Рішення № 5696351, 29.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.09 Справа № 17/229/09

Суддя

за позовною заявою: фізичної особи ОСОБА_1, 69002, м. Запоріжжя, АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Наше Дєло”, 69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 66

про визнання виходу із товариства та стягнення 3 200,00 грн.

суддя Корсун В.Л.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2 від 13.04.01

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

30.06.09 до господарського суду Запорізької області звернулась фізична особа ОСОБА_1 (надалі - ФО ОСОБА_1.) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Наше Дєло” (далі - ТОВ “Наше Дєло”) про вихід ОСОБА_1 з числа учасників товариства та стягнення з відповідача вартість частини майна товариства, що пропорційна його частині у статутному капіталі в розмірі 3 200 грн.

Ухвалою від 30.06.09 судом порушено провадження у справі № 17/229/09, судове засідання призначено на 28.07.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 28.07.09, у звязку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 10.08.09.

Ухвалою від 10.08.09 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 17/229/09 на один місяць.

Ухвалою суду від 10.08.09 розгляд справи відкладено на 29.09.09.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В засіданні суду 29.09.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та зазначив наступне. Всупереч вимогам ст. 61 Закону України “Про господарські товариства” та п. 8.1 статуту загальні збори ТОВ “Наше Дєло” не скликались з дня перших та єдиних зборів учасників, які відбулися 15.07.04. Позивач та інші учасники товариства неодноразово звертались до директора товариства Лобатенку В.П. з проханням скликати загальні збори учасників, однак отримували відмову. За таких обставин було прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства та отримання частки майна товариства та ініційовано скликання загальних зборів учасників. Письмові повідомлення про збори з вказівкою місця, дати та часу проведення та порядку денного, в т.ч. і придбання товариством частки учасника, який вийшов, були направлені усім учасникам. Збори не відбулись у звязку з відсутністю кворуму. 15.01.08 в газеті “Запорізька правда” № 9 учасниками, які володіють у сукупності більш ніж 10% голосів, було розміщено оголошення про скликання загальних зборів ТОВ “Наше Дєло” 24.02.08 та питання порядку денного, в т.ч. про вихід ОСОБА_1 з товариства та виплату вартості майна. Загальні збори, призначені на 24.02.08, також не відбулись через відсутність кворуму. Враховуючи викладене позивач просить суд, на підставі ст. ст. 54, 60, 61 Закону України “Про господарські товариства”, ст. ст. 140, 141, 145, 148 Цивільного кодексу України, ст. ст. 79, 80, 86, 88 Господарського кодексу України, позов задовольнити, вважати ОСОБА_1 таким, що вийшов з числа учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Наше Дєло” та стягнути на його користь вартість частки майна товариства, пропорційну його частці в уставному капіталі в розмірі 3 200,00 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання жодного разу за викликом не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно із п. 3.6 розяснень президії ВГСУ від 18.09.97 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи у справі були надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зокрема, відповідачу за адресою: 69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 66, що відповідає адресі вказаній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради № 38762-04 станом на час розгляду справи № 17/229/09 в суді. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.04 виконавчим комітетом Запорізької міської ради Запорізької області проведено реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю “Наше Дєло”, номер запису 11031020000000873.

Відповідно до Статуту ТОВ “Наше Дєло”, ОСОБА_1 є учасником товариства, загальна вартість його внеску становить 3 200 грн., що складає 12,62 % вартості його частки у Статутному фонді товариства.

Факт передачі ОСОБА_1 до Статутного фонду наведеного вище ТОВ майна на суму 3 200,00 грн. підтверджено актом оцінки та прийому - передачі матеріальних цінностей, які вносяться до статутного капіталу товариства № 1 від 15.07.04, який затверджено Установчими зборами ТОВ “Наше Дєло” та копія якого долучена до матеріалів справи.

19.01.08 у газеті “Запорізька правда” опубліковано оголошення про скликання 24.02.08 об 11-00 позачергових загальних зборів акціонерів ТОВ “Наше Дєло”, що відбудуться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 81, з порядком денним:

1. Розгляд заяви ОСОБА_1 про вихід з учасників ТОВ “Наше Дєло”;

2. Вирішення питання виплати ОСОБА_1 вартості майна в сумі 3 200,00 грн., яке було внесено ним у статутний фонд.

Пунктом 10.1.4 Статуту ТОВ “Наше Дєло” визначено, що учасники товариства мають право виходити з товариства з виділенням його частки в натуральній чи грошовій формі.

Позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Запорізької області в якій просить суд вважати ОСОБА_1 таким, що вийшов з числа учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Наше Дєло” та стягнути з ТОВ “Наше Дєло” на його користь вартість частки майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі у розмірі 3 200,00 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані докази в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічний перелік встановлює ст. 20 Господарського кодексу України (ГК України).Окрім того, додатково передбачається застосування штрафних санкцій, оперативно-господарських санкцій, адміністративно-господарських санкцій, а також установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Вирішуючи спір, судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного субєктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Згідно з господарським процесуальним законодавством України, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратись на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме - на підставу позову.

Приписами ст.ст. 12,13 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно із ст. 20 цього Кодексу, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Позивач способом захисту прав обрав предявлення позовної вимоги у вигляді: вважати ОСОБА_1 таким, що вийшов з числа учасників ТОВ “Наше Дєло”.

Із змісту наведених вище ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.

Статтею 1 ГПК встановлено право підприємств та організацій звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатись державні та інші органи, фізичні особи, що не є субєктами підприємницької діяльності.

Із змісту ст. 12 наведеного ГПК України також вбачається, що господарський суд розглядає спори.

Наведені позивачем обґрунтування позову з посиланням на норми матеріального права, зокрема, ст. ст. 60, 61 Закону України “Про господарські товариства”, ст. ст. 140, 141, 145, 148 ЦК України, ст. ст. 79, 80, 86, 88 ГК України та письмові докази не можуть бути підставою для задоволення позову в цій частині, оскільки заявлені позивачем вимоги: вважати ОСОБА_1 таким, що вийшов з числа учасників товариства, є за своєю суттю вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог у разі виникнення спору між сторонами і не може самостійно розглядатися.

Вимога про визнання факту, як спосіб захисту права, чинним законодавством не передбачена.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав в цій частині не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права, якщо таке порушення має місце. Зазначені позивачем норми права, письмові документи можуть бути доказами при вирішенні між сторонами спору, та не спростовують висновки суду, наведені вище, тому в цій частині позовних вимог позивачу відмовляється.

Такий спір фактично існує між сторонами з позовної вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 вартості частки майна товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі ТОВ “Наше Дєло” у розмірі 3 200,00 грн.

Стосовно вимоги позивача стосовно стягнення на його користь з ТОВ “Наше Дєло” вартості частки майна товариства, пропорційну його частці в уставному капіталі у розмірі 3 200,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” та ст. 88 ГК України учасник товариства має право вийти з товариства в установленому порядку.

Згідно з ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Як було зазначено вище, п. 10.1.4 Статуту ТОВ “Наше Дєло” визначено, що учасники товариства мають право виходити з товариства з виділенням його частки в натуральній чи грошовій формі.

Із змісту цих норм вбачається, що подання заяви про вихід з господарського товариства є односторонньою дією, спрямованою на припинення корпоративних правовідносин.

Тобто, заява про вихід з ТОВ є одностороннім правочином. Такий правочин є дійсним з моменту його вчинення, і його дійсність не залежить ні від згоди товариства, ні від реєстрації змін до установчих документів товариства.

Суд вважає, що позивачем надано належних доказів щодо повідомлення відповідача про свій вихід із товариства. Так, зокрема, належним доказом такого повідомлення є публікація 19.01.08 у газеті “Запорізька правда” оголошення про скликання 24.02.08 позачергових загальних зборів акціонерів ТОВ “Наше Дєло” з порядком денним - розгляду заяви ОСОБА_1 про вихід з учасників ТОВ “Наше Дєло” та вирішення питання виплати ОСОБА_1 вартості майна в сумі 3 200,00 грн., яке було внесено ним у статутний фонд ТОВ.

Отже, судом встановлено факт виходу ОСОБА_1 з учасників ТОВ “Наше Дєло”.

Статтею 54 Закону України “Про господарські товариства” передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Відповідач свого обовязку щодо виплати ОСОБА_1 вартості частки майна товариства, пропорційну його частці в уставному капіталі у розмірі 3 200,00 грн. на протязі одного року з дня його виходу зі складу засновників в строки, визначені законом, не виконав.

Приймаючи до уваги ту обставину, що на момент розгляду справи № 17/229/09 в суді відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 3 200,00 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості частини майна товариства, що пропорційна його частці у статутному капіталі ТОВ в розмірі 3 200 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Наше Дєло” (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 66, код ЄДРПОУ 33210344, р/р 26009315289351 в АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 315010) на користь ОСОБА_1 (69002, м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. вартості частини майна товариства, що пропорційна його частині у статутному капіталі, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 02.10.09