Ухвала суду № 56975759, 05.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2016 рокусправа № 808/8476/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез" до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Запоріжбіосинтез" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області , в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева А.А. від 22.09.2015 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 561 700,30 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що з боку державної виконавчої служби було вжито всіх необхідних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", та створено всі необхідні умови для своєчасного повного та добровільного виконання боржником виконавчого документу

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 13.07.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, згідно якого звернуто стягнення на будівлю цеху БКВ, інв. номер 1 (один), загальною площею 2306,9 (дві тисячі триста шість цілих дев'ять десятих) кв.м., котельню, інв. номер 2 (два), загальною площею 664,6 (шістсот шістдесят чотири цілих шість десятих) кв.м.; заводоуправління, інв. номер 5 (п'ять), загальною площею 535,5 (п'ятсот тридцять п'ять цілих п'ять десятих) кв.м., що знаходяться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, будинок 17 (сімнадцять), (далі - "Предмети іпотеки"), що належить на праві власності ПрАТ "Запоріжбіосинтез".

Зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору 42/10 було передано в іпотеку в забезпечення зобов'язань ЗАТ "Запоріжбіосинтез", правонаступником якого є ПрАТ "Запоріжбіосинтез" (далі - "Боржник") по Кредитному договору № 44-147/2010 від 29.04.2010 (далі - "Кредитний договір"), ВАТ "БАНК КІПРУ", правонаступником якого на цей час є ПАТ "НЕОС БАНК", на підставі Договору факторингу №1, відступило право вимоги за Іпотечним договором ПАТ "АЛЬФА-БАНК" (далі - "Стягувач"), строк платежу за яким настав 21 липня 2014 року.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації Предметів іпотеки, - запропоновано задовольнити вимоги Стягувача у розмірі заборгованості, що виникла в наслідок невиконання/неналежного виконання Боржником умов Кредитного договору за період з 21.07.2014 по 24.04.2015, а саме:заборгованість, за кредитом -5 085 013,17 (п'ять мільйонів вісімдесят п'ять тисяч тринадцять) гривень 17 копійок;заборгованість за відсотками за користування кредитом - 528 489,29 (п'ятсот двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 29 копійок,та суми плати за вчинення виконавчого напису - 3 500,00 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, що разом становить суму загальної заборгованості станом на 13.07.2015 у розмірі 5 617 003,04 (п'ять мільйонів шістсот сімнадцять тисяч три) гривні 04 копійки.

20.07.2015 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшла заява стягувача про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса №8072 від 13.07.2015, у зв'язку із чим заступником начальника відділу Юлдашевим А.А. відкрито виконавче провадження ВП №48180189, про що 23.07.2015 винесено постанову. Установлено боржнику строк для самостійного виконання до 30.07.2015. У вказаній постанові у пункті 6 сторонам виконавчого провадження доведено до відома про право ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до ЄДРВП за адресою в мережі Інтернет, зазначивши ідентифікатор доступу. Супровідним листом від 23.07.2015 №10835-3/11 указану постанову направлено на адресу сторін виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано позивачем 11.08.2015.

28.08.2015 на адресу відділу надійшла заява від ПАТ "Запоріжбіосинтез", в якій боржник просить відкласти провадження виконавчих дій, у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження № 48180189 від 23.07.2015.

У зв'язку з чим, державний виконавець постановою ВП № 48180189 від 02.09.2015 відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису до 15.09.2015. Копію постанови про відкладення провадження виконавчих дій супровідним листом від 03.09.2015 №15318-3/11 направлено простою кореспонденцію сторонам виконавчого провадження.

У зв'язку з не виконанням боржником виконавчого документу 22.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 561 700,30 грн. та вимогу державного виконавця про надання в строк до 28.09.2015 на адресу відділу копії технічних та правовстановлюючих документів на будівлю цеху БКВ, котельню, заводоуправління. Крім того, листом від 22.09.2015 №10314-3/11 повідомлено, що 30.09.2015 о 10:30 державним виконавцем відділу будуть проводитись виконавчі дії, а саме: опис та арешт майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 17. Вказані документи були направлені на адресу підприємства поштою та отримані його уповноваженим представником 25.09.2015, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі по тексту - Закон № 606-XIV), відповідно до ст. 1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 25 Закону №606-ХІV визначає порядок прийняття виконавчого документа до виконання. Так, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 27 Закону №606-ХІV передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону № 606, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 606, витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 32 Закону № 606, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

При прийнятті рішення апеляційний суд враховує пункт 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», в якому зазначено, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

З матеріалів справи вбачається, що постановою про відкриття виконавчого провадження № 48180189 від 23.07.2015 боржнику встановлено строк для самостійного виконання до 30.07.2015. Проте, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вищезазначена постанова отримана боржником 11.08.2015, тобто після спливу строку на самостійне виконання виконавчого документа.

28.08.2015 ПрАТ "Запоріжбіосинтез" відповідним листом звернувся на адресу відділу із заявою, в якій просив відкласти провадження виконавчих дій, у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, в постанові про відкриття виконавчого провадження № 48180189 від 23.07.2015 сторонам виконавчого провадження доведено до відома про право ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до ЄДРВП за адресою в мережі Інтернет, зазначено ідентифікатор доступу. Таким чином, боржнику з 11.08.2015 було відомо, що у відділі відкрито виконавче провадження стосовно нього та до того ж підприємство самостійно звернулось до відповідача 28.08.2015 із заявою про продовження строку для добровільного виконання або відкладення виконання постанови про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, ПрАТ "Запоріжбіосинтез" мав права також додатково ознайомитися з відповідними постановами ВП № 48180189 безпосередньо у мережі Інтернет.

02.09.2015 державний виконавець відклав провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису № 8072, вчиненого 13.07.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. - до 15.09.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, копія постанови про відкладення провадження виконавчих дій №48180189 від 02.09.2015 супровідним листом за вих.15318-3/11 від 03.09.2015 направлено простою кореспонденцію сторонам виконавчого провадження.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, на підставі вимог ст. 28 Закону №606-ХІV, правомірно прийнято рішення про стягнення виконавчого збору у розмірі 561 700,3007 грн.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність прийнятої оскаржуваної постанови, тому позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова