останнім фактично заявлено нову вимогу про визнання недійсною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 14.12.2015 р., в той час як заявлення нових вимог нормами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви в цій частині.

Водночас, суд приймає до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» в частині уточнення раніше заявлених вимог.

Представник Державної екологічної інспекції у місті Києві заперечив проти скарги.

Прокурор та представник Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві на виклик суду не з'явились.

Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів», проаналізувавши норми чинного законодавства України, що визначають порядок виконання судових рішень, дослідивши наявні у справі документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вищевказаної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу"

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» органами державної виконавчої служби є, зокрема, районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

У відповідності до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

В той же час, за приписами п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, у суду відсутні повноваження щодо вчинення будь-яких виконавчих дій, які належать до компетенції державного виконавця, а відтак - скарга Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» визнається судом необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» у задоволенні скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві.

Суддя Пригунова А.Б.