Рішення № 56984884, 05.04.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/10874/15-ц

Провадження № 2/243/549/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Ільяшевич О.В.,

при секретареві Хміль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Словянського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2,м. Словянськ Донецької області) цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приват Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2015 року ПАТ КБ Приват Банк звернулось до суду з позовом, в якому позивач вказував, що з відповідачем по справі ОСОБА_1 17 червня 2010 року ПАТ КБ Приват Банк уклало договір кредиту б/н, згідно якого Банк зобовязався надати Відповідачу кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити(зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду шляхом підписання заяви разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-201-256 від 06 березня 2010 року та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті,та складають між ним та Банком Договір. Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку, позичальник повинен виконати зобовязання з повернення кредиту(у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.1.1.2.7. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач порушила умови кредитного договору, і станом на 06 вересня 2015 року має прострочену заборгованість на загальну суму 24 376 грн. 13 коп., яка складається із:

- заборгованості за кредитом 9 220 грн. 00 коп.;

- заборгованості по процентам за користування кредитом 12 472 грн. 31 коп.;

- заборгованості за пенею та комісією 1046 грн. 86 коп.;

- штрафу (фіксована частина) 500 грн. 00 коп.;

- штрафу (процентна складова) 1136 грн. 96 коп.

За таких обставин позивач вважає, що відповідач у строк, вказаний в договорі своїх зобовязань по договору не виконав, а тому просить суд стягнути вказані кошти з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності №2516-О від 16 серпня 2013 року, в судове засідання не зявився, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних в позовній заяві, проти вирішення справи у заочному порядку не заперечував.

Судом вживалися всі передбачені діючим законодавством заходи для належного повідомлення відповідача про дати та час судових засідань. Судові повістки про виклик до суду які направлялися за адресою вказаною відповідачем як адресу її фактичного місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, і за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1, зазначеною позивачем: АДРЕСА_1. Однак, направлена кореспонденція, повертається на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Оскільки робота підрозділів Державної міграційної Служби Донецької та Луганської областей заблокована незаконними формуваннями ЛНР та ДНР, що підтверджується відповідним повідомлення Державної міграційної служби України №6-6479/3-14 від 24 жовтня 2014 року, здійснювати перевірку реєстрації місця проживання осіб на території цих областей, та безпосередньо відповідача, на теперішній час є неможливим.

Як видно із повідомлення №343/02-37 від 01 квітня 2016 року, та ОСОБА_3 селищної ради Словянського району Донецької області, наданими на виконання листа Словянського міськрайонного суду, судова повістка відповідачу ОСОБА_1, вручена не була, оскільки остання, за адресою АДРЕСА_2 не зареєстрована та фактично не проживає за вказаною адресою з січня 2016 року.

Крім того, судом було здійснено спроби викликати відповідача у телефонному режимі за номером мобільного телефону який був вказаний нею у заяві про перегляд заочного рішення, однак на телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідаєте.

В матеріалах справи міститься розписка відповідача про отримання нею судової повістки про виклик її у судове засідання призначене на 05 квітня 2016 року, за адресою її зареєстрованого місця проживання, що свідчить про те, що ОСОБА_1, була належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи. Однак, в судове засідання відповідач не зявилась, відомостей про причини своєї неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки від відповідача не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, як то передбачає ст. 169 ЦПК України, з причин, які б могли бути визнані судом поважними, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст. 224-228 ЦПК України із ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.

В судовому засіданні встановлено, що 17 червня 2010 року ПАТ КБ Приват Банк уклало договір кредиту б/н, згідно якого Банк зобовязався надати Відповідачу кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити(зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду шляхом підписання заяви разом із Умовами та правилами надання банківських послуг , затверджених наказом № СП-201-256 від 06 березня 2010 року та Тарифами Банку , які викладені на банківському сайті,та складають між ним та Банком Договір. Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку, позичальник повинен виконати зобовязання з повернення кредиту(у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобовязаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.1.1.2.7. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову (а.с. 8-33).

Відповідач порушила умови кредитного договору, і станом на 06 вересня 2015 року має прострочену заборгованість на загальну суму 24 376 грн. 13 коп., яка складається із:

- заборгованості за кредитом 9 220 грн. 00 коп.;

- заборгованості по процентам за користування кредитом 12 472 грн. 31 коп.;

- заборгованості за пенею та комісією 1046 грн. 86 коп.;

- штрафу (фіксована частина) 500 грн. 00 коп.;

- штрафу (процентна складова) 1136 грн. 96 коп. (а.с. 5-6).

Суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідно яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач до судового засідання не з'явилась, не скористалась своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Відповідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ПАТ КБ Приват Банк в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами підлягає задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_1 зобовязань по договору кредиту не виконує, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача вказані в позовній заяві кошти в повному обсязі.

Зміст умов надання кредиту та розрахунку заборгованості позбавляє суд можливості самостійно визначити природу нарахованої заборгованості за пенею та комісією, отже з урахуванням принципу диспозитивності процесу суд вважає, що вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Розвязуючи спір в частині стягнення штрафів, суд виходить з наступного.

Відповідно ст.1 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

За змістом ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»,на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р,м. Словянськ Донецької області визначено як населений пункт, в якому проводилась антитерористична операція.

Суд також зазначає, що виходячи з аналізу норм ч.2 ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», за якими банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції, слід дійти до висновку, що у випадку нарахування пені у період проведення АТО, вона повинна бути скасована.

При цьому розпорядження КМУ про затвердження переліку населених пунктів,

на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року, лише чітко визначає коло осіб, на яких розповсюджується дія норм ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», і у сенсі ч.2 ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», не є початком відліку часу з якого розповсюджується заборона на нарахування пені та штрафів.

Як встановлено у судовому засіданні, зареєстроване місце проживання відповідача по справі ОСОБА_1 є місто Словянськ, Донецької області, тобто в населеному пункті, який віднесено згідно із розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р до населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

З врахуванням встановлених обставин та відповідних їм норм чинного законодавства, за спірними правовідносинами встановлений мораторій на стягнення пені та штрафів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення штрафів задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно із розясненнями п. 36 Постанови Пленуму ВССУ України № 10 від 17.10.2014 року, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову(частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 132 грн. 74 коп., що є пропорційним до задоволеної частини вимог, оскільки позов судом задоволено частково.

Так, сума задоволених вимог від суми вимог позивача становить 93 %, отже 1 132 грн. 74 коп. становить 93 % від суми 1218 грн. 00 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 61, 88 ч. 1, 130, 174, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь позивача Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приват Банк, р/р 29092829003111, МФО 305299,ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, заборгованість за кредитним договором № б/н від 17 червня 2010 року, яка утворилася станом на 06 вересня 2015 року та складається із: заборгованості за кредитом у сумі 9 220 (девять тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 12 472 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 31 коп.; заборгованості за пенею та комісією у розмірі 1 046 (одна тисяча сорок шість) грн. 86 коп., а всього у розмірі 22 739 (двадцять дві тисячі сімсот тридцять девять) грн. 17 коп.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь позивача Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приват Банк, р/р 29092829003111, МФО 305299,ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, судовий збір у розмірі 1 132 (одна тисяча сто тридцять дві) грн. 74 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 07 квітня 2016 року.

Головуючий - суддя: О.В. Ільяшевич