Ухвала суду № 56971979, 31.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/4237/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Колдіна О.О.

Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Кабанченко О.А.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по нарахованим відсоткам за договором № 5087/1 про надання іпотечного кредиту від 26.03.2007 року з 29.08.2012 року по 28.08.2015 року в сумі 616730,40 гривень, інфляційних втрат за час прострочення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2011 року в сумі 1670602,36 гривень та 3 % річних за час прострочення виконання рішення суду в розмірі 200056,30 гривень, а також судових витрат у справі.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2011 року з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» була стягнута заборгованість за кредитним договором в розмірі 194304,88 доларів США, що за офіційним курсом на день ухвалення рішення суду становило 2222847,82 гривні та судові витрати у справі. Зазначена заборгованість існувала станом на 05.10.2009 року.

07.03.2014 року між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» був укладений Договір купівлі-продажу права вимоги № 114, відповідно до якого Банк відступив право вимоги за Договором № 5087/1 про надання іпотечного кредиту від 26.03.2007 року, укладеного з ОСОБА_3

14.03.2014 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на підставі Договору № 8/ФК-14 відступило право вимоги за Договором про надання іпотечного кредиту від 26.03.2007 року № 5087/1 ОСОБА_1, про що 25.03.2014 року було направлено повідомлення відповідачу.

Позивач посилається на те, що станом на день звернення до суду заборгованість за Кредитним договором не погашена і рішення суду не виконано.

Станом на 20.05.2015 року заборгованість по нарахованим відсоткам складає 616730,40 гривень.

Оскільки рішення суду залишається не виконаним позивач просить також застосувати положення ч.2 ст.625 ЦК України і стягнути з відповідача інфляційні збитки та 3% річних від суми заборгованості в межах трирічного строку позовної давності.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер» 26.03.2007 року був укладений Договір про надання іпотечного кредиту № 5087/1.

Відповідно до даного Договору ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 141314,76 євро з датою погашення 25.02.2009 року зі сплатою відсотків в розмірі 14 % відсотків річних від суми кредиту, згідно з графіком платежів, що є Додатком до Договору, а також комісій за видачу та обслуговування кредиту відповідно до умов Договору.

31.01.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору, яким було викладено графік платежів в новій редакції.

25.06.2008 року між сторонами був укладений договір про внесення змін № 3 до Кредитного договору, яким встановлено щомісячну сплату за користування кредитом 15 % річних від суми кредиту, що фактично перебуває у користуванні позичальника та комісій за видачу кредиту та обслуговування кредиту відповідно до умов договору.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 умов договору відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2011 року суд стягнув з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» в особі Київської філії Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» заборгованість за Договором кредиту в сумі 194304 євро 88 центів, що станом на день ухвалення рішення за офіційним курсом Національного банку України становило 2 222 847 та судові витрати у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2014 року між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» був укладений Договір купівлі-продажу права вимоги № 114, відповідно до якого Банк відступив право вимоги за Договором № 5087/1 про надання іпотечного кредиту від 26.03.2007 року, укладеного з ОСОБА_3

14.03.2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на підставі Договору № 8/ФК-14 відступило право вимоги за Договором про надання іпотечного кредиту від 26.03.2007 року № 5087/1 ОСОБА_1.

Як вбачається із змісту Договору № 8/ФК-14 про відступлення права вимоги від 14.03.2014 року позивач набув право вимоги за Договором № 5098/1 про надання іпотечного кредиту в сумі 1768897,54 гривні.

25.03.2014 року ОСОБА_3 було направлено повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні на підставі Договору про відступлення права вимоги.

На підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2011 року про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.02.2015 року був замінений стягувач у виконавчому провадження на підставі зазначеного рішення суду і визнано стягувачем ОСОБА_1

Звертаючись до суду, позивач просить стягнути з відповідача суму нарахованих відсотків за період з 29.08.2012 року по 28.08.2015 року в розмірі 616730,40 гривень.

Із наданого суду розрахунку заборгованості встановлено, що позивач нараховує відсотки на суму простроченого кредиту в розмірі 1370512 гривень.

Відповідно до ст.512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.533 ЦК Українигрошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язанням допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Судом встановлено, що за умовами Договору № 5087/1 про надання іпотечного кредиту, зобов'язання позичальника виражені в іноземній валюті, а саме - в євро, оскільки кредит був виданий в розмірі 141314,76 євро.

При укладенні Кредитного договору сторони погодили, що всі додатки, зміни та доповнення до нього мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином сторонами з обов'язковим посиланням на Договір.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2011 року з Позичальника - ОСОБА_3 була стягнута заборгованість в розмірі 194304 євро 88 центів з визначенням еквіваленту в національній валюті на день розгляду справи, що відповідає положенням ст.533 ЦК України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «Довіра та гарантія» та ОСОБА_1, укладаючи Договори про відступлення права вимоги за Договором № 5087/1 про надання іпотечного кредиту, визначили розмір суми, права вимоги на яку передається, в гривнях (1768897,54 гривні), фактично змінивши валюту зобов'язання, оскільки за умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язалась виконувати свої зобов'язання в іноземній валюті і відповідно нарахування відсотків повинно проводитись, виходячи із суми боргу, що виражена у валюті зобов'язання.

Також, відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2011 року заборгованість відповідача за кредитним договором була визначена в валюті зобов'язання та зазначено еквівалент в національній валюті.

Виходячи із встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення нарахованих відсотків необґрунтовані, не відповідають положенням Договору про надання іпотечного кредиту та змісту рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2011 року, а тому задоволенню не підлягають.

Також судом вірно відмовлено в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов'язання за Договором, укладеним з ОСОБА_3, виражені в іноземній валюті - євро, а індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України гривня.

Тобто, нарахування інфляційних збитків на суму зобов'язання, що виражена в іноземній валюті, є безпідставним.

Крім того, визначаючи розмір 3% річних від суми зобов'язання, що підлягає стягненню з відповідача, позивач виходив із суми заборгованості в розмірі 2224667,82 гривні, хоча, як зазначалось вище, позивач отримав право вимоги лише на суму 1768897,54 гривні та нарахування 3 % річних повинно проводитись виходячи з розміру заборгованості, що визначена в валюті зобов'язання на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.05.2011 року.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в позовних вимогах.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач помилково вважає, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.05.2011 року було змінено валюту зобов'язання з євро на гривню.

За умовами Договору №5087/1 про надання іпотечного кредиту від 26.03.2007 року банк надав позивачу кредит в сумі 141314,76 євро з терміном погашення згідно з графіком платежів (Додаток №1 до Договору).

Умовами Договору встановлено валюту кредиту та валюту платежів у євро.

Пунктом 8.7. Договору №5087/1 про надання іпотечного кредиту від 26.03.2007 року встановлено, що всі додатки, зміни та доповнення до Договору мають бути вчинені у письмовій формі та підписані належним чином сторонами. Тобто, внесення змін до Договору в односторонньому порядку не передбачено.

За своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є правочином заміни боржника у зобов'язанні і не змінює умов основного зобов'язання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді