Рішення № 56990760, 04.04.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4892/15-ц

Провадження № 22-ц/779/856/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хільчук І. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Вакарук В.М.

суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,

секретаря: Шемрай Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватна торгово-виробнича фірма Деснянська, ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 03 березня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 03 березня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання причини пропуску строку позовної давності поважною та поновлення строку на звернення до суду відмовлено. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ Дельта Банк, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Івано-Франківській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватна торгово-виробнича фірма Деснянська, ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 14 вересня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3274, про звернення стягнення на ковальсько-заготівельних цех № 5, який розташований в м. Коломиї по вул. Майданського, 1, Івано-Франківської області, та належить на праві спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4, таким, що не підлягає виконанню відмовлено за пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, зазначає, що судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно зясовано обставини, що мають значення для справи внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.

Суд дійшов помилкового висновку про пропуск позовної давності, неправильно застосувавши норму ч.2 ст.264 ЦК України. На момент спливу строку для захисту свого порушеного права позивач перебував за кордоном, а тому в силу незалежних від себе обставин не міг заявити вказаний позов. Дана обставина є поважною причиною пропуску строку позовної давності та підставою його поновлення.

На думку апелянта, суд повинен був вирішити спір по суті та прийняти рішення про задоволення позову, оскільки з поданих обґрунтувань позовної заяви вбачається порушення прав та інтересів позивача.

Суд не досліджував обставин проте, чи станом на дату вчинення виконавчого напису нотаріуса вже існував спір в господарському суді з приводу заборгованості по вищевказаному кредитному договорі та стосовно дотримання строків передбачених ст. 88 ЗУ Про нотаріат, оскільки недотримання приватним нотаріусом вимог стосовно строків, передбачених даною нормою є підставою для визнання в судовому порядку виконавчого напису таким що не підлягає виконанню.

Просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_5 вимоги скарги підтримав, представник ПАТ Дельта Банк ОСОБА_6 відповідач вимоги скарги заперечила, інші сторони в судове засідання не зявилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.59,60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для захисту свого цивільного права чи інтересу.

Однак, такий висновок суду є передчасним, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги обставини справи та вимоги ст264 ЦПК України щодо переривання перебігу позовної давності.

Встановлено, що 7 березня 2008 року між ТОВ Український промисловий банк та ПТВФ фірмою Деснянська було укладено Кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії №153/К-08 від 07 березня 2008 р., згідно TOB Український промисловий банк надано ПТВФ Деснянська кредит в розмірі 1600 000,00 грн. на строк з 07 березня 2008 року до 06 березня 2015 року, зі сплатою 19% річних.

27 серпня 2008 року між TOB Український промисловий банк та ПТВФ Деснянська, було укладено додатковий договір №4 до вищевказаного договору, згідно з яким TOB Український промисловий банк надано ПТВФ Деснянська кредит в розмірі 1700 000 грн. строк з 07 березня 2008 року до 06 березня 2015 року, зі сплатою 19% річних, із щомісячною комісією за управління кредитною лінією в розмірі 0,009% за кожний день від фактичної суми заборгованості за траншами, наданими позичальнику починаючи з дати укладення додаткового договору №4 від 27 серпня 2008 року, з метою використання коштів 900 000 грн., на поповнення обігових коштів, 800 000 грн., на придбання автомобілів.

В якості забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору між позивачем, ОСОБА_7, як іпотекодавцями та ТОВ Український промисловий банк, як іпотекодержателем укладено іпотечний договір від 07 березня 2008р., предметом якого являється нерухоме майно: ковальсько-заготівельний цех №5, що в м. Коломиї, вул. Майданського, 1, який належить на праві спільною часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Із матеріалів справи вбачається, що 21.01.2010 року рішенням Національного Банку України в ТзОВ Укрпромбанк відкликано банківську ліцензію і останнім було припинено здійснювати банківські операції.

30.06.2010 року між ТзОВ Укрпромбанк, ПАТ Дельта Банк та НБУ було укладено трьохсторонній договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТзОВ Укрпромбанк на користь ПАТ Дельта Банк.

Оскільки, свої зобовязання по вищевказаному кредитному договору ПТВФ Деснянська належним чином не виконувались, тому відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за вчиненням на вищевказаному договорі іпотеки виконавчого напису нотаріуса і 14 вересня 2011 року вказаним приватним нотаріусом ОСОБА_3 за заявою ПАТ Дельта Банк вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №3274, яким звернено стягнення на майно ОСОБА_2, ОСОБА_4 яке являлось предметом вищезазначеного іпотечного договору. Згідно вказаного виконавчого напису за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, пропонується задовольнити вимоги ПАТ Дельта Банк в загальному розмірі 2 609 209 грн. 32 коп.

