Ухвала суду № 56985190, 07.04.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/1036/16-ц Номер провадження 22-ц/775/632/2016

Головуючий у 1 інстанції Марченко Л.М Єдиний унікальний номер 234/1036/16-ц

Доповідач Жданова В.С. Номер провадження 22-ц/775/632/2016

Категорія 59

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Жданової В.С.

суддів : Груіцької Л.О, Осипчук О.В.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 19 лютого 2016 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи : ОСОБА_3, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Решетілович К.Л. про змінену способу і порядку виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою від 19 лютого 2016 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні її заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, заінтересовані особи: ОСОБА_3, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Решетілович К.Л

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 19 лютого 2016 року скасувати, ухвалити нову, якою задовольнити її заяву та змінити спосіб виконання судових рішень шляхом передачі їй у власність 1/2 частки квартири по АДРЕСА_1, яка належить боржнику ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості по аліментам та пені, нарахованої за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що передача у власність частки квартири, що належить боржнику - це єдиний можливий спосіб виконання судових рішень щодо стягнення на її користь грошових сум, оскільки продаж квартири з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження є неможливим у зв»язку з тим, що м. Краматорськ Донецької області перебуває у зоні АТО і у відповідності до наказу Міністерства юстиції України №656/5 від 16.04. 2014 р. прилюдні торги не проводяться.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримала ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги у повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в наданій апеляційному суду заяві просить справу розглянути без його участі, не заперечую проти задоволення апеляційної скарги ( ЕП-2024 /16 від 07.04.2016 )

Виконавча служба Краматорського МУЮ належним чином повідомлена, про що свідчить телефонограма, зареєстрована у журналі телефонограм за № 1646 31.03.2016 р.( а.с. 85) , що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України є підставою для розгляду справи без участі представника ДВС Краматорського МУЮ.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення заявника ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що у ВДВС Краматорського МУЮ на примусовому виконанні перебувають: - виконавчий лист №2-2404/2010, виданий на підставі рішення Краматорського міського суду від 19.05.2010 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, заборгованість по якому станом на 31.10.2015 року становить 41766,22 грн. (а.с.12); - виконавчий лист №2/234/1335/2014, виданий на підставі рішення Краматорського міського суду від 25.03.2014 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 28420,82 грн. та судового збору в сумі 243,60 грн. (а.с.6,13,14); - виконавчий лист №2/234/3676/14, виданий на підставі рішення Краматорського міського суду від 03.11.2014 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 54236,16 грн. та судового збору в сумі 542,36 грн. (а.с.7,15); - виконавчий лист №2/234/3684/15, виданий на підставі рішення Краматорського міського суду від 01.07.2015 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 74509 грн. (а.с.8-11,16); - виконавчий лист №20528/4058/2012, виданий на підставі рішення Краматорського міського суду від 01.11.2012 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 214,60 грн. (а.с.5,17).

В ході виконавчих дій державним виконавцем було винесено постанову від 16.07.2013 року про арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_3 (а.с.49), до якого відноситься 1/2 частка квартири по АДРЕСА_1 (а.с.5), реалізація якого неможлива (а.с.50) у зв'язку з тим що, відповідно до Порядку «Про проведення експерименту запровадження порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014, така реалізація провадиться в усіх областях України, крім Донецької (в тому числі м. Краматорськ) та Луганської областей. Зазначена обставина унеможливлює примусову реалізацію майна боржника.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник ОСОБА_2 не довела факту абсолютної неможливості виконання судових рішень у спосіб, визначений Законом України « Про виконавче провадження».

Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи і вимогам діючого цивільного законодавства.

Доводи апеляційної скарги щодо доведеності заявлених вимог та можливість змінити спосіб і порядок виконання судових рішень є неспроможними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в ДВС Краматорського МУЮ перебувають на виконанні виконавчі листи : №2-2404/2010 від 19.05.2010 року; № 20528/4058/2012 від 01.11.2012 року ; №2- /234/1335/2014 від 25.03.2014 року ; №2/234/3676 від 03.11.2014 року; №2/234/3684/15 від 01.07.2015 року; про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів .

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначені способи примусового виконання судових рішень: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Стягнення грошових сум на користь ОСОБА_2 підлягають виконанню у спосіб, визначений ст.. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

У частині першій статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Розглядаючи заяву, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку не встановлено випадкових обставин, що унеможливлюють виконання судових рішень.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що визнання права власності на нерухоме майно в порядку ст.. 373 ЦПК України не передбачено. Порядок набуття і захисту права власності врегульований главами 24, 29 ЦК України, при цьому за змістом положень п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, ст.. 118 ЦПК України визнання права власності на майно в судовому порядку здійснюється шляхом пред'явлення позову до суду, а не у порядку, встановленому ст.. 373ЦПК України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу виконання судових рішень про стягнення грошових коштів шляхом визнання за нею права власності на нерухомість, належну боржнику ОСОБА_3, оскільки запропонований заявником спосіб виконання судового рішення не ґрунтується на приписах Закону України «Про виконавче провадження і по суті способом набуття власності, а не зміною способу виконання рішення суду.

Керуючись ст.. ст.. 307, п.1 ч.1 ст. 312, 314 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 19 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді