Постанова № 56976161, 25.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2016 року 810/667/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Бориспільське лісове господарство"доДержавної фінансової інспекції в Київській областіпровизнання протиправними та скасування пунктів вимоги,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Бориспільське лісове господарство" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Київській області про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 4 вимоги про усунення виявлених порушень від 20.01.2016 №10-07-14-14/323.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пункти 1, 2, 3, 4 вимоги про усунення порушень є такими, що суперечать нормам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

У судове засідання, призначене на 14.03.2016, зявились представники сторін та до початку розгляду справи по суті звернулись до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи за їх відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 14.09.2015 по 07.12.2015 посадовими особами Державної фінансової інспекції в Київській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" за період з 01.07.2011 по 30.09.2015.

За результатами проведеної ревізії відповідачем був складений ОСОБА_1 від 14.12.2015 №07-21/75, в якому відображено висновок щодо виявлених порушень.

На підставі ОСОБА_1 ревізії від 14.12.2015 №07-21/75 відповідачем прийнято вимогу від 20.01.2016 №10-07-14-14/323 "Про усунення виявлених порушень", де з посиланням на п.1 ч.1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", п.п.15 п. 6 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 06.08.2014 №310, пункти 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Уряду від 20.04.2006 №550, вимагає від позивача усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку.

Так, в пункті 1 Вимоги від 20.01.2016 зазначено, що сума збитків від втрат земельних ділянок лісового фонду площею 3,4 га, що перебувають у приватній власності, на які ДП "Бориспільське лісове господарство" не надано погодження на вилучення із земель лісового фонду, згідно розрахунку фахівців Підприємства склала 303,1 тис. грн., які станом на момент завершення ревізії не відшкодовано, чим порушено п. 5 Постанови №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам". Дебіторська заборгованість на вказану суму в бухгалтерському обліку Підприємства не відображена.

У пункті 2 Вимоги від 20.01.2016 вказано, що в порушення п. 1.1 та п. 4 наказу Держкомлісгоспу "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 №42 (далі - Наказ №42) встановлено, що протягом перевіреного періоду в ДП "Бориспільське лісове господарство" мали місце випадки, коли до договорів, укладених за результатами проведених аукціонних торгів, в день їх укладення підписувалися додаткові угоди, за умовами яких до договорів вносилися зміни щодо збільшення обєму поставки та зменшення ціни поставки, або підписувалися Протоколи погодження ціни між Продавцем та Покупцем, в якому ціна змінювалася у бік зменшення, що призвело до реалізації ДП "Бориспільське лісове господарство" лісопродукції за заниженими цінами на загальну суму 179,00 тис. грн., що призвело до недоотримання доходів Підприємством на вказану суму.

Відповідно до пункту 3 Вимоги від 20.01.2016, відповідачем встановлено, що позивачем в порушення вимог п. 1.5 Наказу №42 реалізація окремих видів лісопродукції лісгоспами проводилася за цінами, нижчими від тих, які склалися на останньому аукціоні, в результаті чого підприємствами реалізовано на внутрішньому ринку лісопродукцію за заниженими цінами на загальну суму 5,40 тис. грн., що призвело до недоотримання доходів Підприємством на вказану суму.

Четвертим пунктом Вимоги від 20.01.2016 визначено, що в порушення вимог ст. 97 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 №322-VIII, п. 5.5 розділу V Галузевої угоди, п.п.3, 5 постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 №1145 "Про порядок і умови суміщення професій" (постанова Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545-ХП "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу PCP") та п.1 Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР ІВЦРПС від 14.05.1982 №52-ВЛ "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" встановлено зайве нарахування та виплату заробітної плати (доплати за збільшення обсягів робіт) працівникам Підприємства протягом періоду з листопада 2014 по березень 2015 року та протягом серпня-вересня 2015 року на загальну суму 23,29 тис. грн. та як наслідок нарахування та перерахування внесків до державний цільових фондів на загальну суму 8,42 тис. грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) обєкту, контролю на загальну суму 31,71 тис. грн.

Проте, не погоджуючись з частиною виявлених під час ревізії порушень, а відповідно і з направленою вимогою про усунення виявлених порушень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо пункту 1 вимоги від 20.01.2016 №10-07-14-14/323, слід зазначити наступне.

Як зазначено в пункті 1 Вимоги від 20.01.2016, сума збитків від втрат земельних ділянок лісового фонду площею 3,4 га, що перебувають у приватній власності, на які ДП "Бориспільське лісове господарство" не надано погодження на вилучення із земель лісового фонду, згідно розрахунку фахівців Підприємства склала 303,1 тис. грн., які станом на момент завершення ревізії не відшкодовано, чим порушено п. 5 Постанови №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам". Дебіторська заборгованість на вказану суму в бухгалтерському обліку Підприємства не відображена.

При цьому, з ОСОБА_1 ревізії вбачається, що в основу визначення суми збитків, які не відображені в бухгалтерському обліку Підприємства відповідачем покладено орієнтовний розрахунок суми збитків вартості лісонасаджень на лісовій ділянці, виявленій в Публічній кадастровій карті України з кадастровим номером 3220286500:19:057:0056, на яку лісгосп не надавав погодження про вилучення із складу Держлісфонду, який був складений інженером лісових культур ДП "Бориспільське лісове господарство".

Також ДФІ у Київській області зазначено, що на момент завершення ревізії збитки не відшкодовано, чим порушено п. 5 Постанови №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

Однак, з таким висновком відповідача суд не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993, відшкодуванню підлягають:

- вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;

- вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;

- вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;

- вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;

- понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;

- інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Відповідно до п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993, збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

З аналізу Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993, вбачається, що даним порядком не регулюється визначення суми збитків від втрат земельних ділянок лісового фонду площею 3,4 га, оскільки питання визначення суми збитків від втрат земельних ділянок регулюється Постановою Кабінету Міністрів України №1279 від 17.11.1997 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" (далі - Порядок №1279).

Так, згідно п. 4 Порядку №1279 відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держсільгоспінспекція та її територіальні органи.

Територіальні органи Держкомзему в 5-денний строк з моменту затвердження розрахунку розміру втрат, які підлягають відшкодуванню, надсилають копію затвердженого розрахунку до відповідного територіального органу Держсільгоспінспекції для здійснення контролю за своєчасним відшкодуванням втрат.

Відповідно до п. 2 Порядку №1279 втрати лісогосподарського виробництва, спричинені вилученням лісових угідь (вкритих лісовою рослинністю земель, незімкнутих лісових культур, лісових розсадників, плантацій, рідколісся, згарищ, загиблих насаджень, зрубів, галявин, лісових шляхів, просік, протипожежних розривів тощо), для використання їх у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, визначаються на основі нормативів втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю за формулою:

Рв = Пд х Нв х Кі, де Рв - розмір втрат лісогосподарського виробництва, тис. грн.; Пд - площа ділянки лісогосподарських угідь, що вилучається, гектарів; Нв - норматив втрат лісогосподарського виробництва, тис. грн.; Кі - коефіцієнт продуктивності лісових угідь за типами лісорослинних умов (визначається за таблицею).

Проте, орієнтовний розрахунок суми збитків вартості лісонасаджень на лісовій ділянці, виявленій в Публічній кадастровій карті України з кадастровим номером 3220286500:19:057:0056, на яку лісгосп не надавав погодження про вилучення із складу Держлісфонду, який був складений інженером лісових культур ДП "Бориспільське лісове господарство", в посадові обов'язки, якого не входить визначення розміру втрат земельних ділянок лісового фонду, не відповідає вимогам п. 2 Порядку №1279, а тому не може бути підставою для визначення розміру збитків від втрат земельних ділянок лісового фонду площею 3,4 га, що перебувають у приватній власності, на які ДП "Бориспільське лісове господарство" не надано погодження на вилучення із земель лісового фонду.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) та Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вимагають для визнання активу, що підприємством "очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням" (п.10 П(С)БО №2).

Згідно пунктів 1, 2, 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.1999, це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Пункт 5 П(С)БО №10 вказує, що дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Також, не відображається дохід при невизнанні дебіторської заборгованості як активу, оскільки п. 21 П(С)БО №15 вказує на те, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

З аналізу правових норм випливає, якщо актив не підлягає відображенню у фінансовій звітності, то й дохід також не може бути відображений.

Як вбачається з ОСОБА_1 ревізії від 14.12.2015 №07-21/75, дане порушення допущено управлінням Земельних ресурсів Баришевської РДА, якими затверджувалися проекти відводу земельних ділянок лісового фонду у приватну власність, чим порушено ст. 57 Лісового кодексу України від 21.01.1994 №3852-XII.

В ході ревізії комісією Підприємства та працівниками Державної фінансової інспекції здійснено виїзд для проведення огляду вказаних земельних ділянок. Фактичним обстеженням встановлено, що земельні ділянки не освоювалися.

З вище викладеного вбачається, що Державною фінансовою інспекцією в Київській області в пункті 1 Вимоги протиправно було зазначено про порушення позивачем п. 5 Постанови №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам"; протиправно взято за основу визначення суми збитків від втрат земельних ділянок, орієнтовний розрахунок суми збитків вартості лісонасаджень на лісовій ділянці, виявленій в Публічній кадастровій карті України з кадастровим номером 3220286500:19:057:0056, на яку лісгосп не надавав погодження про вилучення із складу Держлісфонду, який був складений інженером лісових культур ДП "Бориспільське лісове господарство", в посадові обов'язки, якого не входить визначення розміру втрат земельних ділянок лісового фонду; а також підстави для відображення дебіторської заборгованості в розмірі 303,1 тис. грн. відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.1999, та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відсутні.

Отже, враховуючи встановлені обставини, пункт 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Київській області від 20.01.2016 №10-07-14-14/323 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 2 вимоги від 20.01.2016 №10-07-14-14/323, слід зазначити наступне.

В пункті 2 вимоги зазначено, що в порушення п. 1.1 та п. 4 наказу Держкомлісгоспу "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 №42 (далі - Наказ №42) встановлено, що протягом перевіреного періоду в ДП "Бориспільське лісове господарство" мали місце випадки, коли до договорів, укладених за результатами проведених аукціонних торгів, в день їх укладення підписувалися додаткові угоди, за умовами яких до договорів вносилися зміни щодо збільшення обєму поставки та зменшення ціни поставки, або підписувалися Протоколи погодження ціни між Продавцем та Покупцем, в якому ціна змінювалася у бік зменшення, що призвело до реалізації ДП "Бориспільське лісове господарство" лісопродукції за заниженими цінами на загальну суму 179,00 тис. грн., що призвело до недоотримання доходів Підприємством на вказану суму.

Як вбачається з ОСОБА_1 ревізії від 14.12.2015 №07-21/75, ревізією правильності застосування цін при реалізації необробленої деревини через аукціони, проведеною шляхом співставлення даних аукціонних угод, аукціонних свідоцтв, листів-розпоряджень, специфікацій товарів, додаткових угод, товарно-транспортних накладних, додатку №1 до журналу-ордеру №6 по кредиту рахунку 70 "Дохід від реалізації" встановлено, що протягом перевіреного періоду мали місце випадки, коли до договорів, укладених за результатами проведених аукціонних торгів, в день їх укладення підписувалися додаткові угоди, за умовами яких до договорів вносилися зміни щодо збільшення обєму поставки та зменшення ціни поставки, або підписувалися Протоколи погодження ціни між Продавцем та Покупцем, в якому ціна змінювалася у бік зменшення саме:

- за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2013 року, який відбувся 30.08.2013, між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Кроно-Україна" укладено договір купівлі продажу від 03.09.2013 №89. Згідно умов договору ТОВ "Кроно-Україна" придбано 500 куб.м. техсировини сосни для ВПМ по ціні 253,00 грн. за куб.м. Проте, Додатковою угодою до договору від 03.09.2013 №89, укладеною в той же день, передбачено продати техсировину сосни для ВПМ низької якості по ціні 205,00 грн. за куб.м. Зазначено, що в товарно-транспортних накладних відсутні відомості про те, що для ТОВ "Кроно-Україна" відпускалася техсировина сосни для ВПМ низької якості. Враховуючи, що фактично реалізовано 2094,82 куб.м. деревини, різниця (недоотримання доходів) становить 100551,36 грн.;

- за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2014 року, який відбувся 30.11.2013, між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ПрАТ "Дніпровуд" укладено договір купівлі продажу від 22.11.2013 №125, згідно якого ПрАТ "Дніпровуд" придбано 10 куб.м. пиловника дубового 3 сорту діаметром 36-49 по ціні 1240,00 грн. та пиловника дубового 3 сорту діаметром 50 і б. по ціні 1500,00 грн. за куб.м. Проте, сторонами узгоджено Протокол погодження ціни від 22.11.2013 на пиловник дуба 1 сорту діаметром 36-48 по ціні 2400,00 грн. за куб.м. Враховуючи, що фактично без договірних відносин реалізовано 3,45 куб.м. деревини, різниця (недоотримання доходів) становить 517,50 грн.;

- за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2014 року, який відбувся 30.11.2013, між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ПАТ "Єврошпон-Смига" укладено договір купівлі продажу від 22.11.2013 №122, згідно якого ПАТ "Єврошпон-Смига" придбано 10 куб.м. пиловника дубового 1 сорту діаметром 36-49 по ціні 2550,00 грн. Протоколом погодження ціни від 22.11.2014 ціна пиловника дубового 1 сорту діаметром 36-49 встановлена в сумі 2400,00 грн. Враховуючи, що фактично реалізовано1,52 куб.м. пиловник дуба 1 сорту діаметром 36-49 по ціні 2400,00 грн. за куб.м., різниця (недоотримання доходів) становить 228,00 грн.;

- за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2014 року, який відбувся 30.11.2013, між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Інтер-Спринт-Україна" укладено договір купівлі продажу від 22.11.2013 №117, згідно якого ТОВ ""Інтер-Спринт-Україна" придбано пиловник сосни різних сортів та діаметрів та техсировину для ВТП. Проте, сторонами узгоджено Протокол погодження ціни від 22.11.2013 на пиловник дуба 1 сорту діаметром 36-48 по ціні 2400,00 грн. за куб.м. та Протокол погодження ціни від 22.11.2013 на пиловник сосни 3 сорту діаметром 26-35, продаж яких умовами договору не передбачений. Тобто, без укладання договірних відносин, фактично реалізовано дуба в кількості 1,35 куб.м., різниця (недоотримання доходів) становить 202,50 грн., та сосни в кількості 69,128 куб., різниця (недоотримання доходів) складає 3413,00 грн.;

- за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 3 кварталу 2014 року, який відбувся 28.05.2014, між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Ліра" укладено договір купівлі продажу від 29.05.2013 №64, згідно якого ТОВ "Ліра" придбано пиловник сосни 1 сорту діаметром 26-35 по ціні 590,00 грн. та пиловник сосни 1 сорту діаметром 36 і б. по ціні 650,00 грн. Проте сторонами узгоджено Додаткову угоду №2 від 31.07.2014, згідно якої умови поставки - франко-верхній склад, а ціна поставки знижена та становить 585,00 грн. та 640,00 грн. відповідно. Фактично реалізовано продукцію в кількості 2,60 і 19,30 куб.м., різниця (недоотримання доходів) становить 206,00 грн.;

- за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2014 року, який відбувся 12.03.2014, між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Барлінек Інвест" укладено договір купівлі продажу від 13.03.2014 №32, згідно якого ТОВ "Барлінек Інвест" придбано 50 куб.м. пиловника дубового 3 сорту по ціні 1060,00 грн. за куб.м. Проте, Протоколом погодження ціни між підприємствами від 13.03.2014 кількість поставки збільшена на 60 куб.м., а ціна знижена на 40,00 грн. за куб.м. та встановлена в сумі 1020,00 гривень. Враховуючи, що фактично реалізовано 55 куб.м. деревини, різниця (недоотримання доходів) становить 2200,00 грн.;

- за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2015 року, який відбувся 18.03.2015, між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Ліра" укладено договір купівлі продажу від 23.03.2015 №69, згідно якого ТОВ "Ліра" придбано пиловник сосни 1 сорту діаметром 26-35 по ціні 1260,00 грн., пиловник сосни 2 сорту діаметром 26-35 по ціні 1122,00 грн., пиловник сосни 3 сорту діаметром 20-25 по ціні 900,00 грн. Проте сторонами узгоджено Додаткову угоду №2 від 23.03.2014 та Протокол погодження ціни від 24.03.2015, згідно якої умови поставки - франко-верхній склад, а ціна поставки знижена та становить: пиловник сосни 1 сорту діаметром 26-35 по ціні 1160,00 грн., пиловник сосни 3 сорту діаметром 20-25 по ціні 800,00 грн. Зазначено, що у Специфікації до договору, підписаній Сторонами 23.03.2015 вартість пиловника є нижчою від вказаної в аукціонному свідоцтві, наприклад: вартість пиловника сосни 1 сорту діаметром 26-35 вказана по ціні 1160,00 грн., тоді як згідно Аукціонного свідоцтва його вартість - 1260,00 грн.; вартість пиловника сосни 2 сорту діаметром 26-35 вказана по ціні 1020,00 грн., тоді як згідно Аукціонного свідоцтва його вартість - 1122,00 грн. Також у Специфікації зазначено види продукції, які на аукціоні не придбавалися, а саме: пиловник сосни 1 сорту діаметром 20-25, пиловник сосни 1 сорту діаметром 36 і більше;

- за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 3 кварталу 2015 року, який відбувся 27.05.2015, між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Ліра" укладено договір купівлі продажу від 28.05.2015 №124, згідно якого ТОВ "Ліра" придбано пиловник сосни 2 сорту діаметром 26-35 по ціні 1122,00 грн., пиловник сосни 3 сорту діаметром 20-25 по ціні 900,00 грн. Проте сторонами узгоджено Додаткову угоду №2 від 23.03.2014 та Протокол погодження ціни від 24.03.2015, згідно якої умови поставки - франко-верхній склад, а ціна поставки знижена та становить: пиловник сосни 2 сорту діаметром 26-35 по ціні 1022,00 грн., пиловник сосни 1 сорту діаметром 36 і більше по ціні 1200,00 грн., пиловник сосни 2 сорту діаметром 26-35 по ціні 1022,00 грн. Також сторонами узгоджено Протокол погодження ціни від 28.05.2015 №1 та від 28.05.2015 №2, згідно з якими придбавалася продукція, яка не вказана в договорі, наприклад: пиловник сосни 3 сорту діаметром 26-35, пиловник сосни 3 сорту діаметром 20-25.

Всього різниця (недоотримано доходів) по ТОВ "Ліра" склала 71680,31 грн.

Як наслідок, встановлені порушення вимог ст. 180 Господарського кодексу України, п.1.1, п.1.4 наказу Держкомлісгоспу "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 №42 призвело до реалізації ДП "Бориспільське лісове господарство" лісопродукції за заниженими цінами протягом періоду з 01.11.2013 по 01.10.2015 на загальну суму 178998,71 грн.

