Рішення № 56970374, 22.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.2016 Справа № 905/299/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при секретарі судового засідання Гусакові О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк

про відшкодування збитків у розмірі 9601,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь до Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк про відшкодування збитків у розмірі 9601,30 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод” укладено договір №370/14 Сб/112/ від 18.04.2014 р., згідно якого на умовах FCA по залізничній дорозі на підставі накладної №48503221 від 20.09.2015р. у полувагонах №65568669, 52170784, 52970704 здійснено поставку дріб’язку коксового. 24.09.2015 р. при прибутті вагону на станцію Маріуполь-Сортировочна проведена перевірка вантажу з представниками залізничної дороги у результаті перевірки вантажу встановлена недостача у полувагонах, у зв’язку з чим позивач просить відшкодувати збитки у загальному розмірі 9601,30 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.01.2016 р. було порушено провадження по справі № 905/299/16

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Договором №370/14Сб/112/ від 18.04.2014р., який був укладеним між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» на підставі накладної №48503221 від 20.09.2015р. від відповідача до позивача надійшов вантаж – дріб’язок коксовий.

Після прибуття на станцію Маріуполь-Сортировочна, 24.09.2015 р., здійснено перевірку вантажу у результаті чого встановлена недостача у полувагонах, а саме: у полувагоні №65568669 у розмірі 2700 кг та складено комерційний акт БН 724224/1109 в якому зазначено, що «Завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300-400 мм шапкообразна. Поверхня вантажу маркірована однією прокольною полосою. Над 6-7-м люком мається поглиблення 9800мм х 1100мм х 700 мм у глибину, відсутня маркіровка»; у полувагоні №52170784 у кількості 2550 кг та складено комерційний акт БН №724223/1108 в якому зазначено, що «Завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300-400 мм холмообразна, хаотична. Поверхня вантажу маркірована однією прокольною полосою. Над 6-7-м люком мається поглиблення 1500мм х 1300мм х 700мм у глибину, відсутня маркіровка, над 4-5-м люком мається поглиблення 1200мм х 1000мм х 600мм, відсутня манкіровка.

Загальна суму недостача складає: 9601,30 грн. (полувагон №65568669 – 3961,64 грн. та полувагон № 52170784 – 5639,66 грн.)

Як вбачається з запису у залізничній накладній №48503221 від 20.09.2015р. вантаж прийнято залізною дорогою до перевезення без зауважень.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (ч. 2, 3, 4 ст.909 ЦК України).

Частиною 2 ст.307 ГК України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Нормами ч. 2 ст.9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст.. 3 Закону України “Про залізничний транспорт” визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Нормами ст. 5 статуту залізниць України визначені Правила перевезення вантажів (далі - Правила).

Накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем, обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Приписами ст.37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Відповідно до п. 12 Правил видачі вантажів Затверджених Наказом Міністерства юстиції №644 від 21.11.2000р. та відповідно до ст.. 52 Статуту на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі: прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами.

Приписами ст.110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст.113,114 Статуту залізниць України визначено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу,вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності маси зазначеними у транспортних документах. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст. 11, 202, ч.3 551, 908, 909, 920 Цивільного кодексу України, ст. 44, 174, 193, ч.1,2 233, 306, 307 Господарського кодексу України, ст.3, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.ст.2, 5, 6, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів Затверджено Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р.№138), ст. 33-34, 36, 43, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь до Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк про відшкодування збитків у розмірі 9601,30 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83062, м. Донецьк, вул. Артема, б. 68, код ЄДРПОУ 01074957, р/с 2600101511508 в Укрєксимбанке) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м.Маріуполь, вул.Левченко, 1; код ЄДРПОУ 00191129, р/с 26002962487612 в ПАО «ПУМБ») суму збитків у розмірі 9601,30 грн. та 1378,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 22.03.2016 р.

Повне рішення складено 28.03.2016 р.

Суддя М.Ю. Мальцев