Ухвала суду № 56972730, 30.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2016 року м. Київ К/800/8464/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року

у справі № 815/3684/15

за позовом Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області

до Державної фінансової інспекції в Одеській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 26 травня 2015 року № 15-08-21-14/4962 «Щодо усунення порушень законодавства».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов залишено без задоволення.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як видно з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, що у період з 03 лютого по 24 квітня 2015 року Державною фінансовою інспекцією в Одеській області проведено планову ревізію виконання Авангардівською селищною радою Авангардівського селищного бюджету Овідіопольського району за 2013 - 2014 роки та завершений звітний період 2015 року, за результатами якої складено акт ревізії № 08-11/25 від 23 квітня 2015 року. На підставі акту ревізії № 08-11/25 від 23 квітня 2015 року Державною фінансовою інспекцією в Одеській області позивачу надіслано письмову вимогу № 15-08-23-14/4962 від 26 травня 2015 року щодо усунення порушень законодавства.

Відмовляючи в задоволені позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов’язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеного в його рішеннях, зокрема, у постанові від 07 жовтня 2014 року № 21-368а14.

За таких обставин, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов’язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Оскільки вимога в оскаржуваній частині не є обов'язковою до виконання для підконтрольної установи та виконується нею добровільно, однак вона ж може бути зазначена органом державного фінансового контролю, така вимога не суперечить вимогам закону, тому не підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до норми пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв’язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у справі № 815/3684/15 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед