Рішення № 56950700, 31.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-703/16

760/6526/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Кізюн Л.І.

при секретарі: Слепусі О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 20 грудня 2010 року був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 120 373, 00 грн. зі сплатою 1,75% на місяць на суму залишку заборгованості за користування кредитом, на строк до 19 грудня 2017 року.

В забезпечення договору кредиту 20 грудня 2010 року між позивачем та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено договори поруки.

Погашення кредиту та відсотків повинно було здійснюватися позичальником у розміри та в строки, визначені у кредитному договорі.

Відповідач порушив умови укладеного договору, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися з позовом до суду, просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість станом на 05 лютого 2015 року у розмірі 98 900, 09 грн. Також, позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати.

Пізніше позивач подав заяву про зміну позовних вимог, просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість станом на 15 січня 2016 року у розмірі 93 660, 38 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Тому суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 20 грудня 2010 року було укладено кредитний договір №IKAPNNG.2521.001, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 120 373, 00 грн. до 19 грудня 2017 року зі сплатою відсотків у розмірі 1,75 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.а.с. 14-19).

Згідно з умовами кредитного договору суми та строки погашення основного боргу, процентів за користування кредитом визначається у Графіку платежів.

Відповідно до пункту 7.4 договору за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику відсотки у розмірі подвійної процентної ставки, що зазначена у пункті 7.1. цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктом 4.1. договору визначено пеню у разі прострочення позичальником строків сплати зобов'язань у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20 грудня 2010 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були укладені договори поруки, за умовами яких ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зобов'язувалися відповідати перед банком за невиконання ОСОБА_2 зобов'язань, що випливають з кредитного договору (а.с.а.с. 21, 22).

Відповідно до пунктів 4 договорів поруки поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, встановленим договором поруки.

Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунку заборгованості по кредиту, наданого позивачем (а.с.а.с. 149-161).

Відповідно до даних розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості за кредитним договором з станом на 15 січня 2016 року становить 93 660, 38 грн., що включає в себе: поточну заборгованість по сплаті кредиту -44 955, 59 грн., прострочену заборгованість по сплаті кредиту - 17 601, 81 грн., поточну заборгованість за процентами - 372, 65 грн., прострочену заборгованість за процентами - 11 940, 99 грн., заборгованість по пені - 18 789, 34 грн.

Відповідачі заперечення на позов не подавали.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з відповідачів солідарно на користь позивача потрібно стягнути суму боргу у розмірі 93 660, 38 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, поданої 20 січня 2016 року, судовий збір у розмірі 1 378 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 88, 209, 214, 215, 224 ЦПК України, на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» заборгованість за кредитним договором №IKAPNNG.2521.001 від 20 грудня 2010 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_2, у розмірі 93 660 (дев'яносто три тисячі шістсот шістдесят) грн. 38 коп.

Стягнути частково, в рівних долях, з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн