Ухвала суду № 56972541, 16.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року м. Київ К/800/30436/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбиодар»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року

у справі № 818/376/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбиодар»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ТОВ «Укрбиодар» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області, в якому просило:

- визнати незаконними дії щодо проведення перевірки та складання акту від 20 листопада 2014 року № 4640/2203/36234200/475;

- визнати протиправними дії щодо формування в акті перевірки висновків про визнання відсутності у ТОВ «Укрбиодар» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період січень-лютий 2014 року;

- визнати незаконними дії щодо самостійного коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Укрбиодар» в Інформаційній системі «Податковий блок» на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Укрбиодар» за період січень-лютий 2014 року;

- зобов'язати вчинити дії щодо коригування і відновлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Укрбиодар» в Інформаційній системі «Податковий блок» задекларованих позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень - лютий 2014 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

ТОВ «Укрбиодар» не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши наведені доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрбиодар» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Сервіс-Трейд-Груп» за період січень-лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 20 листопада 2014 року № 4640/2203/36234200/475.

На підставі вказаного акту відповідачем до АІС «Податковий блок», «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» внесені коригування показників податкової звітності ТОВ «Укрбиодар».

Податкові повідомлення-рішення за результатами вказаної перевірки відповідачем не приймались.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що акт від 20 листопада 2014 року № 4640/2203/36234200/475 не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише відображенням фактичних дій посадових осіб податкового органу, вчинених в процесі здійснення заходів, направлених на проведення зустрічної звірки, та є носієм інформації, яка використовується податковим органом при реалізації своїх повноважень. При цьому, викладені в ньому висновки та їх зміст не порушують права чи законні інтереси позивача, оскільки не породжують будь-яких безпосередніх правових наслідків для платника податку.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх станцій дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт 20 листопада 2014 року № 4640/2203/36234200/475.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

З огляду на приписи статті 74 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи, що дії контролюючого органу щодо внесення до АІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 3 листопада 2015 року справа № 21-99а15, від 04 листопада 2015 року справа № 21-1293а15 та від 17 листопада 2015 року справа № 821/3985/14.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбиодар» відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев