Ухвала суду № 56969707, 05.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 р. Справа № 876/3970/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засіданняАндрушківа І.Я.,

представника позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

07.02.2014 року ТзОВ «Нафта-Панхім» звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області, в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.02.2014 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання позивача з податку на додану вартість на суму 1435602,50 грн., з яких основний платіж 1148482,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 287120,50 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновку про порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ПК України - заниження податкових зобов'язань за липень 2013 року на суму 1148482,00 грн. відповідач дійшов, встановивши відсутність залишків ПММ вартістю 6890893,70 грн., а отже, на його думку, останні були реалізовані, у зв'язку із чим у ТзОВ "Нафта-Панхім" виникло податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 1148482,00 грн. Факт відсутності ПММ станом на 29 жовтня 2013 року контролюючим органом обґрунтовано проведенням позивачем у цей день інвентаризації ПММ без участі податкового ревізора-інспектора, а пізніше - неможливістю встановлення фактичної наявності ПММ на складі позивача. Водночас, періодом, який підлягав перевірці, був травень-липень 2013 року, що свідчить про вихід податковим інспектором-ревізором за межі періоду перевірки. В акті перевірки № 1350/22.1/34051917 від 08 листопада 2013 року податковим інспектором не наведено жодних первинних документів, регістрів бухгалтерського або податкового обліку, фінансової, статистичної та іншої звітності, податкової інформації або інших документів про підтвердження реалізації ТзОВ "Нафта-Панхім" ПММ в липні 2013 року на суму 6890893,70 грн., які не були враховані платником податків при податковому обліку, у показниках податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № НОМЕР_1 від 11.02.2014 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафта-Панхім» суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 1435602,50 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що висновки Луцької ОДПІ щодо порушення ТзОВ "Нафта-Панхім" податкового законодавства в частині формування суми податкового зобов'язання з ПДВ не знайшли підтвердження, не відповідають нормам податкового законодавства, ґрунтуються на припущеннях, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Луцька обєднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТзОВ "Нафта-Панхім" 16 січня 2006 року зареєстроване Луцькою районною державною адміністрацією як суб'єкт господарювання, та з 23 січня 2006 року перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ за № 55. Місцезнаходженням суб'єкта господарювання значиться: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Промислова, 17; ідентифікаційний код юридичної особи: 34051917; основним видом діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Дані обставини підтверджуються спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18386837 від 21 березня 2014 року (а.с.93), розділом 2 акту перевірки № 1350/22.1/34051917 від 08 листопада 2013 року (а.с.18).

На підставі направлення від 24 жовтня 2013 року за № 000930, виданого відповідачем головному державному ревізору-інспектору ОСОБА_3, наказу Луцької ОДПІ від 23 жовтня 2013 року № 900, 24 жовтня 2013 року було розпочато позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Нафта-Панхім" з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за травень-липень 2013 року та щодо взаємовідносин з ПП "Інтранском" за січень та березень 2011 (а.с.18).

В акті № 1350/22.1/34051917 від 08 листопада 2013 року, складеному за результатами вказаної перевірки, зазначено про допущені позивачем порушення в тому числі пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ПК України - відсутні залишки ПММ, а отже - реалізовані на суму 6890893,70 грн., при цьому ПДВ становить 1148482,00 грн., у зв'язку із чим товариством занижено податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2013 року на 1148482,00 грн. (а.с.18-30).

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року № НОМЕР_2, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1520938,75 грн., з них: 1224384,00 грн. за основним платежем, 296554,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.6).

ТзОВ "Нафта-Панхім" 09 грудня 2013 року подано ГУ Міндоходів у Волинській області скаргу на податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року № НОМЕР_2. Відповідно до рішення ГУ Міндоходів у Волинській області від 30 грудня 2013 року № 3886/10/10.2-06 строк розгляду первинної скарги продовжено до 04 лютого 2014 року та призначено додаткову перевірку питань, що стали предметом оскарження, в тому числі, повторної інвентаризації за участю податкових ревізорів-інспекторів.

ГУ Міндоходів у Волинській області, за результатами розгляду скарги позивача, прийнято рішення № 538/10/10.4-06 від 31 січня 2014 року про її часткове задоволення, зокрема, оскаржене податкове повідомлення-рішення скасоване в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 85336,25 грн. (75902,00 грн. за основним платежем, 9434,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій), а в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 1435602,50 грн. (1148482,00 грн. за основним платежем, 287120,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій) залишено без змін (а.с.31-33).

На підставі рішення про результати розгляду первинних скарг від 31 січня 2014 року за № 538/10/10.4-06, у зв'язку із порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ПК України, яке полягає у недоведенні факту наявності залишків ПММ вартістю 6890893,70 грн. на складі товариства, Луцькою ОДПІ 11 лютого 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № НОМЕР_1, яким ТзОВ "Нафта-Панхім" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 1435602,50 грн., з них: 1148482,00 грн. за основним платежем, 287 120,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.40).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.13.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155(далі Інструкція № 281) основною метою інвентаризації є: виявлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами, а також суми готівки на АЗС; зіставлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами з даними бухгалтерського обліку; виявлення нестандартних нафтопродуктів; перевірка дотримання умов та порядку зберігання нафти та нафтопродуктів, а також готівки на АЗС.

Згідно п.13.4 вищевказаної Інструкції відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її здійснення покладається на керівника підприємства.

Пунктом 13.10 тієї ж Інструкції передбачено, що не дозволяється проведення інвентаризації складом інвентаризаційної комісії менше трьох фахівців.

Відповідно до п.13.19 Інструкції № 281 нафта та нафтопродукти, зібрані під час зачищення резервуарів, трубопроводів, цистерн, нафтоналивних суден та іншого обладнання, а також ті, що використовуються як промивні рідини, переводяться за актом переведення нафтопродуктів (нафти) з однієї марки до іншої за формою N 18-НП залежно від якості до інших марок або до відпрацьованих нафтопродуктів на підставі висновків лабораторії. Нафта та нафтопродукти, які за якістю не можуть бути переведені до інших марок, у тому числі і відпрацьовані нафтопродукти, підлягають утилізації. У разі наявності на підприємстві нафти і нафтопродуктів, що перебувають за договорами комісії та договорами зберігання, робочими інвентаризаційними комісіями підприємства, що зберігає нафту або нафтопродукти, на підставі акта інвентаризації нафтопродуктів за формою N 24-НП складаються акти інвентаризації в розрізі видів договорів комісії або відповідального зберігання за формою № 30-НП.

Згідно підпункту «д» пункту 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69, проведення інвентаризації є обов'язковим на підставі судового рішення або належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін, зазначений у належним чином оформленому документі зазначених органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Підпунктом 11.1 пункту 11 тієї ж Інструкції встановлено, що для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Представниками ТзОВ "Нафта-Панхім" та ТзОВ фірми "Панхім" на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку був складений акт звірки руху нафтопродуктів на зберіганні за період з 30 жовтня 2013 року по 16 січня 2014 року включно та сформовано оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 ТМЦ (а.с.67,86-87).

17 січня 2014 року на території ТзОВ фірма "Панхім" інвентаризаційною комісією ТзОВ "Нафта-Панхім" в складі: голова комісії (юрисконсульт ОСОБА_4В.), члени комісії (економісти ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7Г.), за участю завідувача складом ОСОБА_8, працівників ТзОВ фірми "Панхім" (генерального директора, економіста) та у присутності ревізорів-інспекторів Луцької ОДПІ ОСОБА_9 та ОСОБА_10 була проведена інвентаризація залишків ПММ, що належать ТзОВ "Нафта-Панхім" та зберігаються ТзОВ фірма "Панхім" за адресою: с. Рованці, вул. Промислова, 17 в резервуарах та на складі ТзОВ фірми "Панхім", результати якої викладені в акті № 1 від 17 січня 2014 року за формою № 24-НП (а.с.69-72).

Вимірювання ПММ в резервуарах відбулось в присутності усіх членів інвентаризаційної комісії та працівників Луцької ОДПІ. Безпосереднє вимірювання паливно-мастильних матеріалів в резервуарах за допомогою вимірювальних пристроїв здійснював член комісії ОСОБА_5, який має необхідні для цього знання та досвід. Під час інвентаризації зауважень з боку ревізорів-інспекторів Луцької ОДПІ, а також інших учасників інвентаризації не надходило. Ревізорам-інспекторам Луцької ОДПІ під час проведення інвентаризації була надана можливість безпосередньо спостерігати за вимірюваннями та підрахунком всіх залишків ПММ. Присутність ревізорів-інспекторів при інвентаризації ПММ у кількості 33 найменувань продуктів підтверджується підписами на акті інвентаризації.

