Рішення № 56954475, 31.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 336/8608/15 Головуючий у 1 інстанції: Кляшторний В.С.

№ провадження 22-ц778/1415/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІ Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Стрелець Л.Г.,

суддів Гончар М.С.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Путій Д.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: державна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району в особі органу опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та визначення способу у вихованні онуки, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: державна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району в особі органу опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та визначення способу у вихованні онуки.

В обґрунтування позову зазначала, що вона є рідною бабусею ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ЇЇ син ОСОБА_6 перебував в цивільному шлюбі з ОСОБА_7. Яка є відповідачем по справі.

В свідоцтві про народження дитини її син ОСОБА_6 зареєстрований як батько дитини.

Після трагічної смерті сина в 2012 році відповідач не перешкоджала їй спілкуватися з онукою, впливати на її виховання, через що між онукою та бабусею склалися дуже тісні стосунки.

Відповідач на даний час зареєструвала шлюб, народила дитину, змінила прізвище на ОСОБА_3. Після цього, відповідач фактично заборонила їй спілкуватися з онукою.

Вказує, що вона позбавлена можливості приймати участь у вихованні онуки, не може вільно та безперешкодно зустрічатися з нею.

Все це негативно впливає на емоційному стані дитини, онука хоче спілкуватися з бабусею.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати порядок її участі у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши такі дні та години побачень з дитиною, без присутності матері дитини, за місцем її проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, 1-го та 3-го місяця з 19 години у пятницю до 19 години неділі (залишатися на ніч за згодою дитини / та спільного відпочинку влітку у червні та серпні місяці по 15 календарних днів, зобовязати відповідача не чинити її перешкод у здійсненні своїх прав щодо спілкування та виховання онуки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2016 року позов задоволено частково.

Визначено наступний порядок участі ОСОБА_4 у вихованні та спілкування з онукою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: отримувати можливість побачень з дитиною без присутності матері дитини за місцем проживання ОСОБА_4 (м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 125) кожної пятниці, після закінчення занять дитини в школі до 20-00 години, кожної суботи після закінчення занять онуки з репетитором до 14-00 години неділі (з залишенням онуки на ніч за її згодою; проводити спільний відпочинок з онукою влітку у червні та серпні кожного року по 15 календарних днів з попереднім узгодженням з матірю дитини місяця та часу відпочинку.

Зобовязано ОСОБА_3 не чинити перешкод у здійсненні бабою ОСОБА_4 своїх прав щодо спілкування та виховання онуки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду змінити в частині визначення порядку участі ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з онукою встановивши порядок отримання можливості побачень з дитиною без присутності матері дитини, за місцем її проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, кожної суботи після закінчення занять онуки з репетитором до 20-00 години, в іншій частині рішення залишено без змін.

В частині задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо проведення баби ОСОБА_4 та онуки ОСОБА_5 спільного відпочинку влітку у червні та серпні місяці по 15 календарних днів, рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз»яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку апеляційним судом не перевіряється.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повного всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, якій були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставини, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_4 є рідною бабусею малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком дитини є ОСОБА_6, який помер 15.04.2012 р. Вказане підтверджується наступними доказами: копією свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5, серія І-ЖС № 144566 (а.с.8), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6, серія І-ЖС № 236332 (а.с.9), свідоцтво про одруження позивачки з ОСОБА_8, серія І-ЖС № 000316, та копією про народження померлого ОСОБА_6, серія ІІ-ЖС № 394436 (а.с.10).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та, з урахуванням положень ст. ст. 257,263 та 159 СК України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність для позивача з боку відповідача перешкод у вихованні онуки.

Заперечення відповідача та доводи апелянта про те, що позивачу не чиняться перешкоди у реалізації права на виховання онуки визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_4 не визнаються в повному обсязі, домовленості між сторонами з питання участі бабусі у вихованні онуки не досягнуто. Доказів неможливості реалізації позивачем її права, передбаченого ст. 257 СК України, відповідачем не надано.

Декларація прав дитини, проголошена генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначає, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно зі ст.257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід, мають спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст. 263 СК України, спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.

У статті 159 СК України, зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи системні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитини місця проживання тощо), місце та час спілкування, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що між сторонами існує спір з приводу участі бабусі у вихованні дитини та спілкуванні з нею та встановив певний спосіб її участі.

Разом з цим, визначивши спосіб участі позивача у вихованні онуки шляхом встановлення наступного порядку участі ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: отримувати можливість побачень з дитиною без присутності матері дитини за місцем проживання ОСОБА_4 (м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 125) кожної пятниці, після закінчення занять дитини в школі до 20-00 години, кожної суботи після закінчення занять онуки з репетитором до 14-00 години неділі (з залишенням онуки на ніч за її згодою), суд не врахував, що за вказаним графіком побачень баби ОСОБА_4 з онукою ОСОБА_5, мати дитини ОСОБА_3 буде позбавлена можливості кожну суботу та неділю проводити час зі своєю дитиною,

При визначенні порядку та часу спілкування, суд першої інстанції не в повній мірі врахував інтереси самої дитини та інтереси матері, яка фактично позбавлена можливості спілкуватися з дитиною, проводити дозвілля у вихідні дні, що може призвести до складнощів у стосунках матері та дитини. Крім того, суд не врахував інтереси всіх осіб, які також крім матері та бабусі ОСОБА_4 мають право на спілкування та участь у вихованні дитини, зокрема зі сторони матері, також є дід та баба, які потребують спілкування зі своєю онукою.

За таких обставин колегія суддів враховуючи в першу чергу інтереси дитини, яка є малолітньою, прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визначення способу та порядку участі баби ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з онукою, підлягає зміні з визначенням іншого порядку участі позивачки у спілкуванні та вихованні онуки.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

А тому, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині встановленого графіку побачень бабусі ОСОБА_4 з онукою ОСОБА_5, встановивши наступний порядок побачень ОСОБА_4 з онукою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: отримувати можливість побачень з дитиною без присутності матері дитини за місцем проживання ОСОБА_4 ( м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 125 ) кожної третьої пятниці кожного місяця з 19-00 години до 14-00 години неділі з залишенням онуки на ніч за її згодою.

В решті рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права та залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2016 року в цій справі в оскаржуємій частині змінити в частині встановленого графіку побачень бабусі з дитиною.

Встановити наступний порядок побачень ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з онукою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: отримувати можливість побачень з дитиною без присутності матері дитини за місцем проживання ОСОБА_4 ( м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 125) кожної третьої пятниці кожного місяця з 19-00 години до 14-00 години неділі з залишенням онуки на ніч за її згодою.

В решті рішення суду в оскаржуємій частині залишити без змін.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось і тому апеляційним судом не переглядалось.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Стрелець Л.Г.

Судді: Гончар М.С.

ОСОБА_2