Щодо висновків відповідача щодо недоотримання доходів згідно поставки лісопродукції ТОВ "Кроно-Україна" у сумі 100551,36 грн., суд зазначає наступне.

Так, між ДП "Бориспільське лісове господарство та ТОВ "Кроно-Україна" було укладено аукціонний договір купівлі-продажу необробленої деревини №89 від 3 вересня 2013 року на 4 квартал 2013 року. Згідно аукціонного свідоцтва №444 від 2 вересня 2013 року покупець придбав техсировину для ВПМ (сосна) в кількості 500,00 м. куб. за ціною 253,00 грн.

Однак, суд звертає увагу на те, що в ОСОБА_1 ревізії не вірно вказана дата проведення аукціону, тому що згідно аукціонного свідоцтва аукціон на 4 квартал відбувся 2 вересня 2013 року.

Як зазначив позивач, при проведенні відводів насаджень під рубки формування та оздоровлення лісів відсутня можливість візуально встановити наявність внутрішніх вад, а також пошкодження деревини вторинними шкідниками, а тому на 4-тий квартал 2013 року Підприємством не планувалась заготівля дров'яної деревини низької якості, відповідно на аукціонні торги поточного кварталу зазначений асортимент не виставлявся. (Подання на аукціон проводиться за 45 днів до його початку).

При цьому ціна дров'яної деревини низької якості була встановлена на аукціоні для інших підприємств в сумі 205 грн. за 1 куб.м., що підтверджується копіями аукціонних свідоцтв про результати аукціону із ресурсів необробленої деревини №352 від 02.09.2013 та №447 від 02.09.2013.

Позивач також зазначив, що фактично під час розробки лісосік було виявлено значну кількість деревини, яка планувалась при відводах як техсировина ВПМ, що відповідає ГОСТу, мала ті чи інші вади (тріщини, синюватість, пошкодження шкідниками, зміну кольору, затемнення і побуріння внаслідок зараження дерево-руйнівними грибами) і по факту заготівлі була оприбуткована як дров'яна техсировина низької якості.

На підтвердження зазначеного позивачем надано суду відповідні докази, а саме:

- Рапорти про рух лісопродукції (ф.№ЛГ-6), а саме: рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №3, лісник ОСОБА_2, Старинське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №5, лісник ОСОБА_3, Старинське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №1, лісник ОСОБА_1, Старинське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №4, лісник ОСОБА_4, Старинське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №2, лісник ОСОБА_5, Старинське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за грудень 2013 року, обхід №5, лісник ОСОБА_3, Старинське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за грудень 2013 року, обхід №4, лісник ОСОБА_4, Старинське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за грудень 2013 року, обхід №1, лісник ОСОБА_1, Старинське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за грудень 2013 року, обхід №2, лісник ОСОБА_5; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №6, лісник ОСОБА_6, Баришівське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за грудень 2013 року, обхід №6, лісник ОСОБА_6, Баришівське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №4, лісник ОСОБА_7, Вишеньківське лісництв; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №3, лісник ОСОБА_8, Вишеньківське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №3, лісник ОСОБА_9, Вишеньківське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №3, лісник ОСОБА_9, Вишеньківське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №2, лісник ОСОБА_10, Вишеньківське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №3, лісник ОСОБА_11, Кийлівське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №3, лісник ОСОБА_11, Кийлівське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №6, лісник ОСОБА_12, Кийлівське лісництво; рапорт про рух лісопродукції за листопад 2013 року, обхід №4, лісник ОСОБА_13, Кийлівське лісництво;

- Щоденники приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукцію (ф. №ЛГ-4), а саме: щоденник №2055 від 23.11.2013, вид роботи РГК, кв. 1, виділ. 7, обхід №2, ділянка 1, Старинське лісництво; щоденник №2045 від 04.11.2013-05.11.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2065 від 29.11.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2060 від 25.11.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2049 від 12.11.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2051 від 14.11.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2052 від 18.11.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4; щоденник №2054 від 22.11.2013-23.11.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2036 від 09.11.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2057 від 11.11.2013-25.11.2013, вид роботи ВСР, кв. 64, виділ. 5, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2058 від 11.11.2013-25.11.2013, вид роботи ВСР, кв. 64, виділ. 5, обхід №5, Старинське лісництво; щоденник №2059 від 11.11.2013-25.11.2013, вид роботи прохідна, кв. 63, виділ. 26, Старинське лісництво; щоденник №2054 від 22.11.2013-23.11.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2140 від 13.12.2013-14.12.2013, вид роботи РГК, кв. 2, виділ. 27, обхід №2, Старинське лісництво; щоденник №2138 від 11.12.2013, вид роботи РГК, кв. 2, виділ. 27, обхід №2, Старинське лісництво; щоденник №2139 від 11.12.2013, вид роботи РГК, кв. 1, виділ. 4, обхід №2, Старинське лісництво; щоденник №2072 від 03.12.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, Старинське лісництво; щоденник №2072 від 03.12.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, Старинське лісництво; щоденник №2074 від 09.12.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2149 від 21.12.2013-30.12.2013, вид роботи ВСР, кв. 17, виділ. 5, обхід №1, Старинське лісництво; щоденник №2150 від 20.12.2013-30.12.2013, вид роботи ВСР, кв. 17, виділ. 1, обхід №1, Старинське лісництво; щоденник №2172 від 03.12.2013-07.12.2013, вид роботи ССР, кв. 9, виділ. 2, обхід №1, ділянка 4, Старинське лісництво; щоденник №2146 вид роботи прохідна, кв. 72, виділ. 8, обхід №1, Старинське лісництво; щоденник №2144 вид роботи прохідна, кв. 57, виділ. 2, обхід №5, Старинське лісництво; щоденник № 2151 від 11.12.2013-30.12.2013, вид роботи прохідна, кв. 57, виділ. 1, Старинське лісництво; щоденник №2042 від 01.12.2013-12.12.2013, вид роботи прохідна, кв. 63, виділ. 26, обхід 5, Старинське лісництво; щоденник №2152 від 01.12.2013-29.12.2013, вид роботи прохідна, кв. 59, виділ. 10, обхід 5, Старинське лісництво; щоденник №1921 від 20.11.2013-27.11.2013, вид роботи прохідна, кв. 58, виділ. 2, обхід №6, ділянка 4, Баришівське лісництво; щоденник №1998 від 20.11.2013-29.11.2013, вид роботи ПРХ, кв. 58, виділ. 2, обхід №6, ділянка 4, Баришівське лісництво; щоденник №1999 від 01.12.2013-09.12.2013, вид роботи ПРХ, кв. 58, виділ. 2, обхід №6, Баришівське лісництво; щоденник №1791 від 04.11.2013-05.11.2013, вид роботи ПРХ, кв. 15, виділ. 18, обхід №1, Вишеньківське лісництво; щоденник №1792 від 18.11.2013, вид роботи ПРХ, кв. 15, виділ. 18, обхід №2, Вишеньківське лісництво; щоденник №1715 від 11.11.2013-12.11.2013, вид роботи ССР, кв. 46, виділ. 18.1, обхід №3, Вишеньківське лісництво; щоденник №1720 від 16.11.2013-30.11.2013, вид роботи ССР, кв. 46, виділ. 8,5, обхід №3, Вишеньківське лісництво; щоденник №1718 від 13.11.2013, вид роботи ССР, кв. 51, виділ. 11, обхід №3, Вишеньківське лісництво; щоденник №1714 від 06.11.2013-09.11.2013, вид роботи ССР, кв. 51, виділ. 1, обхід №3, Вишеньківське лісництво; щоденник №1716 від 11.11.2013-13.11.2013, вид роботи ССР, кв. 51, виділ. 1, обхід №3, Вишеньківське лісництво; щоденник №1721 від 25.11.2013-30.11.2013, вид роботи ССР, кв. 51, виділ. 1, обхід №3, Вишеньківське лісництво; щоденник №1973 від 05.11.2013-09.11.2013, вид роботи ПРХ, кв. 84, виділ. 19, обхід №6, Кийлівське лісництво; щоденник №1975 від 05.11.2013-09.11.2013, вид роботи ПРХ, кв. 87, виділ. 2, обхід №6, Кийлівське лісництво; щоденник №2083 від 15.11.2013-22.11.2013, вид роботи СРС, кв. 81, виділ. 3.1, обхід №6, ділянка 1, Кийлівське лісництво; щоденник №1972 від 13.11.2013, вид роботи СРВ, кв. 34, виділ. 7, обхід №3, ділянка 1, Кийлівське лісництво; щоденник №2077 від 11.11.2013-12.11.2013, вид роботи СРВ, кв. 34, виділ. 7, обхід №3, Кийлівське лісництво; щоденник №2076 від 07.11.2013, вид роботи СРВ, кв. 29, виділ. 1, обхід №3, ділянка 1, Кийлівське лісництво; щоденник №1971 від 01.11.2013-06.11.2013, вид роботи СРВ, кв. 28, виділ. 1, обхід №3, Кийлівське лісництво; щоденник №2078 від 08.11.2013-15.11.2013, вид роботи ПРХ, кв. 39, виділ. 5, обхід №3, Кийлівське лісництво; щоденник №2084 від 20.11.2013-25.11.2013, вид роботи ПРХ, кв. 39, виділ. 5, обхід №3, Кийлівське лісництво; щоденник №2089 від 22.11.2013-30.11.2013, вид роботи ПРХ, кв. 39, виділ. 5, обхід №3, Кийлівське лісництво; щоденник №1970 від 05.11.2013-08.11.2013, вид роботи СРВ, кв. 31, виділ. 8, обхід №3, Кийлівське лісництво; щоденник №2085 від 05.11.2013-08.11.2013, вид роботи СРВ, кв. 42, виділ. 1, обхід №4, Кийлівське лісництво; щоденник №2102 від 12.12.2013-17.12.2013, вид роботи ВРС, кв. 87, виділ. 1, обхід №6, Кийлівське лісництво; щоденник №2109 від 27.12.2013, вид роботи ПРЖ, кв. 85, виділ. 8, обхід №6, Кийлівське лісництво.

Також реалізація технічної сировини сосни для ВПМ низької якості підтверджується в рахунках-фактури на оплату продукції, а саме: рахунок №696 від 04.11.2013, рахунок №699 від 05.11.2013, рахунок №698 від 05.11.2013, рахунок №708 від 06.11.2013, рахунок №709 від 09.11.2013, рахунок №712 від 11.11.2013, рахунок №711 від 11.11.2013, рахунок №723 від 13.11.2013, рахунок №722 від 13.11.2013, рахунок №730 від 14.11.2013, рахунок №740 від 18.11.2013, рахунок №741 від 19.11.2013, рахунок №742 від 19.11.2013, рахунок №741 від 19.11.2013, рахунок №754 від 25.11.2013, рахунок №755 від 25.11.2013, рахунок №758 від 26.11.2013, рахунок №769 від 27.11.2013, рахунок №774 від 28.11.2013, рахунок №775 від 29.11.2013, рахунок №776 від 29.11.2013, рахунок №787 від 02.12.2013, рахунок №788 від 03.12.2013, рахунок №792 від 03.12.2013, рахунок №793 від 04.12.2013, рахунок №815 від 06.12.2013, рахунок №806 від 10.12.2013, рахунок №818 від 13.12.2013, рахунок №822 від 16.12.2013, рахунок №828 від 17.12.2013, рахунок №842 від 20.12.2013, рахунок №848 від 20.12.2013, рахунок №863 від 26.12.2013, рахунок №867 від 29.12.2013, рахунок №871 від 30.12.2013, рахунок №877 від 30.12.2013, рахунок №873 від 30.12.2013.

Відображення надходження і списання техсировини низької якості вивезення лісопродукції на нижній склад при з/д ст. "Бориспіль" було зазначено в товарно-транспортних накладних, а саме: ТТН 106442 від 20.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106441 від 20.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106408 від 19.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106449 від 22.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 105742 від 15.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106447 від 21.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 105733 від 11.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 105734 від 11.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106414 від 15.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106024 від 23.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 1060451 від 25.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 105745 від 01.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106006 від 05.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106017 від 12.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106002 від 05.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106016 від 12.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106015 від 09.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106022 від 14.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106021 від 14.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106431 від 18.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106423 від 16.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106401 від 18.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106426 від 23.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106008 від 06.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 056918 від 13.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 056919 від 13.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 056920 від 13.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 056921 від 13.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 056922 від 14.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 056923 від 22.11.2013 Старинське лісництво, ТТН 106715 від 16.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106698 від 11.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106803 від 26.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106710 від 24.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106711 від 25.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106693 від 09.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106689 від 07.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106459 від 05.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106683 від 06.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106687 від 07.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106440 від 14.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106439 від 14.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106706 від 13.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106462 від 03.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106679 від 02.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106716 від 27.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106463 від 12.12.2013 Старинське лісництво, ТТН 106262 від 02.12.2013 Баришівське лісництво, ТТН 106289 від 24.12.2013 Баришівське лісництво, ТТН 106290 від 25.12.2013 Баришівське лісництво, ТТН 106291 від 26.12.2013 Баришівське лісництво, ТТН 106201 від 01.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106202 від 04.11.1203 Вишеньківське лісництво, ТТН 057894 від 20.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106184 від 11.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106553 від 23.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106210 від 11.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106196 від 16.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106192 від 14.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106189 від 13.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106207 від 06.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106363 від 28.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106176 від 06.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106179 від 08.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106180 від 09.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106183 від 10.11.2013 Вишеньківське лісництво, ТТН 106364 від 08.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106366 від 14.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106385 від 25.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106728 від 16.12.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106382 від 25.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106360 від 15.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 105519 від 01.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 105520 від 01.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106356 від 14.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106362 від 15.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106361 від 15.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106754 від 30.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106380 від 23.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106391 від 27.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106393 від 27.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106383 від 25.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106358 від 15.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106395 від 29.11.2013 Кийлівське лісництво, ТТН 106381 від 23.11.2013 Кийлівське лісництво.

Також, реалізація технічної сировини сосни для ВПМ низької якості підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: ТТН 106727 від 04.11.2013, ТТН 106039 від 05.11.2013, ТТН 106040 від 05.11.2013, ТТН 106040 від 06.11.2013, ТТН 106044 від 09.11.2013, ТТН 106070 від 10.11.2013, ТТН 106071 від 11.11.2013, ТТН 106053 від 13.11.2013, ТТН 106048 від 13.11.2013, ТТН 106054 від 14.11.2013, ТТН 106055 від 14.11.2013, ТТН 106057 від 18.11.2013, ТТН 106058 від 19.11.2013, ТТН 106059 від 19.11.2013, ТТН 106064 від 25.11.2013, ТТН 106063 від 25.11.2013, ТТН 106065 від 26.11.2013, ТТН 106069 від 27.11.2013, ТТН 106068 від 27.11.2013, ТТН 106067 від 28.11.2013, ТТН 106073 від 29.11.2013, ТТН 106074 від 29.11.2013, ТТН 106626 від 02.12.2013, ТТН 106627 від 03.12.2013, ТТН 106628 від 03.12.2013, ТТН 106629 від 04.12.2013, ТТН 106630 від 06.12.2013, ТТН 106631 від 10.12.2013, ТТН 106633 від 13.12.2013, ТТН 106635 від 16.12.2013, ТТН 106636 від 17.12.2013, ТТН 106643 від 20.12.2013, ТТН 106642 від 20.12.2013, ТТН 106647 від 26.12.2013, ТТН 106649 від 28.12.2013, ТТН 106650 від 29.12.2013, ТТН 106603 від 30.12.2013, ТТН 106602 від 30.12.2013, ТТН 106601 від 30.12.2013.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що реалізація наявної техсировини низької якості в кількості 2095,8 куб.м. відбулась по ціні встановленій на аукціоні для інших підприємств в сумі 205,00 грн. за 1 куб.м. з метою недопущення накопичення залишків лісопродукції на складах підприємства і, як наслідок, подальшої втрати якості та псування заготовленої лісопродукції.

При цьому, суд вважає, що вказані дії не суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки заготовлена деревина реалізована за цінами не нижчими за повну собівартість, яка склалась на нижньому складі за 2013 рік в розрахунку по цінових коефіцієнтах до еталону 125,83 грн. за 1 куб.м. Згідно прейскуранту цін встановлених на підприємстві на 2013 рік на умовах франко нижній склад була встановлена ціна дровяної деревини низької якості 205 грн. за 1 куб.м.

Відповідно до пункту 6 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та з метою забезпечення єдиного підходу до складу та класифікації витрат, до формування собівартості продукції та інших витрат виробництва, а також застосування методики їх планування на державних підприємствах, установах, організаціях (далі - підприємства), що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 14.05.2013 №124 затверджені "Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України".

Розділом 14 цих рекомендацій "Ціноутворення в лісовому господарстві" передбачено, що згідно ст. 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно з діючим порядком формування вільних цін на продукцію ціни визначаються товаровиробником (надалі продавцем) самостійно, виходячи з умов, що склалися на ринку. Вільні ціни визначаються, виходячи з конюнктури ринку, якості та споживчих властивостей продукції, на умовах конкретного контракту. Вільні ціни формуються на підставі технічної документації і в них враховується виробнича собівартість. Адміністративні витрати, Витрати на збут і Прибуток без обмеження рівня рентабельності.

Калькулювання виробничої собівартості продукції групується за наступними статтями: 1. Сировина і матеріали. 2. Зворотні відходи. 3. Покупні матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій. 4. Паливо і енергія на технологічні цілі. 5. Основна заробітна плата. 6. Додаткова заробітна плата. 7. Відрахування на соціальні заходи. 8. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування. 9. Загально виробничі (цехові) витрати. 10. Витрати на лісогосподарські роботи і послуги, виконані за рахунок доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або супутня продукція. 11. Інші виробничі витрати. 12. Виробнича собівартість.

Державними класифікаторами України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 передбачено, що до розділу 02 "Лісове господарство та лісозаготівлі" відноситься лісопродукція всіх видів рубок (рубок формування та оздоровлення лісів і рубок головного користування) та заготівля її закінчується транспортуванням деревини у межах підприємства. Виходячи з цього, при заготівлі і реалізації лісопродукції на підприємстві формуються на неї вільні планово-розрахункові ціни, залежно від умов поставки продукції з (видів франко), у тому числі: франко-лісосіка, франко-верхній склад, франко-нижній склад, франко-склад споживача, франко-кордон.

Отже, на підприємстві формуються вільні ціни на лісопродукцію на рівні попиту, в тому числі згідно затверджених нормативно-правових документів щодо продажу необробленої деревини з врахуванням діючого збору за деревину, витрат на заготівлю, трелювання, навантажування, розвантажування, перевезення на нижній склад, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут та прибуток без обмеження рівня рентабельності.

ДП "Бориспільське лісове господарство" формує ціни на лісопродукцію з урахуванням технологічного процесу виготовлення.

Фактична собівартість лісопродукції калькулюється в розрахунку на знеособлений кубічний метр деревини, без диференціації по розмірах, породах і сортах. Обумовлено це тим, що всі вказані різновидності лісопродукції виготовляються в єдиному технологічному процесі і в готовому вигляді оцінюються по його завершенні. Крім того, відхилення в собівартості їх заготівель залежно від вказаних факторів незначні (за виключенням діаметра) якщо порівняти пиловник чи фансировину, тому для встановлення цін (цінових співвідношень) між конкретними сортиментами лісопродукції враховується порівняльний аналіз їх якості і споживчих властивостей на умовах відповідного франко.

Комплексна якісна оцінка лісоматеріалів круглих використовується для встановлення співвідношення цін між сортиментами. У відповідності з оцінкою сортиментам присвоюється ціновий коефіцієнт. Базовим (еталонним) сортиментом лісопродукції на підприємстві є пиловник хвойний 2 сорту діаметром 20-25см. Шкала цінових коефіцієнтів застосовується для визначення співвідношення цін між сортиментами за породами, сортами, діаметрами та іншими параметрами лісопродукції по відношенню до базового сортименту.

У зв'язку з тим, що заготівля всіх видів лісопродукції в лісгоспі проходить в єдиному технологічному процесі, розподілити конкретні витрати на той чи інший сортимент є неможливим.

Для формування економічно обґрунтованих вільних цін на лісопродукцію на підприємстві складається одна базова планово-розрахункова калькуляція собівартості еталона-пиловника хвойного 2 сорту діаметром 20-25 см. (знеособленого кубометра). Розрахування калькуляцій по кожному сортименту з врахуванням коефіцієнтів не дає змоги визначити конкретні витрати на виробництво тої чи іншої продукції. Після таких розрахунків виходить, що обраховані витрати по статтям калькуляцій дуже відрізняються від фактичних витрат на 1 кубометр, а рентабельність по всіх сортиментах однакова незалежно чи то пиловник чи дрова. В дійсності це не так, чим вище ціна продукції від базової (еталона) тим буде більша рентабельність, а чим нижча ціна то і рентабельність менша.

При реалізації пиловника сосни, що мав природне погіршення якісних параметрів (зміну кольору, затемнення і побуріння внаслідок зараження дерево-руйнівними грибами), який не користувався на той час попитом на внутрішньому ринку, ДП "Бориспільське лісове господарство" було вимушено реалізовувати дану продукцію, яка відповідала ТУУ 56.196-95 "Деревина дров'яна для технологічних потреб".

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первині документи ДП "Бориспільське лісове господарство" містять всі обовязкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Отже, ДП "Бориспільське лісове господарство" правомірно керувалось вимогами ГОСТу 9462-88, ГОСТу 9463-88, ТУУ 56.196-95, оскільки фактичне здійснення господарської операції підтверджується товарно-транспортними накладними, договорами купівлі-продажу, рапортами про рух лісопродукції (ф.№ЛГ-6), Щоденниками приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукцію (ф. № ЛГ-4) в розрізі кожного виду рубки по обходах лісництв, рахунками-фактурами на оплату продукції, в яких відображено надходження і списання техсировини низької якості.

Також, даними доказами підтверджено рух активів ДП "Бориспільське лісове господарство" у процесі здійснення господарської операції.

Щодо висновків відповідача щодо недоотримання доходів згідно поставки лісопродукції ПрАТ "Дніпровуд" у сумі 517,50 грн., суд зазначає наступне.

Між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ПрАТ "Дніпровуд" було укладено аукціонний договір купівлі-продажу необробленої деревини №125 від 22 листопада 2013 року на 1 квартал 2014 року, згідно аукціонного свідоцтва №88 від 20 листопада 2013 року покупець придбав 10 куб. м. пиловника дубового 3 сорту діаметром 36-49 по ціні 1240,00 грн. та 6 м. куб. пиловика дубового 3 сорту діаметром 50 і б. по ціні 1500,00 грн. за куб.м.

Згідно аукціонного свідоцтва про результати аукціону з продажу ресурсів необробленої деревини та виробничої програми поставки лісопродукції встановлюються ціни на умовах поставки франко-нижній склад Продавця.

Як зазначив позивач, з метою недопущення залишків деревинних ресурсів, виникнення ризиків псування та зниження якості заготовленої продукції, можливості потенційних збитків, ним було заключено з ПрАТ "Дніпровуд" додаткову угоду, протокол погодження ціни та додаткової кількості продукції до аукціонного договору враховуючи платоспроможність споживача.

Крім того, позивач звертав увагу на те, що ПрАТ "Дніпровуд" маючи власні транспортні засоби, технічно облаштовані для вивезення лісо продукції, звернулось з пропозицією отримання лісопродукції з верхнього складу та в більшій кількості ніж придбано на аукціоні, а тому було укладено додаткову угоду №2 від 22.11.2013 до договору купівлі продажу №125 від 22.11.2013, протокол погодження ціни та додаткової кількості продукції згідно прейскуранту цін на підприємстві. При цьому, ціни визначені додатковою угодою на деякі сортименти є вищими прейскурантних цін, умов поставки франко-верхній склад Продавця.

Згідно калькуляції перевезення лісопродукції з верхнього на нижній склад лісгоспом було б понесено додаткові витрати в залежності від відстані перевезення 165,78 грн. на кожному кубометрі.

Отже, позивач в даному випадку має фінансову вигоду в сумі 54,44 грн.

Щодо висновків відповідача щодо недоотримання доходів згідно поставки лісопродукції ПАТ "Єврошпон-Смига" у сумі 228,00 грн., суд зазначає наступне.

Між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ПАТ "Єврошпон-Смига" було укладено аукціонний договір купівлі-продажу необробленої деревини №122 від 22 листопада 2013 року на 1 квартал 2014 року, згідно аукціонного свідоцтва №11 від 20 листопада 2013 року покупець придбав 10 куб.м. пиловника дубового 1 сорту діаметром 36-49 по ціні 2550,00 грн.

Як зазначив позивач, ПАТ "Єврошпон-Смига" маючи власні транспортні засоби, технічно облаштовані для вивезення лісо продукції, звернулось з пропозицією отримання лісопродукції з верхнього складу, а тому було укладено додаткову угоду №2 від 22.11.2013 до договору купівлі продажу №122 від 22.11.2013, протокол погодження ціни №1, відповідно змінена ціна на суму доставки з верхнього до нижнього складу з врахуванням відстані отримання продукції.

Згідно калькуляції перевезення лісопродукції з верхнього на нижній склад лісгоспом було б понесено додаткові в залежності від відстані перевезення 165,78 грн. витрати на кожному кубометрі.

Отже, позивач в даному випадку має фінансову вигоду в сумі 23,98 грн.

Щодо висновків відповідача щодо недоотримання доходів згідно поставки лісопродукції ТОВ "Ліра" у сумі 71680,31 грн., суд зазначає наступне.

Між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Ліра" було укладено аукціонний договір купівлі-продажу необробленої деревини №64 від 29 травня 2014 року на 3 квартал 2014 року, згідно аукціонного свідоцтва №21 від 28 травня 2014 року покупець придбав пиловник сосни 1 сорту діаметром 26-35 по ціні 590,00 грн. та пиловник сосни 1 сорту діаметром 36 і б. по ціні 650,00 грн.

Згідно аукціонного свідоцтва про результати аукціону з продажу ресурсів необробленої деревини та виробничої програми поставки лісопродукції 2.6 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, встановлюються ціни на умовах поставки франко-нижній склад Продавця.

Як зазначив позивач, ТОВ "Ліра" маючи власні транспортні засоби, технічно облаштовані для вивезення лісопродукції, звернулось з пропозицією отримання лісопродукції з верхнього складу, а тому було укладено додаткову угоду №2 від 31.07.2014 та протокол погодження ціни, згідно якої змінено умови поставки франко-верхній склад Продавця. Відповідно змінено ціни, які є вищими встановлених прейскурантом цін з верхнього складу: пиловник сосни 1 сорту діаметром 26-35 на 65,00 грн. та пиловник сосни 1 сорту діаметром 36 і б. на 80,00 грн.

Також, між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Ліра" укладено аукціонний договір купівлі-продажу необробленої деревини №69 від 23 березня 2015 року на 2 квартал 2015 року, згідно аукціонного свідоцтва №153 від 18 березня 2015 року покупець придбав пиловник сосни 1 сорту діаметром 26-35 по ціні 1260,00 грн., пиловник сосни 2 сорту діаметром 26-35 по ціні 1122,00 грн., пиловник сосни 3 сорту діаметром 20-25 по ціні 900,00 грн.

Пиловник сосни 1 сорту діаметром 20-25, пиловник сосни 1 сорту діаметром 36 і б. реалізовувались згідно додаткової угоди №1 від 23 березня 2015 року та додаткової угоди №2, протоколу погодження ціни №1 від 24 березня 2015 року.

Між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Ліра" було укладено аукціонний договір купівлі-продажу необробленої деревини №124 від 28 травня 2015 року на 3 квартал 2015 року, згідно аукціонного свідоцтва №8 від 27 травня 2015 року покупець придбав пиловник сосни 1 сорту діаметром 26-35 по ціні 1160,00 грн., пиловник сосни 1 сорту діаметром 36 і б. по ціні 1200,00 грн., пиловник сосни 2 сорту діаметром 26-35 по ціні 1122,00 грн.

