Ухвала суду № 56954598, 31.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/1876/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Лихосенко М.О.

Провадження № 22-ц/778/1377/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Бєлки В.Ю.

Суддів Онищенка Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпром-Компані», про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ«Метром-Компані», про стягнення заборгованості за договором, який згодом було уточнено.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.09.2007 року між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останньому була відкрита відновлювальна кредитна лінія в розмірі 470000 Євро, зі сплатою відсотків 12,50%, з кінцевим терміном повернення до 14.09.2022 року.

Відповідно до умов кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п.6.2 кредитного договору, в разі ненадання позичальником банку у встановлені строки будь-яких документів, передбачених цим договором та не повідомлення про зміну фактів, передбачених п.5.6 цього договору, позичальник сплачує банку штраф у мірі 10% від загальної суми отриманих кредитних коштів.

26 вересня 2008 року з відповідачем укладено додаткову угоду № 1, згідно якої позичальник зобов'язався щомісяця, в термін з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, здійснювати погашення за кредитним договором.

29 квітня 2009 року укладено додаткову угоду № 3, згідно якої позичальник зобов'язався щомісяця, в термін з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, здійснювати погашення за кредитним договором в розмірі 5442 грн. та сплачувати комісійну винагороду у розмірі 500 грн. та 0,2% за кожний транш.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 14.09.2007 року між Банком та ТОВ «Метпром-Компані» укладено договір поруки, за яким поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором. У випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, в тому числі по основному боргу, оплаті щомісячних відсотків та підвищених відсотків, комісійної винагороди, неустойки, а також відшкодуванню всіх збитків.

Відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 22.05.2015 року утворилась заборгованість в сумі 515724,77 Євро та 5629323 грн. 18 коп.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість кредитним договором в сумі 515724,77 Євро та 5629323,18 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 грн.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ТОВ «Метпром-Компані» в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 515724,77 Євро та 5629323,18 грн., а також судовий збір в сумі 3654 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено, що 14.09.2007 року між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останньому була відкрита відновлювальна кредитна лінія в розмірі 470000 Євро, зі сплатою відсотків 12,50%, з кінцевим терміном повернення до 14.09.2022 року.

Відповідно до умов кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п.6.2 кредитного договору, в разі ненадання позичальником банку у встановлені строки будь-яких документів, передбачених цим договором та не повідомлення про зміну фактів, передбачених п.5.6 цього договору, позичальник сплачує банку штраф у мірі 10% від загальної суми отриманих кредитних коштів.

26 вересня 2008 року з відповідачем укладено додаткову угоду № 1, згідно якої позичальник зобов'язався щомісяця, в термін з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, здійснювати погашення за кредитним договором.

29 квітня 2009 року укладено додаткову угоду № 3, згідно якої позичальник зобов'язався щомісяця, в термін з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, здійснювати погашення за кредитним договором в розмірі 5442 грн. та сплачувати комісійну винагороду у розмірі 500 грн. та 0,2% за кожний транш.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 14.09.2007 року між Банком та ТОВ «Метпром-Компані» укладено договір поруки, за яким поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором. У випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, в тому числі по основному боргу, оплаті щомісячних відсотків та підвищених відсотків, комісійної винагороди, неустойки, а також відшкодуванню всіх збитків.

Відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 22.05.2015 року утворилась заборгованість в сумі 515724,77 Євро та 5629323 грн. 18 коп.

Ухиляється від сплати цієї заборгованості, незважаючи на письмові вимоги Банку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 1050, 1054, 509, 554, 543, 526 ЦК України, умов кредитного договору, укладеного сторонами та прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідачів суми заборгованості як з солідарних боржників.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Посилання апеляційної скарги на відсутність доказів існування кредитних правовідносин між сторонами спростовується самим Договором кредиту, Договором поруки, наданим розрахунком , заявою ОСОБА_3 на відкриття кредитної лінії та на отримання кредиту ( а.с.4-38).

Посилання про відсутність у Банку ліцензії на здійснення валютних операцій являються неспроможними.

Посилання на припинення поруки також являються необґрунтованими, оскільки за правилами статті 559 ЦК України порука не припинилася у звязку з невиконанням зобовязання за Кредитним договором.

Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 липня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: