Ухвала суду № 56972692, 30.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Київ К/800/15959/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Лебедюк Ю.А.,

відповідача Шипілова С.-Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постановуЗапорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 рокута ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 рокуу справі№0870/210/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЗТМК») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 19 серпня 2011 року №0001290808 та №0001300808.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких у її задоволенні просив відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податку на прибуток ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» перевірку.

За підсумками перевірки 03 серпня 2011 року складено акт №184/08-08/00194731.

В результаті проведення перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем вимог пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 3.1 розділу 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств від 29 березня 2003 року №143, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 99070723 грн. 00 коп., та занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 16407597 грн. 00 коп.

У зв'язку з виявленням зазначених порушень відповідачем 19 серпня 2011 року прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0001290808, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток на 99070723 грн. 00 коп.;

№001300808, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 16407598 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 16407597 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 01 грн. 00 коп.

Приймаючи рішення про задоволення позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, слугували висновки контролюючого органу, викладені в актах №307/08-08/00194731 від 22 вересня 2010 року та №168/08-08/00194731 від 14 липня 2011 року, які в судовому порядку визнані помилковими.

Не погоджуючись із рішеннями судів, відповідач посилається на їх прийняття без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судами, в Акті перевірки контролюючий орган посилається на те, що позивачем не було враховано результати акту перевірки №307/08-08/00194731 від 22 вересня 2010 року, яким зменшено залишок від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 127631390,00 грн., та акту перевірки №168/08-08/00194731 від 14 липня 2011 року, яким зменшено залишок від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 84597021,00 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 99070723,00 грн. та занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 16407597,00 грн.

В акті перевірки №307/08-08/00194731 контролюючим органом зроблено висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зокрема: порушення підпункту 12.1.5. пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон України №334/94-ВР), а саме: платником податків не включило до складу валового доходу суму погашеної заборгованості у розмірі 87731377,00 грн., визнаної у порядку досудового врегулювання спорів; порушення пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 1 Закону України №334/94-ВР, за 3 квартали 2009 року, 2009 рік, за 1 квартал 2010 року, 1 півріччя 2010 року завищено валові витрати, а саме: безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на виготовлення продукції, яка в подальшому реалізовувалась покупцям за цінами, нижчими її повної собівартості, що для цілей оподаткування відповідно до Закону не може бути визнано як господарська діяльність в сумі 135857742,00 грн.; порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України №334/94-ВР, підприємством завищено валові витрати на суму 155000 грн. 00 коп.; порушення абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України №334/94-ВР, підприємством завищено валові витрати, а саме: витрати на придбання товару, поставка якого постачальником ТОВ «Клектрод-Сервіс» не підтверджена товарно-транспортними накладними в сумі 14564615,00 грн., в результаті чого контролюючим органом зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 127631390,00 грн. та визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 20790228,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними порушеннями та визначеною сумою податкового зобов'язання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну уму 38333119,80 грн., позивачем подано відповідний адміністративний позов.

За результатами розгляду справи №2а-0870/3374/11 постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 20112 року, викладені в акті перевірки №307/08-08/00194731 висновки про порушення позивачем законодавства, судом визнані неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, а прийняті податкові повідомлення-рішення №0000740808/0 від 05 жовтня 2010 року та №0000740808/1 від 09 грудня 2010 скасовані.

За результатами розгляду справи №0870/58/12 постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 27 липня 2011 року №0001150808 та №0001170808, винесені на підставі акта перевірки №168/08-08/00194731 від 14 липня 2011 року.

З огляду на викладене, а також на те, що відповідач не заперечує, що виявлені під час проведення перевірки, за результатами якої складені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, порушення, полягали у неврахуванні висновків попередніх актів перевірок, колегія суддів погоджується з посиланнями судів першої та апеляційної інстанцій на приписи статей 72 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України та врахування висновків, викладених у судових рішеннях, постановлених за результатами розгляду справ щодо правомірності податкових повідомлень - рішень, складених на підставі актів попередніх перевірок.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі №0870/210/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна