Рішення № 56970456, 04.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2016Справа №910/3708/16За позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анлімітед маркетинг сервіси»

про стягнення 38118,50 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Литвинов С.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати послуг по Договору № 14.02/12 АМС-ДБЛ від 14.02.2012, оскільки послуги фактично надані не були, і в зв'язку зі значним простроченням Відповідачем виконання своїх зобов'язань по договору їх подальше отримання втратило для Позивача інтерес.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП та з матеріалів справи, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення представників покладаються на Відповідача.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 14.02.2012 між Позивачем, як замовником, та Відповідачем, як виконавцем, Договору № 14.02/12 АМС-ДЛБ (далі - Договір) та рахунку-фактури № 9-ДТВ/7-1 від 14.01.2013 Позивачем було передплачено Відповідачу надання обумовлених Договором послуг на суму 38118,50 грн., які мали бути надані в строк (п. 2 додатку № 7 до Договору) по 01.02.2013.

Відповідачем не надано суду доказів виконання ним для Позивача передплачених послуг по Договору як у межах встановленого цим договором строку так і станом на даний час, що є порушенням ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України.

За приписами ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем не надано суду доказів звернення до Відповідача, до подачі до суду даного позову 02.03.2016, з вимогою у якій би Позивач чітко висловлював свою волю щодо небажання очікувати надання передплачених послуг у зв'язку зі значною прострочкою їх надання, та у зв'язку з цим відмовлявся від отримання послуг та вимагав повернення передплати.

Так, зі змісту ст. 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 43/308-10.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Отже поданням даного позову Позивач чітко висловив свою волю про небажання очікувати надання послуг у зв'язку зі значною прострочкою їх надання, про відмову від отримання послуг та вимагав повернення передплати.

Позаяк Відповідачем не було виконано вимогу Позивача у добровільному порядку, то позов про стягнення 38118,50 грн. передплати фактично не наданих послуг на підставі ст. 693 ЦК України підлягає задоволенню.

З огляду на наведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анлімітед маркетинг сервіси» (м. Київ, вул. А. Бестужева, 36; ідентифікаційний код 36335405) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 34047020) 38118 (тридцять вісім тисяч сто вісімнадцять) грн. 50 коп. заборгованості, а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.04.2016

Суддя Сташків Р.Б.