Рішення № 56987966, 29.03.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/63/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Козяр Л.В. Провадження № 22-ц/789/241/16 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін: представника позивача ПАТ "УкрСиббанк" - Касянюк А.А., представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Гусятинського районного суду від 17 грудня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки і зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання договору іпотеки недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

в січні 2014 року ПАТ "УкрСиббанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, у якому після уточнення позовних вимог, просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором у сумі 48410,27 дол. США, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 281,3 кв.м., житловою площею 102,2 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачі неналежно виконують свої зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за кредитним договором.

В травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічною позовною заявою до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання договору іпотеки недійсним, посилаючись на те, що вищевказаний договір було укладено з істотним порушенням законодавства, а тому заперечує його дійсність з огляду на наступне: ст. 18 Закону України "Про іпотеку" встановлено перелік істотних умов іпотечного договору, до якого включаються зокрема, дані про його учасників. Відсутність хоча би однієї із умов, що визначається істотними, є підставою для визнання судом договору недійсним. На час укладення договору іпотеки, в будинку, який переданий в іпотеку, проживали і були зареєстровані неповнолітні діти ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 Без дозволу органу опіки і піклування для належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 11207289000 від 30.08.2007р., банк з ініціативи ОСОБА_2 не вправі був укладати такий договір іпотеки.

Рішенням Гусятинського районного суду від 17 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 в користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (м. Харків, проспект Московський, буд. 60, рахунок № 2909000000113 в ПАП "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за кредитним договором № 11207289000 від 30 серпня 2007 року в розмірі 48410,27 (сорок вісім тисяч чотириста десять) доларів США 27 центів, з яких: 32003,07 дол. США - заборгованість за кредитом; 16407,20 дол. США - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 183806,95 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот шість гривень 95 копійок), та 420 гривень витрат, понесених на оплату за публікацію оголошення та стягнуто з відповідачів понесені судові витрати у рівних частинах з кожного по 1698 грн. 68 коп.

Зустрічні позовні вимоги про визнання договору іпотеки недійсним - задоволено.

Визнано договір іпотеки від 30.08.2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 2049, та укладений між ОСОБА_2 та АКІБ "УкрСиббанк" правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ПАТ "УкрСиббанк" - недійсним.

В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

В апеляційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та в частині задоволення зустрічних позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним скасувати та ухвалити в цих частинах нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним і звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 281,3 кв.м., житловою площею 102,2 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) для задоволення вимог АТ "УкрСиббанк", що виникли внаслідок невиконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором № 11207289000 від 30.08.2007 року, у розмірі 48410,27 (сорок вісім тисяч чотириста десять доларів США 27 центів) доларів США, з яких: 32003,07 дол. США - заборгованість за кредитом; 16407,20 дол. США - прострочена заборгованість за процентами та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 183 806,95 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот шість гривень 95 копійок) гривень. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ "УкрСиббанк" зазначило, що неправдиве повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітньої або малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїми правами законних представників дитини, а може спричинити інші наслідки, передбачені законодавством, які застосовуються органами опіки та піклування.

В іншій частині рішення суду ніким не оскаржено.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ "УкрСиббанк" - КасянюкА.А. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представники відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 апеляційної скарги не визнали, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "УкрСиббанк" підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки від 30.08.2007р. недійсним і відмовляючи ПАТ "УкрСиббанк" в зверненні стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний договір не відповідає вимогам закону і порушує права неповнолітніх дітей, які зареєстровані і проживають в будинку по АДРЕСА_1, оскільки укладений без згоди органу опіки і піклування.

Колегія суддів з даним висновком повністю погодитися не може з огляду на те, що сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїми правами.

Тому відповідно до вимог ст.309 ч.3,4 ЦПК України рішення суду в цій частині слід скасувати і ухвалити нове рішення, виходячи з таких підстав.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга, третя статті 215 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Згідно зі статтею 177 СК України та статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

За змістом частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним.

За таких обставин вчинення батьками малолітньої дитини певного правочину без попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України заборону. Проте сам по собі цей факт не є безумовним підтвердженням наявності підстав для визнання правочину недійсним. Правочин може бути визнано недійсним, якщо його вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення права особи, в інтересах якої пред'явлено позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини щодо жилого приміщення.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець обмежується в розпорядженні предметом іпотеки, однак має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При цьому ЦК України, як і спеціальний Закон України «Про іпотеку», не містять норм, які б зменшували або обмежували права членів сім'ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку.

При вирішенні справ за позовом в інтересах дітей про визнання недійсними договорів іпотеки, підставами яких позивач визначає порушення статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» (або цей Закон у редакції Закону від 21 рудня 2010 року), необхідно в кожному конкретному випадку:

1) перевіряти в дитини наявність права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також місце її фактичного постійного проживання;

2) враховувати добросовісність поведінки іпотекодавців щодо надання документів про права дітей на житло, яке є предметом іпотеки, при укладенні оспорюваного договору;

3) з'ясовувати, чи існує фактичне порушення законних прав дитини внаслідок укладення договору іпотеки.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Отже, якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи і укладає правочини, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов кредитного договору від 30.08.2007 року, АКІБ "УкрСиббанк", (з 21.12.2009 року ПАТ "Укрсиббанк") надав ОСОБА_6 кредит (грошові кошти) в межах ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 50000,00 дол. США для особистих потреб, а позичальник зобов'язався повертати наданий кредит в обсязі та терміни, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору, але в будь - якому випадку не пізніше 25.08.2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п. 1.2.2. кредитного договору).

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір від 30.08.2007 року з майновим поручителем - ОСОБА_2 та передано в іпотеку банку нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 281.3 кв.м, житловою площею 102.2 кв.м, вартістю 440094,00 грн., що належить на праві власності ОСОБА_2 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1. (п.1.4. договору іпотеки).

Як видно з довідки № 535, виданої КП "УЖКГ" Гусятинської сільської ради, що станом на 23.08.2007р. в будинку за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована і проживає одна - ОСОБА_11 (а.с.77). Вказана довідка була видана для пред'явлення в нотаріальну контору і надана подружжям ОСОБА_2 нотаріусу для посвідчення іпотечного договору.

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_11, дружини ОСОБА_2 і матері неповнолітніх дітей, вбачається, що спірне будинковолодіння є спільною сумісною власністю подружжя, при цьому погодилася, що договір іпотеки укладається в інтересах їхньої сім'ї та не порушує прав інших членів сім'ї, в тому числі прав на користування житлом неповнолітніх дітей (а.с.72).

Вказані факти свідчать про те, що іпотекодавець ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_11 на час укладення спірного договору іпотеки не визнавали право проживання неповнолітніх дітей в жилому приміщення, стверджували, що права неповнолітніх дітей на користування житлом не порушуються, про що повідомили іпотекодержателя.

В судовому засіданні першої інстанції представником ОСОБА_2 була пред'явлена будинкова книга для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_1, згідно якої прописаними числяться, крім ОСОБА_11, двоє синів: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 При цьому, дата прописки ОСОБА_8 зазначена 16.04.2007р., а ОСОБА_9 - 15.06.2005р., хоча записи виконані в такій послідовності: під номером 2 - ОСОБА_8, який значиться прописаним у 2007 році, а під номером 3 - ОСОБА_9, який значиться прописаним у 2005 році.

Як пояснив у судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4, що дана будинкова книга була виготовлена значно пізніше, ніж укладався іпотечний договір, оскільки первинна книга втрачена.

Колегія суддів вважає, що вказаний доказ не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки на час укладення іпотечного договору його не існувало.

Тому, неправдиве повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітньої або малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, що передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїми правами законних представників дитини, а може спричинити інші наслідки, передбаченні законодавством, які застосовуються органами опіки та піклування.

Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду України № 6-384цс15 від 30 вересня 2015 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позову про визнання іпотечного договору недійсним, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 не має, оскільки його укладення хоч і відбулося без попереднього дозволу органу опіки і піклування, проте не призвело до звуження обсягу, зменшення чи обмеження існуючого права неповнолітніх дітей на користування житлом.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язані забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату; процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідні: витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку і пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Всупереч умов Кредитного договору відповідач ОСОБА_6 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам з жовтня 2011 року, чим тривалий час порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до умов кредитного договору позивач направив відповідачам вимоги 09.10.2013 року за №30-11/35807 та від 26.11.2013 року за №30-11/5330 про необхідні, усунення порушень кредитного договору. Також в порядку ст.35 ЗУ «Про іпотеку» позивач направив вимогу від 09.10.2013 р. за №30-11/35807 ОСОБА_2 як іпотекодавцю необхідність погашення заборгованості за кредитним договором протягом 31 календарного дня та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі непогашення простроченої заборгованості. Однак відповідачі вимоги банку не виконали.

Станом на 07.04.2015р. заборгованість за кредитним договором 11207289000 від 30.08.2007 року складає 48410,27 дол. США (Сорок вісім тисяч чотириста десять доларів США) 27 центів, з яких: 32003.07 дол. США - заборгованість за кредитом, 16407,20 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом. Розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором становить 183 806, 95 грн. Це ж підтверджуються довідкою розрахунком заборгованості за кредитом станом на 07.04.2015 року.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 281,3 кв.м., житловою площею 102,2 кв.м, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 слід задовольнити. Звернути стягнення на належне на праві власності ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідент.номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) та передане ним згідно іпотечного договору від 30.08.2007, зареєстрованого в реєстрі за № 2049 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 281,3 кв.м., житловою площею 102,2 кв.м, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" за кредитним договором № 11207289000 від 30 серпня 2007 року в розмірі 48410,27 (сорок вісім тисяч чотириста десять) доларів США 27 центів, з яких: 32003,07 дол. США - заборгованість за кредитом; 16407,20 дол. США - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 183806,95 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот шість гривень 95 копійок), шляхом реалізації цього майна на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії проведення виконавчих дій, зазначивши, що рішення суду в цій частині не підлягає примусовому виконанню у період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки ОСОБА_6 був наданий споживчий кредит і спірний житловий будинок використовується майновим поручителем як місце постійного проживання і у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

В частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"про визнання договору іпотеки недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідент.номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) в користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, просп. Московський, 60, ідентифікаційний код в ЄДР 09807750, МФО 351005, рахунок 29095000001504) сплачений судовий збір в сумі 4005,05 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

Рішення Гусятинського районного суду від 17 грудня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та в частині задоволення зустрічних позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним скасувати і ухвалити в цих частинах нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 281,3 кв.м., житловою площею 102,2 кв.м, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 задовольнити.

Звернути стягнення на належне на праві власності ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідент.номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) та передане ним згідно іпотечного договору від 30.08.2007, зареєстрованого в реєстрі за № 2049 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 281,3 кв.м., житловою площею 102,2 кв.м, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" за кредитним договором № 11207289000 від 30 серпня 2007 року в розмірі 48410,27 (сорок вісім тисяч чотириста десять) доларів США 27 центів, з яких: 32003,07 дол. США - заборгованість за кредитом; 16407,20 дол. США - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 183806,95 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот шість гривень 95 копійок), шляхом реалізації цього майна на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії проведення виконавчих дій, зазначивши, що рішення суду в цій частині не підлягає примусовому виконанню у період дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

В частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"про визнання договору іпотеки недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідент.номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) в користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, просп. Московський, 60, ідентифікаційний код в ЄДР 09807750, МФО 351005, рахунок 29095000001504) сплачений судовий збір в сумі 4005,05 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак