Постанова № 56977216, 04.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 квітня 2016 року № 826/3371/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2015 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання незаконними і скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2015 року № 0001054103 та № 0001064103, що прийняті Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем безпідставно та необґрунтовано встановлено в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях порушення податкового законодавства в частині заниження податкових зобов'язань із податку на прибуток і податку на додатну вартість внаслідок завищення суми валових витрат та неправомірного включення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість в операціях, що перевірялися; висновки і відомості Акта перевірки про порушення податкового законодавства, на підставі яких Відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані, не відповідають фактичним обставинам, встановленим перевіркою, не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства та їх суперечать.

Представником Відповідача подано письмові заперечення на адміністративний позов, в яких він заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав викладених в письмових запереченнях, які є аналогічними висновкам викладеним в акті перевірки, та з посиланням на практику Вищого адміністративного суду України обґрунтовують порушення податкового законодавства Позивачем.

Представником Позивача подано Пояснення по суті Заперечень на адміністративний позов представника Відповідача, в яких зазначено, що подані Заперечення на адміністративний позов не містять належного нормативного та фактичного обґрунтування правомірності оскаржуваних Податкових повідомлень-рішень та не спростовують доводів Позивача про протиправність оскаржуваних Податкових повідомлень-рішень.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлення виданого МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 28.10.2015 року № 702 головному державному ревізор - інспектору відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Закарпатській області Вараді П.П та на виконання наказу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 28.10.2015 № 911 щодо залучення до перевірки ТОВ «Західна нафтогазова компанія» Вараді П.П., проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 по проведеним фінансово-господарським взаєморозрахункам з ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» (код ЄДРПОУ 38663487).

Перевіркою встановлено та відображено в Акті перевірки №1109/8-10-41-3/33064160 від 24.11.2015 р. порушення ТОВ «Західна нафтогазова компанія»:

1 п. 44.1. ст. 44, п. 138.2., п. 138.8. ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 382 001 грн., в тому числі за IV квартал 2013 року в сумі 2 382 001 грн.

2. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1., п. 198.2, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.4. ст. 201, п. 200.1., п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 507 368 грн., в тому числі по періодам:

- жовтень 2013 року в сумі - 1 463 920 грн.;

- листопад 2013 року в сумі - 180 490 грн.;

- грудень 2013 року в сумі - 862 958 грн.

24.11.2015 Позивачем подано Заперечення до Акта перевірки №1109/8-10-41-3/33064160 від 24.11.2015 р., за результатами розгляду яких Відповідачем заперечення до Акту перевірки залишені без задоволення. На підставі Акту перевірки Відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

1) 10.12.2015 р. - Податкове повідомлення-рішення № 0001054103, за яким Позивачу встановлено порушення п.44.1 ст.44, п. 138.2 п. 138.8 ст.138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств на 2 977 501,00 грн.., в тому числі за основним платежем - 2 382 001,00 грн., за штрафними санкціями - 595 500,00 грн.

2) 10.12.2015 р. - Податкове повідомлення-рішення № 0001064103, за яким Позивачу встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198, п. 198.3, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, п. 200.1 ст. 200, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 3 143 210,00 грн.., в тому числі за основним платежем - 2 507 368,00 грн., за штрафними санкціями - 626 842,00 грн.

17.12.2015 року Позивачем вказані повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України від 16.02.2016р. №3241/6/99-99-10-01-04-25 відмовлено у задоволені скарги, а оскаржувані повідомлення-рішення залишені в силі.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями прийнятими Відповідачем, вважає їх протиправним, а тому звернувся до суду із відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у IV кварталі 2013 року Позивачем (як покупцем) здійснювалося придбання товару - скрапленого вуглеводневого газу виробництва ПАТ «Укргазвидобування» у ТОВ «Інвестопромсейл Міддл» згідно договору №07/10/13 від 07.10.2013 та додаткових угод до нього. На підтвердження отримання товару Позивачем та його постачальником підписувалися видаткові накладні, що надавалися для перевірки податковому органу, наведені на стор.8-14 Акту перевірки, їх дійсність та належність Відповідачем не оспорювалася.

Суми податку на додану вартість, сплачені Позивачем у операціях придбання скрапленого вуглеводневого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року, визначені податковими накладними, виданими ТОВ «Інвестпромсейл Міддл». Перелік податкових накладних на загальну суму 46 839 331 гривень визначено на стор.14-15 Акту перевірки. Податкові накладні надавалися податковому органу для перевірки та ним під сумнів не ставилися. У відповідності до відомостей, наведених у Акті перевірки ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» було зареєстровано платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ № 200123672) з 25.04.2013 року по 25.03.2014, тобто на час здійснення операцій з продажу скрапленого газу Позивачеві мало право видавати податкові накладні.

