Рішення № 56993123, 31.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1386/16 Головуючий 1 інстанції: Вергун І.В.

Справа № 623/4755/15-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Кіпенко І.С., Шаповал Н.М.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 січня 2016 року

за позовом ОСОБА_3 до Лізингової компанії товариства з обмеженою відповідальності «ІГК» про захист прав споживачів, розірвання договору майнового лізингу, стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати договір майнового лізингу від 18 лютого 2015 року.

Заочним рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_3 Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги вказують на те, що суд помилково дійшов висновку, що ОСОБА_3 не сплатив у повному обсязі авансовий внесок, а тому у відповідача не було жодних підстав надавати йому предмет лізингу.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав всі умови договору щодо до сплати авансового платежу, а тому у відповідача не настало обов'язку щодо поставки трактору.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції і згідно з п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що між сторонами укладено договір майнового лізингу № 805155 від 18 лютого 2015 року згідно з яким Лізингодавець, яким є відповідач, зобов'язується придбати та передати на умовах майнового лізингу у користування майно - предмет лізингу, яким є трактор МТЗ 82 Білорусь, а Лізингоодержувач, яким є позивач, зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами договору. Вказані положення містяться в п.2.1 та 3.1 вказаного договору.

Позивач посилається на те, що він сплатив аванс в сумі 36000грн. відповідачу, а предмет лізингу йому не поставлено, а тому просить розірвати договір та стягнути з відповідача сплачений аванс.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

П.5.1 договору лізингу передбачено, що предмет лізингу передається у користування Лізингоодержувачу протягом строку, який встановить не більше 120 робочих днів з моменту сплати Лізингоодержувачем на рахунок Лізигодавця авансового платежу та Комісії за передачу предмету лізингу.

В додатку №2 до цього договору зазначено що вартість фінансування (20%) становить 36000грн та комісія за передачу (3%).

Позивачем сплачено відповідачу сума авансу в розміру 36000 грн. про що свідчить квитанція, але позивач не сплатив зазначену комісію, а тому у відповідача не виникло обов'язку передати йому предмет лізингу.

Наведене свідчить про те, що відсутні підстави для розірвання договору з підстав невиконання відповідачем умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частині, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 12.11 договору майнового лізингу передбачено, що у випадку розірвання даного договору Лізингоодержувачем до підписання акта приймання-передачі предмету лізингу, Лізингодавець повертає сплачені кошти за вирахуванням штрафу за дострокове розірвання 20% від сплаченої суми авансового платежу. В такому випадку комісія за організацію даного договору Лізингоодержувачу не повертається.

З урахуванням того, що умовами договору передбачено одностороння відмова від договору, то судова колегія вважає, що є підстави для розірвання договору відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України з урахуванням вищенаведених положень договору.

За таких умов позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Сплата авансового платежу в сумі 36000 грн. підтверджена квитанцією. З вирахуванням 20% від цієї суми стягненню підлягає 28800грн.

Щодо до комісії за організацію договору, яка згідно з п.12.11 договору не підлягає поверненню то позивачем ця сума не була сплачена відповідачу.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач частково довів свій позов.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.. 88 ЦПК України. Стягненню підлягає підтверджено сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду першої інстанції в сумі 551 грн.29 коп. та судовий збір сплачений при подані апеляційної скарги в сумі 535грн. 92 коп., а всього1087 грн. 12 коп. (а.с.3, 71).

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 307, п.3 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково

Заочне рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 січня 2016 року скасувати .

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Розірвати договір майнового лізингу № 805155 від 18 лютого 2015 року укладений між лізинговою компанією ТОВ «ІГК» та ОСОБА_3.

Стягнути з лізингової компанії ТОВ «ІГК» код ЄДРПОУ 316660673 на користь ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 гроші в сумі 28800 грн.

Стягнути з лізингової компанії ТОВ «ІГК» код ЄДРПОУ 316660673 на користь ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 судовий збір в сумі 1087 грн. 12 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії