Ухвала суду № 56996846, 22.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2612/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гайворонського С.П., Сегеди С.М.,

при секретарі: Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» в особі Південного регіонального представництва Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» про захист прав споживачів за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2016 року, -

встановила:

04 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» в особі Південного регіонального представництва Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» про захист прав споживачів.

Посилаючись на те, що 12.07.2012 року між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі Анкети-Заяви було укладено договір банківського вкладу та позивач отримав розрахункову карту 4405 8850 0814 1126. Банк прийняв на цей рахунок безвідсотковий вклад у розмірі 7 067,00 доларів США. Вказана Анкета-Заява була підписана у м. Керч Автономної Республіки Крим. Також позивачем у ПАТ КБ «ПриватБанк» була оформлена іменна GOLD карта 5363 5420 5002 6948 строком дії до 2017 року.

У березні 2014 року позивач звернувся у відділення банку із заявою про отримання суми вкладу. Листами від 08.10.2014 року №20.1.0.0.0/7-20141007/3337 та від 23.10.2014 року №20.1.0.0.0/7-20141022-3337 ОСОБА_2 було повністю відмовлено з причин, що карта була емітована у Автономній Республіці Крим, посилаючись на неможливість здійснення Національним банком регулювання та нагляду за діяльністю банків та відокремлених підрозділів, що розташовані на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Банк припиняє подальшу діяльність та території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь відповідно до постанови НБУ №260 від 06.05.2014 року.

ОСОБА_2 стверджує, що відповідач не виконав свої зобовязання по Договору банківського вкладу, платіжні картки №4405 8850 0814 1126 та №5363 5420 5002 6948 залишаються заблокованими, будь-які операції з ними неможливі. Крім того, у відповідача відсутні підстави для відмови у розблокуванні платіжних карт ОСОБА_2, оскільки загальні умови користування платіжними картами ПАТ КБ «ПриватБанк» не передбачають територіальних обмежень у використанні карти, а обставини тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь не повязані із використанням електронного карткового рахунку.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2016 року позов ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано відмову ПАТ КБ «ПриватБанк» в поверненні ОСОБА_2 суми грошових коштів по розрахунковим картам № 4402 8850 0814 1126 та №5363 5420 5002 6948 такою, що не відповідає вимогам закону.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 7 067 доларів США 53 центи, що в гривневому еквіваленті дорівнює 170 892 гривні 87 копійок та суму грошових коштів у розмірі 290 доларів США 86 центів, що в гривневому еквіваленті дорівнює 7 032 гривні 99 копійок, а всього 7 358 доларів США 39 центів, що в гривневому еквіваленті дорівнює 177 925 гривень 86 копійок.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, у якій просять рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що позивачеві незаконно було відмовлено відповідачем у видачі грошей з карткового рахунку, оскільки дія картки не обмежена територіально на всій території України.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 12 липня 2012 року між позивачем та відповідачем на підставі анкети-заяви було укладено договір банківського вкладу на виконання умов якого позивач отримав розрахункову картку №4405 8850 0814 1126. На вказану розрахункову картку банк прийняв безвідсотковий вклад у сумі 7067 доларів США- заробітна плата позивача.

У той же період позивачем була оформлена розрахункова карта за №5363 5420 5002 6948. Обидві карти оформлені у м. Керч Автономної Республіки Крим.

У березні 2014 року позивач звернувся із заявою до відділення банку із заявою про видачу йому суми вкладів і отримав відповідь про неможливість здійснення операцій по вкладах, оскільки картки були емітовані у Автономній Республіці Крим, а через його тимчасову окупацію національний банк позбавлений можливості здійснювати регулювання та нагляд за діяльністю банків та відокремлених підрозділів, у звязку з чим ОСОБА_3 припинив свою діяльність на території Автономної Республіки Крим відповідно до Постанови Національного банку України № 260 від 6 травня 2014 року, про що йому була надана офіційна відповідь 8 жовтня 2014 та 23 жовтня 2014 року. ( а.с.5-8 т.1).

Посилання апеляційної скарги на те, що письмова форма договору банківського вкладу не дотримана сторонами, оскільки внесення грошової суми не підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, не може бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення, оскільки обовязок щодо оформлення вкладу покладається на банківську установу.

У даному випадку наявність коштів на банківських рахунках позивача підтверджується електронними виписками з розрахункових рахунків позивача.

Згідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу на першу вимогу вкладника банк зобов'язаний видати вклад або його частину.

На вимогу позивача банк повинен був видати йому вклади, але всупереч вимогам закону цієї вимоги не виконав, тому районний суд обґрунтовано прийшов до висновку про визнання відмови такою, що не відповідає вимогам закону.

Викладені в апеляційній скарзі доводи суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: п.1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6