Ухвала суду № 56957938, 31.03.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 201/2615/16-к

Номер провадження 1-кп/201/143/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

при секретарі Пухлової О.О.,

за участю прокурора Кудрявцева М.І.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 24 квітня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015040650000029 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої в ТОВ «Дніпросервіспоставка» на посаді бухгалтера, не одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, згідно наказу №5/2012 від 13 серпня 2012 року, являючись бухгалтером ТОВ «Дніпросервіспоставка» (код ЄДРГІОУ 32560508), яке відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців зареєстроване 15 липня 2003 року під №12241200000028066, за адресою:Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, буд. 6, а також зареєстрованого державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків та платник податку на додану вартість, що підтверджено, відповідною довідкою про взяття на облік платника податків за № 12126 від 18 липня 2003 року та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200065282 від 21 липня 2003 року, при веденні фінансово-господарської діяльності підприємства, в період з 01 травня 2013 року по 30 січня 2014 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VI (з наступними змінами), внаслідок відображення безтоварних операцій по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Кійторгпром» (код ЄДРГІОУ 38488534) в податковій звітності з податку на додану вартість за період з травня по грудень 2013 року, незаконно завищила податок кредиту з ПДВ, чим ухилилась від сплати податку на додану вартість на суму 787547 гривень 09 копійок, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету грошових коштів на вказану суму, яка більш ніж в 1000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є значним розміром.

Так, при організації й здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Дніпросервіспоставка» (код ЄДРГІОУ 32560508) ОСОБА_1, як бухгалтер, зобовязана була керуватися Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV, із змінами та доповненнями (далі Закон № 996) та Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі Кодексу), оскільки п. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій» (ст.9 Закону № 996).

Відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями: «п.198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)».

Крім того, статтею 44 Розділу 2 Податкового кодексу України встановлено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Згідно пункту 44.1 статті 44, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, «Кожний зобов'язаний платити податки й збори в порядку й розмірах, встановлених законом».

Тобто, ОСОБА_1 достовірно було відомо, що вона відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України, посадової інструкції (Наказ № 2 ТОВ «Дніпросервіспоставка» від 03 січня 2013 року) повинна і зобовязана знати про достовірність даних, вказаних у документах фінансово-господарської діяльності, і відповідно достовірно й вчасно визначати суми 'податків, а також у повному обсязі й у встановлений законом термін сплачувати їх у бюджет держави.

Однак, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді бухгалтера ТОВ «Дніпросервіспоставка», маючи доступ до документів бухгалтерського обліку ТОВ «Дніпросервіспоставка», внаслідок чого, достовірно знаючи результати фінансово- господарської діяльності підприємства, будучи зацікавленою в отриманні найбільшого прибутку і мінімізації витрат підприємства, в тому числі і по сплаті податків до бюджету, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою умисного ухилення від сплати податків у значних розмірах, проігнорувала вимоги законодавчих та інших нормативних актів України, якими повинна була керуватися у своїй службовій діяльності, в період часу з 01 травня 2013 року по 30 січня 2014 року шляхом відображення в податковій звітності з податку на додану вартість господарських операцій, які фактично підприємством ТОВ «Дніпросервіспоставка» не здійснювались та документально не оформлювались, необґрунтовано, не маючи на те законних підстав, віднесла до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Кійторгпром» (код СДРІІОУ 38488534), які фактично не відбувались та документально не оформлювались, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету, податку на додану вартість в розмірі 787547 гривень 09 копійок.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування і бажаючи настання протиправних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, бухгалтер ТОВ «Дніпросервіспоставка» ОСОБА_1, в період з травня по грудень 2013 року, в денний час, більш точний час не встановлено, перебуваючи за місцем юридичної та фактичної адреси підприємства: м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, буд. 6, у відповідні звітні періоди відобразила у податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Дніпросервіспоставка» відомості про операції з ТОВ «Кійторгпром», які фактично не здійснювались та документально не оформлювались, а були необхідні лише для незаконного завищення податкового кредиту підприємства TOB «Дніпросервісноставка» з податку на додану вартість та, в подальшому надала їх в електронному вигляді до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, шляхом подання податкової звітності з використанням засобів електронного звязку.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи бухгалтером ТОВ «Дніпросервісноставка», діючи умисно, в період з 01 травня 2013 року по 30 січня 2014 року, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування і бажаючи настання наслідків у вигляді фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, в порушення п. 198.6 сг.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №'2755 - VI (з наступними змінами), ухилилась від сплати податку на додану вартість на суму 787547 гривень 09 копійок, в тому числі, по періодах:

-травень 2013 - на суму 73579 гривень 20 копійок, яку потрібно було перерахувати в бюджет держави в строк по 30 червня 2013 року;

-червень 2013 - на суму 153774 гривень 00 копійок, яку потрібно було перерахувати в бюджет держави в строк по 30 липня 2013 року;

-липень 2013 - на суму 47580 гривень 00 копійок, яку потрібно було перерахувати в бюджет держави в строк по 30 серпня 2013 року;

-серпень 2013 - на суму 126241 гривень 96 копійок, яку потрібно було перерахувати в бюджет держави в строк по 30 вересня 2013 року;

-вересня 2013 - на суму 114361 гривень 82 копійок, яку потрібно було перерахувати в бюджет держави в строк по 30 жовтня 2013 року;

-жовтня 2013 - на суму 258566 гривень 97 копійок, яку потрібно було перерахувати в бюджет держави в строк по 30 листопада 2013 року;

-листопада 2013 - на суму 10873 гривень 97 копійок, яку потрібно було перерахувати в бюджет держави в строк по 30 грудня 2013 року;

-грудня 2013 - на суму 2569 гривень 17 копійок, яку потрібно було перерахувати в бюджет держави в строк по 30 січня 2014 року, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів на загальну суму 787547 гривень 09 копійок, яка більш в 1000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у значних розмірах.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинені службовою особою підприємства, що призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в значних розмірах, кваліфікуються за ч. 1 ст. 212 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України визнала повністю та суду показала, що з 13 серпня 2012 року працює бухгалтером в ТОВ «Дніпросервіспоставка». При веденні фінансово-господарської діяльності підприємства, в період з 01 травня 2013 року по 30 січня 2014 року, знаючи про результати фінансово - господарської діяльності підприємства, бажаючи отримати найбільший прибуток та мінімізувати витрати підприємства, в тому числі і по сплаті податків до бюджету, в період часу з 01 травня 2013 року по 30 січня 2014 року, відобразила в податковій звітності з податку на додану вартість господарських операцій, які фактично підприємством ТОВ «Дніпросервіспоставка» не здійснювались та документально не оформлювались, не маючи на те законних підстав, віднесла до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Кійторгпром», які фактично не відбувались та документально не оформлювались, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість в розмірі 787547 гривень 09 копійок та в подальшому надала їх в електронному вигляді до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, шляхом подання податкової звітності з використанням засобів електронного звязку. При цьому, не оспорювала ні обставини скоєння нею правопорушення, що інкримінується, ні вину. В скоєному щиро розкаялася.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачена повністю визнала свою вину в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння, а так само визнала всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченої, наданими нею безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_1 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинено обвинуваченою дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України і ОСОБА_1 винна у його вчиненні, так як вона, умисними діями, ухилилася від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинені службовою особою підприємства, що призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в значних розмірах.

Дослідивши дані про особу обвинуваченої, судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судима і не притягалася до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, не одружена, працює в ТОВ «Дніпросервіспоставка» на посаді бухгалтера, за місцем роботи характеризується із позитивної сторони, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Під час судового розгляду захисником обвинуваченої ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_2 заявлено клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення останньої до кримінальної відповідальності, мотивуючи тим, що на даний час з моменту вчинення злочину минуло більше двох років.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника та просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Прокурор Кудрявцев М.І. не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, вважаючи його обґрунтованим.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та матеріали і документи, надані стороною обвинувачення, суд приходить до висновку, що клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.

Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212 КК України та її вина у вчиненні зазначеного злочину є цілком доведеною.

Відповідно до вимог ст. 12 КК України вчинене обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

При цьому, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 дійсно вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, раніше не судима, що підтверджується дослідженою під час судового розгляду довідкою УІТ при УМВС України в Дніпропетровській області від 16 лютого 2016 року.

Отже, під час судового розгляду, встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 212 КК України в період з 01 травня 2013 року по 30 січня 2014 року, з дня вчинення якого і до моменту винесення судового рішення минуло більше, ніж два роки, а тому у суду є правові підставі для застосування вимог п. ч. 1 ст. 49 КК України та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину, у звязку із закінченням строків давності.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання сторони захисту та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, у звязку із закінченням строків давності, закривши кримінальне провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Запобіжний захід, обраний під час досудового розслідування відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у вигляді особистого зобовязання скасувати.

Долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:

-документи фінансової діяльності ТОВ «Дніпросервіспоставка», документи фінансової діяльності по взаємовідносинам ТОВ «Дніпросервіспоставка» з ТОВ «Кійторгпром», які зберігається при матеріалах кримінального провадження №32015040650000029 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпросервіспоставка» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Кійторгпром».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у звязку із закінченням строків давності задовольнити.

ЗвільнитиОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 212КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі п. 1 ч. 1ст. 49 КПК України.

Кримінальне провадження, внесене 24 квітня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015040650000029, відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогост. 212 ч. 1КК України закрити.

Запобіжний захід, обраний під час досудового розслідування відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у вигляді особистого зобовязання скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-документи фінансової діяльності ТОВ «Дніпросервіспоставка», документи фінансової діяльності по взаємовідносинам ТОВ «Дніпросервіспоставка» з ТОВ «Кійторгпром», які зберігається при матеріалах кримінального провадження №32015040650000029 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпросервіспоставка» і Товариству з обмеженою відповідальністю «Кійторгпром».

Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя І.Г.Ополинська