Судом встановлено, що ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» мало можливість протягом IV кварталу 2013 року здійснювати оптову торгівлю скрапленим вуглеводневим газом виробництва ПАТ «Укргазвидобування», оскільки в період з 01.10.2013 р. по 31.12.2013 р. скраплений газ виробництва ПАТ «Укргазвидобування» в кількості 50853,40 тонн був переданий ПАТ «Укргазвидобування» у власність ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» на виконання Рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2013 у справі № 910/17797/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпромсейл Міддл» про укладення договору. Факт виконання поставки скрапленого газу виробником - ПАТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» на підставі договору, укладеного на виконання рішення суду встановлений перевіркою та Відповідачем не оспорюється.

Придбаний товар - скраплений вуглеводневий газ реалізовувався Позивачем за договорами поставки нафтопродуктів іншим суб'єктам господарювання. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України та ЄДРПОУ одним з видів діяльності Позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, а згідно відомостей реєстру платників ПДВ Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 12.07.2004 року. Таким чином придбання палива, в тому числі і скрапленого вуглеводневого газу, для його подальшої реалізації є належним видом господарської діяльності Позивача.

Як вказується у Акті перевірки Позивачем реалізовано придбаний у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» товар на адресу 53-х суб'єктів господарювання в кількості 30 595,101 тонн на суму 287 303 366,95 гри., в тому числі ПДВ 47 883 894,5 гри. Чистий прибуток ТОВ «Західна нафтогазова компанія» становив 5 121 374 грн. (без ПДВ).

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що на час здійснення операцій контрагента Позивача було ліквідовано або припинено його підприємницьку діяльність, а також того, що даний контрагент не мав права здійснювати господарську діяльність у сфері торгівлі нафтопродуктами, видавати податкові накладні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, що перевірявся, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, що перевірявся, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, що перевірявся, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, що перевірявся, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, що перевірявся, встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Щодо визначення рівня звичайних цін (з метою визначення податкового кредиту) стосовно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, що перевірявся, слід зазначити, що інститут звичайних цін (мається на увазі положення ст. 39 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла до 31.08.2013 р.), крім визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій та в деяких інших випадках встановлених законом, скасований Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» № 408-VII від 04.07.2013 р., який набрав чинності 01.09.2013 р..

Згідно п.п. 14.1.71. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, що перевірявся, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, що перевірявся, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, що перевірявся, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу вказаних правових норм суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення платником податку до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням та підтвердження сплати (нарахування) суми податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг належним чином оформленими податковими накладними.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент (постачальник) Позивача - ТОВ «Інвестпромсейл Міддл», був зареєстрований платником податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, податковим органом не оспорюються.

На підтвердження доводів, викладених у позовній заяві, Позивач надав засвідчену копію Висновку експертного дослідження за результатами проведення економічного дослідження Київського науково-дослідного інститут судових експертиз Міністерства юстиції України від 12.02.2016 р. № 1777/16-45.

На вирішення зазначеного експертного дослідження були поставлені питання:

1. Чи підтверджується документально висновок Акту Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 24.11.2015 року № 1109/8-10-41-3/33064160 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» (код за ЄДРПОУ - 33064160), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року по проведеним фінансово-господарським взаєморозрахункам з ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» (код за ЄДРПОУ - 38663487) про заниження ТОВ «ЗНГК» податку на прибуток підприємств внаслідок неправомірного віднесення до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, частини вартості скрапленого газу, придбаного у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року?

2. Чи підтверджується документально та нормативно відображення у податковому обліку ТОВ «ЗНГК» віднесення до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, повної вартості скрапленого газу, придбаного у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року?

3. Чи підтверджується документально висновок Акту Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 24.11.2015 року № 1109/8-10-41-3/33064160 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» (код за ЄДРПОУ - 33064160), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року по проведеним фінансово-господарським взаєморозрахункам з ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» (код за ЄДРПОУ - 38663487) про заниження ТОВ «ЗНГК» податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, внаслідок включення до податкового кредиту частини суми ПДВ, сплачену у зв'язку з придбанням скрапленого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року?

4. Чи підтверджується документально та нормативно відображення у податковому обліку ТОВ «ЗНГК» включення до податкового кредиту повної суми ПДВ, сплачену у зв'язку з придбанням скрапленого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року?

Висновки Експерта за результатами проведення економічного дослідження:

По першому питанню

Висновок Акту Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 24.11.2015 року № 1109/8-10-41-3/33064160 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» (код за ЄДРПОУ - 33064160), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року по проведеним фінансово-господарським взаєморозрахункам з ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» (код за ЄДРПОУ - 38663487) про заниження ТОВ «ЗНГК» податку на прибуток підприємств внаслідок неправомірного віднесення до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, частини вартості скрапленого газу, придбаного у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року, документально не підтверджується.

