Рішення № 57000673, 04.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2016

Справа №910/2466/16

За позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Приватного підприємства "Баро Плюс"

про стягнення штрафу та пені

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі-позивач або АМК) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Баро Плюс" (далі-відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 6 800, 00 грн. та пені у сумі 6 800, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив у добровільному порядку та у встановлені законом строки оплату штрафу, накладеного рішенням АМК від 22.09.2015 № 74-р/к.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.03.2016 за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

02.03.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання, у якому просить суд розглядати справу без участі представника Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на підставі наявних матеріалів у справі.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У дане судове засідання представник позивача не з’явився, через загальний відділ діловодства суду повторно подав заяву про розгляд справи без участі представника АМК у зв’язку з великим об’ємом справ та відсутністю належного фінансування на відрядження.

Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, однак про причини неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач двічі повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 26.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.2016 та від 03.03.2016 судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, проте до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 16.02.2016 та від 03.03.2016 з відмітками: «не знайдено».

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04.04.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Адміністративна колегія Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу № 33/2-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», 22.09.2015 прийняла рішення № 74-р/к, яким визнано дії Приватного підприємства "Баро Плюс", які полягають в поданні Відділенню недостовірної інформації на вимогу голови територіального відділення від 28.07.2015 № 2-47/508, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання недостовірної інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

У зв’язку із вказаним вище порушенням, рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.09.2015 № 74-р/к накладено штраф на Приватне підприємство "Баро Плюс" у розмірі 6 800, 00 грн.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Рішення Комітету було направлено відповідачеві супровідним листом від 23.09.2015 № 8-2/1813 та отримано останнім 01.10.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем штраф не сплачено, у зв’язку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Приватного підприємства "Баро Плюс" суми штрафу.

Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 02.12.2015 по 11.02.2016, що відповідно до розрахунку позивача складає 6 800, 00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 01.12.2015.

Згідно п. 8 ст. 56 цього ж закону, протягом п’яти днів з дня сплати штрафу суб’єкт господарювання зобов’язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 6 800, 00 грн. обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 800, 00 грн. за період з 02.12.2015 по 11.02.2016.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд перевірив розрахунок суми пені та встановив, що останній також відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.

Згідно ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені у сумі 6 800, 00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Баро Плюс" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 26, ідентифікаційний код - 38368322) в дохід Державного бюджету України із зарахуванням коштів за реквізитами: одержувач – УДКСУ у м. Херсоні, розрахунковий рахунок № 31116106700002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області, МФО 852010, код ОКПО 373959779, штраф у розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. та пеню у сумі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Баро Плюс" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 26, ідентифікаційний код - 38368322) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 06.04.2016.

Суддя Бондарчук В.В.