З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що ТзОВ "Нафта-Панхім" не допущено порушення порядку та обліку нафтопродуктів, оскільки інвентаризація 17 січня 2014 року проводилась з участю представників як поклажодавця, так і зберігача на території останнього та в присутності податкових ревізорів-інспекторів.

Колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не зобовязує платника податків забезпечувати присутність податкового ревізора-інспектора під час інвентаризації. Ревізор-інспектор мав право бути присутнім при проведенні інвентаризації ТзОВ «Нафта-Панхім», однак, таким правом не скористався та був відсутній на території підприємства під час проведення інвентаризації в межах строків проведення податкової перевірки.

Щодо твердження апелянта про те, що інвентаризацію залишків ТзОВ «Нафта-Панхім» повинно було проводити саме підприємство-зберігач ТзОВ фірма «Панхім», є безпідставним, оскільки орган ДФСУ звернувся з вимогою про проведення інвентаризації саме до ТзОВ «Нафта-Панхім».

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 того ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру

господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 вищезазначеного Закону передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідач не зазначає жодного доказу реалізації ТзОВ «Нафта-Панхім» паливно-мастильних матеріалів на суму 6890893,70 грн., в т.ч. ПДВ 1148482,00 грн.

Щодо тверджень апелянта про відсутність залишків ПММ та не підтвердження факту знаходження ТМЦ на зберіганні у ТзОВ фірма «Панхім» на підставі договору зберігання № 3ФН-1 від 04.01.2011 року, то таке спростовується наявними в матеріалах справи документами первинного бухгалтерського обліку: актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей на нафтопродукти від 29 жовтня 2013 року,актом інвентаризації № 1 від 17 січня 2014 року, договором зберігання № 3ФН-1 від 04 січня 2011 року, актом приймання-передачі на відповідальне зберігання від 03 липня 2013 року, актом звірки руху нафтопродуктів на зберіганні за період з 01 травня 2013 року по 29 жовтня 2013 року, відомістю про рух ТМЦ по складу за жовтень 2013 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 ТМЦ за період з 01 жовтня 2013 року по 29 жовтня 2013 року, актом звірки нафтопродуктів на зберіганні за період з 30 жовтня 2013 року по 16 січня 2014 року, відомістю про рух ТМЦ по складу за грудень 2013 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 ТМЦ за період з 01 січня 2014 року по 17 січня 2014 року(а.с.61-65,67-72,86-88).

Наведені документи ТзОВ «Нафта-Панхім» оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704. Податковим органом не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції також було вірно зауважено, що обставини, які стосуються предмету спору, були предметом досудового розслідування та прокурорської перевірки.

В результаті, проведеним досудовим слідством не встановлено фактів реалізації ТзОВ «Нафта-Панхім» паливно-мастильних матеріалів без відображення таких операцій у бухгалтерському чи податковому обліку, в т.ч. і по залишках паливно-мастильних матеріалів, що знаходяться у товариства відповідно до акту інвентаризації від 17.01.2014р., або обставин які б на це вказували (постанова заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Волинській області майора податкової міліції ОСОБА_11М про закриття кримінального провадження № 32013020000000191 від 14.02.2014р.)(а.с.54-60).

Прокурорською перевіркою встановлено, що всупереч ст.ст.75,78,83,85 ПКУ службові особи Луцької ОДПІ під час перевірки ТзОВ «Нафта-Панхім» вийшли за межі її предмету та порушення податкового законодавства, визначені в акті перевірки ТзОВ «Нафта-Панхім» від 08.11.2013р., не підтверджуються відповідними матеріалами (лист заступника прокурора області ОСОБА_12 від 17.12.2013р. № 07/1-150-13)(а.с.7). Прокуратурою Волинської області 13.12.2013р. винесене Подання № 07/1-1526вих-13 про усунення порушень вимог Податкового кодексу України Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів та притягнення до відповідальності ревізора-інспектора та начальника відділу перевірок(а.с.8-9).

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з виснвоком суду першої інстанції про те, що відповідачем не спростовано факту знаходження ТМЦ на зберіганні у ТзОВ фірми "Панхім" на підставі договору № 3ФН-1 від 04 січня 2011 року та не доведено факту реалізації ТзОВ "Нафта-Панхім" ПММ у липні загальною вартістю 6890893,70 грн., тому відсутній і об'єкт оподаткування, у зв'язку з чим висновок податкового органу про виникнення у позивача податкового зобов'язання з ПДВ на 1435602,50 грн. є безпідставним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року у справі № 803/267/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:О.Б. Заверуха

Судді:О.М. Гінда

ОСОБА_13