Постанова № 56975307, 30.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року м.Житомир справа №806/109/16

час прийняття: 12 год. 00 хв. категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Гуменюка А.Ю.,

за участю: представника позивача Етенко Т.А.,

представника відповідача Самохвалова А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №000312202 від 11.11.2015 року, №0000322202 від 11.11.2015 року, №0000332202 від 11.11.2015 року, №0000342202 від 11.11.2015 року та стягнути з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" сплачений судовий збір. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі якого було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення є помилковими, оскільки господарські операції з контрагентами носили реальний характер, були необхідні для здійснення господарської діяльності товариства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених в запереченнях проти позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житомирською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період діяльності з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 26.10.2015 року №1880/06-25-22-02/37712103 (а.с.20-71 т.1).

В акті перевірки зазначено, що:

- на порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України ТОВ "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, не включено 113455 гри. безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ "Арді Буд", 488575 грн. перед ТОВ "Правова корпоративна допомога";

- на порушення п.44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу інших витрат включено 1460131 грн. лізингових платежів, нарахованих та сплачених ТОВ "ОТП Лізинг".

На порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту включено 9421 грн. податку за лізинговими платежами нарахованими та сплаченими ТОВ "ОТП Лізинг".

Зазначені порушення призвели до заниження податку на прибуток в сумі 203864 грн., в тому числі: за 2013 рік в сумі 65744 грн., за 2014 рік в сумі 138120 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на суму 948806 грн., а також занижено податок на додану вартість на суму, що загалом складає 44013 грн., завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 5297 грн.

На підставі акту перевірки Житомирською ОДПІ винесені податкові повідомленнями-рішення від 11.11.2015 року:

- №0000322202, яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за лютий 2015 року на суму 948806,00 грн.;

- №0000312202, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 203864,00 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 101932,00 грн.;

- №0000332202, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6118 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 1530,00 грн.;

- №0000342202 визначено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 3123,00 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 781,00 грн. (а.с.13-16 т.1).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем до головного управління ДФС у Житомирській області ДФС України та Державної фіскальної служби України, однак рішеннями ДФС у Житомирській області ДФС України від 08.12.2015 року №943/6/06-30-10-07-07 та ДФС України від 30.12.2015 року №28200/6/99-99-10-01-01-25 залишено скаргу без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (а.с.81-88, 101-106 т.1).

Суд частково погоджується з висновками податковим органом з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000322202 від 11.11.2015 року.

В акті перевірки вказано, що на порушення пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України ТОВ "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, не включено 113455 грн. безнадійної кредиторської заборгованості перед ТОВ "Арді Буд" (а.с.25-26 т.1).

Встановлено, що ТОВ "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" укладеного угоду про відступлення права вимоги від 21.05.2013 року б/н, згідно якої первісний кредитор - ТОІ "Охоронне агентство "Фортекс-А", новий кредитор - ТОВ "Арді Буд", боржник - ТОВ "Глобал ЮЛЛ", відповідно до якої ТОВ "Арді Буд" приймає на себе права та обов'язки первісного кредитора і стає кредитором за договором №252 від 03.01.2013 року на суму 342625,00 грн.

За даними бухгалтерського обліку позивача рахується кредиторська заборгованість в розмірі 113455,00 грн. перед ТОВ "Арді Буд", що підтверджується розрахунком Житомирської ОДПІ (а.с.172 т.2).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2014 року ліквідовано юридичні особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Арді Буд" (а.с.218-221).

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що товариству не було відомо про ліквідацію ТОВ "Арді Буд".

Відповідно до пп.14.1.11 п.4.1 ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

Згідно пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Отже, заборгованість в сумі 113455 грн. вважається безнадійною та повинна бути включена до складу доходів товариства, а тому суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення - рішення в цій частині (розрахунок а.с.172 т.2).

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.135.1 ст.135, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, підприємством не включено до складу інших доходів безнадійна кредиторська заборгованість по контрагенту ТОВ "Правова корпоративна допомога на загальну суму 488575 грн., в т.ч. за 2014 рік - в сумі 488575 грн. (а.с.28).

Встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛС-Ескпрес" (новий боржник), товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Універсал Лоджистік Лімітед" (первісний боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Правова корпоративна допомога" (кредитор) уклали договір про переведення боргу від 16.09.2013 року (а.с.112-113 т.1).

Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг (обов'язки) новому боржнику та зобов'язується оплатити новому боржнику за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник замінює первісного боржника і приймає на себе обов'язки первісного боржника за зобов'язаннями.

Відповідно до п.2.1 договору первісний боржник зобов'язаний сплатити новому боржнику плату за прийняття боргу у розмірі 488574,82 грн. шляхом перерахування грошових коштів або зарахування однорідних зустрічних вимог, на наступний день з моменту укладання цього договору.

Згідно п.3.2 цього договору новий боржник зобов'язаний протягом 10 календарних днів із дня виконання ним обов'язків перед кредитором письмово повідомити первісного боржника про таке виконання із зазначенням дати, суми і форми виконання та з додаванням копій документів, що підтверджують виконання зобов'язання.

В результаті приєднання ТОВ "Правова корпоративна допомога" до ТОВ "Глобал Універсал Лоджистік Лімітед" діяльності ТОВ "Правова корпоративна допомога" була припинена.

Правонаступником усього майна, майнових та немайнових прав і обов'язків ТОВ "Правова корпоративна допомога" стало ТОВ "Глобал Універсал Лоджистік Лімітед", що підтверджується передавальним актом від 17.09.2013 року (а.с.108-109 т.1).

В акті перевірки зазначено, що по бухгалтерському обліку ТОВ "Глобал Універсал Лоджистік Лімітед" станом на 30.09.2013 року рахується 488574,82 грн. кредиторської заборгованості перед контрагентом ТОВ "Правова корпоративна допомога". Документів які б підтверджували перерахування грошових коштів або зарахування однорідних зустрічних вимог ТОВ "Глобал Універсал Лоджистік Лімітед" з ТОВ "ЛС-Експрес", як це передбачено договором, підприємством не надано. Крім того, не надано жодних документів щодо виконання своїх обов'язків ТОВ "ЛС-Експрес" перед ТОВ "Правова корпоративна допомога", що також передбачено договором (а.с.25-26 т.1).

Судом встановлено, що згідно передавального акту від 17.09.2013 року до ТзОВ "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" у зв'язку із приєднанням ТОВ "Правова корпоративна допомога" перейшла, в тому числі, і дебіторська заборгованість в сумі 488,6грн. перед контрагентом ТОВ "ЛС-Експрес" (а.с.108-110 т. 1.).

Листом №57 від 17.09.2013 року ТзОВ "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" повідомлено ТОВ "ЛС-Експрес" про проведення зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, що виникли у ТОВ «Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед», як у боржника, перед ТОВ «ЛС-Експрес» (кредитора) на підставі договору про переведення боргу від 16.09.2013 року на суму 488574,82 грн.; у ТОВ «ЛС-Експрес», як у боржника, перед ТОВ «Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед», який набув права кредитора при приєднанні ТОВ «Правова корпоративна допомога», який був кредитором ТОВ «ЛС-Експрес» за договорами оренди №2-1від 25.09.2012 року; №2-2 від 26.09.2012 року; №2-3 від 27.09.2012 року; №2- 4 від 27.09.2012 року; №2-5 від 28.09.2012 року на суму 345628,15 грн. та передавальним актом від 14.12.2012 року внаслідок припинення ТОВ «Ренесанс Логістик Сістемс» на суму 142946,66 грн. З моменту проведеного зарахування, взаємні зобов'язання ТОВ «Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед» та ТОВ «ЛС-Экспрес» припинені (а.с.114 т.1).

Отже, судом встановлено, що позивач шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог припинив зобов'язання перед ТОВ "ЛС-Експрес" і товариству не треба було відносити до безнадійної кредиторської заборгованості суму 488575 грн. з причин відсутності такої заборгованості.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000322202 від 11.11.2015 року в частині нарахувань податкових зобов'язань по господарським операція позивача з ТОВ "Правова корпоративна допомога" слід скасувати.

В акті перевірки (а.с.33-34 т.1) зазначено, що на порушення п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України підприємством завищено інші витрати по рядку 06 Декларації на суму включених до їх складу лізингових платежів, нарахованих та сплачених згідно договору фінансового лізингу від 23.05.2013 року №850 FL ТОВ "ОПТ Лізинг" на загальну суму 1460131 грн., в т.ч. по періодам: 2013 - 346022 грн., 2014 рік - 1114109 грн.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Глобал Універсал Лоджистік Лімітед» укладено договір купівлі-продажу №850-S від 23.05.2013 з ТОВ «ОТП Лізинг», згідно з яким продавець зобов'язаний продати, а покупець зобов'язаний купити для подальшої передачі у фінансовий лізинг лізингоодержувачу 6 напівпричіпів-рефрижераторів Krone SDR 27 TK-SL400e та 6 сідлових тягачів Volvo FH42T 440ES (а.с.155-159 т.2).

Одночасно з даним договором ТОВ «Глобал Універсал Лоджистік Лімітед» укладено договір фінансового лізингу №850-FL від 23.05.2013 року з ТОВ «ОТП Лізинг», згідно з яким ТОВ «ОТП Лізинг» виступає «Лізингодавцем», ТОВ «Глобал Універсал Лоджистік Лімітед» -«Продавцем» та «Лізингоодержувачем » (а.с.123-138 т.1).