Пиловник сосни 3 сорту діаметром 26-35, пиловник сосни 3 сорту діаметром 20-25 реалізовувались згідно додаткової угоди №1, протоколу погодження ціни №1 від 28 травня 2015 року та додаткової угоди №2, протоколу погодження ціни №2 від 28 травня 2015 року.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем не вірно вказана ціна лісопродукції договору купівлі-продажу необробленої деревини №124 від 28 травня 2015 року, оскільки відсутній пиловник сосни 3 сорту діаметром 20-25 по ціні 900,00 грн.

В той же час, судом встановлено, що фактично ціна становить 800,00 грн., яка відповідає прейскуранту цін верхнього складу.

Як пояснив позивач, ціна зменшена на вартість доставки з верхнього до нижнього складу відповідно відстані на 100,00 грн. та в залежності від відстані перевезення 150,00 грн.

Згідно калькуляції перевезення лісопродукції з верхнього на нижній склад позивачем було б понесено додаткові витрати 115,19 грн. та 165,78 на кожному кубометрі.

Отже, з наведеного слідує, що позивач в даному випадку має фінансову вигоду в сумі 15,19 грн. та 15,78 грн. на кожному куб.м., оскільки при умові доставки на нижній склад підприємство додатково витратило б 82792,79 грн., а тому загальна сума фінансової вигоди становить 11112,48 грн.

Щодо висновків відповідача щодо недоотримання доходів згідно поставки лісопродукції ТОВ "Барлінек Інвест" у сумі 2200,00 грн., суд зазначає наступне.

Між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Барлінек Інвест" було укладено аукціонний договір купівлі-продажу необробленої деревини №32 від 13 березня 2014 року на 2 квартал 2014 року, згідно аукціонного свідоцтва №51 від 12 березня 2014 року покупець придбав пиловника дубового 3 сорту по ціні 1060,00 грн. за куб.м.

Пиловник дубовий 3 гат. діаметр 26-35 за ціною 1020,00 грн. за 1 м. куб. реалізовувався згідно додаткової угоди №2, протоколу погодження ціни №1 від 13 березня 2014 року до договору купівлі-продажу необробленої деревини №32 від 13 березня 2014 року.

Поставка пиловника дубового 3 гат. діаметр 26-35 за ціною 1060,00 за 1 м. куб. була здійснена згодом протягом дії договору.

Як зазначив позивач, з метою недопущення залишків деревинних ресурсів, виникнення ризиків псування та зниження якості заготовленої продукції, можливості потенційних збитків було заключено додаткову угоду, протокол погодження ціни та додаткову кількість продукції до аукціонного договору з ТОВ "Барлінек Інвест" враховуючи його платоспроможність.

Крім того, позивач звертав увагу на те, що ТОВ "Барлінек Інвест" маючи власні транспортні засоби, технічно облаштовані для вивезення лісо продукції, звернулось з пропозицією отримання лісопродукції з верхнього складу, а тому було укладено додаткову угоду №2 від 13.03.2014 до договору купівлі продажу №32 від 13.03.2014, протокол погодження ціни №1, відповідно змінена ціна за домовленістю на суму нижчою вартості доставки з верхнього до нижнього складу на 75,19 грн. на 1 куб.м.

Отже, позивач в даному випадку має фінансову вигоду в сумі 75,19 грн. на кожному куб.м., а тому загальна сума фінансової вигоди становить 4135,45 грн.

Щодо висновків відповідача щодо недоотримання доходів згідно поставки лісопродукції ТОВ "Інтер-Спринт-Україна" у сумі 3615,50 грн., суд зазначає наступне.

Між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Інтер-Спринт-Україна" укладено аукціонний договір купівлі-продажу необробленої деревини №117 від 22 листопада 2013 року на 1 квартал 2014 року, згідно аукціонного свідоцтва №126 від 20 листопада 2013 року покупець придбав пиловник сосна різних сортів та діаметрів та техсировину для ВТП сухостій сосна.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем в ОСОБА_1 ревізії не вірно вказана відсутність в договорі пиловника сосна, 2 ґатунку, діаметром 20-24 ціною 430,00 грн. за 1 м. куб., оскільки згідно аукціонного свідоцтва №126 від 20 листопада 2013 року покупець придбав дану лісопродукцію за цією ціною.

При цьому, ТОВ "Інтер-Спринт-Україна" фактично було продано продукції 2 гат. 20-24 за ціною 430,00 грн., як це передбачено згідно аукціонного свідоцтва №126 від 20 листопада 2013 року в кількості 13,068 куб.м.

Крім того, вказаному товариству було поставлено пиловник дубовий в кількості 1,35 куб.м. та пиловник сосни в кількості 54,71 куб.м. з верхнього складу згідно додаткової угоди №2, протоколу погодження №1 від 22.11.2013 та згідно додаткової угоди №3, протоколу погодження №2 від 22.01.2014.

Отже, з наведеного слідує, що позивач в даному випадку має фінансову вигоду в сумі 6302,04 грн., оскільки при умові доставки на нижній склад підприємство додатково витратило б вказану суму.

При цьому, судом враховано, що п. 14.2. "Особливості формування вільних цін на лісопродукцію" Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 14.05.2013 №124, визначено окремі вимоги до статей калькуляції при формуванні цін на лісопродукцію.

Так, по статті 11 калькуляції "Інші виробничі витрати" при формуванні цін на лісопродукцію на умовах її реалізації франко-верхній склад витрат не буде, тому що навантаження лісопродукції у транспорт на верхньому складі проводиться за рахунок споживачів. При формуванні цін на лісопродукцію на умовах франко-нижній склад у цій статті враховуються витрати з навантаження лісопродукції в лісі, витрати на перевезення лісопродукції з верхнього складу на нижній та розвантаження її на нижньому складі й інші витрати на нижньому складі.

А тому, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що з метою оптимізації виробничих витрат, укладання договорів купівлі-продажу на зазначених умовах для позивача є доцільним, у звязку з чим пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Київській області від 20.01.2016 №10-07-14-14/323 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 3 вимоги від 20.01.2016 №10-07-14-14/323, слід зазначити наступне.

В пункті 3 вимоги зазначено, що в порушення вимог п. 1.5 Наказу №42 встановлено, що реалізація окремих видів лісопродукції лісгоспами проводилася за цінами, нижчими від тих, які склалися на останньому аукціоні, в результаті чого підприємствами реалізовано на внутрішньому ринку лісопродукцію за заниженими цінами на загальну суму 5,40 тис. грн., що призвело до недоотримання доходів Підприємством на вказану суму.

Як вбачається з ОСОБА_1 ревізії від 14.12.2015 №07-21/75, ревізією правильності застосування цін на лісопродукцію, яка реалізується на внутрішньому ринку по прямих договорах, проведеною суцільним порядком шляхом співставлення даних рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, витягів з підсумкового протоколу продажу лотів на загальних аукціонних торгах з продажу ресурсу необробленої деревини Київського ОУЛМГ Держкомлісгоспу України, встановлено, що:

- між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Альтіс-Спецбуд" укладено договір купівлі продажу від 22.01.2014 №8, згідно якого ТОВ "Альтіс-Спецбуд" придбано дрова хвойних порід по ціні 160,00 грн. за куб.м. Проте, сторонами узгоджено Протокол погодження ціни від 22.01.2014, згідно з яким придбано техсировину сосни н/я та по ціні 190,00 грн., продаж якої договором не передбачений. Враховуючи, що зміни щодо ціни до договору щодо зміни асортименту не вносилися та фактично реалізовано 32,495 куб.м. деревини, різниця (недоотримання доходів) складає 3021,24 грн.

- між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "К.Г.М." укладено договір купівлі продажу від 23.07.2014 №92, згідно якого ТОВ "К.Г.М." придбано пиловник сосни різних сортів та діаметрів та техсировину хвойних порід (сухостійну) по ціні: діаметром 14-18 - 230,00 грн., діаметром 20-24 - 270,00 грн., діаметром 26 і більше - 300,00 грн. Вказані ціни узгоджені Протоколом погодження вільної оптової ціни від 23.07.2014. Проте, сторонами узгоджено Протокол погодження ціни від 23.07.2014 №2, згідно з яким ціна 1 куб.м. техсировини для ВПМ н/я сосни становить 210,00 грн. Враховуючи, що зміни щодо ціни до договору не вносилися та фактично реалізовано 30,483 куб.м. деревини, різниця (недоотримання доходів) становить 609,66 грн.;

- між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ФОП ОСОБА_14 укладено договір купівлі продажу від 08.07.2014 №88, згідно якого ним придбано пиловник сосни різних сортів та техсировину хвойних порід (сухостійну). Ціни узгоджені Протоколом погодження вільної оптової ціни від 08.07.2014. Проте, сторонами узгоджено Протокол погодження ціни від 08.07.2014 №2 та від 10.10.2014, згідно з якими встановлено ціну на пиловник сосни 3 сорту діаметром 26-34 в розмірі 552,00 грн. та на техсировину для ВПМ (н/я) в розмірі 210,00 грн. за 1 куб.м., продаж яких умовами договору не передбачено. Враховуючи, що зміни щодо ціни до договору не вносилися та фактично реалізовано 17,685 куб.м. деревини, різниця (недоотримання доходів) становить 365,04 грн.;

- між ДП "Бориспільське лісове господарство" та СПД ОСОБА_15 укладено договір купівлі продажу від 05.03.2014 №25, згідно якого ним придбано пиловник сосни різних сортів та дрова паливні. Ціни узгоджені Протоколом погодження вільної оптової ціни від 05.03.2014. Проте, сторонами узгоджено Протокол погодження ціни від 27.10.2014, згідно з яким встановлено ціну на техсировину, продаж якої умовами договору не передбачено. Враховуючи, що зміни щодо найменування продукції до договору не вносилися та фактично реалізовано 60,17 куб.м. деревини, різниця (недоотримання доходів) становить 1403,32 грн.

