Постанова № 56975677, 24.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 808/3105/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя:Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання:Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Правобережного районного центра зайнятості м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Правобережного районного центра зайнятості м. Запоріжжя до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - КП «Запоріжелектротранс» про стягнення суми витрат на навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Правобережний районний центр зайнятості м.Запоріжжя звернувся до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму витрат на навчання ОСОБА_1 в КП «Запоріжелектротранс» у розмірі 1071,56 грн. у зв'язку з припиненням професійної підготовки за направленням служби зайнятості без поважних причин.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 суму витрат на навчання у розмірі 650 (шестисот п'ятдесяти) гривень 39 копійок на користь Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя.

В апеляційній скарзі Правобережний районний центр зайнятості м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування посилається на те, що судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 особисто подано заяву до навчального закладу про відрахування її з професійного навчання за власним бажання без поважних причин саме 17.03.2014 та її відраховано з навчального закладу з 17.03.2014 у звязку з припинення навчання без поважних причин. Також, відповідно до підпункту 3.1.2. пункту 3 Договору № 085913120500003 від 05.12.2013 укладеного між Правобережним районним центром зайнятості м. Запоріжжя та ОСОБА_1 щодо професійного навчання, у разі припинення навчання без поважних причин з відповідача стягується загальна сума витрат на професійне навчання, яка становить 1071,56 грн. Отже, відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вказана сума підлягає стягненню з відповідача. Вказує на безпідставність висновків суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 до 17.03.2014 відмовляли у прийнятті заяви про її відрахування з навчання, оскільки ці доводи відповідача не підтверджені жодними доказами. Висновки суду першої інстанції про порушення КП «Запоріжелектротранс» умов договору, зокрема п.2.2.3 щодо своєчасного повідомлення Центр зайнятості про пропуск окремими слухачами занять без поважних причин для вирішення питання щодо їх відрахування, вважає безпідставними, оскільки про дострокове припинення навчання ОСОБА_1 сало відомо лише з дня подання нею заяви 17.03.2014 про відрахування з навчання за власним бажанням без поважних причин. При цьому, судом не враховано, що слухач навчального закладу після невідвідування занять має право продовжити навчання, надавши пояснення та докази поважності причин пропуску занять.

Третьою особою КП «Запоріжелектротранс» надано письмові пояснення відповідно до яких вказує на обґрунтованість доводів викладені позивачем в апеляційній скарзі та помилковість висновків суду першої інстанції про порушення КП «Запоріжелектротранс» п.п. 2.2.2. та 2.2.3 Договору № 257 від 26.11.2013.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для стягнення витрат на навчання відповідача, у звязку з припиненням навчання без поважних причин. Проте, оскільки ОСОБА_1 пройшла лише теоретичний курс навчання з 10.12.2013 по 31.01.2014, вона повинна відшкодувати кошти, сплачені позивачем за навчання за вказаний період, що відповідно до розрахунку витрат становить 650,39 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя (далі - РЦЗ) №НТ130725 від 25.07.2013 ОСОБА_1 було надано статус безробітної (а.с.26).

05.12.2013 ОСОБА_1 надала РЦЗ заяву про направлення її на курси за спеціальністю «водій трамвая», в якій зазначила, що вона ознайомлена з відповідальністю за невиконання нею своїх обов'язків, передбачених ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(а.с.8).

Відповідно до договору №085913120500003 від 05.12.2013, укладеного між Правобережним районним центром зайнятості м. Запоріжжя та ОСОБА_1, та договором №257 від 26.11.2013, укладеного між РЦЗ та КП «Запоріжелектротранс», ОСОБА_1 було направлено на професійне навчання в КП ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» за професією «водій трамвая» на строк навчання з 10.12.2013 по 22.05.2014 (а.с.43, 53).

У період 03.02.2014 по 10.02.2014 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному (а.с.55).

Листом №911-371 від 24.02.2014 КП «Запоріжелектротранс» повідомлено позивача про пропуски занять ОСОБА_1 з 11.02.2014 без поважних причин (а.с.81).

17.03.2014 ОСОБА_1 подано заяву про відрахування з професійного навчання за власним бажанням без поважних причин. (а.с.12)

Наказом КП «Запоріжелектротранс» № 121-к/тр від 18.03.2014 ОСОБА_1 було відраховано зі складу слухачів курсів «водій трамвая» з 17.03.2014 у зв'язку з відсутністю на заняттях без поважних причин з 11.02.2014, на підставі особистої заяви. (а.с. 11).

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо повернення відповідачем коштів, затрачених позивачем коштів для професійного навчання за спеціальністю водій трамвая з підстав відрахування ОСОБА_1 з навчального закладу та порушення умов договору.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» N 1533-III від 02.03.2000 (в редакції Закону №406-VII від 04.07.2013, який набрав чинності 11.08.2013 та діяв на момент виникнення спірних правовідносин), у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Згідно з підпункту 2.10 Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України №318/655 від 31.05.2013, у разі припинення безробітним професійного навчання без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) безробітний відшкодовує територіальному органу, який уклав з ним договір на професійне навчання, суму витрат на професійне навчання, проїзд до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку, проживання у період навчання.

Відповідно до пункту 3.2.1. Договору №085913120500003 від 05.12.2013, укладеного між Правобережним районним центром зайнятості м. Запоріжжя та ОСОБА_1, у разі припинення професійного навчання без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання.

Судом встановлено, що з 11.02.2014 ОСОБА_1 була відсутня на заняттях без поважних причин, а тому вона не пройшла повного курсу навчання, а саме практичних занять та кваліфікаційного іспиту.

17.03.2014 ОСОБА_1 подано заяву про відрахування з професійного навчання за власним бажанням без поважних причин. (а.с.12)

Наказом КП «Запоріжелектротранс» № 121-к/тр від 18.03.2014 ОСОБА_1 відраховано зі складу слухачів курсів «водій трамвая» з 17.03.2014 у зв'язку з відсутністю на заняттях без поважних причин з 11.02.2014. (а.с. 11)

Відповідно до розрахунку витрат на навчання ОСОБА_1 за професією «водій трамвая» (період навчання з 10.12.2013 по 17.03.2014), вартість навчання становить 1071,56 грн. ( а.с.90)

Виходячи з встановлених обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не пройшла повний курс навчання та не оволоділа відповідними професійними знаннями і навичками, а також не склала кваліфікаційних іспитів, отже не виконала всі умови за договором №085913120500003 від 05.12.2013, оскільки її було відраховано з навчального закладу.

Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки судом першої інстанції помилково застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Правобережного районного центра зайнятості м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову із прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя суму витрат на навчання у розмірі 1071(одна тисяча сімдесят одна) гривня 56 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:Т.І. Ясенова

Суддя:О.В. Головко

Суддя:А.В. Суховаров