Ухвала суду № 56976428, 05.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22179/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Страхове Агентство» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Страхове Агентство» (далі - Позивач, ТОВ «ПСА») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Дніпровському районі) про визнання протиправними та скасування вимоги від 07.04.2015 року №2325-23 та рішення від 07.04.2015 року №2325-23 про опис майна, переданого у податкову заставу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2015 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується відсутність у Позивача податкового боргу, а залік сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у рахунок зменшення поточних щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств є таким, що узгоджується з вимогами ст. 57 ПК України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

прийняти нову постанову суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у квітні 2015 року працівниками ДПІ у Дніпровському районі проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «ПСА» з податку на прибуток (податкова декларація за звітний податковий період 2014 рік від 02.03.2015 року №9081439996 та уточнююча податкова декларація від 25.03.2015 року №9081692272). У ході перевірки встановлено, зокрема, що Позивачем в порушення пп. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 ПК України враховано у зменшення нарахованої суми податку (р. 13 декларації) суму 1 095 800,00 грн. авансового внеску у зв'язку з виплатою дивідендів (р. 13.5.1 табл. 1 дод. ЗП до рядку 13 декларації). Крім того, під час перевірки виявлено, що платіжним дорученням №189 від 28.03.2014 року сплачено 3 350 158,38 грн., але, починаючи з 08.09.2014 року до кінця року відбувалося перерахування коштів на інший рахунок. Загальна сума повернення становить 1 095 800,00 грн., а залишок сплаченої суми авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів 2 254 358,38 грн., що може бути враховано відповідно до пп. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 ПК України у зменшення нарахованої суми податку.

Крім іншого, за наслідками перевірки встановлено, що ТОВ «ПСА» не у повному обсязі враховано у зменшення нарахованої суми податку (р. 13 декларації) суму нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України (р. 13.7 табл. 1 дод. ЗП до р. 13 декларації), оскільки сума нарахованого протягом 2014 року авансового внеску з податку на прибуток складає 4 262 702,00 грн.

Вказані висновки зафіксовані в акті перевірки від 02.04.2015 року №2920/26-53-15-03-19 (а.с. 68-70). При цьому в п. «А» «Дані податкової звітності, що не вплинули на визначення об'єкту оподаткування» вказаного акту перевірки відображено показники р. 13.5.1 табл. 1 дод. ЗП до рядку 13 декларації та р. 13.7 табл. 1 дод. ЗП до р. 13 декларації.

Встановлені обставини стали підставою для прийняття Відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21.04.2015 року №0003781503 (а.с. 71-72), яким Позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 273 950,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного акту індивідуальної дії рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2015 року №10354/10/26-15-10-06 (а.с. 23-27) задоволено скаргу Позивача від 29.04.2015 року №89 (а.с. 73-76), а податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 року №0003781503 - скасовано.

Разом з тим, Відповідачем 07.04.2015 року винесено податкову вимогу форми «Ю» №2325-23 (а.с. 60) у зв'язку з тим, що станом на 06.04.2015 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток підприємств (КБК 11021000) (згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік від 02.03.2015 року №9081439996 з урахуванням переплати у розмірі 3 067 797,38 грн.) складала 1 145 789,62 грн. Крім того, 07.04.2015 року ДПІ у Дніпровському районі прийнято рішення №2325-23 (а.с. 28) про опис майна у податкову заставу.

За результатами адміністративного оскарження вказані акти індивідуальної дії рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 06.07.2015 року №10319/10/26-15-23-01-20 (а.с. 65-67) та ДФС України від 01.09.2015 року №18659/6/99-99-23-05-15 (а.с. 19-22) залишені без змін, а первинна і повторна скарги Позивача (а.с. 61-64, 54-59) - без задоволення.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 20, 21, 49, 57, 59, 62, 89, 153 ПК України, прийшов до висновку, що оскільки наявними у матеріалах справи документами підтверджується відсутність у Позивача податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств, а можливість заліку сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у рахунок зменшення поточних щомісячних авансових внесків із податку на прибуток передбачена приписами ст. 57 Податкового кодексу, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на час звітного податкового періоду - 2014 року) крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.

Приписи пп. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 ПК України визначають, що платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.

Згідно абз. абз. 4-6 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Крім того, вищезгадуваним пунктом 57.1 ст. 57 ПК України закріплено, що у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже, за змістом наведених правових норм дозволяється зменшення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередніх періодах.

При цьому, платник податків також не позбавляється обов'язку відобразити у податковій звітності таке зменшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.11.2015 року у справі №К/800/20108/15.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, у рядку 11 податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік від 02.03.2015 року №9081439996 (а.с. 46-51) (далі - Декларація) визначено податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню, в сумі 7 380 489,00 грн. При цьому, нараховану суму податку згідно рядку 13 ЗП зменшено на суму 6 517 060 грн. та визначено розмір податку на прибуток за звітний (податковий період) (р. 14) в сумі 863 429,00 грн.

