Ухвала суду № 56972615, 16.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року м. Київ К/9991/33768/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Рибченка А.О.

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

представника позивача Однокоза П.І.,

представника відповідача Богів Т.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 №2а-3461/11/1470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 №0000070040 на суму 4506308,00грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів 15.05.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.05.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 5.12.5 пункту 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, частини четвертої статті 11, статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у завищенні товариством заявленої суми бюджетного відшкодування в розмірі 4506308,00грн. за листопад 2010 року.

За результатами перевірки Державною інспекцією у Жовтневому районі Миколаївської області складено акт від 18.02.2011 №93/07-34539925 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 №0000070040, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4506308 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.12.2010 позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року в якій в рядку 25.2 визначив суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. В додатку 2 до податкової декларації рядках 2,3 позивач визначив суму 4506308,00грн. та звітний період у якому виникла сума - липень 2010 року.

Акт перевірки від 18.02.2011 №93/07-34539925 ґрунтується на даних попереднього акту перевірки позивача від 05.11.2010, за висновками якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4506308,00грн. за серпень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в червні 2010 року, що було зазначено в додатку до декларації з ПДВ за серпень 2010 року За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.11.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 4506308,00грн. Позивач податкове повідомлення-рішення не оскаржував. За наслідками перевірки позивач відобразив зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленого в декларації за серпень 2010 року, в декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року в рядку 23.4 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» в сумі 4506308,00грн.

За результатами розгляду справи судами встановлено, що від'ємне значення з податку на додану вартість в липні 2010 року виникло у зв'язку з імпортом цукру-серцю та сплатою податку на додану вартість митним органам. Фактично оплата податку на додану вартість митним органам була здійснена в червні 2010 року, але до податкового кредиту ця сума була віднесена в липні 2010 року після оформлення митних декларацій. В декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року заявлялась сума до бюджетного відшкодування 4506308,00грн., але в додатку 2 до декларації Товариство допустило методологічну помилку, вказавши період у якому виникла сума ПДВ - червень 2010 року, а необхідно було вказати липень 2010 року. Відповідно, за результатами попередньої перевірки позивачем було виправлено зазначену помилку та в декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року заявлено до бюджетного відшкодування суму, яка виникла на підставі податкового кредиту, що раніше не взяв участі у формуванні від'ємного значення податку на додану вартість.

При цьому, податковий кредит виник у зв'язку з імпортом товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; право на податковий кредит підтверджено належним чином оформленими вантажно-митними деклараціями; податок на додану вартість, на суму якого збільшено податковий кредит, позивачем фактично перераховано до бюджету митним органам під час митного оформлення товарів при їх імпорті. Вказані обставини відповідачем не спростовано.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан Шугар Компані» правомірно заявлено до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів суму у розмірі 4506308,00грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правильними.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.09.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 №2а-3461/11/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.О. Рибченко