Постанова № 56954466, 31.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №337/816/16-п Головуючий в 1 інст. Кучерук І.Г.

Провадження №33/778/92/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі судді Дадашевої С.В., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останнього на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 10 березня 2016 року, якою на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 275,60 грн,

за участю ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 26 лютого 2016 року о 22:22 год., керував автомобілем ВАЗ 2106, р/н 156-02НА, по вул.Комінтерна, 30 в м.Запоріжжя, з явними ознаками алкогольного спяніння (почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи обставини справи, доведеність його вини та юридичну кваліфікацію його дій, просить постанову суду в частині накладеного стягнення змінити та на накласти на нього інше стягнення - у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 1 рік. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що при визначені виду адміністративного стягнення судом не враховано його майновий стан та спроможність виплатити штраф у такому розмірі. Також апелянт зазначає, що на теперішній час він перебуває у скрутному матеріальному становищі, не працює, власного майна не має, тому не може сплатити штраф. Крім того, апелянт зазначає, що автомобіль, яким він керував, йому не належить, необхідності в керуванні автомобілем в нього немає, тому, на його думку, більш доцільним буде накладення на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вислухавши ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи вищевказану постанову суду у межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що остання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Висновки суду про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при обставинах, зазначених в оскаржуваній постанові, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи, ніким не оспорюються та є правильними.

На думку апеляційного суду, адміністративне стягнення на правопорушника судом першої інстанції накладено з дотриманням вимог ст.33 КУпАП.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_2 факт вчинення ним вищевказаного правопорушення не заперечував, протягом року до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення не притягувався, не працює.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан останнього, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість накладення на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу у вищевказаному розмірі.

Накладене стягнення є самим мяким з передбачених санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду змінити та накласти на нього більш суворе стягнення, а саме: стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Проте, згідно з вимогами ч.9 ст.294 КУпАП, у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що, за змістом апеляційної скарги, стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_2 вважає для себе найбільш прийнятним через те, що автомобіль, яким він керував, йому не належить, та потреби у керуванні автомобілем в нього немає.

Враховуючи зазначене, на думку апеляційного суду, накладення на ОСОБА_2 такого стягнення не сприяло б досягненню мети, передбаченої ст.23 КУпАП.

Приймаючи до уваги викладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 10 березня 2016 року, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1