Як вказує позивач 08.08.2012 року, за супровідним листом за №04.1-127546, отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження за №ВП №33710796 від 03.08.2012 року, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ в Івано-Франківській області про примусове виконання оспорюваного виконавчого напису і в подальшому, у звязку з тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також ПТВФ Деснянська не погоджувалися з законністю вищевказаного виконавчого напису нотаріуса, вказаними особами його оскаржено в судовому порядку, шляхом подання позовної заяви20.08.2012 року.

Підставами для звернення до суду із вищезазначеним позовом було те, що в порушення вимог ч.4 п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріусом вчинено виконавчий напис за відсутності письмової вимоги кредитора про усунення порушення кредитного договору, що мала бути надіслана боржнику не пізніше 30 днів до моменту звернення кредитором за вчиненням виконавчого напису..

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 30 жовтня 2012 року по цивільній справі № 0909/4313/2012р. за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, приватної торгово-виробничої фірми Деснянська до ПАТ Дельта Банк, треті особи без самостійних вимог: відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису №3274, вчиненого 14.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, таким, що не підлягає виконанню позов задоволено повністю. Вирішено вказаний виконавчий напис визнати таким, що не підлягає виконанню.

Однак, рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2012 року рішення Коломийського міськрайонного суду від 30 жовтня 2012 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову відмовлено у звязку з недоведеність обставин, якими обґрунтовувався позов (а.с.19-23).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 року у відкритті касаційного провадження по даній справі відмовлено.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а відповідно до вимог ст.257 цього Кодексу загальна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.,ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності повязується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, аналізуючи зміст зазначених правових норм, слід стверджувати, що позовна давність щодо захисту своїх прав та інтересів по даній справі виникла з моменту, коли особа, тобто позивач довідалась про їх порушення, тобто з 08.08.2012 року.

Відповідно до положень ст..264 ЦК України позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. Після переривання перебігу позовної давності, починається заново.

Однак, судом першої інстанції порушено вищезазначені вимоги закону та не взято до уваги зазначених вище обставин, відповідно до яких апеляційним судом 11.12.2012 року постановлено рішення, яким у позові ОСОБА_2 було відмовлено і, таким чином з цього часу починається заново перебіг позовної давності, а в суд із даним позовом /по інших підставах/ позивач звернувся до спливу 3-х річного строку - 22.10.2015 року.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо неповажності причин пропуску строку позовної давності та відмову в задоволенні його вимог з цих підстав є неправильним.

Досліджуючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 по суті, колегія суддів зазначає, що його вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню підлягають до задоволення з наступник підстав.

Відповідно до вимог ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 цього Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий документ, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.1 постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють просрочення виконання зобовязання.

Встановлено, що в господарському суді Івано-Франківської області існував спір між ПАТ Дельта Банк та ПТФВ Деснянська з приводу стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором. Ухвалою цього суду від 13.09.2011 року порушено провадження по справі № 5010/1811/2011-15/96 про стягнення боргу в розмірі 2609209,56 грн./а.с.24-26/. Крім того, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 року сума кредитної заборгованості була вже стягнута з ПТФВ Деснянська та виконується виконавчою службою, що було встановлено рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області під час розгляду справи та постановлення судом рішення від 11.12.2012 року /а.с.19-23/.

Так обставина, що на час вчинення виконавчого напису існував спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, спростовує посилання представника банку на безспірність заборгованості та можливості вчиняти при такій ситуації виконавчого напису.

Така правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду України від 04.03.2015 р. № 6-27цс15 та від 11.03.2015 року № 6-141цс14, яка згідно ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 14.09.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 3274 про звернення стягнення на ковальсько-заготівельний цех № 5, що знаходиться в м. Коломия, по вул.Майданського,1 Івано-Франківської області та належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві власності.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313,314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити, рішення Коломийського міськрайонного суду від 03 березня 2016 року скасувати, постановити нове рішення. Позов задовольнити, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 14.09.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 3274 про звернення стягнення на ковальсько-заготівельний цех № 5, що знаходиться в м.Коломия, по вул. Майданського,1 Івано-Франківської області та належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві власності.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий В.М. Вакарук

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_8