Справа № 481/1163/15-ц
Провадж.№ 2/481/82/2016
Р І Ш Е Н Н Я
іменем У К Р А Ї Н И
10.03.2016 рокуНовобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участю секретаря Кузьміної Н.П., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні, в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області, цивільну справу позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
встановив:
27.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння , посилаючись на те, що18.12.2014 року відповідач ОСОБА_3 взяв у нього у тимчасове користування на один місяць автомобіль DAEWOO LANOS 1300, державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, який належить позивачу на праві приватної власності. Позивач передав відповідачеві всі необхідні документи на автомобіль, а відповідач ОСОБА_3 в свою чергу пообіцяв повернути даний автомобіль 18.01.2015 року в належному стані. Однак, в обумовлений строк відповідач ОСОБА_3 автомобіль позивача ОСОБА_1 не повернув, і до часу звернення до суду, також авто залишається у відповідача, а тому позивач просив витребувати у відповідача ОСОБА_3 вищезазначений автомобіль та передати йому. Як власнику. А також позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 судові витрати на надання правової допомоги та сплату судового збору.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав, просив їх задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги викладені в позові підтримав просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Суду пояснив, що дійсно з грудня 2014 року він користувався автомобілем DAEWOO LANOS 1300, державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, який належить позивачу на праві приватної власності. Однак пояснив, що на той час він був родичем позивача по справі ( його теща проживала із позивачем ОСОБА_1 однією сімєю). Коли він дізнався, що позивач бажає продати належний йому автомобіль DAEWOO LANOS 1300, то домовився про його купівлю. І, саме на підставі усного договору купівлі-продажу автомобіля DAEWOO LANOS 1300, він почав ним користуватися. Автомобіль було продано відповідачеві за 40000,000 грн. Однак, жодних розписок про передачу даних коштів складено не було, т.я. вони були сімєю і відповідач не мав сумнівів в доброчесності позивача. Належним чином зареєструвати договір купівлі-продажу автомобіля відповідач не мав можливості, через тяжке матеріальне становище. Більш того, позивач ОСОБА_1 придбав собі інший автомобіль, на якому не мав можливості підєднувати причіп, а тому інколи вони обмінювались автомобілями, тобто позивач ОСОБА_1 залишав відповідачу ОСОБА_3 в користування свій новий автомобіль, а забирав DAEWOO LANOS 1300 і користувався ним у своїх справах по господарству перевозячи за допомогою причіпу різні вантажі. Але, у 2015 році, позивач ОСОБА_1 змінив свою думку щодо ціни проданого ним відповідачу автомобіля DAEWOO LANOS 1300, і почав вимагати від відповідача додаткових коштів, або повернути автомобіль позивачу. Однак, відповідач ОСОБА_3 не погоджувався із новими умовами, і наполягав на збереженні попередніх домовленостей, щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу автомобіля. На даний час, автомобіль DAEWOO LANOS 1300 відповідачем ОСОБА_3 повернуто позивачу ОСОБА_1 13 серпня 2015 року, після подачі до суду даного позову. Позивач по справі особисто його забрав.
Заслухавши пояснення сторін по справі, допитавши свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Частиною 4 ст. 59 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить автомобіль DAEWOO LANOS 1300, державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_4 про що свідчить реєстраційна картка AMT, видана 21.07.2015 року, та копія полісу № АІ/2484620 від 19.12.2015 року ( а.с. 4, 5).
Згідно з положеннями ст. 387 ЦК України власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 19 своєї постанови №5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснив, що застосовуючи положення ст. 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або берегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала /ч.1/. Положення цієї глави (83глава) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події /ч.2/. Положення цієї глави (83глава) застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння /п.2 ч.3/.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 суду пояснили, що їм всім відомо, що відповідач по справі ОСОБА_3 в 2014 році придбав у позивача ОСОБА_1 автомобіль DAEWOO LANOS. Даним автомобілем відповідач користувався до літа 2015 року. На даний час у відповідача ОСОБА_3 даного автомобіля немає, він ним не користується, а при потребі їздить на велосипеді, або автомобілі ВАЗ 2112..
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що вони особисто. В грудні 2014 року, у вечірній час ходили разом із відповідачем ОСОБА_3 до позивача ОСОБА_1 та були присутні при домовленості останніх про купівлю-продаж автомобіля DAEWOO LANOS, який належав позивачу поповичу ОСОБА_15 досягнення домовленості, вона бачили як відповідач передав позивачу кошти в сумі 40000,00 грн за даний автомобіль, після чого відповідач ОСОБА_3 забрав автомобіль DAEWOO LANOS та почав ним користуватися. Однак де зараз знаходиться автомобіль DAEWOO LANOS свідки не знають.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_16 крім того, пояснили, що приблизно 13.08.2015 року зранку чули на вулиці розмову на підвищених тонах біля будинку відповідача. Побачили, що то були позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 Через деякий час такої розмови, відповідач відчинив ворота та викотив автомобіль DAEWOO LANOS, який забрав позивач ОСОБА_1 і поїхав.
Суд критично відноситься до письмових пояснень ОСОБА_17, оскільки з таких пояснень не можливо встановити, що автомобіль DAEWOO LANOS знаходиться у відповідача. Окрім того, відповідач пояснив, що дійсно ходив до ОСОБА_17 та просив його дати в суді свідчення з приводу того, як у 2014 році проходила процедура страхування автомобіля DAEWOO LANOS, та хто вносив кошти за страхування.
Про те, що даний автомобіль наразі не знаходиться у відповідача ОСОБА_3 підтверджується і заявою самого позивача ОСОБА_1, в межах даного провадження, про забезпечення позову, поданою 07.12.2016 року, в якій він вказав, що не знає де знаходиться зараз автомобіль DAEWOO LANOS, а тому просив оголосити його в розшук.
Проаналізувавши наявні докази, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами те, що належне йому майно зберігається у выдповыдача, а тому в позові необхідно відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку, що судові витрати понесені позивачем, а саме сплачений ним судовий збір, слід віднести за рахунок позивача, оскільки судом прийнято рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213 - 215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення, а особи які брали участь, але не були присутні при оголошенні рішення протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя:
Судове рішення № 56965766, Новобузький районний суд Миколаївської області було прийнято 10.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 481/1163/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: