Рішення № 56957935, 31.03.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12146/14-ц (2/201/357/2016)

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Черновського Г.В.,

при секретарі Пісчанській Т.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 17 вересня 2014 року надійшла позовна заява ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 у позовній заяві посилався на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті дружини ОСОБА_5, яка за життя була клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», в якому на її імя були відкриті два депозитних банківських рахунка. За життя ОСОБА_5 ПАТ КБ «Приватбанк» було видано 3 електронні ощадні книжки у вигляді пластикових карток та 1 картка Privat Travel, проте банк відмовляється видати ОСОБА_4 грошові кошти за договорами банківського вкладу, укладеними між дружиною ОСОБА_4 та відповідачем. У звязку із зазначеним ОСОБА_4 просив суд стягнути на його користь з відповідача суму грошових коштів в розмірі банківських вкладів та процентів за ними, які зберігаються на електронних ощадних книжках відкритих на імя ОСОБА_5 (а. с. 3-4).

У звязку зі смертю позивача ОСОБА_4 останнього було замінено на його спадкоємця ОСОБА_1, якою позовні вимоги, заявлені ОСОБА_4 уточнені не були.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та представник її інтересів, заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити, стягнувши грошові кошти з відповідача на користь ОСОБА_1 як спадкоємця після смерті ОСОБА_4

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення у повному обсязі, посилаючись на те, що всі належні до виплати грошові кошти за договорами банківських вкладів, укладеними між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5, були виплачені її спадкоємиці ОСОБА_6 в особі представника за довіреністю ОСОБА_7

Вислухавши пояснення позивача, її представника, представника інтересів відповідача, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, судом були встановлені наступні факти:

У грудні 2009 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір банківського вкладу № SAMDN26000708701383, грошові кошти за яким у повному обсязі у розмірі 1033,39 грн. були виплачені ОСОБА_5 15 березня 2010 року, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 80-81, 84).

Між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір банківського вкладу № SAMDN80000709154883, грошові кошти за яким у повному обсязі у розмірі 268,47 доларів США були виплачені ОСОБА_6 05 вересня 2011 року (а. с. 82-83).

Між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір банківського вкладу № SAMDN26000708701230, грошові кошти за яким у повному обсязі у розмірі 2065,44 доларів США були виплачені ОСОБА_6 09 вересня 2011 року (а. с. 85-87).

Судом також було встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18 серпня 2011 року приватним нотаріусом Токмаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано спадкоємицею після смерті бабусі ОСОБА_5, померлої 09 квітня 2010 року, спадщина після смерті якої складається з грошових вкладів з відповідними відсотками, нарахуваннями, компенсаційними та індексаційними виплатами по них, що знаходяться на зберіганні у Токмаківському відділенні Дніпропетровського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» на рахунках: 26300604156730 за договором № SAMDN26000708701230 у сумі 2003,29 доларів США; № 26308604360830 за договором №SAMDN80000709154883 у сумі 282,60 доларів США, вартість спадкового майна складає 2282,89 доларів США (а. с. 105). ПАТ КБ «Приватбанк» були виплачені ОСОБА_6 грошові кошти за зазначеними договорами банківського вкладу.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 була видана довіреність, яка була посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 17 серпня 2011 року за реєстровим № 1166, якою ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_7 бути представником її інтересів в «Приватбанку» або в будь-яких банках та банківських установах Дніпропетровської області… з питань оформлення належних довірителю грошей…, отримувати гроші в будь-якій сумі та валюті… (а. с. 104).

У судовому засіданні представником відповідача були надані виписки по всіх трьох рахунках, які були відкриті ОСОБА_5, а також докази зняття грошей з рахунків її спадкоємицею ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_7

Судом встановлено, що заочним рішенням Токмаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2012 року, яке вступило в законну силу 05 жовтня 2012 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_10 (ОСОБА_6), Преображенської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, третьої особи приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та ОКП «Томаківське бюро технічної інвентаризації» Про визнання права власності у порядку спадкування за законом та визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом» - було визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 від 18 серпня 2011 року за № 20/2011на ім'я ОСОБА_6; визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, як за спадкоємцем за законом, право власності на спадщину, а саме: на грошові заощадження на ім'я ОСОБА_5, що знаходяться на зберіганні в ТВБВ IV типу № 10003/0384 Філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадний банк» (№9155101353 залишок 79,40 грн.; № 91556102039 залишок 7397,65 грн.); ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «УкрпромБанк»; «ОСОБА_11 ОСОБА_9» та інші рахунки в інших банках України, відкриті на ім'я ОСОБА_5 (а. с. 5-7).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КИ № 601888, виданого виконавчим комітетом Преображенської сільської ради Токмаківського району Дніпропетровської області, 31 жовтня 2014 року ОСОБА_4 помер (а. с. 31), та після його смерті із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Токмаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_12 звернулась ОСОБА_1 (а. с. 28), надавши при цьому заповіт складаний ОСОБА_4 на імя ОСОБА_1 та посвідчений 20 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Токмаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_12 (а. с. 30 зворот), при цьому відповідного свідоцтва про право на спадщину видано не було.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 27, 46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, та приймаючи до уваги, що в ході судового розгляду даної цивільної справи був встановлений факт видачі ПАТ КБ «Приватбанк» всіх грошових коштів за договорами банківського вкладу укладеними між банком та ОСОБА_5, особі (ОСОБА_6В.), яка станом на день видачі грошових коштів була спадкоємицею вкладниці на підставі відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі як безпідставних та недоведених.

Роблячи такий висновок суд приймає до уваги те, що судове рішення, яким визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке стало підставою для видачі банком грошових коштів ОСОБА_6, було ухвалено після фактичної видачі грошових коштів відповідачем, тобто станом на день видачі грошей зазначене свідоцтво було дійсним, суд приходить до висновку, що ПАТ КБ «Приватбанк» на законних підставах видав ОСОБА_6 відповідні грошові кошти, а отже за даним спором ПАТ КБ «Приватбанк» є неналежним відповідачем.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Яких-небудь доказів, які б підтверджували існування інших договорів між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приватбанк» стороною позивача надано не було.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України, приймаючи до уваги результат вирішення справи, витрати по сплаті судового збору за даним спором не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 41 Конституції України, ст. ст. 1060, 1268, 1296, ст. ст. 8, 10, 11, 27, 46, 57-60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

ОСОБА_13 Черновськой