Ухвала суду № 56972461, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2016 року м. Київ К/800/8033/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року

у справі №804/4308/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альшар Груп»

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі №804/4308/15.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно положень частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року (редакція якого діє з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Однак, всупереч вимогам частини 5 статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 4 статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 12 листопада 2015 року, тоді як касаційну скаргу було надіслано засобами поштового зв'язку до суду касаційної інстанції 18 березня 2016 року, тобто із пропуском строків, встановлених частиною 2 статті 212 КАС України.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про поновлення зазначеного процесуального строку, яке мотивоване повторністю звернення відповідача до суду касаційної інстанції, у зв'язку з поверненням касаційної скарги ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2016 року та неналежним бюджетним фінансуванням, що унеможливило сплату судового збору.

Однак, в матеріалах касаційної скарги відсутні докази повернення Вищим адміністративним судом України касаційної скарги відповідача.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанцій.

Згідно частини 3 статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі №804/4308/15 залишити без руху.

2. Встановити Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений частиною 4 статті 214 КАС України.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Нечитайло