Ухвала суду № 56988875, 05.04.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4802/16-а (2-а/201/868/2016)

У Х В А Л А

05 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Черновськой Г.В., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради 04 квітня 2016 року звернулось до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Розглянувши дану адміністративну позовну заяву вважаю, що позивачу необхідно відмовити у відкритті провадження та рекомендувати звернутись до суду в порядку цивільного судочинства позовного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обовязку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до статті 50 КАС громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності обєднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) обєднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином можливо дійти висновку, що правовий аналіз пунктів 14 частини четвертої статті 50 КАС свідчить, що всі наведені підстави, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом субєкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Однак і в цих випадках, водночас із перевіркою дій чи бездіяльності згаданих осіб, обставин, що стали підставою для втручання субєктів владних повноважень, суд має перевірити на відповідність чинному законодавству рішення, дії чи бездіяльність самих субєктів владних повноважень.

Логічний спосіб тлумачення частини четвертої статті 50 КАС дозволяє дійти висновку, що і пункт 5 частини четвертої статті 50 КАС, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків «превентивного» судового контролю і має розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права субєкта владних повноважень на адміністративний позов.

За пунктом 4 частини четвертої статті 50 КАС субєкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх обєднань, юридичних осіб, які не є субєктами владних повноважень, для превентивного судового контролю своєї ж діяльності і у випадках, визначених законом.

В даному ж випадку позов заявлений про стягнення грошових коштів, що стали власністю громадянки ОСОБА_1 і не підпадають під дію пункту 4 частини четвертої статті 50 КАС.

За таких обставин стягнення надмірно виплачених грошових коштів є спором, що виникає з цивільних правовідносин. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України, який в постанові від 22 вересня 2015 року по справі № 21-1884а15.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України передбачено, що суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за даною позовною заявою, оскільки дана адміністративна справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Управлінню праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради у відкритті провадження за позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 5 днів з дня винесення ухвали, шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська з одночасним направленням апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Г.В. Черновськой