Постанова № 56975723, 31.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2016 рокусправа № 804/4274/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою відповідно до частини 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дії, що вчинені відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська при виконанні постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії щодо застосування управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 по адміністративній справі № 804/4274/15 перерахування щомісячного довічного грошового утримання згідно частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України № 3668-VI від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 08.07.2015 № 194528 на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 по адміністративній справі № 804/4274/15 щодо перерахування щомісячного довічного грошового утримання застосувати частину 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, яка була чинною на момент виходу ОСОБА_1 у відставку, по якій йому було призначено довічне грошове утримання, та перерахувати ОСОБА_1 довічне грошове утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на грудень 2010 року.

В обґрунтування вимог заяви позивач вказує на те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 по адміністративній справі № 804/4274/15 було визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо відмови позивачеві у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки за № Б-с-2716 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на грудень 2010 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 17 листопада 2014 року, та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Вказує на безпідставність застосування УПФУ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська при виконанні вказано рішення суду норм частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону, що діяв з 01.10.2011 до 03.06.2013, тобто, в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якою було передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки обмеження пенсії (довічного грошового утримання) максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсію (довічне грошове утримання) призначено до набрання чинності зазначеним Законом. Отже підлягає застосуванню частина 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус судів» в редакції чинній на час його виходу у відставку, тобто 31 грудня 2010 року і по якій йому було призначено довічне грошове утримання.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, скасування розпорядження від 08.07.2015 р. № 194528, та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії щодо застосування управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 по адміністративній справі № 804/4274/15 перерахування щомісячного довічного грошового утримання згідно частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України № 3668-VI від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Визнано протиправним та скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 08.07.2015 № 194528 на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 по адміністративній справі № 804/4274/15 щодо перерахування щомісячного довічного грошового утримання застосувати частиною 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, яка була чинною на момент виходу ОСОБА_1 у відставку, по якій йому було призначено довічне грошове утримання, та перерахувати ОСОБА_1 довічне грошове утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на грудень 2010 року.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що застосування управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону, яка діяла з 01.10.2011 до 03.06.2013), є безпідставним, оскільки відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також, Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 по справі № 3-рп/2013 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частина третя, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року N 2453-VI, у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року N 3668-VI.

В апеляційній скарзі УПФУ Жовтневому районі м. Дніпропетровська посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.

В обґрунтування посилається на правомірність прийнятого УПФУ рішення та проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2011 по 31 грудня 2011 на підставі довідки № Б-с-2716 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на грудень 2010 року, виданої ТУ ДСА України в Дніпропетровській області від 17 листопада 2014 року з урахування частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла з 01.10.2011 по 03.06 2013). Оскільки після проведеного перерахунку, на виконання рішення суду, розмір довічного грошового утримання позивача з 01.10.2011, з 01.11.2011 та з 01.12.2011 перевищив розмір десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - відбулось обмеження розміру щомісячного грошового утримання позивача у зазначений період.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги позивач вказує на безпідставність її доводів та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська не прибув, подавши клопотання про розгляд справи за відсутності представника Управління.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді судді та голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з квітня 1990 року по 31 грудня 2010 року.

Постановою Верховної Ради України від 02 грудня 2010 року №2762-VI «Про звільнення суддів» ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв'язку з поданням зави про відставку та відповідно до наказу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 31 грудня 2010 року відрахований зі штату суду 31 грудня 2010 року у зв'язку з виходом у відставку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 у адміністративній справі №804/4274/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено повністю, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 31 грудня 2010 року по 31 грудня 2011 року на підставі довідки за № Б-с-2716 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на грудень 2010 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 17 листопада 2014 року, та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 31 грудня 2010 року по 31 грудня 2011 року на підставі довідки за № Б-с-2716 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на грудень 2010 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 17 листопада 2014 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015 частково задоволено апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 змінено, в абзаці другому резолютивної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 слова та цифри з 31 грудня 2010 року, змінено на слова та цифри «з 01 січня 2011 року», в абзаці третьому резолютивної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 слова та цифри з 31 грудня 2010 року, змінено на слова та цифри «з 01 січня 2011 року», в іншій частини постанову суду першої інстанції було залишено без змін.

07.07.2015 ОСОБА_1 отримано виконавчий лист по адміністративній справі № 804/4274/15 та подано до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Дніпропетровській області заяву для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

11.08.2015 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська із заявою, в якій просив надати роздруківку щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2011 по 31.12.2011 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 17 листопада 2014 року № Б-с-2716 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. ( а.с.68)

УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська листом від 14.08.2015 вих.№7773/07/45 надано копію розпорядження про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, проведеного на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 по адміністративній справі №804/4274/15, та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2015. (а.с.60,70)

На звернення позивача від 01.09.2015 УПФУ листом від 14.09.2015 № М-196 повідомлено, що в результаті проведеного перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2011 по 30.09.2011 склав 9773,35 грн. (до перерахунку складав 8003,37 грн.).

Перерахунок здійснено з урахування положень частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону, яка діяла з 01.10.2011 до 03.06.2013), якою встановлено, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи той факт, що розмір довічного грошового утримання судді у відставці з 01.10.2011, 01.11.2011 та з 01.12.2011 (період зазначений позивачем у запиті) перевищив розмір десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тому, після перерахунку довічне грошове утримання судді у відставці склало: з 01.10.2011 - 7840,00 грн., з 01.11.2011 - 7840,00 грн., з 01.12.2011 - 8000,00 грн. Доплата по перерахунку за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 склала 15929,82 грн. (а.с. 71-73)

Вирішуючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Позивач обґрунтовує заяву протиправністю дій відповідача при виконанні постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015, що полягає у безпідставному застосуванні відповідачем при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання норм частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що діяв з 01.10.2011 до 03.06.2013, якою було передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За правилами частини 4 статті 43 стаття 43 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Наведене правило було закріплене і у статті 138 Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» ( далі - Закон N 2453-VI), згідно з частиною третьою якої у редакції, чинній до 1 жовтня 2011 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Частиною 3 статті 138 Закону № 2453-VІ у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI (набрав чинності з 01.10.2011 року; далі - Закон № 3668-VI), чинною на час виникнення спірних відносин, передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

У частині 5 вказаної норми Закону визначено, що виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, визначений Законом N2862-XII порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання суддів було змінено у зв'язку із набранням чинності Законом N2453-VI. Разом з тим, залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон N 2453-VI (у редакції Закону N 3668-VI) звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру.

Конституційний Суд України Рішенням від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453-VI у редакції Закону № 3668-VI визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України вказав на те, що Законом №3668-VI змінено визначений Законом № 2453-VI порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668-VI звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання і його максимальний розмір, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів, що не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів.

Ухвалюючи зазначене Рішення, Конституційний Суд України врахував попередні позиції стосовно гарантій незалежності суддів, викладені ним у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, які полягають у тому, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

У пункті 8 Рішення N 3-рп/2013 визначено, що частина третя статті 138 Закону N2453-VI (у редакції Закону N 3668-VI), яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону N 2453-VI (у редакції до змін, внесених Законом N 3668-VI).

Оскільки за змістом пункту 4 Рішення N 3-рп/2013 воно має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними, то право на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру виникає з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону №2453-VI в редакції до змін, внесених Законом № 3668-VI: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі №21-371а14 та від 09 червня 2015 року у справі № 21-472а15.

Частиною 1 статті 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене з 01 жовтня 2011 року до 03 червня 2013 року - дати ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 - правовідносини щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання регулювалися статтею 138 Закону №2453-VІ у редакції Закону № 3668-VI, що обґрунтовано враховано відповідачем при здійсненні перерахунку призначеного щомісячного грошового довічного утримання, яке підлягало виплаті позивачу з 01 жовтня 2011 року.

У відповідності до частини 10 статті 267 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Оскільки судом першої інстанції помилково застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст. 205, 207, 267 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі № 804/4274/15 - скасувати із прийняттям нової постанови.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до частини 10 статті 267 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров