Постанова № 56976288, 06.04.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 квітня 2016 р. № 820/11166/15

Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНМАЛЬ" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов"язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог та частково їх відкликаних, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.05.2015 року № НОМЕР_1 та від 19.10.2015 року №0001932201, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, прийняті щодо нього;

- зобов'язати Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відновити суми його податкового кредиту та зобов'язань в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки № 1184/04-81-22-01/37065110 від 05.10.2015 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що оскаржувані рішення прийняті всупереч вимог діючого законодавства України, що порушує його права та інтереси і потребує судового захисту.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідачі, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибули без повідомлення про причини неприбуття, заперечень проти позову не надали.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних в ній доказів, у письмовому провадженні, згідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Вінмаль" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, за наслідками якої складено акт № 1184/04-81-22-01/37065110 від 05.10.2015 року, де були зафіксовані порушення податкового законодавства, а саме:

- п.44.1 ст.44, п.138.2, 138.8, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України; п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.2.1..2.2.,2.4, 2.15,2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, в результаті чого ТОВ "Вінмаль" занижено податкові зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 14829834 грн. в т.ч.:

за 4 кв. 2012 рік на суму 4327074 грн.;

за 2013 рік на суму 1145556 грн.;

за 2014 рік на суму 9357204 грн.;

- п.44.1 ст. 44, ст.. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 ТОВ "Вінмаль" занижено податок на додану вартість в сумі 1 639 181 грн. в тому числі:

Серпень 2013 року 1097160 грн.

Листопад 2013 року 108689 грн.

Квітень 2014 року 52108 грн.;

Травень 2014 року 100430 грн.;

Червень 2014 року 160326 грн.;

Липень 2014 року 21333 грн.

Грудень 2014 року 99135 грн.

Та завищення залишку відємного значення, який після відшкодування включається до ПК наступного періоду (рядок 19 Декларація) за грудень 2014 р. у сумі 130272 грн.

На підставі викладених висновків вказаного акту перевірки податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 19.10.2015 року:

- № НОМЕР_3, яким збільшено податкові зобовязання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 2458771,50 грн., в тому числі: основний платіж 1639181,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 819590,50 грн.;

- № НОМЕР_2, яким збільшено податкові зобовязання позивача з податку на прибуток на загальну суму 18537292,50 грн., в тому числі: основний платіж 14829834,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 3707458,50 грн.;

- № НОМЕР_4, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на суму 130272,00 грн.

Окрім того, відповідачем - 1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вінмаль" з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин із ТОВ "Ріаліз Ойл" та ТОВ "Віконд Ойл" за період 2012 2013 роки.

За наслідками перевірки складено акт № 170/04-81-22-01/37065110 від 27.04.2015 року, відповідно до висновків якого були встановлені порушення податкового законодавства України, а саме:

- ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року Податкового кодексу України, ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1 та п. 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 та відповідно ст. 55-1 Господарського кодексу України документально частково не підтверджено реальність здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ "Ріаліз Ойл" та ТОВ "Вінмаль" за листопад 2012 року, за наслідками чого ТОВ "Вінмаль" завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Ріаліз Ойл" всього на суму 4121022,67 грн., в т.ч. за листопад 2012 року на 4087874,03 грн., за грудень 2012 року на 33148,64 грн.;

- з урахуванням вимог "Методичних рекомендацій (орієнтовний алгоритм дій) органів державної податкової служби" наведених листом ДПА України від 03.02.09 № 2012/7/10-1017, матеріали перевірки Криворізької центральної ОДПІ по підприємству ТОВ "Вінмаль" підлягають направленню до ДПІ, на обліку яких знаходяться контрагенти-продавці для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України.

Так, на підставі вищезазначеного акту відповідачем-1 було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.05.2015 року, яким збільшено податкові зобовязання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 6181534,50 грн., в тому числі: основний платіж 4121023,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 2060511,50 грн.

Також, на підставі висновків акту перевірки № 1184/04-81-22-01/37065110 від 05.10.2015 року відповідачем-1 внесено зміни до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "Вінмаль".

З наведеним суд не погоджується та при вирішення даного спору, враховує наступні обставини та нормативні положення.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідною стороною не надано належних та достатніх доказів на обгрунтування законності оскаржуваних рішень.

До такого висновку суд дійшов, з огляду на таке.

Так, контролюючим органом в акті перевірки № 1184/04-81-22-01/37065110 від 05.10.2015 року встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з:

1. ТОВ «Уністрой» жовтень 2013 року, а саме «завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 543444,00 грн. в т.ч.: за 2013 рік на суму 543444,00 грн. (стор. 20 акту перевірки) та «перевіркою встановлено порушення визначенні в п.3.1.2 акту перевірки відповідно до чого, ТОВ «Вінмаль» завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Уністрой» у загальній сумі 108688,78 грн., а саме: по періодам: листопад 2013 року 108688,78 грн.» .

2. ТОВ «ОСОБА_1 Петроліум» за квітень, травень, червень 2014 року, а саме «завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 1670985,16 грн. грн. в т.ч.: за 2014 рік на суму 1670985,16 грн.» (стор. 40 акту перевірки) та «завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ОСОБА_1 Петролеум» у загальній сумі 334197,03 грн., а саме, по періодам: квітень 2014 року 52108,08 грн.; травень 2014 року 100429,76 грн.; червень 2014 року 160325,88 грн.; липень 2014 року 21333,31 грн.» (стор. 87 акту перевірки).

3. ТОВ «Праус» серпень 2013 року, а саме «завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 5485798 грн. грн. в т.ч.: за 2013 рік на суму 5485798 грн.» (стор. 48 акту перевірки) та «завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Праус» у загальній сумі 1097159,67 грн., а саме по періодам: серпень 2013 року 1097159,67 грн.».

4. ТОВ «Таліс Плюс» червень 2014 року, а саме «завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 23386115 грн. в т.ч.: за 2014 рік на суму 23386115 грн.» (стор. 53 акту перевірки) та завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Таліс плюс" на суму 3 261 953,16 грн. за червень 2014 року., за липень 2014 року на суму 1415269,80 грн. за липень 2014 року.» (стор. 89 акту перевірки).

5. ТОВ «Барилит Плюс» травень 2014 року, а саме завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 26927363 грн. в т.ч.: за 2014 рік на суму 26927363 грн. (стор. 67 акту перевірки) та «завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Барилит Плюс» у загальній сумі 229407,20 грн., а саме по періодам: грудень 2014 року 229407,20 грн.».

6. ТОВ «Ріаліз Ойл» листопад 2012 року, а саме «завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 20605113,00 грн. в т.ч.: за 4 кв. 2012 рік на суму 20605113,00 грн. (стор. 77 акту перевірки) та «завищено податковий кредит за перевіряємий період в сумі 1 769 453 грн., а саме по періодам: серпень 2013 року 1097160 грн., листопад 2013 року 108689 грн., квітень 2014 року 52108 грн., травень 2014 року 100430 грн., червень 2014 року 160326 грн., липень 2014 року 21333 грн., грудень 2014 року 229407 грн.».

Також, контролюючим органом в акті перевірки № 170/04-81-22-01/37065110 від 27.04.2015 року встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з:

- ТОВ «Ріаліз Ойл» за 2012 рік, а саме «ТОВ «Вінмаль» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Ріаліз Ойл" всього на суму 4121022,67 грн., в т.ч. за листопад 2012 року на 4087874,03 грн., за грудень 2012 року на 33148,64 грн.»;

- щодо взаємовідносин з ТОВ «Віконд Ойл» - в акті були описані взаємовідносини, проте жодних висновків про допущені порушення по ним акт № 170/04-81-22-01/37065110 від 27.04.2015 року не містить.

Суд зазначає, що єдиною підставою для висновків, викладених в актах перевірки про нереальність господарських операцій із постачальниками позивача стала наявність податкової інформації щодо контрагентів позивача ТОВ «Уністрой», ТОВ «ОСОБА_1 Петроліум», ТОВ «Праус», ТОВ «Таліс Плюс», ТОВ «Барилит Плюс», ТОВ «Ріаліз Ойл», ТОВ «Ріаліз Ойл» та інших осіб, з якими у позивача у період, який перевірявся, не було фінансово-господарських відносин.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачем до перевірки були у повному обсязі надані первинні документи, що не містять недоліків форми та змісту, а про нереальність господарських операцій відповідач-1 в оскаржуваних актах посилається на:

1. Податкову інформацію від 30.06.2015 р. № 1170/10/04-62-22-3 від ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська «щодо ТОВ «Уністрой» (код ЄДРПОУ 32581996) за звітний період декларування ПДВ серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року та січень, лютий 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА 2020 (код ЄДРПОУ 37428778)», яка стала єдиною підставою для висновків щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Уністрой».

2. Акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 10.06.2014 № 1609/26-55-22-08/38544588 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОСОБА_1 Петролеум» (податковий номер 38544588) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.04.2014 року по 30.04.2014 року», а також постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2014 року у справі № 826/12487/14, які стали єдиною підставою для висновків щодо нереальності господарських відносин позивача з ТОВ «ОСОБА_1 Петролеум».

3. Податкову інформацію ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська від 23.09.2014 № 26667/223/37276126 «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Праус» (код ЄДРПОУ 37276126) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.07.2013року 31.07.2014року)», яка стала єдиною підставою для висновків щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ «Праус».

4. Дані АІС «Податковий блок» ТОВ «Таліс Плюс» та акт від 15.08.2014року №1083/22-01/37065110 про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Вінмаль» (код ЄДРПОУ 37065110) щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Таліс Плюс» (код ЄДРПОУ 38361594) за період з 01.06.2014року по 30.06.2014 року , які стали єдиною підставою для висновків щодо нереальності господарських відносин позивача з ТОВ «Барилит Плюс».

5. Дані АІС «Податковий блок» щодо ТОВ «Барилит Плюс» та акт від 04.09.2014 року №1236/22-03/37065110 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Вінмаль" (код ЄДРПОУ 37065110) щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38361609) за травень 2014 року, які стали єдиною підставою для висновків щодо нереальності господарських відносин позивача з ТОВ «Барилит Плюс».

6. Дані АІС «Податковий блок» щодо ТОВ «Ріаліз Ойл» щодо акту № 170/04-81-22-01/37065110 від 27.04.2015 року «Про результати проведення документальної позапланової виїзної переірки ТОВ «Вінмаль» (код ЄДРПОУ 37065110) стосовно документального підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Ріаліз Ойл» (код ЄДРПОУ 36440286) та ТОВ «Віконд Ойл» (код ЄДРПОУ 36440244) за 2012 2013 роки», які стали єдиною підставою для висновків щодо нереальності господарських відносин позивача з ТОВ «Ріаліз Ойл».

Суд зазначає, що відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 3 ЦК України свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є поряд з іншими основними засадами цивільного законодавства.

Таким чином, у відповідності до вищезазначених приписів закону, між позивачем та вказаними вище контрагентами у перевіряємому періоді були укладені договори поставки нафтопродуктів, дані договори були приведені у відповідність до типових договорів компанії, тож їх зміст був аналогічний.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Положеннями п. 200.1 ст.200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2 ст. 200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3 ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд звертає увагу, що усі зазначені вище та надані до суду укладені договори є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані недійсними.

Фактичне виконання позивачем вищезазначених правочинів із постачання товару свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", зауважень до яких під час перевірки у податкового органу не було.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пп. 2.15 та пп. 2.16 п. 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із доданих до матеріалів справи первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із вказаними вище контрагентами, вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто, господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем - є дійсними.

Відомості, що містяться в вищенаведених первинних документах, свідчать про фактичний рух активів та зміни, що мали місце у власному капіталі та зобовязаннях ТОВ "ВІНМАЛЬ" у зв'язку з його господарською діяльністю, вказані первинні документи підтверджують наявність товару та мету їх використання.

Таким чином, господарські операції між ТОВ "ВІНМАЛЬ" та вказаними контрагентами з приводу поставок нафтопродуктів повністю підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, твердження, зазначені в актах перевірок, не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції із зазначеними контрагентами є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару, отримання (надання) якого документується сторонами господарської операції.

Таким чином, позивачем в спростування висновків контролюючого органу до перевірки надавалися усі первинні документи, що не містять дефектів форми та змісту, відповідають вимогам податкового законодавства та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в повному обсязі підтверджує реальність господарських операцій.

Посилання відповідача-1 на порушення контрагентами позивача приписів ПКУ, як підстави для встановлених порушень з боку позивача, не узгоджується з приписами закону, оскільки існує індивідуальна відповідальність за такі порушення, яких за визначенням відповідача-1 в даному випадку з боку підприємства позивача не вбачається.

Також, суд звертає увагу, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПІ України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. № 266 (далі - Порядок).

Як слідує зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників СЦВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників "датків за категоріями уваги та співставленню засобами системи Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акту перевірки (камеральної, документальної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону N 509 звертаються в письмовій (юрмі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у зданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під вас камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Разом з тим, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення відповідача-1 є законними та обгрунтованими, оскільки вони були прийнятті на підставі хибних висновків актів перевірок.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідач-1 не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 15.05.2015 року №0000742201 та 19.10.2015 року №0001932201, №0001912201, №0001902201, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНМАЛЬ".

Зобов'язати Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "ВІНМАЛЬ" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті перевірки № 1184/04-81-22-01/37065110 від 05.10.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНМАЛЬ (61001, м. Харків, пр. Московський, буд. 131 А, код ЄДРПОУ: 37065110) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Самойлова В.В.