Постанова № 56962158, 06.04.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

06.04.2016

Справа №639/2289/16-а

Провадження №2-а/639/44/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Антохіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, суд

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2016 року позивач звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова, як адміністративного суду, з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчини певні дії, в якому просила суд визнати протиправним рішення відповідача від 19.02.2016 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії від заробітної плати, та зобовязати відповідача провести їй перерахунок пенсії державного службовця з 19.02.2016 року, включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати у загальній сумі 14636,92 грн., зі збереженням проценту нарахувань пенсії на момент виходу на пенсію у 2011 році.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 2011 року отримує пенсію державного службовця згідно з Законом України «Про державну службу».

17 лютого 2016 року позивачем до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова було надано довідку від 08.02.2016 року про складові заробітної плати за останні 24 місяця роботи підряд перед зверненням за пенсією, для перерахунку призначеної від більшої заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та індексації.

Рішенням УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова від 19.02.2016 року позивачу було відмовлено в проведені перерахунку пенсії, з посиланням на постанову КМУ від 31.05.2000 №865.

Позивач вважає дане рішення незаконним, у зв'язку з чим і була змушена звернутися до суду з даним позовом.

05 квітня 2016 року представник УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова надав суду письмові заперечення в яких просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу». Таким чином, на думку представника, з 01.06.2015 року пенсії не призначаються та не перераховуються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Позивачв судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідачаОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 22.02.2016 року, проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова з 2011 року, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». (а.с. 6)

08 лютого 2016 року позивачем було отримано довідку про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №171/Р-14. (а.с. 7)

До даної довідки було включено надбавку за високі досягнення у праці, премії, та інші виплати. До інших виплат належать: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, та індексація. На всі виплати, вказані в довідці, нараховано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове соціальне страхування. (а.с. 7)

З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2016 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, та включення до її розміру суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та індексації.

Відповідно до вимог статті 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у звязку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Рішенням Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 19.02.2016 року позивачу було відмовлено у такому перерахунку, та зазначено, що постановою КМУ від 09.12.2015 р. №1013 було внесено зміни до постанови КМУ від 31.05.2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», та виключено п. 4, яким передбачалось право на здійснення перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати. (а.с. 8)

Позивач, вважаючи дану відмову незаконною, та такою що порушує її права, звернулась до суду з даним позовом.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції станом на 30.12.2011 року) передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 2 цього ж Закону структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною другою ст.33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Частинами 6 та 7 вказаної статті Закону передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Постановою КМУ від 09.03.2006 р. № 268 встановлено, що керівникам надано право в межах установленого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Враховуючи, що джерелом виплати матеріальної допомоги є фонд заробітної плати, то матеріальна допомога, яка виплачувалася до щорічної відпустки відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу», і з якої нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є складовими частинами фонду заробітної плати, а тому є об'єктом для призначення і перерахунку пенсії відповідно до ст. 37 цього Закону.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Так, у спірних відносинах слід надати перевагу нормам статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які є спеціальним в питаннях призначення та перерахунку пенсії державного службовця, а не положенням Законів України «Про державну службу», який щодо спірних правовідносин є загальним.

За змістом наведених норм Законів отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно), які, в силу ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх судів України.

При цьому, посилання відповідача в рішенні про відмову у перерахунку пенсії на постанову КМУ від 09.12.2015 р. №1013, якою було внесено зміни до постанови КМУ від 31.05.2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», та виключено п. 4, яким передбачалось право на здійснення перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати, суд не приймає до уваги, оскільки в даному випадку предметом спору є врахування під час перерахунку пенсії матеріальної допомоги та індексації, а не перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням посадових окладів відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 р. №1013.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року, яким передбачено, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», у звязку з чим з 01.06.2015 року пенсії не призначаються та не перераховуються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зазначені доводи представника відповідача суд відхиляє з огляду на наступне.

Пунктом 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» встановлено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Отже, вказаною нормою передбачено скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначено пенсію або щомісячне довічне грошове утримання після набуття законної сили Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Разом з тим, позивачу пенсія була призначена у 2011 році, у зв'язку з чим приписи п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» до даних правовідносин не застосовуються.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова незаконно відмовили позивачу у здійсненні перерахунку, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 12, 17-19, 71, 72, 122, 128, 130, 158 КАС України, ст.ст. 19, 22, 64 Конституції України, ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 10 ,60 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст. 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова від 19.02.2016 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії від заробітної плати.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця з 19.02.2016 року, включивши до складу заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, у загальній сумі 14636,92 грн. із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у 2011 році.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.В. Труханович

Повний текст постанови виготовлено 06.04.2016 року.