Однак, з таким висновком відповідача суд не погоджується, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22.01.2014 року між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "Альтіс-Спецбуд" укладено договір купівлі продажу від 22.01.2014 №8.

24.01.2014 та 12.02.2014 у Вишеньківському лісництві майстер лісу ОСОБА_10 згідно прямого договору купівлі продажу від 22.01.2014 №8, укладеного з ТОВ "Альтіс-Спецбуд" відпустив 32,495 куб.м. техсировини сосни н/я не по ціні 190,00 грн. як було передбачено протоколом погодження ціни до договору, а по ціні дрова хвойних порід по ціні 160,00 грн. за куб.м. Отже, різниця складає на 1 куб.м. 30 грн.

Однак, суд звертає увагу на те, що перевіряючим було помилково зазначено та обраховано суму різниці, оскільки 32,495 куб.м. х 30 = 974,85 грн.

Отже, загальна сума різниці становить 974,85 грн., а не 3021,24 грн., як зазначено в акті ревізії від 14.12.2015 №07-21/75 та врахована в вимозі №10/07-14-14/323 на 2046,39 грн.

Крім того, судом встановлено, що 23.07.2014 між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ТОВ "К.Г.М." укладено договір купівлі-продажу від 23.07.2014 №92, згідно якого ТОВ "К.Г.М." придбано пиловник сосни різних сортів та діаметрів та техсировину хвойних порід (сухостійну) по ціні: діаметром 14-18 - 230,00 грн., діаметром 20-24 - 270,00 грн., діаметром 26 і більше - 300,00 грн.

Вказані ціни узгоджені Протоколом погодження вільної оптової ціни від 23.07.2014. Проте, сторонами узгоджено Протокол погодження ціни від 23.07.2014 №2, згідно з яким ціна 1 куб.м. техсировини для ВПМ н/я сосни становить 210,00 грн.

При цьому, як зазначив позивач, з метою недопущення залишків деревинних ресурсів, виникнення ризиків псування та зниження якості заготовленої продукції, можливості потенційних збитків, було укладено договір купівлі-продажу від 23.07.2014 №92 та протокол погодження ціни, згідно якого була поставлена лісопродукція по прямих договорах за цінами вищими встановлених прейскурантом цін з верхнього складу.

З матеріалів справи вбачається, що техсировина для ВПМ (н/я) сосна реалізувалась згідно додаткової угоди №1, протоколу погодження ціни №2 від 23 липня 2014 року за ціною 210,00 за 1 куб.м.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ціна верхнього складу згідно прейскуранту цін становила 180,00 грн.

Отже, з наведеного слідує, що реалізація лісопродукції за договором купівлі продажу від 23.07.2014 №92 призвело до фінансової вигоди в сумі 914,49 грн.

Щодо договірних відносин між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ФОП ОСОБА_14, то позивач зазначив, що з метою недопущення залишків деревинних ресурсів, виникнення ризиків псування та зниження якості заготовленої продукції, можливості потенційних збитків було укладено договір купівлі-продажу від 08.07.2014 №88 та додаток №1, протокол погодження цін №2 від 08.07.2014 та додаток №2, протокол погодження цін №3 від 10.10.2014, згідно яких була поставлена лісопродукція по прямих договорах за цінами вищими встановлених прейскурантом цін з верхнього складу.

Отже, з наведеного слідує, що реалізація лісопродукції за договором купівлі продажу від 23.07.2014 №92 призвело до фінансової вигоди в сумі 530,55 грн.

Щодо договірних відносин між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ФОП ОСОБА_15, суд зазначає наступне.

Так, між ДП "Бориспільське лісове господарство" та ФОП ОСОБА_15 укладено договір купівлі-продажу лісопродукції №25 від 5 березня 2014 року, на умовах поставки франко-верхній склад, згідно якого ФОП ОСОБА_15 придбано пиловник сосни різних сортів та дрова паливні сосна. Ціни узгодженні протокол погодження ціни від 5 березня 2014 року, а також були узгоджені протоколом погодження ціни від 27 жовтня 2014 року на пиловник сосновий та техсировину сосна та додатковою угодою №1/1, специфікацією від 14 квітня 2014 року на техсировину для ВТП сосна, діаметром 14-19, і техсировину для ВПМ (н/я) сосна.

Пиловник сосна 3 ґатунку 20-25 діаметр за ціною 390,00 грн. за 1 м. куб. вказана в протоколі погодження ціни від 5 березня 2014 року до договору купівлі-продажу лісопродукції №25 від 5 березня 2014 року.

Техсировину для ВТП сосна, діаметром 14-19 за ціною 1 м. куб. 210,00 грн. та техсировину для ВПМ (н/я) сосна за ціною 1 м. куб. 205,00 грн. узгоджено додатковою угодою №1/1, специфікацією від 14 квітня 2014 року до договору купівлі-продажу лісопродукції №25 від 5 березня 2014 року.

При цьому, як пояснив позивач, з метою недопущення залишків деревинних ресурсів, виникнення ризиків псування та зниження якості заготовленої продукції, можливості потенційних збитків, було укладено договір купівлі-продажу від 05.03.2014 №25 та протокол погодження ціни від 27.10.2014, згідно якого була поставлена лісопродукція по прямих договорах за цінами вищими встановлених прейскурантом цін з верхнього складу.

Отже, з наведеного слідує, що реалізація лісопродукції за договором купівлі продажу від 05.03.2014 №25 призвело до фінансової вигоди в сумі 5527,66 грн., оскільки при умові доставки на нижній склад підприємство додатково витратило б 6930,98 грн.

Згідно ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

ДП "Бориспільське лісове господарство" згідно п.1.1 Статуту засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 №133 "Про організаційну структуру управління лісовим господарством України", належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (Орган управління майном) і входить до складу Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (надалі - Управління).

Підпунктом 6.1.1. Статуту підприємство має право самостійно планувати свою діяльність, визначати стратегію та основні напрями свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, конюнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації та п.6.1.2. реалізовувати свою продукцію, послуги, залишки від виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а також у випадках, передбачених законодавством України за фіксованими державними цінами.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобовязань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом , але такі, які йому не суперечать.

Приписами ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобовязань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або з договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства (ч.1). Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч.5).

Відповідно до ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначається на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються субєктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням субєкта господарювання.

З урахуванням викладеного та враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що з метою оптимізації виробничих витрат, укладання договорів купівлі-продажу на зазначених умовах для позивача є доцільним та здійсненні в межах самостійної господарської діяльності, у звязку з чим пункт 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Київській області від 20.01.2016 №10-07-14-14/323 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо пункту 4 вимоги від 20.01.2016 №10-07-14-14/323, слід зазначити наступне.

В пункті 4 вимоги зазначено, що в порушення вимог ст. 97 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 №322-VIII, п. 5.5 розділу V Галузевої угоди, п.п. 3, 5 постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 №1145 "Про порядок і умови суміщення професій" (постанова Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545-ХП "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу PCP") та п.1 Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР ІВЦРПС від 14.05.1982 №52-ВЛ "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" встановлено зайве нарахування та виплату заробітної плати (доплати за збільшення обсягів робіт) працівникам Підприємства протягом періоду з листопада 2014 по березень 2015 року та протягом серпня-вересня 2015 року на загальну суму 23,29 тис. грн. та як наслідок нарахування та перерахування внесків до державний цільових фондів на загальну суму 8,42 тис. грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) обєкту, контролю на загальну суму 31,71 тис. грн.

Як вбачається з ОСОБА_1 ревізії від 14.12.2015 №07-21/75, ревізією дотримання законодавства при встановленні надбавок та доплат встановлено, що працівникам Підприємства нараховуються та виплачуються наступні надбавки та доплати: за звання: "Заслужений працівник лісового господарства", за складність та напруженість, за інтенсивність праці та високу якість роботи, за суміщення професій, за класність (водіям), за роботу в нічний час (сторожа, опалювачі), за виконання обовязків тимчасово відсутнього працівника тощо.

Ревізію правильності нарахування та виплати зазначених надбавок та доплат проведено шляхом співставлення наказів директора з розрахунковою відомістю по заробітній платі працівників, Колективного договору та шляхом арифметичного підрахунку сум.

Так, ревізією правильності встановлення доплати за розширення зони обслуговування та збільшення обсягів робіт встановлено, що згідно наказів директора ДП "Бориспільське лісове господарство" від 30.07.2015 №170, від 07.05.2013 №119 та від 17.10.2014 №253 встановлено доплату за розширення зони обслуговування та збільшення обсягів робіт наступним працівникам:

- водію виробничої дільниці ОСОБА_16, за яким відповідно до наказів директора ДП "Бориспільське лісове господарство" закріплено два легкових автомобіля, а саме легковий автомобіль "Шкода" та легковий автомобіль ВАЗ 212140 - 2015 року, протягом серпня-вересня 2015 року здійснювалась доплата за розширення зони обслуговування в розмірі 30% до посадового окладу. Відповідно до табелів робочого часу Підприємства за серпень - вересень 2015 року водій ОСОБА_16 відпрацював 22 робочих дня (176 годин) та 22 робочих дня (176 годин) відповідно, що відповідає нормі робочого часу, встановленій по Підприємству. Також, слід зазначити, що в штатному розписі Підприємства по виробничій дільниці, який введений в дію з 1 вересня 2015 року, відсутня посада водія автомобіля ВАЗ 212140.

