Ухвала суду № 56990161, 04.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1103/16 Справа № 200/18989/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Котушенко С.П.

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, Компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед» на ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2015 року про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2015 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову до ТОВ «ВЛАДА 2009», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О. про визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна від 02 вересня 2015 року, яке розташовано в будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, задоволено, заходи забезпечення позову вжиті до вирішення спору по суті, а саме:

накладено арешт на квартири:№ № 49, 70, 90, 168,169, що знаходяться у будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, зареєстрованим власником яких за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно станом на 03.09.2015 року є ТОВ «ВЛАДА 2009»;

заборонено ТОВ «ВЛАДА 2009» укладати з третіми особами правочини, спрямовані на відчуження та/або обтяження зобов*язаннями квартир за №№ 49, 70, 90, 168, 169, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, в тому числі: укладати щодо цих квартир договори купівлі-продажу, міни, дарування, найму, іпотеки, передавати квартири в користування, управління, оренду, лізинг, у спільну діяльність, до статутного фонду (майна) іншої юридичної особи, або \ учасника товариства;

заборонено ТОВ «ВЛАДА 2009» вселяти до квартир за №№ 49, 70, 90, 168, 169, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, мешканців для тимчасового або постійного проживання, а також проводити в цих квартирах перепланування, ремонтні роботи та будь-які інші дії, що можуть призвести до ушкодження оздоблення квартир та майна, яке в них знаходиться, погіршення їх поточного будівельного, інженерного, санітарного та протипожежного стану, зміни їх технічних характеристик, руйнації або знищення;

заборонено Головному управлінню Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області та Бабушкінському районному відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області реєструвати місце проживання або місце перебування осіб у квартирах за №№ 49, 70, 90, 168, 169, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування даної ухвали в частині вжиття заходів забезпечення позову щодо квартир №№ 49,70, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську. ( а.с.25)

Заявник ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу судді про накладення арешту та заборони на квартири № № 90, 168, 169, за адресою: АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, скасувати. (а.с.37)

Компанія «Хагворт Менеджмент Лімітед» у своїй апеляційній скарзі просила ухвалу судді також скасувати, в частині накладення арешту та заборону на відчуження на квартири № 168,169 АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, та зняти арешт із вказаних квартир, а також заборону відчуження. ( а.с.144)

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Компаніі «Хагворт Менеджмент Лімітед» підлягає частковому задоволенню, а скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відхилити, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 вересня 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Влада 2009», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О. про визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна від 02 вересня 2015 року.

Одночасно з позовом позивач подала заяву про його забезпечення шляхом накладання арешту та заборони на вищезазначене нерухоме майно , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську. ( а.с.14)

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову, з обґрунтуванням необхідності його застосування, та інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Згідно роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В силу ч. 5 ст. 153 ЦПК України про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Однак, у порушення вищенаведеного, суддя вирішуючи питання щодо забезпечення позову не вказав підстави обрання такого виду забезпечення , як накладання арешту на квартири №№ 49,70,90,168,169 АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську , не взявши до уваги, що при цьому будуть порушені права осіб, які проживають у зазначених житлових приміщеннях.

Також забороняючи Головному управлінню Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області та Бабушкінському районному відділу у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області реєструвати місце проживання або місце перебування осіб у перелічених квартирах, суддя не звернула уваги на те, що зазначені особи не є сторонами по справі, не залучалися до її участі, оскільки позивачем до них не було заявлено позовних вимог.

Як вбачається з виділених матеріалів, предметом розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ВЛАДА 2009» є визнання договорів купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна, які укладались 02 вересня 2015 року.

З апеляційної скарги Компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед», видно, що вона є іпотекодержателем квартир №№168,169 по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську за іпотечним договором № 20.840.06.21.1 від 25 вересня 2006 року.

Згідно наданих витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, ОСОБА_2 є власником квартир № 49 та 70 у будинку АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, за договорами купівлі-продажу від 08 жовтня 2015 року, а ОСОБА_3 - власник квартир №№ 90, 168, 169 за вказаною адресою, на підставі договорів купівлі-продажу від 09 жовтня 2015 року. ( а.с.26,28; 39,41,43)

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляційних скаргах, на порушення їх прав, як реальних власників вказаного майна, є безпідставними, оскільки на момент постановлення суддею ухвали про забезпечення позову від 29 вересня 2015 року, ні один, ні другий не були власниками зазначених квартир. А отже, їх апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційна скарга Компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед» задовольняються частково.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню, на підставі п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу Компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед» задовольнити частково.

Ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає бо не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Суддя: