Ухвала суду № 56953166, 30.03.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5075/15-к

У Х В А Л А

30.03.2016 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Сарай А.І.

при секретарі Струтинська Н.Ю.

з участю прокурора Мороз І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження № 12015070030000791 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070030000791 від 10 березня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України.

Через канцелярію суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про передачу арештованого майна на відповідальне зберігання. Просить автомобіль марки «Шкода Октавія», н/з НОМЕР_1, передати фактичному володільцю ОСОБА_3, на відповідальне зберігання до вирішення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 по суті. Клопотання мотивує тим, що в даній справі його зазначено свідком. Як вказано в матеріалах справи, біля його автомобіля марки «Шкода Октавія», н/з НОМЕР_1, було виявлено викрадені речі, які правоохоронними органами визнано речовими доказами за ознаками їхнього викрадення. Зі слів працівників міліції він дізнався, що ОСОБА_1 підозрюють у вчиненні злочину, тобто у викраденні речей з інших автомобілів. На прохання працівників міліції та за його добровільною згодою належний йому автомобіль в нього було вилучено та поміщено на штраф-майданчик міліції м. Ужгород. В подальшому на належний йому автомобіль Ужгородським міськрайонним судом, за поданням слідчого, було накладено арешт і автомобіль залишено на зберігання в міліції м. Ужгород. В порядку ст. 174 КПК України він звертався до суду з клопотання про зміну зберігача арештованого майна та скасування арешту майна, яке розглянуто не було. А тому, змушений повторно звернутися до суду з зазначеним клопотанням про скасування арешту майна з тих підстав, що по кримінальному провадженню він перебуває у статусі свідка, нікому матеріальної шкоди не завдав і його автомобіль не може слугувати забезпеченням відшкодування шкоди потерпілому, протиправних порушень він не вчиняв. Автомобіль на який накладено арешт для нього надзвичайно цінний, завдяки автомобілю він заробляє кошти. Зазначає, що його автомобіль не залишив на собі жодних слідів злочину, які б хтось міг знищити або спотворити та не містить жодних елементів які необхідно дослідити. Фактично його автомобіль опинився не втому місці і не в той час, йому як свідку немає підстав приховувати, підмінювати, пошкоджувати, знищувати, чи вчиняти інші незаконні дії з майном, які могли б перешкодити кримінальному провадженню. У нього є підставні побоювання щодо цілісності автомобіля за час його знаходження на штраф-майданчику, оскільки матеріально відповідальної особи за ним не зазначено і у випадку його розукомплектування, ніхто не понесе за це відповідальність, а він зазнає прямих майнових збитків.

В судовому засіданні ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти клопотання не заперечили.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України (у редакції на час вирішення по суті заявленого клопотання), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно зі ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як вбачається з доданого до обвинувального акта реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015070030000791 від 10 березня 2015 року, постановою слідчого від 10 березня 2015 р. автомобіль марки «Шкода Октавія», н/з НОМЕР_1, у даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом, а ухвалою слідчого судді від 13 березня 2015 року на вказаний автомобіль накладено арешт.

Оскільки вказаний автомобіль марки «Шкода Октавія», н/з НОМЕР_1, визнаний у справі речовим доказом і справа на момент розгляду клопотання знаходиться на стадії судового розгляду, суд вважає, що питання скасування арешту є передчасним і його необхідно вирішити в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України після закінчення судового розгляду.

Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 170, 174, 372 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна та передачу арештованого майна на відповідальне зберігання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча Сарай А.І.