За умовами договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу в тимчасове володіння та користування майно, наведене у специфікації, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів. Кожний черговий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, винагороду лізингодавця у зв'язку з передачею у лізинг Предмета лізингу.

При цьому, черговий лізинговий платіж включає комісійну винагороду лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладанням договору фінансового лізингу, авансу вартості предмета лізингу, що відшкодовує частину вартості Предмета лізингу.

Також, договором обумовлено, що у зв'язку із залученням лізингодавцем кредитних коштів у доларах США для придбання предмету лізингу лізингоодержувач зобов'язаний коригувати винагороду, на суму курсової різниці та витрат, що виникли за відповідними поточними лізинговими платежами.

Таким чином, згідно з укладеними договорами ТОВ «Глобал Універсал Лоджистік Лімітед» реалізувало підприємству ТОВ «ОТП Лізинг» основні засоби (шість автомобілів з напівпричепами) з метою зворотного отримання їх у власне користування на умовах лізингу.

На підтвердження виконання договору фінансового лізингу ТОВ «ОТП Лізинг» надавало ТОВ «Глобал Універсал Лоджистік Лімітед» акти надання послуг, в яких зазначено суми лізингових платежів, що складаються з винагороди (комісії) лізингодавця (без змінної частини), змінна частина та коригування лізингових платежів через зміну валютного курсу.

В акті перевірки зазначено, що акти наданих послуг та сам договір фінансового лізингу оформлені з порушенням встановлених законодавством вимог, а саме, в актах наданих послуг в графі, де має бути підпис «Затверджую генеральний директор ТОВ «ОТП Лізинг ОСОБА_3» стоїть підпис, відмінний від підпису генерального директора, що поставлений на договорі фінансового лізингу, та який не можливо ідентифікувати з підписами працівників ТОВ «ОТП Лізинг».

Відповідно до пп.14.1.97 п.14.1 ст.14 ПК України лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди житла з викупом, оренди земельних ділянок та оренди будівель, у тому числі житлових приміщень.

Лізингові операції поділяються на:

а) оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою);

б) фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків і винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

- об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

- балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;

- майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Під терміном «строк фінансового лізингу» слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов'язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

в) зворотний лізинг (оренда) - господарська операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.

Відповідно до умов договору лізингу (пп.6.1 - 6.2 договору) лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до договору, при цьому лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає:

- суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу;

- винагороду лізингодавця у зв'язку з передачею у лізинг предмета лізингу (надалі - Винагорода).

Окремо, пунктом 6.7 договору лізингу, передбачено, що у зв'язку із залученням лізингодавцем кредитних коштів в доларах США для придбання предмету лізингу лізингоодержувач зобов'язаний коригувати винагороду на суму курсової різниці та витрат, що виникли за відповідними поточними лізинговими платежами.

Суттєвими умовами договору фінансового лізингу передбачено можливість зміни комісійної винагороди лізингодавця при зміні валютного курсу.

Відповідно до п.2 ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг» предметом договору лізингу є:

- строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

- розмір лізингових платежів;

- інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначає, що лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Склад «інших витрат» в податковому обліку визначено в пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 ПКУ, де зазначено що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів, в тому числі, за фінансовою орендою та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених ПКУ, пов'язані із запозиченнями і крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно пп.14.1.206 п.14.1 ст.14 ПК України проценти це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включається, зокрема, платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу ). Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум.

Отже, відповідно до вимог ПКУ, проценти за фінансовим лізингом (орендою) це теж саме, що і платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно, компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу відповідно до приписів Закону України «Про фінансовий лізинг», та які можуть нараховуватися як у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна, так і виплачуватись у вигляді фіксованих сум.

Основними видами діяльністю ТОВ «Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед» відповідно до відомостей з ЄДР є: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова та роздрібна торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; перевезення вантажним автомобільний транспорт (основний); транспортне оброблення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що кошти, які товариство отримало від господарських операцій з ТОВ "ОПТ Лізинг" були спрямовані на купівлю додаткових основних засобів, що є необхідним для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, та погашення існуючої заборгованості, що підтверджується реєстром отриманих коштів за договором лізингу та їх використання, договором купівлі-продажу, актом приймання-продажу, платіжним дорученням (а.с.203-211 т.2).

Також, суд зазначає, що згідно експертного висновку стосовно відображення в податковому обліку сум винагороди лізингодавцю за операціями фінансового лізингу: суми комісії в податковому обліку відносяться до складу інших витрат відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПКУ у вигляді фінансових витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів, в тому числі, за фінансовою орендою та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених ПКУ, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (а.с.134-147 т.2).

Щодо підписів, виконаних в актах наданих послуг та в договорі фінансового лізингу, то вони виконані як директором ОСОБА_3 так і бухгалтером ОСОБА_4, а тому твердження про неможливість їх ідентифікувати не відповідає дійсності.

Отже, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0000322202 від 11.11.2015 року в частині нарахувань податкових зобов'язань по господарським операція позивача з ТОВ "ОТП Лізинг" слід скасувати.

На підставі викладеного суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0000322202 від 11.11.2015 року підлягає скасуванню в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 835351 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000312202 від 11.11.2015 року, то суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.135.1 ст.135, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, підприємством не включено до складу інших доходів безнадійна кредиторська заборгованість по контрагенту ТОВ "Правова корпоративна допомога" на загальну суму 488575 грн., в т.ч. за 2014 рік - в сумі 488575 грн. (а.с.28 т.1).

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 ПКУ, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Як зазначено в даній постанові, у позивача не існувало безнадійної кредиторської заборгованості по контрагенту ТОВ "Правова корпоративна допомога на загальну суму 488575 грн., а тому, відповідно, не було завищено від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на таку ж суму.

В акті перевірки (а.с.33-34 т.1) зазначено, що на порушення п.44.1 ст.44, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України підприємством завищено інші витрати по рядку 06 Декларації на суму включених до їх складу лізингових платежів, нарахованих та сплачених згідно договору фінансового лізингу від 23.05.2013 року №850 FL ТОВ "ОПТ Лізинг" на загальну суму 1460131 грн., в т.ч. по періодам: 2013 - 346022 грн., 2014 рік - 1114109 грн.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають:

- собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

- витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпункт 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачає, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Питання правильності декларування витрат позивача по господарським операціям позивача по операціям з контрагентом ТОВ "ОПТ Лізинг" вже розглядалось в даній постанові, а тому зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток податковим органом проведено не правомірно.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в повному обсязі.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000342202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування та податкового повідомлення-рішення № 0000332202, яким позивачу донараховано податок на додану вартість, то суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року підприємством завищено податковий кредит на суму включеної до його складу суми податку на додану вартість з отриманих податкових накладних від ТОВ «ОТП Лізинг», код за ЄДРПОУ 35912126, в розмірі 9241 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, в тому числі по періодам:

- травень 2013 року - 3123 грн.; червень 2013 року - 2995 грн.;

- серпень 2013 року - 3123 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" в періоді, що перевірявся, було укладено договір фінансового лізингу №850- FL від 23 травня 2013 року з ТОВ «ОТП Лізинг», згідно якого підприємством отримано в фінансовий лізинг шість автомобілів з напівпричепами, які раніше перебували у власності ТОВ "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" та були реалізовані ТОВ «ОТП Лізинг» з метою отримання їх у своє користування на умовах фінансового лізингу. Більш детальніше дане порушення описано в п.п.3.1.2 розділу 3 даного акту перевірки.

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту включено податок на додану вартість по вищезазначеним операціям згідно наступних податкових накладних: в травні 2013р. згідно податкової накладної №129 від 30.05.2013р. на загальну суму 18736,2 грн., в т. ч. ПДВ - 3122,7 грн.; в червні 2013 року згідно податкової накладної №53 від 13.06.2013р. на загальну суму 17967,6 грн., в т. ч. ПДВ -2994,6 грн.; в серпні 2013 року згідно податкової накладної №41 від 11.07.2013р. на загальну суму 18736,2 грн., в т. ч. ПДВ - 3122,7 грн.

Правильність формування платником податків податкового кредиту та заявлених сум до відшкодування вимагає наявності їх зв'язку з господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток, дохід) від придбаних товарів (робіт, послуг).

Не можуть вважатися такими, що вчинені з метою отримання прибутку операції, за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності, зокрема шляхом завищення податкових витрат з метою зменшення об'єкта оподаткування податками. Діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у нього є розумна ділова мета, крім мінімізації оподаткування.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Разом з тим, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами (визначені в абзаці першому цього пункту).

Судом в ході судового розгляду встановлено, що укладаючи договір лізингу з ТОВ "ОПТ Лізинг" позивач мав на меті отримання вільних коштів для придбання основних засобів, які використовував у своїй господарській діяльності.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарі в/послуг:

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх Імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарі в/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки, в судовому порядку встановлено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «ОТП Лізинг», що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку є правомірним формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу витрат у спірному періоді за результатами господарських операцій з вказаним контрагентом, а зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в повному обсязі.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, а тому рішення №000312202 від 11.11.2015 року, №0000332202 від 11.11.2015 року, №0000342202 від 11.11.2015 року підлягають повному скасуванню, а частковому скасуванню №0000322202 від 11.11.2015 року - в сумі 835351 грн. завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №000312202 від 11.11.2015 року, №0000332202 від 11.11.2015 року, №0000342202 від 11.11.2015 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0000322202 від 11.11.2015 року в частині в сумі 835351 грн. завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед" сплачений судовий збір у розмірі 17290 грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 05 квітня 2016 р.