Рішення № 56983680, 06.04.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1445/16-ц

Провадження № 2/219/1349/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 квітня 2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючої судді Чопик О.П.,

при секретарі Чубикало О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між сторонами укладено кредитний договір 8 квітня 2008 року №45-14/136, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит у сумі 50 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних, шляхом повернення суми отриманих кредитних коштів та сплати відсотків щомісячними платежами, строком до 7 квітня 2023 року. Проте, стверджує, що відповідач належним чином не виконує зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 22 грудня 2015 року становить 40105, 22 грн. та включає в себе: 33984,06 грн. заборгованості за кредитом, 1581,98 грн. заборгованості за відсотками, 2302,11 грн. заборгованості за пенею за несвоєчасне повернення кредиту, 2223,75 грн. розміру інфляційних витрат за кредитом, 13,33грн. інфляційних витрат за відсотками.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності та про підтримання позову в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 6 квітня 2016 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у звязку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 8 квітня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є позивач, як кредитором, та ОСОБА_1, як позичальником, укладено договір кредиту №45-14/136 (а.с.5-11), за яким кредитор надав позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 50 500 грн. зі сплатою 15 процентів річних та комісій, шляхом внесення щомісячних платежів в розмірі та в порядку, визначених в Додатку №3 до цього договору, що є його невідємною частиною, та з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 7 квітня 2023 року. Кредит надається на купівлю нерухомості.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму фактичної заборгованості за кредитом, у валюті кредиту за методом факт/360, де факт фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, 360 умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п.2.4. договору кредиту).

У разі прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, передбачених умовами цього договору, а також погашення строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення (п.4.1 договору кредиту).

Позичальник зобовязаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливим штрафними санкціями (п.3.3.8. договору кредиту).

Згідно з додатковою угодою №2 про внесення змін до договору кредиту №45-14/136 від 3 квітня 2008 року, укладеною 8 грудня 2010 року (а.с.12-13), сторони підтверджують, що залишок заборгованості за кредитом станом на дату укладення цієї угоди складає 46572,16 грн., залишок заборгованості за нарахованими процентами 2615,64 грн. Встановлено нову процентну ставку за користування кредитним коштами у розмірі 20,01%, а також змінено порядок сплати процентів за користування кредитом на період з 30 листопада 2010 року по 30 травня 2012 року.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що позивач зобовязання за договором виконав повністю (а.с.4). У свою чергу відповідач своїх зобовязань за договором належним чином не виконує, не здійснює погашення кредиту, не сплачує проценти за його користування. Суд приймає до уваги та вважає таким, що проведений вірно, представлений представником позивача розрахунок заборгованості за договором від 8 квітня 2008 року (а.с.14-17), за яким станом на 22 грудня 2015 року у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка включає в себе: 33984,06 грн. заборгованості за кредитом, 1581,98 грн. заборгованості за відсотками, 2302,11 грн. заборгованості за пенею за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 21 грудня 2014 року по 21 грудня 2015 року), 2223,75 грн. інфляційних витрат за несплаченим кредитом та 13,33грн. інфляційних витрат за несплаченими відсотками (за період з 21 грудня 2014 року по 21 грудня 2015 року).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Таким чином, кредитор протягом всього часу до закінчення строку виконання основного зобовязання вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені щомісячні платежі. Саме до цього зводиться висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 6 листопада 2013 року у справі №6-116цс13.

Крім того, пп.3.2.3.1, 3.2.3.3 договору кредиту передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій у разі: затримання позичальником сплати кредиту (частини кредиту) та/або процентів щонайменше на 30 календарних днів, або несплати позичальником в терміни, встановлені цим договором, більше однієї виплати по кредиту, яка перевищує 5 процентів загальної суми кредиту.

Щодо нарахування пені, суд враховує те, що згідно з ст.2 Закону України від 2 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно зрозпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. N 1275-р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України»м.Артемівськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З копії паспорта громадянина України, виданого на імя ОСОБА_1, представленого ним при укладенні договору (а.с.18), вбачається, що з 12 грудня 2001 року та станом на 27 березня 2008 року він був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з листом Артемівського МВ ГУ ДМС України в Донецькій області від 20 лютого 2016 року №623 (а.с.30), ОСОБА_1 зареєстрованим або знятим з реєстрації не значиться. З довідки голови ОСББ «Чайковського, 5» вбачається, що ОСОБА_1 за адресою: Донецька область, м.Артемівськ, вул.Чайковського, 3/5, не зареєстрований.

Відтак суд вважає підставним нарахування пені за договором кредиту від 8 квітня 2008 року №45-14/136, оскільки факт реєстрації та постійного проживання відповідача з 14 квітня 2014 року у м.Артемівську Донецької області не підтвердився.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити, оскільки відповідач належним чином не виконав зобовязання за договором від 8 квітня 2008 року, укладеним з позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка включає в себе: 33984,06 грн. заборгованості за кредитом, 1581,98 грн. заборгованості за відсотками, 2302,11 грн. заборгованості за пенею за несвоєчасне повернення кредиту, 2223,75 грн. інфляційних витрат за несплаченим кредитом, 13,33 грн. інфляційних витрат за несплаченими відсотками, що в сумі складає 40105, 23 грн., станом на 22 грудня 2015 року. Крім того, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 360-7 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.526, 610, 611, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість в розмірі 40 105 (сорок тисяч сто пять) грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча О.П.Чопик