Згідно табл. 1 «Зменшення нарахованої суми податку» до Декларації вбачається, що сума, що сума нарахованого авансового внеску у зв'язку з виплатою дивідендів за місцезнаходженням юридичної особи (р. 13.5) у тому числі сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи у поточному звітному (податковому) періоді (р. 13.5.1) складає 3 350 158,00 грн. Водночас, сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України (р. 13.7) складає 3 166 902,00 грн.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи підтверджується факт сплати Позивачем податку на прибуток за 2014 рік в сумі 863 429,00 грн. (платіжне доручення від 05.03.2015 року №121 (а.с. 42)), суми нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ст. 57 та абз. 2 п. 2 пд. 4 р. ХХ ПК України у розмірі 3 166 902,00 грн. (платіжні доручення від 16.01.2014 року №34, від 20.02.2014 року №123, від 24.03.2014 року №181, від 22.04.2014 року №241, від 12.05.2014 року №267, від 10.06.2014 року №320, від 21.07.2014 року №395, від 13.08.2014 року №437, від 25.09.2014 року №528, 25.11.2014 року №665, від 24.12.2014 року №746 (а.с. 31-41)) та суми нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів у звітному (податковому) періоді у розмірі 3 350 158,38 грн. (платіжне доручення від 26.03.2014 року №189 (а.с. 30).

При цьому наведений висновок як і факт відсутності у ТОВ «ПСА» заборгованості з податку на прибуток підприємства та авансових внесків з податку на прибуток підприємств підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів звірення розрахунків за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року від 16.03.2015 року №25128-20 (а.с. 43), від 02.04.2015 року №25128-20 (а.с. 44). Крім того, зі змісту рішення ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2015 року №10354/10/26-15-10-06 (а.с. 24-27), прийнятого за результатами розгляду скарги ТОВ «ПСА» від 03.06.2015 року №97 на податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 року №0003781503, вбачається, що оскільки за результатами проведеної перевірки не було встановлено ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків штрафні (фінансові) санкції застосовані неправомірно.

Поряд з цим, судовою колегією враховується, що листом Міндоходів від 17.07.2014 року №17176/7/99-99-19-02-02-17 визначено, що зменшення нарахованої суми податку здійснюється шляхом заповнення додатка ЗП, сумарне значення якого переноситься до рядка 13 «Зменшення нарахованої суми податку» податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Рядки 13.3 «Сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді» та 13.4 «Сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не врахована у зменшення податку...» є складовою рядка 13.5 «Сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів)».

Сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку на прибуток та враховується при визначенні значення рядка 13 додатка ЗП, відображається у рядку 13.5.1 додатка ЗП, що є складовою рядка 13.5 цього додатка.

Якщо сума авансових внесків, сплачених у зв'язку із виплатою дивідендів, перевищуватиме суму податкових зобов'язань за 2013 рік, то сума такого перевищення та сума сплачених авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів у 2014 році зменшуватиме суми щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що підлягатимуть сплаті у 2014 році.

При цьому платнику податків доцільно звернутися із заявою до територіального органу Міндоходів, на обліку в якому перебуває такий платник (для відокремлених структурних підрозділів - за місцем обліку таких підрозділів), щодо зарахування сум сплачених авансових внесків у зв'язку із виплатою дивідендів у зменшення сум щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті у 2014 році.

Так, на виконання вимог ПК України, а також наведеного листа Міндоходів України, Позивачем до ДПІ у Шевченківському районі (на обліку якого перебувало підприємство у 2014 році) подавалися заяви про перерахунок авансових внесків з податку на прибуток в рахунок сплати майбутніх платежів (а.с. 95-104) на загальну суму 1 095 800,00 грн.. Крім того, про наведені вище обставини ТОВ «ПСА» повідомляло ДПІ у Дніпровському районі листами від 02.03.2015 року №81 (а.с. 94) та від 27.04.2015 року №87 (а.с. 93).

Отже, виходячи з приписів п. 57.1 ст. 57 ПК України, а також офіційної позиції Міндоходів України, викладеної в листі від 17.07.2014 року №17176/7/99-99-19-02-02-17 судова колегія приходить до висновку, що положення Податкового кодексу прямо дозволяли зменшити щомісячні аванси з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередніх періодах.

Аналогічний висновок узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеного в ухвалі від 27.10.2015 року у справі К/800/28026/15.

З урахуванням наведеного колегія суддів повністю погоджується з твердженням суду першої інстанції, що зарахування коштів у розмірі 1 095 800,00 грн. на інший рахунок бюджетної класифікації 1102400 (авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств) відбулося у повній відповідності до вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, про що, у свою чергу, повідомлявся податковий орган шляхом направлення платником податків заяв про врахування оплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів в рахунок авансових внесків з податку на прибуток.

З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що в силу положень п. 59.1 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби виключно у випадку несплати платником податків узгодженого податкового зобов'язання, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції Окружного адміністративного суду м. Києва про необхідність скасування вимоги від 07.04.2015 року №2325-23.

Згідно пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Зважаючи на те, що, як було встановлено раніше, Позивачем не допущено несвоєчасної сплати самостійно узгодженої суми податку на прибуток підприємств, у Відповідача право податкової застави не виникло, на чому вірно наголосив суд першої інстанції, скасовуючи рішення від 07.04.2015 року №2325-23 про опис майна, переданого у податкову заставу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Крім іншого, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 року задоволено клопотання ДПІ у Дніпровському районі та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2015 року у розмірі 20 245,33 грн. до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписи ч. 2 ст. 88 КАС України визначають, що витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Відповідача суми відстроченого до ухвалення рішення судового збору у розмірі 535,92 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 94, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Страхове Агентство» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39469994) суму відстроченого до ухвалення рішення у справі судового збору у розмірі 20 245 (двадцять тисяч двісті сорок п'ять) гривень 33 копійки.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.