- ОСОБА_17 - пожежнику виробничої дільниці здійснювалась щомісячна доплата за збільшення обсягів робіт в розмірі 380,00 грн. за косіння трави біля території адмінбудинку Підприємства;

- опалювачам Підприємства здійснювалась доплата за збільшення обсягів робіт в розмірі 850,00 грн. на місяць за розкряжування, рубання та перенесення дров, прибирання снігу біля адмінбудинку Підприємства. Слід зазначити, що на підприємстві відсутні посадові інструкції на робітників (опалювачів та пожежників), із зазначенням обовязків по даних посадах.

Вищезазначеним порушено вимоги ст. 97 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII, п.5,5 розділу V Галузевої угоди між Державним комітетом лісового господарства України і Профспілкою працівників лісового господарства України на 2013 -2015 роки (далі - Галузева угода), оскільки:

- згідно розяснення Міністерства праці і соціальної політики України від 27.07.2009 №426/13/84-09, за специфікою роботи водій не може працювати на двох автомобілях одночасно, доплата за розширення зони обслуговування або за збільшення обсягу робіт такій категорії працівників не може бути встановлена;

- розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт - це виконання працівником поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за тією ж професією чи посадою на тому самому підприємстві, в установі, організації в основний робочий час. Згідно додатку 7 Галузевої угоди між Державним комітетом лісового господарства України і Профспілкою працівників лісового господарства України на 2013-2015 роки та додатку 6 до Колективного договору на 2013, 2014 та 2015-2016 роки, доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт визначається наявністю одержаної економії за тарифними ставками та окладами, які могли виплачуватись за умови нормативної чисельності працівників Підприємства.

Оскільки в штатних Підприємства відсутні вакантні посади наприклад, прибиральника території, або працівника (посади), який повинен виконувати дані роботи, а саме: косіння трави, розкряжування, рубання та перенесення дров, прибирання снігу, та, відповідно, відсутня економія фонду оплати праці за цими посадами, роботи виконувалися за іншою професією, виплата таких надбавок є неправомірною.

На думку відповідача, вказані порушення призвели до зайвого нарахування та виплати заробітної плати протягом періоду з листопада 2014 року по березень 2015 року та протягом серпня-вересня 2015 року на загальну суму 23287,56 грн. та як наслідок нарахування та перерахування внесків до державний цільових фондів на загальну суму 8426,73 грн.

Однак, суд не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Частина третя статті 13 КЗпП України та стаття 7 Закону про колективні договори і угоди допускають можливість внесення в колективні договори умов, що поліпшують становище працівників порівняно з законодавством (надають додаткові трудові і соціально-побутові пільги працівникам, а також додаткові гарантії). Такі умови колективних договорів є чинними. Вони не можуть вважатися такими, що суперечать законодавству.

Частина друга ст. 13 КЗпП України визначає, що колективний договір регулює виробничі, трудові і соціально-економічні відносини.

Отже, будь-які питання повязані з працею, виробництвом, соціальним становищем працівників і членів їх сімей, можуть вирішуватись в колективному договорі.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на розяснення Міністерства праці і соціальної політики України від 27.07.2009 №426/13/84-09, що за специфікою роботи водій не може працювати на двох автомобілях одночасно, доплата за розширення зони обслуговування або за збільшення обсягу робіт такій категорії працівників не може бути встановлена, оскільки такі розяснення не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а тому не являються нормативним актом.

Так, доплата водію встановлена за розширення зони обслуговування та визначена в п.2 додатку №6 Колективного договору та в п.2 додатку №7 Галузевої угоди між Державним комітетом лісового господарства України і Профспілкою працівників лісового господарства України на 2013-2015 роки, та визначається наявністю одержаної економії за тарифними ставками та окладами, які могли б виплачуватись за умови нормативної чисельності працівників Підприємства.

Як зазначив позивач, на автомобіль, який є на підприємстві, нормативами передбачено водій.

При цьому, як зауважив позивач, в результаті встановлення такої доплати, на підприємстві була створена економія місячного фонду заробітної плати у серпні місяці 1573,60 грн., у вересні місяці у звязку з підвищенням мінімального розміру заробітної плати економія фонду заробітної плати склала 1633,91 грн.

Так, вказаний водій обслуговує інший закріплений за ним автомобіль, виконуючи додатково роботи передбачені посадовою інструкцією водія, тобто проводить підготовчо-заключні роботи перед виїздом на лінію і після повернення на підприємство, проводить перед експлуатаційне обслуговування автомобіля та його після експлуатаційне обслуговування, здійснює заправлення автомобіля паливо-мастильними матеріалами, усуває виниклі протягом роботи на лінії експлуатаційні несправності автомобіля, а також здійснює регулювальні роботи.

Щодо здійснення щомісячної доплати пожежнику ОСОБА_17 в розмірі 380,00 грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, ДП "Бориспільське лісове господарство" є госпрозрахунковим підприємством, в якому робочі професії не мають посад, посадових окладів та не затверджуються штатним розписом, а отримують заробітну плату відповідно обсягу виконаних робіт за тарифними або погодинними ставками.

При цьому, доплата пожежнику встановлена за збільшення обсягів робіт, визначених в п.2 додатку №6 Колективного договору та п.2 додатку №7 Галузевої угоди між Державним комітетом лісового господарства України і Профспілкою працівників лісового господарства України на 2013-2015 року, та визначається наявністю одержаної економії за тарифними ставками та окладами, які могли б виплачуватись за умови нормативної чисельності працівників Підприємства.

Отже, в даному випадку територія паркової зони на якій розміщено приміщення аміністративного будинку за нормативом повинна обслуговуватись працівниками лісокультурних робіт з оплатою праці по тарифу 1895,00 грн. за місяць, за 6 місяців 11370,00 грн.

Так, з метою економії заробітної плати наказом від 07.05.2013 за збільшення обсягів робіт встановлено доплату пожежнику виробничої дільниці в розмірі 380,00 грн., який виконує роботи лісокультурного характеру по косінню трави у вільний від основної роботи час.

Отже, економія заробітної плати за 6 місяців складає 9470 грн.

Щодо здійснення доплат опалювачам позивача, судом встановлено, що в котельні працює два опалювальні котли, на які по нормативу повинно бути 5,3 одиниць, а фактично працює 4 робітники.

Крім того, опалювачі виконують додаткові роботи по прибиранню території від снігу та сміття, розкряжовують та вносять до котельні велику за обсягом кількість дров.

А відтак, враховуючи збільшення обсягів виконання робіт наказом директора від 17.10.2014 №253 встановлено доплату в розмірі 850,00 грн., що не порушує п.2 додатку №6 Колективного договору підприємства та відповідає п. 2 додатку №7 Галузевої угоди між Державним комітетом лісового господарства України і Профспілкою працівників лісового господарства України на 2013-2015 року, та визначається наявністю одержаної економії за тарифними ставками та окладами, які могли б виплачуватись за умови нормативної чисельності працівників Підприємства.

Отже, з наведеного слідує, що доплата робітникам підприємства виплачувалась згідно колективного договору підприємства за фактично виконуваний ними обсяг робіт, що не привело до матеріальної шкоди (збитків), а навпаки підприємство отримало економію заробітної плати, за рахунок якої були здійсненні таки виплати.

А тому, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Київській області від 20.01.2016 №10-07-14-14/323 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі - Положення №499), її визначено як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Частиною першою статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939) встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообовязкового державного соціального страхування, бюджетних установах і субєктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю субєктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п.4 п. 4 Положення №499 Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Пункт 7 статті 10 Закону №2939 закріплює право предявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообовязкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550.

За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За змістом статті 2 Закону №2939 порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, за правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

На підставі наведеного суд вказує на наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обовязкова до виконання .

У справі, яка розглядається, Інспекція предявила вимогу, в якій зобовязано позивача у встановленому законодавством порядку усунути виявлені порушення законодавства, що призвели до збитків.

Предметом заявленого у справі позову є оскарження зазначеної вимоги з підстав неправомірності висновку Інспекції про наявність самого порушення законодавства при визначенні потреби в бюджетних коштах. Сума збитків, що визначені Інспекцією та необхідність їх відшкодування за умови наявності самого порушення, позивачем не оспорюється.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень , крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, у тому числі правових актів індивідуальної дії.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що обовязкова до виконання вимога державної фінансової інспекції в частині встановлення порушень законодавства, виявлених ревізією та шляхів їх усунення, є правовим актом індивідуальної дії субєкта владних повноважень, а отже може бути оскаржена до суду.

При цьому, правильність обчислення збитків перевіряє суд, який розглядає позов органу державного фінансового контролю про їх стягнення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2013 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно) та у поставної від 20 січня 2015 року у справі №21-603а14.

Відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем пункти 1, 2, 3, 4 вимоги від 20.01.2016 №10-07-14-14/323 "Про усунення виявлених порушень" оскаржуються з мотивів хибності висновків акту ревізії, суд приходить до висновку щодо протиправності оскаржуваних пунктів вимоги як таких, що сформовані на підставі хибних висновків щодо недотримання позивачем вимог законодавства при визначенні потреби в бюджетних коштах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд відзначає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували викладену аргументацію, та не переконав суд у своїй правоті.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки сторони не звертались до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню на їх користь не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 69-72, 97, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Київській області від 20.01.2016 №10-07-14-14/323 "Про усунення виявлених порушень".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.