По другому питанню

Відображення у податковому обліку ТОВ «ЗНГК» віднесення до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, повної вартості скрапленого газу, придбаного у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року, підтверджується документально та нормативно, відповідає вимогам чинного на час проведення операцій законодавства у сфері податкового та бухгалтерського обліку, стандартам бухгалтерського обліку.

По третьому питанню

Висновок Акту Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 24.11.2015 року № 1109/8-10-41-3/33064160 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» (код за ЄДРПОУ - 33064160), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року по проведеним фінансово-господарським взаєморозрахункам з ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» (код за ЄДРПОУ - 38663487) про заниження ТОВ «ЗНГК» податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, внаслідок включення до податкового кредиту частини суми ПДВ, сплачену у зв'язку з придбанням скрапленого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року, документально не підтверджується.

По четвертому питанню

Відображення у податковому обліку ТОВ «ЗНГК» включення до податкового кредиту повної суми ПДВ, сплаченої у зв'язку з придбанням скрапленого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року, підтверджується документально та нормативно, відповідає вимогам чинного на час проведення операцій законодавства у сфері податкового та бухгалтерського обліку, стандартам бухгалтерського обліку.

Відповідачем не надано інших, крім як Акт перевірки, доказів щодо неналежного документального підтвердження відображення у податковому обліку Позивача віднесення до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, повної вартості скрапленого газу, придбаного у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року, та включення до податкового кредиту повної суми ПДВ, сплаченої у зв'язку з придбанням скрапленого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року.

Судом встановлено, що у податковому обліку ТОВ «ЗНГК» витрати по придбанню скрапленого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі даних підтверджених первинними документами, та відображення у податковому обліку ТОВ «ЗНГК» включення до податкового кредиту повної суми ПДВ, сплаченої у зв'язку з придбанням скрапленого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року, підтверджено належним чином оформленими податковими накладними.

Вищим адміністративним судом України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пп. 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для правомірного включення вартості придбаного товару до витрат та формування податкового кредиту необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, наявність розумної економічної причини, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки в ході перевірки встановлено та не оспорюється Відповідачем, що за наслідками операцій із придання у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року скрапленого вуглеводневого газу та подальшої його реалізації Позивачем було отримано чистий прибуток у обсязі 5 121 374 грн. (без ПДВ), суд приходить до висновку, що господарські операції, які були предметом перевірки опосередковані належною діловою метою у формі отримання прибутку, а тому, висновки викладені в Акті перевірки про відсутність у Позивача ділової мети при здійсненні господарських операцій з придбання скрапленого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року безпідставні, суперечать обставинам, встановленим перевіркою та податковому законодавству.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що вказані господарські операції опосередковувалися переважно метою отримання податкової вигоди, оскільки ним не надано доказів на користь того, що отриманий позивачем прибуток за наслідками операцій із придання у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» скрапленого вуглеводневого газу та його подальшої реалізації не є істотним.

Суд приходить до висновку, що відповідно до податкового законодавства, чинного на момент здійснення ТОВ «ЗНГК» господарських операцій з купівлі скрапленого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» в IV кв. 2013 р. та подання податкової звітності за вказаними операціями, відсутні підстави вважати, що ціни за договором поставки скрапленого газу, укладеного між ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» та ТОВ «ЗНГК", не визнаються рівними звичайним цінам і не відповідають рівню ринкових цін.

Суд звертає увагу, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Суд прийшов до висновку, що Відповідач безпідставно визнав неправомірним віднесення Позивачем до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, частини вартості скрапленого газу, придбаного у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» в сумі 12 536 846,00 грн. (без ПДВ), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 2 382 001,00 грн. (2 382 001,00 грн. - це 19% від 12 536 846,00 грн.; 19% - це ставка податку на прибуток підприємств в 2013 р.), та, також, Відповідач безпідставно визнав незаконним включення Позивачем до податкового кредиту частини суми ПДВ - 2 507 368,00 грн., сплачену у зв'язку з придбанням вказаного скрапленого газу (незаконне формування частини податкового кредиту в результаті чого занижено податок на додану вартість).

Вказані висновки Відповідача, викладені у Акті перевірки, ґрунтуються на тому, що згідно відомостей Позивача, ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» (постачальник Позивача) придбав у IV кв. 2013р. у ТОВ «Дельта Нью» агентські послуги на загальну суму 25 005 630,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 167 605,00 грн. (без ПДВ - 20 838 025,00 грн.), і незаконно відніс вказані агентські послуги до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, і незаконно включив суму ПДВ сплачену у зв'язку з придбанням цих послуг до податкового кредиту.

Частина вартості скрапленого газу - 12 536 846,00 грн. та, відповідно, частина ПДВ - 2 507 368 грн., які на думку Відповідача незаконно віднесені Позивачем до витрат та включені до податкового кредиту - це частка у 60,16% від вартості агентських послуг придбаних ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у ТОВ «Дельта Нью» яка, в свою чергу, відповідає частці Позивача у загальній кількості скрапленого газу, реалізованого ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у 2013 р. (згідно відомостей Відповідача 60,16% - це частка Позивача (ТОВ «ЗНГК») у загальній кількості скрапленого газу, реалізованого ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у 2013 р. всім його покупцям).

Виходячи з вищенаведеного, суд звертає увагу, що несплата податків постачальником Позивача, в даному випадку - ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» та контрагентами постачальника, в даному випадку - ТОВ «Дельта Нью», не можуть мати негативних наслідків для Позивача (ТОВ «ЗНГК»), і є підставою відповідальності саме ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» та ТОВ «Дельта Нью».

Згідно практики Європейського суду з прав людини (Справа «Булвес» АД проти Болгарії, Заява N 3991/03), якщо постачальник платника податків не виконав свого обов'язку по сплаті податку до бюджету, то це є підставою відповідальності саме цього постачальника, а платник податків - покупець не повинен зазнавати негативних наслідків від невиконання постачальником своїх обов'язків по сплаті податків до бюджету.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.

Також, суд звертає увагу й на принцип індивідуальної юридичної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

При цьому суд звертає увагу, що у відповідності до висновків ЄСПЛ у вказаній справі,«обачний» платник податку може принаймні, але не тільки надати докази перевірки свого контрагента на предмет податкової «добросовісності» за доступними базами даних, як і навести докази на підтвердження обґрунтованості вибору контрагента тощо.

Такими доступними базами даних є Єдиний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, ЄДРПОУ та Реєстрі платників податку на додану вартість. Дані про наявність заборгованості ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» зі сплати податків та зборів, про порушення порядку подачі податкових декларацій, дані зустрічного зіставлення щодо формування податкового кредиту ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» від інших суб'єктів, що містяться у АІС «Податковий блок», Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту та інших інформаційних системах ДФС України, та на які податковий орган посилається у Акті перевірки, не можуть вважатися такими, що отримані із доступних баз даних. Інших доказів на користь того, що позивач не виявив достатньої обачності у відносинах із ТОВ «Інвестпромсейл Міддл», відповідач не надав, а так само і належних доказів того, що у позивача була можливість купувати скраплений газ безпосередньо у виробника - ПАТ «Укргазвидобування».

Водночас позивач належними та достаніми доказами обґрунтував вибір ТОВ «Інвестпромсейл Міддл», як контрагента відносинах із постачання скрапленого газу.

Суд прийшов до висновку, що за наявності Рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2013 у справі № 910/17797/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпромсейл Міддл» про укладення договору, на виконання якого у IV кварталі 2013 р. була здійснена поставка скрапленого газу виробником - ПАТ «Укргазвидобування» на користь ТОВ «Інвестпромсейл Міддл", висновок Відповідача про те, що Позивач здійснював господарські операції з придбання скрапленого газу у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» без належної податкової обачності є безпідставним.

Із врахуванням вказаного, судом встановлено, що придбання позивачем у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» товару безпосередньо пов'язане із його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції призвели до отримання економічного ефекту у вигляді прибутку, їх реальність, а так само дійсність первинних документів, що їх підтверджують Відповідачем не оспорюється.

На думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ «Інвестпромсейл Міддл», а вартість придбаного від нього товару (скрапленого вуглеводневого газу) - на витрати, тому висновки акта перевірки є помилковими.

Підсумовуюси викладене, суд прийшов до висновку, встановлення в оскаржуваних Податкових повідомленнях-рішеннях порушення податкового законодавства, та висновки і відомості Акта перевірки про порушення податкового законодавства, на підставі яких прийняті оскаржувані Податкові повідомлення-рішення, а саме, про протиправне віднесення Позивачем до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, частини вартості скрапленого газу, придбаного Позивачем у ТОВ «Інвестпромсейл Міддл» у IV кварталі 2013 року, та про протиправне включення Позивачем до податкового кредиту частини суми ПДВ сплачену у зв'язку з придбанням вказаного скрапленого газу необґрунтовані, не відповідають фактичним обставинам, суперечать обставинам, встановленим перевіркою, не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства та суперечать положенням податкового законодавства

Суд вважає, що у зв'язку з відсутністю підстав збільшення основних зобов'язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відсутні і підстави застосування штрафних санкцій, встановлених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправним та скасування повідомлень-рішень від 10.12.2015 року № 0001054103 та № 0001064103, що прийняті Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 10.12.2015 року № 0001054103 прийняте Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

3. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 10.12.2015 року № 0001064103 прийняте Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» (ідентифікаційний код 33064160) судові витрати у розмірі сплаченого судового збору у сумі 91675,67 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (ідентифікаційний код 39440996).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук